Позначка: Донецька область

  • Котельні та водопостачання Донеччини: чиновники під підозрою у розкраданні 140 млн грн

    Котельні та водопостачання Донеччини: чиновники під підозрою у розкраданні 140 млн грн

    Чиновники Донецької області в розпал війни вкрали понад 140 млн грн на ремонті об’єктів опалення та водопостачання, повідомляє НАБУ. За версією слідства, голова департаменту житлово-комунального господарства Донецької ОВА у 2023 році організував перемогу на тендері компанії свого колишнього однокласника, хоча у фірми не було належної проєктної документації.

    Був укладений контракт вартістю понад 200 млн грн на постачання та підключення семи модульних котелень у містах Селидове та Українськ, які через рік були захоплені армією РФ. Котельні поставили, але підключили лише дві, і навіть ті не працювали через брак комплектуючих.

    Окрім того, у Святогорську, який досі підконтрольний Україні, ремонт водопостачання та водовідведення здійснювався лише на папері або дуже кустарним способом.

    Слідчі підозрюють у справі п’ятьох осіб. Наразі тривають слідчі дії, а правоохоронці перевіряють усі обставини для притягнення винних до відповідальності та відшкодування завданих збитків.

  • Росія нарощує наступ біля Оріхова й Гуляйполя, прагнучи послабити оборону Запоріжжя

    Росія нарощує наступ біля Оріхова й Гуляйполя, прагнучи послабити оборону Запоріжжя

    Україна, зосередивши основні резерви на обороні Покровська, зіткнулася з посиленим російським тиском на південному сході. На стику Донецької, Запорізької та Дніпропетровської областей російські війська за кілька тижнів захопили нові території й створили додаткову загрозу для Оріхова та Гуляйполя, які мають стратегічне значення для оборони Запоріжжя. Про це повідомляє британське видання The Telegraph з посиланням на проукраїнські карти та оцінки західних аналітиків.

    За даними видання, українські підрозділи дедалі частіше перекидаються на північ для посилення оборони Покровська. Це робить південно-східний відтинок фронту вразливішим до безперервних російських атак і дозволяє окупаційним військам «тихим» просуванням відкушувати нові шматки української території. За останні шість тижнів у цьому районі, за оцінками, росіяни просунулися приблизно на 19 миль (близько 30 км).

    Російський наступ особливо активізувався на напрямку, де сходяться межі трьох областей. Агресор цілиться в локальні лінії постачання ЗСУ, роботу українських операторів дронів і намагається використати ослаблені укріплення для масованих атак невеликими штурмовими групами. Така тактика вже неодноразово застосовувалася Росією на інших ділянках фронту – зокрема, в межах новопавлівського та покровського напрямків.

    Аналітики американського Institute for the Study of War (ISW) попереджають, що російські війська продовжують наступ у бік Гуляйполя та траси Т-0401, яка з’єднує Покровське в Дніпропетровській області з Гуляйполем у Запорізькій. Ця дорога є однією з ключових артерій, що забезпечують українське угруповання в районі міста. За оцінками ISW та українських джерел, російські підрозділи просуваються в районах населених пунктів, розташованих на північний схід і схід від Гуляйполя, намагаючись створити загрозу його частковому охопленню.

    Британська газета цитує військового аналітика Майкла Кофмана, який наголошує, що, попри фокус уваги на боях за Покровськ, більша частина російського наступу нині відбувається саме «на південному заході – на кордоні Запоріжжя, Дніпра і Донеччини». За його словами, оборона України навколо Гуляйполя виглядає дедалі більш фрагментованою, а контратаки й спроби стабілізувати ситуацію в районі Покровська означають, що на інші напрямки, зокрема на запорізький, резервів уже істотно менше.

    Водночас аналітик зауважує, що російська армія традиційно залишається неефективною в тактичному плані: підрозділи часто «заявляють» про захоплення позицій або просування, яке не підтверджується незалежними джерелами. На цьому фоні інтенсивність втрат окупантів залишається високою, що змушує Москву постійно підтягувати нові сили й формування.

