Radaonline.news

Позначка: Дональд Трамп

  • Санкції проти Кремля відклали заради дизеля: Трамп призупинив «закон Грема»

    Санкції проти Кремля відклали заради дизеля: Трамп призупинив «закон Грема»

    Президент США Дональд Трамп підписав указ, яким призупинив застосування низки нових санкцій і масштабних мит проти Росії, передбачених так званим законом Грема. Рішення ухвалили напередодні завершення встановленого Конгресом терміну для запровадження обмежень. За інформацією Bloomberg, адміністрація Білого дому прагне стримати зростання цін на дизельне пальне перед проміжними виборами 3 листопада. Водночас рішення вже викликало критику американських законодавців, зокрема представників Республіканської партії.

    Відповідний указ оприлюднений на офіційному сайті Білого дому. Документ датований 16 жовтня 2026 року.

    Він передбачає тимчасову відмову від застосування нових санкцій, обмежень та імпортних мит, встановлених законом Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026.

    Головна особливість рішення полягає в тому, що Трамп не скасував сам закон, а скористався передбаченим у ньому правом призупиняти застосування окремих положень.

    Зокрема, йдеться про 500-відсоткове мито на імпорт товарів із Росії, а також 100-відсоткові додаткові тарифи для найбільших покупців російської нафти й природного газу.

    Під обмеження могли потрапити й держави, які сприяють обходу міжнародних санкцій проти російського нафтового сектору.

    Указ формально визначає ці мита, але одночасно призупиняє їхнє застосування. Тобто американська адміністрація залишає за собою можливість запровадити їх у майбутньому.

    Також призупинено застосування низки нових персональних та секторальних санкцій, передбачених законом Грема.

    При цьому чинні санкції, введені раніше на підставі інших президентських указів, автоматично не скасовуються. Таке застереження прямо міститься в документі Білого дому.

    Чому Трамп відмовився від нових мит

    Як повідомляє Bloomberg, рішення американського президента пов’язане насамперед із ситуацією на енергетичному ринку.

    Ціни на дизельне пальне у США залишаються високими, що створює додаткові труднощі для транспортних компаній, фермерів та промислових підприємств.

    Нові масштабні обмеження проти російських енергоносіїв могли додатково ускладнити міжнародну торгівлю нафтою та нафтопродуктами.

    Саме тому адміністрація Трампа прагне збільшити доступні обсяги дизельного пального на світовому ринку.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Трампа з Путіним щодо російського дизеля.

    За інформацією Axios, переговори відбувалися на тлі суперечок між Києвом і Вашингтоном щодо українських ударів по російських нафтопереробних підприємствах.

    Американська сторона наполягала на необхідності стабілізації енергетичного ринку, тоді як українське керівництво не погоджувалося в односторонньому порядку припиняти удари без аналогічних кроків Росії.

    Сам Трамп раніше пояснював рішення щодо російського дизеля бажанням знизити світові ціни на пальне.

    Він стверджував, що обмеження російського енергетичного експорту негативно впливають не лише на американських споживачів, а й на міжнародну економіку.

    Чому рішення викликало спротив у Конгресі

    Закон Грема Конгрес США ухвалив у вересні 2026 року з метою посилення економічного тиску на Росію через її повномасштабне вторгнення в Україну.

    Документ передбачав нові інструменти обмеження російських енергетичних доходів та розширення санкцій проти осіб і компаній, пов’язаних із російською економікою.

    Однак застосування цих заходів залежить, зокрема, від рішень президента США.

    Після оголошення американсько-російської домовленості щодо дизельного пального група з 12 сенаторів від обох партій виступила з критикою адміністрації Трампа.

    Законодавці заявили, що послаблення санкцій може збільшити доходи Росії від експорту енергоносіїв, а отже — її можливості фінансувати війну проти України.

    За даними Reuters, критика пролунала не лише від демократів, а й від низки республіканців.

    Сенатори вимагали від Білого дому переглянути домовленості з Москвою та забезпечити виконання санкційного законодавства.

    Окремі законодавці також висловили сумнів, що додаткові поставки російського дизеля суттєво знизять ціни для американських споживачів.

    Які країни можуть уникнути нових обмежень

    Відмова від застосування вторинних мит має значення не лише для Росії.

    Новий закон передбачав можливість введення значних торговельних обмежень щодо країн, які продовжують закуповувати російські нафту та газ.

    Серед найбільших покупців російських енергоносіїв — Китай, Індія та Туреччина.

    Запровадження додаткових американських мит могло ускладнити відносини Вашингтона з цими державами та спричинити нові торговельні суперечки.

    Тому рішення Трампа фактично відтерміновує ризик застосування передбачених законом додаткових тарифів до низки важливих торговельних партнерів США.

    Що це означає для України

    Для України принципове значення має можливий вплив американської політики на російські доходи від продажу енергоносіїв.