    Контекст ситуації доповнюють і останні зведення міжнародних медіа. Так, агенція Reuters відзначає, що Росія заявила про захоплення кількох населених пунктів у Запорізькій області, включно з Малою Токмачкою, яка вважається «воротами» до Оріхова. Це посилює ризик того, що місто може опинитися під подвійним тиском – як зі сходу, так і з південного сходу.

    За оцінками агентства, росіянам вдалося просунутися на щонайменше 30 км на південному сході України за останні тижні, при цьому вони вже контролюють близько 75% території Запорізької області й приблизно 19% території України загалом. Стратегічною метою Москви, як і раніше, залишається повний контроль над Донбасом, а також над усією Херсонською та Запорізькою областями, включно з самим Запоріжжям, яке Україна утримує.

    Частина західних і українських експертів не виключає, що теперішнє російське просування в районі Оріхова й Гуляйполя може мати й відволікальний ефект. Кремль може прагнути змусити Київ ще більше розпорошити сили, перекидаючи резерви до Запорізької області й одночасно послаблюючи оборону Покровська, де тривають важкі бої. Утім, українське командування зберігає публічну стриманість, обмежуючись повідомленнями про «складну, але контрольовану» ситуацію на південному сході.

    На тлі затяжних боїв, дефіциту особового складу та снарядів, а також постійних російських атак дронами й авіацією, завдання Збройних сил України – утримати баланс між критично важливим Покровським напрямком і не менш важливою лінією оборони на підступах до Запоріжжя. Саме від того, чи вдасться Києву не допустити прориву в районі Оріхова й Гуляйполя, значною мірою залежатиме безпека великого промислового центру на Дніпрі та стабільність усього південно-східного фронту.

  • В ТЦК пояснили, як військовослужбовцям з інвалідністю оформити звільнення

    В ТЦК пояснили, як військовослужбовцям з інвалідністю оформити звільнення

    Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нагадав, що військовослужбовці, яких визнано особами з інвалідністю I, II або III групи, мають право на звільнення з військової служби у запас. Це передбачено статтею 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (зі змінами).

    У ТЦК підкреслили, що реалізація цього права не залежить від того, коли і за яких обставин людина набула інвалідність – під час проходження служби чи ще до запровадження воєнного стану. Йдеться як про військовослужбовців за контрактом, так і про тих, хто був призваний за мобілізацією, незалежно від причин і часу встановлення інвалідності.

    Водночас зазначається, що закон не зобов’язує таких військовослужбовців обов’язково звільнятися: за власним бажанням вони можуть продовжити проходження служби у лавах Збройних сил України.

    Для звільнення за наявності інвалідності військовослужбовець має подати рапорт про звільнення з військової служби у зв’язку з інвалідністю, надати довідку до акта огляду медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), а також посвідчення особи з інвалідністю (у тому числі особи з інвалідністю внаслідок війни) або пенсійне посвідчення з відміткою про встановлену інвалідність.

    У відомстві наголосили, що дотримання цих процедур дає змогу військовослужбовцям із інвалідністю реалізувати своє право на звільнення зі служби та перехід у запас у законний спосіб.

  • Росіяни намагаються прорватися до Покровська і Мирнограда та закріпитися там до зими

    Росіяни намагаються прорватися до Покровська і Мирнограда та закріпитися там до зими

    Російські війська до зими намагатимуться прорватися та закріпитися в районі Покровська й Мирнограда Донецької області, суттєво нарощуючи сили на цьому напрямку. Про це в етері телеканалу «Київ24» заявив начальник штабу 4-го батальйону оперативного призначення «Сила свободи» бригади «Рубіж» молодший лейтенант Микола Гриценко (позивний «Одеса»).

    За його словами, зараз значна частина російських підрозділів на цій ділянці фронту зосереджена в лісистій місцевості. Водночас український офіцер наголосив, що з настанням стійких морозів вибити ворога з таких позицій буде простіше.

    «Та кількість піхоти, яку вони направляють зараз, величезна. Її менше не стає», – підкреслив він.

    Гриценко зазначив, що щодня на цьому напрямку знищуються сотні окупантів, але росіяни постійно підтягують нові сили. За його словами, йдеться, зокрема, про засуджених, яких масово вербують, а також про нові полки та підрозділи морської піхоти.

    «Постійно приїжджають зеки різного роду, нові полки заходять. Морська піхота почала більше активничати саме на Покровському, Мирноградському, Добропільському виступі. Ми бачимо, як противник намагається залучити якомога більше ресурсів, щоб пройти якомога глибше, закріпитися до зими, дійти до населених пунктів», – наголосив офіцер.

    За оцінкою Гриценка, мета російських військ – до початку зими максимально просунутися вперед, вийти безпосередньо до населених пунктів і закріпитися в урбанізованій зоні, де їх буде важче вибивати, ніж із промерзлого лісу чи відкритих позицій.

    Водночас українські підрозділи, за його словами, продовжують завдавати ворогу значних втрат і готуються до зміни умов боїв із приходом зимової погоди.

  • «Сіра зона» в Покровську розширюється: РФ намагається оточити місто і Мирноград

    «Сіра зона» в Покровську розширюється: РФ намагається оточити місто і Мирноград

    Густий туман на Донеччині послабив можливості повітряної розвідки й ударних дронів, чим скористалися російські війська: вони просунулися до Покровська та намагаються оточити українські підрозділи. Частина південних районів міста опинилася під окупацією, ситуація залишається критичною.

    Погодні умови в районі Покровська змінили баланс на полі бою: кілька днів щільна хмарність і туман фактично «зв’язали руки» українським екіпажам БПЛА. Саме це, за свідченням пілота підрозділу «Шершні Довбуша» з позивним «Гусь», підштовхнуло ворога до ризикового маневру — атаки колонами техніки там, де зазвичай будь-який рух швидко зупиняють FPV-дрони. У місті тривають ближні бої: підрозділи оборони утримують позиції в окремих будівлях, тоді як противник намагається заходити у сусідні, працюючи «впритул» і намагаючись вийти в тил.

    У соціальних мережах з’явилися відео, на яких зафіксоване пересування російських груп на цивільних авто та мотоциклах уздовж південних околиць Покровська; геолокація підтверджує район подій. Моніторингові ресурси фіксують зближення ворога з більшістю кварталів міста, яке дедалі ширше перетворюється на «сіру зону» — простір із нестабільним контролем.

    Операційна мета РФ — затиснути Покровськ і сусідній Мирноград, сформувавши загрозу «котла». Українські війська контратакували на східному фланзі, зриваючи спроби замкнути кільце, однак противник продовжує тиснути на логістику дронами, артилерією та диверсійними групами. За оцінкою військового аналітика Костянтина Машовця, росіяни активно застосовують інфільтрацію малими підрозділами, інколи в цивільному або у формі ЗСУ, аби дестабілізувати оборону перед масштабнішими ударами.

    Паралельно з боями за Покровськ триває активність РФ під Куп’янськом і в Запорізькій області. Речник Об’єднаних сил Віктор Трегубов запевняє, що про «оточення Куп’янська» мова не йде, проте ситуація там напружена й динамічна.

  • ЗСУ бракує бійців, ситуація під Покровськом критична

    ЗСУ бракує бійців, ситуація під Покровськом критична

    Загострення бойових дій за стратегічне місто Покровськ на Донеччині оголило одну з найсерйозніших проблем української оборони — нестачу військовослужбовців. Про це йдеться у звіті аналітичного центру Atlantic Council, який попереджає: виснаження резервів ставить під загрозу здатність України утримувати фронт.

    Президент Володимир Зеленський визнав складність становища на Покровському напрямку, заявивши, що українські війська поступаються росіянам чисельно у вісім разів. Це, за словами аналітиків, демонструє глибину кадрової кризи після більш ніж трьох років війни.

    «Після трьох з половиною років героїчного та надзвичайно кривавого опору є побоювання, що Україна може наближатися до точки, коли в неї більше не буде достатньо бійців для ефективного захисту фронту», — зазначається у звіті Atlantic Council.

    На початку повномасштабного вторгнення масова хвиля добровольців дозволила ЗСУ збільшити чисельність армії до близько одного мільйона військових. Проте тривалий характер війни, значні втрати, втома та дезертирства поступово вичерпують людські ресурси.

    Деякі військові частини намагаються самостійно залучати новобранців — через рекламні кампанії, відеоролики і навіть місцеві ініціативи, тоді як офіційні центри комплектування дедалі частіше потрапляють у скандали через примусову мобілізацію.