    Енергетичний експорт залишається важливим джерелом надходжень до бюджету РФ. Саме тому Київ закликає міжнародних партнерів обмежувати можливості Москви фінансувати військові витрати.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Велика Британія пообіцяла зберегти санкційний тиск на Кремль, попри домовленості Вашингтона з Росією щодо дизельного пального.

    Водночас неможливо автоматично визначити, наскільки саме нове рішення Білого дому збільшить російські доходи. Це залежатиме від фактичних обсягів експорту, ринкових цін, логістики та інших чинних обмежень.

    Наразі указ Трампа залишає адміністрації можливість знову активувати санкційні механізми. Термін їх призупинення не визначений конкретною календарною датою.

    Згідно з документом, рішення діятиме, доки президент США або уповноважені посадовці не визначать необхідність подальших дій.

    Таким чином, закон Грема залишається частиною американського законодавства, однак його ключові нові санкційні положення наразі не застосовуватимуться.

    Рішення ухвалене менш ніж за три тижні до проміжних виборів у США, коли економічні питання, зокрема вартість пального, посідають важливе місце в політичних дискусіях.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи змінить Білий дім позицію щодо застосування санкцій та як на це реагуватиме американський Конгрес.

  • Чарльз III знову прийняв Зеленського: Британія готує нову допомогу Україні на тлі напруженості зі США

    Чарльз III знову прийняв Зеленського: Британія готує нову допомогу Україні на тлі напруженості зі США

    Президент України Володимир Зеленський 14 жовтня прибув до Букінгемського палацу в Лондоні, де провів чергову аудієнцію в короля Великої Британії Чарльза III. Це вже третя зустріч українського президента з британським монархом у 2026 році. Візит відбувся на тлі ускладнення відносин Києва з адміністрацією Дональда Трампа та підготовки Лондоном нових рішень щодо військової підтримки України.

    Про зустріч повідомила пресслужба президента України. Зеленський також опублікував спільні фотографії з монархом у своєму Telegram-каналі.

    Під час аудієнції президент подякував королю та британському народу за підтримку України протягом повномасштабної війни.

    В Офісі президента наголосили, що Київ високо цінує надану допомогу та розраховує на подальшу підтримку Сполученого Королівства.

    Зустріч відбулася в Букінгемському палаці, де Чарльз III особисто прийняв українського лідера.

    На оприлюднених фотографіях Зеленський і британський монарх вітають один одного рукостисканням та спілкуються під час аудієнції.

    За повідомленням британських медіа, зустріч проходила в Китайській їдальні — одному з парадних приміщень королівської резиденції.

    Це вже третій особистий контакт президента України з Чарльзом III протягом 2026 року. Попередні аудієнції відбулися 17 березня та 8 червня.

    Вперше Зеленський зустрівся з британським монархом 8 лютого 2023 року, під час свого першого візиту до Лондона після початку повномасштабного російського вторгнення.

    Тоді зустріч стала історичною: український президент уперше в історії двосторонніх відносин отримав аудієнцію у британського монарха.

    У липні 2024 року вони знову зустрілися в Бленгеймському палаці, а протягом 2025 року відбулися ще три зустрічі — у березні, червні та жовтні.

    Таким чином, за доступними повідомленнями про особисті зустрічі, аудієнція 14 жовтня 2026 року є щонайменше восьмою від початку повномасштабної війни. Деякі медіа називають її сьомою, однак такий підрахунок не враховує всі задокументовані зустрічі.

    Нинішній візит Зеленського до Лондона має особливе дипломатичне значення.

    Український президент прибув до Великої Британії на тлі нових суперечностей зі Сполученими Штатами, зокрема через домовленості Вашингтона з Росією щодо експорту дизельного пального.

    Водночас британський уряд демонструє готовність продовжувати підтримку України.

    Як повідомляє Reuters, прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем оголосив про новий пакет військової допомоги Україні на 45 мільйонів фунтів стерлінгів.

    Із цієї суми 10 мільйонів фунтів планують оперативно спрямувати на першочергові оборонні потреби, зокрема протидію російським безпілотникам.

    Окремо Лондон готується прискорити постачання легких багатоцільових ракет LMM, які українські військові використовують для знищення повітряних цілей.

    За інформацією британських ЗМІ, уряд також виступає за збереження санкційного тиску на Москву та обмеження російських енергетичних доходів.

    На відміну від зустрічі з британським прем’єром, аудієнція в короля має насамперед дипломатичний і символічний характер.

    Чарльз III як конституційний монарх не ухвалює самостійних рішень щодо військових поставок або зовнішньої політики Великої Британії.

    Проте його регулярні зустрічі з українським президентом демонструють сталість підтримки України з боку британських державних інституцій.

    Для Києва ця підтримка має особливе значення на тлі російських ударів по енергетиці та необхідності посилення протиповітряної оборони.