    Ключове політичне рішення — не знижувати вік призову з 25 до 18 років — стало предметом дискусії як всередині України, так і серед союзників. Замість цього уряд робить ставку на стимулювальні програми для добровольців 18–25 років, але вони не заповнили потреби фронту.

    Додатковим ударом стало послаблення обмежень на виїзд для молодих чоловіків. За даними Daily Telegraph, після змін близько 100 тисяч українців віком 18–22 років залишили країну за два місяці. Це створило не лише військовий дефіцит, а й кадрову кризу в цивільних секторах.

    Хоча й Москва зазнає втрат, російська армія продовжує активно вербувати нових бійців — переважно за рахунок щедрих грошових винагород і соціальних бонусів. Це дозволяє Кремлю стабільно поповнювати війська, що поступово створює кількісну перевагу вздовж усього фронту.

    Покровськ залишається центральним осередком боїв у Донецькій області. Аналітики вважають, що падіння міста стане символічною і тактичною перемогою Кремля, який розвиває стратегію “перемоги через виснаження”.

    Як повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, противник намагається закріпитися в міських кварталах, проте жодного блокування Покровська не відбулося.
    Водночас фахівець з РЕБ та розвідки Сергій “Флеш” Бескрестнов зазначив, що Україна може бути змушена ухвалювати «непопулярні рішення» щодо оборони міста, адже російські війська намагаються оточити його, уникаючи прямого штурму.

    За оцінкою Atlantic Council, українська армія нині «загартована, але виснажена». Вона змушена тримати оборону, зберігаючи живу силу навіть ціною тимчасових відступів.
    «Українські командири мають бути готовими поступатися територією, коли це необхідно, щоб зберегти бойові ресурси, і водночас завдавати максимальних втрат ворогу», — підсумовують експерти.

    Кінцева мета, на думку аналітиків, — утримати лінію фронту, доки поєднання великих російських втрат, економічного тиску та стратегічного виснаження не змусить Москву погодитися на переговори.

  • Росія перебільшує свої успіхи під Покровськом, використовуючи локальні прориви для пропаганди

    Росія перебільшує свої успіхи під Покровськом, використовуючи локальні прориви для пропаганди

    Російські війська дедалі частіше використовують тактику просочування між українськими позиціями, щоб створювати ілюзію масштабних наступів та «успіхів» на фронті. Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни (ISW).

    Аналітики зазначають, що Москва використовує несуцільні лінії оборони, невеликі групи проникнення та розосередження українських сил, аби потім представляти локальні бої як стратегічні перемоги. Такий підхід дозволяє Кремлю формувати вигідну для себе інформаційну картину, навіть коли бойові результати обмежені.

    ISW звертає увагу, що 26 жовтня Генеральний штаб України визнав напружену ситуацію в районі Покровська і Мирнограда, де ворог значно активізував наступальні дії. За даними українських військових, у самому Покровську перебуває близько 200 російських солдатів, однак контрдиверсійні операції ЗСУ не дозволяють їм закріпитися або просунутися вглиб міста.

    «Російські війська домагаються лише тактичних успіхів у районі Покровська і Мирнограда, які не свідчать про загрозу краху української оборони», — йдеться у звіті ISW.

    Крім того, Кремль активно використовує інформаційні маніпуляції, подаючи захоплення малих населених пунктів без оперативного значення як «великі перемоги». Зокрема, площа Дронівки — менше шести квадратних кілометрів, а Плещіївки — менше чотирьох, при цьому до війни там проживало близько 600 осіб.

    Водночас начальник Генштабу РФ Валерій Герасимов у своєму останньому звіті Путіну заявив, що «російські війська продовжують виконувати завдання із захоплення Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей».

    Аналітики ISW зазначають, що така риторика повторює давні вимоги Кремля і підриває «пропозиції» Москви обміняти контроль над півднем України на захоплення всієї Донецької області.

  • БЕБ і НАБУ перевіряють документи на будівництво опорних пунктів у Святогірській громаді

    БЕБ і НАБУ перевіряють документи на будівництво опорних пунктів у Святогірській громаді

    Святогірська громада знаходиться на Донеччині за 14 кілометрів від лінії фронту, нині це зона потенційних бойових дій. Тут чути вибухи, чи не щодня громаду атакують російські дрони та керовані авіаційні бомби. Щоб українська армія могла триматися й у разі наступу ворога не відступати, ще 2024 року тут почали будувати фортифікаційні споруди.