    Очікується, що подальші переговори української та британської сторін будуть зосереджені на військовій допомозі, санкціях проти Росії та зміцненні безпеки України напередодні зимового періоду.

    Таким чином, чергова зустріч Зеленського з Чарльзом III стала частиною ширшого дипломатичного візиту, під час якого Україна прагне заручитися додатковими гарантіями підтримки з боку одного зі своїх ключових європейських партнерів.

  • $25 тисяч, секретні переговори та страх шпигунства: що приховує скандальний візит глави ФБР до Росії

    $25 тисяч, секретні переговори та страх шпигунства: що приховує скандальний візит глави ФБР до Росії

    Поїздка директора Федерального бюро розслідувань США Каша Пателя до Москви виявилася значно суперечливішою, ніж повідомлялося спочатку. Американські журналісти з’ясували, що співробітники ФБР намагалися переконати керівництво скасувати візит, а після невдалих спроб звернулися до Конгресу. Окреме занепокоєння викликають можливі розвідувальні ризики, попередні фінансові контакти Пателя з російським інформаційним середовищем і розширення співпраці ФБР зі спецслужбами держав, які Вашингтон традиційно вважає противниками.

    Як з’ясувало видання The Atlantic, занепокоєння в американських правоохоронних і розвідувальних структурах виникло задовго до запланованої поїздки 14–15 жовтня.

    Журналістка Сара Фіцпатрік поспілкувалася із 17 чинними та колишніми співробітниками ФБР, Міністерства юстиції, розвідки та іншими обізнаними джерелами. Вони розповіли про побоювання щодо посилення контактів американського керівництва з російськими структурами.

    За інформацією видання, всередині ФБР навіть сформувалася неформальна група співробітників, які намагалися домогтися скасування поїздки через керівництво бюро.

    Коли внутрішні звернення не дали результату, частина співробітників передала свої застереження представникам Конгресу США.

    Особливу увагу привернув час проведення візиту — лише за три тижні до проміжних виборів у Сполучених Штатах.

    Колишній високопосадовець антитерористичного підрозділу ФБР Крістофер О’Лірі заявив The Atlantic, що керівник бюро саме зараз мав би зосередитися на захисті американського виборчого процесу, а не проводити переговори в Москві.

    Ще одна маловідома деталь — відсутність достатнього інформування навіть союзників США.

    За даними The Atlantic, високопоставлений український чиновник повідомив журналістам, що Київ не отримував попередніх пояснень щодо мети поїздки Пателя. Представники європейських держав також висловлювали занепокоєння через брак інформації про заплановані контакти.

    Окрема частина скандалу стосується 25 тисяч доларів, які Патель раніше отримав за участь у документальному фільмі.

    У зверненні від 9 жовтня конгресмени Джеймі Раскін і Джим Гаймс нагадали, що директор ФБР отримав цю суму за участь у стрічці режисера, який, за їхніми словами, мав зв’язки з Кремлем.

    Законодавці також звернули увагу на попередні висловлювання Пателя, в яких він заперечував окремі висновки американської розвідки щодо російського втручання у вибори.

    При цьому сам факт отримання гонорару не є доказом незаконної діяльності або співпраці з російськими спецслужбами. Однак конгресмени вважають, що ці обставини потребують додаткової перевірки на тлі можливих контактів із ФСБ.

    Ще одна важлива подробиця — адміністрація Пателя фактично змінює традиційний підхід американського бюро до співпраці з Росією та Китаєм.

    Ще в серпні Reuters опублікувало розслідування про нові канали правоохоронної співпраці.

    Сам Патель заявляв, що контакти з Росією розвиваються вже приблизно 15 місяців. За його словами, співпраця спрямована насамперед на боротьбу з міжнародними злочинними мережами, кіберфахрайством, наркотрафіком та сексуальною експлуатацією дітей.

    У випадку Китаю співпраця вже включала обмін співробітниками й проведення спільних операцій.

    Зокрема, у травні 2026 року американські та китайські правоохоронці разом із поліцією Дубая провели операцію Sand Dollar проти масштабного шахрайського центру. За повідомленням ФБР, вона завершилася приблизно 300 затриманнями та вилученням активів на 300 мільйонів доларів.

    Водночас щодо Росії Reuters повідомляло передусім про закулісні контакти та роботу над співпрацею. Публічно підтверджених аналогічних спільних операцій не наведено.

    Ще один парадокс полягає в тому, що ФБР під керівництвом Пателя одночасно розслідує злочини, які американська сторона пов’язує з російською розвідкою.

    Нещодавно американські правоохоронці оголосили обвинувачення п’ятьом особам у справі про ймовірну підготовку замовних убивств критиків російської влади.

    Про цю справу раніше повідомляла «Ненька інфо», зазначаючи, що серед можливих цілей, за журналістською інформацією, називали Гаррі Каспарова та інших опозиціонерів.