    Проєктом курувала Полтавська обласна військова адміністрація. За планом — 21 кілометр укріплень: бетонні блоки, вогневі точки, бліндажі. Саме навколо цієї ділянки розгорівся скандал: народний депутат Ярослав Железняк стверджує, що частина цих споруд існує лише «на папері», а гроші  розікрали.

    Наскільки нині небезпечно залишатися у Святогірську, та чи стала нова лінія оборони частиною корупційної схеми, дізнавалися журналісти Реальної Газети.

    Скандальні фортифікації

    Ще торік на території Святогірської громади розпочали масштабне будівництво фортифікаційних споруд — бліндажів, вогневих точок та бетонних укріплень.  Народний депутат Ярослав Железняк стверджує, що замість реальних укріплень були зведені лише імітаційні конструкції, які не відповідають вимогам обороноздатності. Він заявив, що через фіктивні контракти, завищені ціни та «фронтові» компанії було виведено близько 200 мільйонів гривень. Відтак, аби спростувати таку заяву, Полтавська ОВА організувала престур на Донеччину, щоби журналісти мали можливість особисто оглянути споруди.

    Лінія оборони чи корупційна схема: репортаж зі скандальних фортифікацій Святогірської громади dqdiuzixeieeant«Як бачите, ми тут, і крім нас тут нікого більше немає. Основна мета нашого приїзду — це показати, що фортифікаційні споруди збудовані, вони на підконтрольній території України. Дані фортифікаційні споруди проєктувалися і будувалися відповідно до проєкту, який був розроблений проєктною організацією на замовлення Генерального штабу й проєктного інституту Міністерства оборони України», —  сказав тимчасово виконувач обов’язки начальника Полтавської ОВА Володимир Когут.

    Журналісти звернулися до Народного депутата Ярослава Железняка з питанням, що він думає стосовно такого престуру. Від своїх слів нардеп не відмовляється, натомість каже, що організаторам вже потрібно готуватися до допитів.
    Лінія оборони чи корупційна схема: репортаж зі скандальних фортифікацій Святогірської громадиСвої претензії до фортифікаційних споруд, зведених під керівництвом Полтавської обласної військової адміністрації, він також не раз озвучив у відео на своєму YouTube-каналі.

    «Існує цілеспрямований та чіткий план привласнення близько 200 мільйонів гривень, який, на жаль, успішно реалізували у 2024 році. Полтавська ОВА взяла на себе один із ключових напрямів робіт на Донеччині, ближче до Покровська», — розповідає народний депутат України від партії «Голос» Ярослав Железняк.

    У відповідь т.в.о. начальника Полтавської ОВА Володимир Когут запевнив, що адміністрація курувала роботи виключно на території Святогірської громади Донецької області, а народний депутат казав про Покровський район:

    “Ми перебуваємо у Святогірському. Це — Краматорський район, Святогірська територіальна громада”.

    4 вересня 2025-го стало відомо, що Національне антикорупційне бюро України виправило до своєї підслідності кримінальне провадження щодо можливих зловживань посадовців Полтавської ОВА та пов’язаних із ними підрядників під час будівництва фортифікаційних споруд у зоні бойових дій.

    Раніше ця справа перебувала в Бюро економічної безпеки на Полтавщині. Тамтешні детективи припускали, що службові особи ОВА спільно з підрядниками завищували вартість матеріалів у звітах. У документах, які передали до суду, йшлося, зокрема, про дерев’яні бруски, які у звітах коштували понад 9 тисяч гривень за кубометр, тоді як середня ринкова ціна — близько 6,6 тисячі. За підрахунками БЕБ, це могло спричинити збитки державі на понад 3 мільйони гривень.