    Сам Патель публічно засудив можливу участь російських спецслужб у підготовці нападів на американській території.

    Попри це, його адміністрація продовжує шукати можливості для правоохоронної взаємодії з Москвою.

    Додатковим приводом для занепокоєння став стан американської контррозвідувальної системи.

    The Atlantic повідомляє, що після приходу нової адміністрації у 2025 році ФБР розформувало спеціальну групу Foreign Influence Task Force, яка займалася протидією іноземному впливу. Частину профільних співробітників перевели на інші посади або звільнили.

    Крім того, за даними NPR, підрозділи, які займаються виявленням іноземних шпигунів на території США, мають значну кількість незаповнених посад.

    На цьому тлі конгресмени вимагають не лише пояснити мету візиту Пателя, а й надати повний список його супутників, запланованих зустрічей та заходів безпеки.

    У зверненні законодавців навіть міститься вимога повідомити, чи супроводжуватимуть директора ФБР приватні особи або представники родини президента Дональда Трампа.

    Це вимога надати інформацію, а не підтвердження участі таких людей у поїздці.

    Попри широкий суспільний резонанс, ключове питання залишається відкритим: які конкретні домовленості американська сторона планує обговорювати з представниками ФСБ?

    Станом на вечір 14 жовтня офіційного повідомлення про підписані угоди, передачу розвідувальних матеріалів чи результати конкретних зустрічей немає.

    Тому твердження про таємні домовленості щодо України, виборів у США або передачу Росії конфіденційної інформації залишаються припущеннями.

    Однак уже оприлюднені матеріали демонструють, що візит Пателя викликає суперечки не лише серед американських політиків, а й усередині структур, відповідальних за національну безпеку Сполучених Штатів.

  • «Ми не продаємо свою країну»: Зеленський відповів Трампу після домовленостей із Кремлем

    «Ми не продаємо свою країну»: Зеленський відповів Трампу після домовленостей із Кремлем

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна ризикує втратити одного зі своїх найсильніших міжнародних партнерів — Сполучені Штати. За словами глави держави, останні рішення Дональда Трампа викликають у нього відчуття зради, особливо після домовленостей Вашингтона з Москвою щодо російського дизельного пального. Зеленський наголосив, що Україна не може погоджуватися на рішення, які загрожують її існуванню, навіть заради збереження підтримки американської адміністрації.

    Про це президент України розповів 14 жовтня в інтерв’ю британському журналісту Пірсу Моргану у програмі Piers Morgan Uncensored. Його заяви також висвітлили Reuters та «Українська правда».

    Під час розмови журналіст прямо запитав Зеленського, чи відчуває він себе зрадженим через останні рішення Вашингтона, зокрема послаблення санкцій щодо російських енергоносіїв та ситуацію навколо енергетичного перемир’я.

    Український президент визнав, що такі почуття справді є. Водночас він наголосив: питання значно складніше за його особисті емоції, адже йдеться про виживання цілої держави.

    Особливе обурення Києва викликала домовленість Трампа з Кремлем щодо постачання російського дизельного пального.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про різку реакцію Зеленського на дизельну угоду США та Росії. Президент вважав несправедливим те, що Вашингтон пішов на поступки Москві в енергетичному питанні під час переговорів американської та української делегацій у Маямі.

    За словами Зеленського, українська сторона не була попереджена про підготовку відповідних рішень.

    В інтерв’ю Моргану президент визнав, що сприймає останні події як ознаку погіршення партнерських відносин.

    «Шкода, що ми втрачаємо сильного партнера», — заявив Зеленський.

    Він також наголосив, що Україна не може демонструвати слабкість заради політичних домовленостей, оскільки це безпосередньо впливає на здатність країни протистояти російській агресії.

    Зеленський підкреслив, що для українців питання територій, незалежності та безпеки не може бути предметом звичайного політичного торгу.

    «Ми не продаємо свою країну. Для нас це не бізнес. Це наше життя», — заявив глава держави.

    Окремо президент висловився щодо ролі Дональда Трампа як міжнародного посередника.

    За словами Зеленського, Київ не заперечує проти того, щоб американський лідер продовжував посередницькі зусилля між Україною та Росією. Проте справжнє посередництво, на його переконання, передбачає збереження неупередженої позиції.

    Президент України також розкритикував радників Трампа, які, на його думку, підштовхують американського лідера до неправильних рішень.

    Він припустив, що окремі представники оточення президента США можуть неправильно оцінювати ситуацію та наслідки зближення Вашингтона з Москвою.

    Новий виток напруженості у відносинах двох держав відбувається на тлі суперечок щодо енергетичного перемир’я.

    13 жовтня Трамп заявив, що домовленості про припинення ударів по енергетичній інфраструктурі порушуються обома сторонами.

    Уже наступної ночі Росія завдала масштабного удару по українській енергетиці, зокрема атакувала всі три основні теплоелектроцентралі Києва.

    Додатковим чинником напруженості стали обмеження роботи військових терміналів Starshield, які використовують українські підрозділи.

    В інтерв’ю Зеленський назвав рішення щодо обмеження супутникового зв’язку помилковим і попередив, що воно може призвести до людських жертв.

    Водночас незалежного підтвердження політичних мотивів рішення SpaceX наразі немає.

    Попри різку риторику, офіційно про припинення стратегічного партнерства України та США не оголошувалося. Заяви Зеленського відображають його оцінку останніх дій американської адміністрації, але не означають автоматичного розриву дипломатичних або безпекових відносин.

    Подальша співпраця Києва та Вашингтона залежатиме від переговорів щодо військової підтримки, санкційної політики, розвідувального співробітництва та можливих умов завершення війни.

    На тлі цих суперечностей Зеленський знову наголосив, що українська сторона готова до дипломатії, однак не може погоджуватися на рішення, які ставлять під загрозу незалежність і безпеку держави.

  • Скандал перед виборами у США: Трамп порушив традицію, яку Вашингтон підтримував понад 20 років

    Скандал перед виборами у США: Трамп порушив традицію, яку Вашингтон підтримував понад 20 років

    Адміністрація президента США Дональда Трампа відмовилася запрошувати міжнародних спостерігачів ОБСЄ на проміжні вибори до Конгресу, які відбудуться 3 листопада 2026 року. Це перший такий випадок за останні 24 роки. Рішення Вашингтона викликало критику з боку європейських інституцій, американських законодавців і правозахисників, які попереджають про ризики для прозорості виборчого процесу.

    Про це повідомляє американське видання The Hill. Інформацію також підтверджує офіційна заява Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ, оприлюднена 23 вересня.

    Уперше з 2002 року Сполучені Штати не надіслали запрошення міжнародній місії, яка традиційно здійснювала незалежне спостереження за американськими федеральними виборами.

    За інформацією ОБСЄ, протягом цього періоду її представники спостерігали за 12 федеральними виборчими кампаніями у США, включно із шістьма проміжними виборами до Конгресу.

    Рішення адміністрації Трампа стало суттєвим відступом від багаторічної практики міжнародного виборчого спостереження.

    Представники ОБСЄ нагадали, що Сполучені Штати є однією з 57 держав-учасниць організації та взяли на себе відповідні зобов’язання згідно з Копенгагенським документом 1990 року.

    Цей документ передбачає запрошення міжнародних спостерігачів для підвищення прозорості та довіри до виборчого процесу.

    Президент Парламентської асамблеї ОБСЄ Пере Жоан Понс висловив жаль через рішення Вашингтона, наголосивши, що воно порушує усталену практику співпраці США з міжнародними демократичними інституціями.

    Директорка БДІПЛ Марія Телалян також пояснила, що міжнародне спостереження не означає втручання у внутрішні справи держави. Його завдання — надати незалежну оцінку виборчих процедур, законодавства та умов проведення голосування.

    Особливо гостро рішення Білого дому розкритикували представники Демократичної партії США.

    Сенаторка Джин Шахін, яка входить до керівництва комітету Сенату із закордонних справ, оприлюднила заяву, у якій назвала відмову від спостереження ОБСЄ несумісною з принципами прозорості американських виборів.

    За її словами, незалежні міжнародні місії сприяють зміцненню довіри виборців до демократичних процедур.

    Конгресмен Стів Коен висловив занепокоєння, що адміністрація Трампа може прагнути уникнути додаткового міжнародного контролю. Водночас такі побоювання залишаються політичною оцінкою законодавця, а не доведеним фактом підготовки виборчих порушень.

    До критики долучилася і міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch, яка заявила, що відмова від зовнішнього спостереження посилює занепокоєння щодо захисту демократичних стандартів.

    Ситуація привернула увагу і через порівняння з Росією та Білоруссю, влада яких раніше також обмежувала можливості незалежного міжнародного спостереження.

    Зокрема, «Ненька інфо» раніше повідомляла про відмову Росії запросити спостерігачів ОБСЄ на парламентські вибори. Тоді міжнародні організації заявляли про порушення Москвою зобов’язань у сфері виборчої прозорості.

    Водночас відсутність спостерігачів ОБСЄ сама собою не доводить фальсифікації виборів або порушення виборчого законодавства США.

    На тлі скандалу увага прикута до проміжних виборів 3 листопада, за результатами яких американці визначатимуть склад Палати представників і частини Сенату.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про підготовку демократами масштабних розслідувань щодо адміністрації Трампа у випадку отримання більшості в Палаті представників.

    Таким чином, майбутні вибори матимуть велике значення для подальших відносин між президентом і Конгресом.