    Лінія оборони чи корупційна схема: репортаж зі скандальних фортифікацій Святогірської громадиНатомість Володимир Когут запевняє, роботи були не тільки виконані в рамках закладеного бюджету, а ще й кошти вдалося заощадити:

    «Закінчилися роботи взимку 2024 року. Загальний кошторисний бюджет, згідно з проєктно-кошторисною документацією був з доповненнями, тому що коли приїхали виконувати роботу, виникла деяка ситуація на місцевості. Прийшлося коригувати деякі речі. Загальний бюджет становив 381 мільйон гривень. Згідно з актами від підрядника, загальна цифра склала 375,5 мільйонів гривень. Відповідно 5,5 мільйонів гривень, які були зекономлені, повернуті до державного бюджету», — наголосив Володимир Когут.

    Лінія оборони чи корупційна схема: репортаж зі скандальних фортифікацій Святогірської громади

    Небезпечне будівництво

    У Святогірській громаді фортифікаційні роботи виконували під керівництвом двох обласних військових адміністрацій — Полтавської та Хмельницької. Роботи розпочали й завершили майже одночасно, зазначив начальник Святогірської міської військової адміністрації Володимир Рибалкін. І додав, що побудувати лінію оборони поблизу фронту — задача не проста. Під час робіт працівники часто потрапляли під ворожі атаки. А у суму робіт входить не тільки вартість будівельних матеріалів, а й оплата роботи працівників та технічного ресурсу.

    «Працювало багато людей, техніки, будували ж і великі об’єкти, а для цього потрібні й крани, й екскаватори. Тобто це великі роботи, і ми їх зробили вчасно», — каже Рибалкін.

    За його словами, під час будівництва не обійшлося без неприємностей: є поранені, підбита техніка, стався підрив екскаватору.

    Водночас триває процес передачі робіт до Державної спеціальної служби транспорту. Це передбачає ретельну перевірку кожного об’єкта — від точності відповідності проєкту до технічного стану укріплень. Паралельно усуваються незначні недоліки, виявлені під час інспекцій, аби забезпечити максимальну готовність споруд до виконання бойових завдань у разі загострення ситуації на фронті.

    «Виконується робота приймання й передачі даних споруд на баланс нашої служби, ВОПи (взводні опорні пункти) обстежуються. Є деякі недоліки, які одразу усуваються підрядними організаціями. Що саме це за недоліки, я не можу сказати. Також триває робота з приймання та перевірки документації. Вже зараз прийнято 2 опорних пункти, по інших роботи тривають», — розповів військовослужбовець Державної спеціальної  служби транспорту.
    Лінія оборони чи корупційна схема: репортаж зі скандальних фортифікацій Святогірської громади

    «Раніше ми раділи траншеї у посадці»

    Роки війни навчили українських захисників цінувати кожен метр укриття. Бо на початку війну укриттями слугували траншеї  у посадках. Серед тих, хто вже бачив нові укріплення на власні очі, військовослужбовець Святослав.

    Він дає позитивну оцінку виконаним роботам:
    «У 2022 році ми просто раділи траншеї у посадці, тут укріплені стінки широка траншея, не вузька, що сам ледве проходиш. Вже поросло травою, а влітку це — добре, це додаткове укриття. Загалом же фортифікації створені для життєдіяльності, щоби ти не рив собі нору десь, і тут я бачу, що умови створенні й основа на мою думку хороша. Натягнути сіточку від дронів, облаштуватися, й можна давати відсіч ворогу», — каже військовослужбовець Святослав.

    Що зараз відбувається у Святогірську?

    Святогірська громада й досі живе під постійною загрозою війни. Від лінії фронту її відділяє всього кілька кілометрів — найближчий населений пункт громади близько 10 км від зони бойових дій. Попре це тут залишаються понад 2,6 тисячі людей, хоча ще після деокупації у 2022-му їх було понад 3 тисячі.

    Щодня виїжджає кілька родин, частина евакуюється через державні програми, частина — власними силами. А небезпека для мирних жителів лише зростає: громада відчуває удари С-300, шахедів, крилатих ракет, а особливо «КАБів» (керованих авіаційних бомб), проти яких не існує захисту.

    «Наші люди бачили фактично все. Наприклад якщо ми кажемо про Ярову, то там фактично немає жодного двора. У Святогірську теж немає жодної неушкодженої будівлі. Трошки інше тут життя і трошки інші тут дії. Тому найголовніше у нас питання зараз це — евакуація й взаємодія з військовими, які виконують свої безпосередні обов’язки на лінії бойового зіткнення», — розповідає Володимир Рибалкін.