    Попри відмову Вашингтона запросити місію ОБСЄ, американські виборчі процедури залишаються під контролем відповідних федеральних і місцевих органів, а також інших передбачених законодавством механізмів спостереження.

    Проте міжнародні організації наголошують, що відмова від незалежного зовнішнього моніторингу позбавляє суспільство додаткового інструменту оцінювання виборчого процесу саме тоді, коли питання довіри до голосування перебуває в центрі політичної дискусії у США.

  • Трамп оголосив перемир’я, Путін ударив по ТЕЦ: Кремль знайшов виправдання масованим атакам

    Трамп оголосив перемир’я, Путін ударив по ТЕЦ: Кремль знайшов виправдання масованим атакам

    У Кремлі спробували пояснити продовження російських ударів по українській енергетиці після заяви президента США Дональда Трампа про нібито досягнуте енергетичне перемир’я. Речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що домовленості не були конкретизовані, а тому Москву нібито не можна звинувачувати в їх порушенні.

    Повідомлення зʼявилися в російських ЗМІ.

    За словами Пєскова, умови оголошеного Трампом припинення ударів по енергетичних об’єктах залишилися невизначеними. Речник Кремля використав цю обставину для заперечення звинувачень у порушенні перемир’я.

    Заява пролунала після масованої російської атаки в ніч проти 14 жовтня, коли під ударом опинилися енергетичні об’єкти України, зокрема всі три основні теплоелектроцентралі Києва. Внаслідок обстрілів у столиці виникли масштабні проблеми з електропостачанням.

    Президент України Володимир Зеленський різко відреагував на атаку, назвавши її демонстративною неповагою Москви до Сполучених Штатів. За його словами, Росія продовжує цілеспрямовано атакувати енергетичну інфраструктуру, попри публічні заяви американського президента.

    Варто зазначити, що 11 жовтня Трамп оголосив про нібито досягнуте енергетичне перемир’я між Україною та Росією. Однак Москва офіційно не підтвердила його погодження. Уже 13 жовтня Пєсков заявляв, що консультації з цього питання тривають.

    Додаткову невизначеність створили розбіжності щодо предмета домовленостей. За повідомленнями медіа, у Вашингтоні спочатку розглядали припинення взаємних ударів по нафтопереробних заводах, тоді як Україна наполягала на захисті електростанцій та електромереж.

    Таким чином, попри заяву Трампа, підтвердженої обома сторонами угоди з чітко визначеними умовами припинення атак досі не оприлюднено.

    Водночас російські війська продовжують завдавати ударів по українській енергосистемі, залишаючи сотні тисяч людей без електропостачання.

  • Starlink раптово обмежили для ЗСУ: військові місії зірвано, підозри впали на Білий дім

    Starlink раптово обмежили для ЗСУ: військові місії зірвано, підозри впали на Білий дім

    У ніч проти 14 жовтня українські військові зіткнулися з несподіваними обмеженнями супутникового зв’язку Starlink. Компанія SpaceX, що належить американському мільярдеру Ілону Маску, запровадила новий поріг швидкості для роботи терміналів під час руху. За словами українських посадовців та волонтерів, зміни відбулися без попередження Сил оборони та призвели до зриву низки важливих військових місій. На тлі загострення відносин між Вашингтоном і Києвом з’явилися припущення про можливий політичний мотив рішення.

    Про проблеми зі зв’язком уранці 14 жовтня повідомив український волонтер, громадський діяч та колишній радник міністра оборони Сергій Стерненко.

    Згодом інформацію підтвердив радник президента України з питань оборонних технологій Сергій Бескрестнов, відомий під позивним «Флеш».

    За його словами, американська компанія SpaceX встановила нові обмеження для військового пакета StarShield, який використовується для забезпечення супутникового зв’язку.

    Зв’язок почав зникати під час руху

    Перші повідомлення про проблеми надійшли вночі, коли українські оператори почали втрачати супутникове з’єднання під час руху.

    За словами Стерненка, спочатку обмеження спостерігалися на швидкості понад 160 кілометрів на годину.

    Він повідомив, що це вплинуло на виконання низки військових завдань.

    Згодом волонтер заявив про додаткові звернення від військовослужбовців, які повідомляли про втрату зв’язку вже на швидкості 60–70 кілометрів на годину.

    Водночас ці повідомлення про нижчий поріг залишаються інформацією від окремих операторів. Офіційно підтвердженим у заяві Бескрестнова є обмеження на рівні 100 миль на годину.

    Важливо, що йдеться не про швидкість самого інтернету, а про швидкість руху пристрою, за якої супутникове з’єднання може переставати працювати.

    SpaceX запровадила обмеження без попередження

    Сергій Бескрестнов підтвердив, що зміни стосуються військового пакета послуг StarShield.

    За його словами, гранична швидкість становить 100 миль на годину, що відповідає приблизно 160 кілометрам на годину.

    Він також наголосив, що українські Сили оборони не отримували завчасного повідомлення про рішення SpaceX.

    Саме відсутність попередження, за оцінкою радника президента, стала однією з причин зриву військових місій.

    Коли оператори не знають про зміну технічних умов зв’язку, це може впливати на виконання заздалегідь спланованих завдань.

    Водночас українська сторона не оприлюднила точну кількість зірваних операцій, підрозділів, яких торкнулися обмеження, або подробиці бойових завдань.

    Такі відомості мають безпосереднє значення для військової безпеки.

    Стерненко припустив вплив адміністрації Трампа

    Після появи повідомлень про обмеження Сергій Стерненко висловив припущення, що SpaceX могла ухвалити рішення на запит адміністрації президента США Дональда Трампа.

    Волонтер пов’язав ситуацію із загостренням політичних відносин між Вашингтоном і Києвом.

    Сергій Бескрестнов також заявив, що вважає подію пов’язаною з поточною політичною ситуацією.

    Однак жодних документальних підтверджень того, що Білий дім доручив SpaceX обмежити роботу Starlink, наразі не оприлюднено.

    Також немає підтвердженої інформації про конкретні мотиви американської компанії.

    Тому припущення щодо втручання адміністрації Трампа слід розглядати саме як версію, а не встановлений факт.

    Чи перестав працювати весь Starlink в Україні

    Ні. Повідомлення про нічні обмеження не означають повного відключення супутникового інтернету в Україні.

    Сергій Стерненко зазначив, що звичайні термінали супутникового зв’язку продовжують працювати.

    Основна проблема, про яку повідомили українські військові, стосується використання спеціалізованого військового пакета під час руху.

    Starlink забезпечує широкосмуговий доступ до інтернету через супутникову мережу компанії SpaceX.

    Українські військові використовують супутниковий зв’язок для координації підрозділів, передавання інформації та забезпечення роботи різних технічних систем.

    Особливе значення стабільне з’єднання має в умовах бойових дій, коли наземні телекомунікаційні мережі можуть бути пошкоджені або недоступні.

    Порушення зв’язку під час руху здатне ускладнювати виконання завдань, які потребують безперервного обміну даними.

    Водночас масштаби впливу нових обмежень на всю систему військового зв’язку України поки не встановлені.

    Чому Starlink настільки важливий для України

    Від початку повномасштабного російського вторгнення супутниковий зв’язок став одним із важливих елементів української цифрової інфраструктури.

    Термінали використовуються не лише військовими, а й рятувальниками, медичними установами, органами влади та підприємствами, які потребують резервного доступу до інтернету.

    У зоні бойових дій Starlink особливо корисний там, де традиційні засоби зв’язку працюють нестабільно.

    Однак така залежність водночас створює ризики.

    Оскільки технологія належить приватній американській компанії, її власник визначає технічні умови використання послуг, а рішення щодо тарифів, доступності та обмежень можуть безпосередньо впливати на користувачів.

    Саме тому раптові зміни правил роботи військового пакета викликали занепокоєння серед українських фахівців.

    Зміни відбулися на тлі напруженості між США та Україною

    Повідомлення про обмеження Starlink з’явилися в момент загострення дипломатичних суперечностей між Києвом і Вашингтоном.

    Напередодні Дональд Трамп критикував українське керівництво, а західні медіа повідомляли про можливі обмеження американської підтримки через українські удари по російських нафтопереробних заводах.

    Одночасно президент Володимир Зеленський висловлював занепокоєння відсутністю завчасної розвідувальної інформації про окремі російські ракетні атаки.

    14 жовтня Росія знову завдала масштабного удару по українській енергетичній інфраструктурі.

    Однак збіг у часі між цими подіями та технічними обмеженнями Starlink сам собою не доводить, що вони були скоординовані.

    Чи пояснила SpaceX своє рішення

    Станом на ранок 14 жовтня в перевірених повідомленнях не було публічного пояснення SpaceX щодо причин встановлення нового обмеження.

    Також залишалося невідомим, чи є це рішення тимчасовим, чи компанія планує зберегти відповідні правила надалі.

    Окремо потребує уточнення, чи впливатиме воно на всі пристрої військового пакета StarShield, чи лише на визначені категорії обладнання.

    Українська сторона повідомила про практичні наслідки змін, однак детальний технічний механізм їх запровадження компанія публічно не розкрила.

    Отже, підтвердженим фактом є запровадження обмеження роботи військових терміналів StarShield під час руху, про що повідомив радник президента Сергій Бескрестнов.

    За заявами українських представників, це призвело до зриву низки військових місій.

    Водночас припущення про причетність адміністрації Дональда Трампа залишаються непідтвердженими. Подальший розвиток ситуації залежатиме від позиції SpaceX та можливих домовленостей щодо умов використання супутникового зв’язку українськими військовими.