    У такій ситуації питання укріплень дуже важливе. Якщо росіяни все ж таки почнуть тиснути, перед противником має постати  не просто ряд укриттів, а складна, продумана система фортифікацій, підкріплена десятками кілометрів траншей, бетонних блоків та вогневих точок. Це не лише перешкода на шляху ворога, але й нова можливість для українських воїнів тримати позицію та завдавати значних втрат противнику.

  • Deep State зафіксував просування росіян у Донецькій, Дніпропетровській та Запорізькій областях

    Deep State зафіксував просування росіян у Донецькій, Дніпропетровській та Запорізькій областях

    Російські окупанти продовжують спроби наступу на сході та півдні України. За даними моніторингового проєкту Deep State, противнику вдалося просунутися поблизу кількох населених пунктів у різних регіонах.

    Зокрема, йдеться про Ямпіль на Донеччині, Березове і Калинівське у Синельниківському районі Дніпропетровської області, а також Ольгівське в Пологівському районі та Новоіванівку у Запорізькій області.

    Водночас, за інформацією Генерального штабу ЗСУ, за добу 26 вересня на фронті відбулося 160 бойових зіткнень. Найгарячішими залишаються Покровський, Лиманський, Торецький та Новопавлівський напрямки.

    Протягом дня ворог завдав одного ракетного та 50 авіаційних ударів, використав близько 2000 дронів-камікадзе та здійснив 3277 обстрілів українських позицій і населених пунктів.

    На напрямку Ямполя сили оборони зупинили ворожі штурми. За даними Генштабу, там було знищено 156 окупантів, з яких 94 — безповоротно. Українські військові ліквідували дев’ять одиниць автотранспорту, одну артилерійську систему та 19 безпілотників. Також пошкоджено ще одну артсистему та вісім укриттів, де перебували сили противника.

  • Штурми Білогорівки та Часового Яру: втрати Росії перевищили 20 тисяч

    Штурми Білогорівки та Часового Яру: втрати Росії перевищили 20 тисяч

    За період із квітня 2024 року по лютий 2025 року втрати російських військ у боях за Білогорівку, Часів Яр та Торецьк у Донецькій області склали понад 20 тисяч військовослужбовців. З них близько 7,5 тисяч – безповоротні втрати.

    Про це повідомляє аналітичний проєкт DeepState, який системно відстежує ситуацію на фронті.

    Так, за даними аналітиків, у Торецьку росіяни втратили 12 498 військовослужбовців, з яких:

    • 4 003 – безповоротні втрати (загиблі);
    • 8 451 – санітарні втрати (поранені);
    • 44 – полонені.

    У Білогорівці втрати окупантів досягли 3 013 військових:

    • 1 543 – безповоротні втрати;
    • 1 455 – санітарні втрати;
    • 15 – полонені.

    У Часовому Яру втрати ворога склали 4 880 військовослужбовців:

    • 1 967 – безповоротні втрати;
    • 2 897 – санітарні втрати;
    • 16 – полонені.

    “Бої за дані населені пункти тривають. Бої важкі та кровопролитні, але Сили Оборони намагаються всіма силами та засобами стримати (окупантів – УНІАН)”, – зазначають аналітики.

    Війна в Україні: новини

    На Торецькому напрямку ЗСУ знищили групу російських піхотинців, серед яких був російський офіцер радіорозвідки. Як розповіли українські військові, під час одного з польотів розвідники підрозділу “Гюрза” Батальйону Безпілотних систем виявили замаскований у смітті бліндаж.

    Згодом стало відомо, що в ньому ховались не лише звичайні піхотинці, а й доволі “жирна” ціль – російський офіцер радіорозвідки. Кількома влучними скидами пілоти ББпС запалили бліндаж, офіцер в паніці почав викликати евакуаційну групу, разом з якою хотів втекти, але не вдалося.

    Тим часом на території Курської області РФ росіяни намагаються знищити логістику Сил оборони. Противник активно завдає вогневого ураження по всьому, що рухається в бік Курщини на Сумщині. Найбільш небезпечна ділянка – Писарівка-Юнаківка.