  • «Такої неповаги ще не було»: Зеленський закликав Трампа відповісти на масований удар РФ

    «Такої неповаги ще не було»: Зеленський закликав Трампа відповісти на масований удар РФ

    У ніч проти 14 жовтня Росія здійснила одну з наймасштабніших за останні дні атак на українську енергетичну інфраструктуру. За словами президента Володимира Зеленського, російські війська застосували 39 балістичних ракет і понад 120 ударних безпілотників та баражувальних боєприпасів. Унаслідок обстрілу щонайменше 600 тисяч українців залишилися без електроенергії, пошкоджено десятки елементів енергетичної системи. Президент України назвав удар демонстративною неповагою Кремля до США на тлі заяв Дональда Трампа про припинення атак на енергетику.

    Про це Володимир Зеленський повідомив 14 жовтня у своєму офіційному Telegram-каналі.

    За словами глави держави, основними цілями російських військ стали об’єкти критичної інфраструктури Києва, Київської області та Харкова.

    Масована атака відбулася після заяв президента США Дональда Трампа про нібито досягнуте «енергетичне перемир’я» між Україною та Росією.

    39 балістичних ракет і понад 120 дронів: що відомо про атаку

    Зеленський повідомив, що російські війська застосували проти української енергетики 39 балістичних ракет, а також понад 120 ударних безпілотників і баражувальних боєприпасів.

    Під ударами опинилися об’єкти, від яких залежить електропостачання населення та робота критичної інфраструктури.

    За попередньою інформацією, пошкоджено обладнання та споруди на 26 елементах електроенергетичного комплексу України.

    Ще чотири об’єкти нафтогазового комплексу також зазнали пошкоджень.

    Наслідком ударів стали масштабні перебої з електропостачанням.

    За ранковими даними президента, щонайменше 600 тисяч українців залишилися без світла.

    Водночас Зеленський попередив, що масштаби відключень можуть збільшуватися в міру уточнення наслідків обстрілу.

    На пошкоджених об’єктах працюють аварійні бригади енергетиків, а підрозділи ДСНС ліквідовують наслідки ударів.

    Зеленський звинуватив Росію у демонстративній неповазі до США

    Президент України пов’язав масштабний удар із заявами Дональда Трампа про необхідність припинення атак на енергетичну інфраструктуру.

    На думку Зеленського, Москва свідомо завдала удару саме по тих об’єктах, щодо яких американський президент раніше заявляв про припинення вогню.

    Український лідер назвав дії Кремля демонстративною зневагою до позиції Вашингтона.

    Він також висловив переконання, що російське керівництво не сприймає заяви президента США як достатньо переконливий чинник стримування.

    Ця оцінка прозвучала на тлі нових дипломатичних суперечностей навколо можливого припинення ударів по енергетичних об’єктах.

    Що сталося з «енергетичним перемир’ям» Трампа

    За повідомленням «Європейської правди», Дональд Трамп раніше оголосив у власній соцмережі Truth Social про нібито досягнуте енергетичне перемир’я між Україною та Росією.

    Американський президент стверджував, що домовленість діє, а інформацію про можливі порушення потрібно додатково перевірити.

    Водночас у Кремлі не підтвердили існування відповідної домовленості.

    Російська сторона заявила, що їй нічого повідомити щодо оголошеного Трампом припинення атак.

    Таким чином, публічної згоди Москви на відповідне перемир’я не було підтверджено.

    Нічний обстріл 14 жовтня став черговим свідченням того, що атаки на українську енергетику фактично тривають, незалежно від дипломатичних заяв.

    Зеленський вимагає від Трампа нових санкцій

    Після масованої атаки президент України закликав Сполучені Штати та міжнародних партнерів до жорсткої реакції.

    На думку Зеленського, дипломатичних заяв недостатньо, якщо Росія продовжує завдавати масштабних ударів по цивільній інфраструктурі.

    Український президент звернувся безпосередньо до Дональда Трампа із закликом застосувати сильні економічні санкції проти Москви.

    Окремо він згадав закон, пов’язаний із санкційною ініціативою американського сенатора Ліндсі Грема, який, за словами Зеленського, створює додаткові можливості для тиску на Росію.

    Глава держави наголосив, що Вашингтон має політичні та економічні інструменти для посилення тиску на Кремль.

    За його оцінкою, саме поєднання санкцій, військової підтримки України та міжнародної координації може сприяти припиненню російської агресії.

    Україні терміново потрібні ракети для Patriot

    Ще одним важливим пунктом звернення Зеленського стала необхідність посилення української протиповітряної оборони.

    Президент закликав США, Європу та інших міжнародних партнерів надати додаткові пакети ракет-перехоплювачів для зенітно-ракетних комплексів Patriot.

    Ці системи відіграють ключову роль у боротьбі з російськими балістичними ракетами.

    На відміну від ударних безпілотників, балістичні ракети мають значно вищу швидкість і складнішу для перехоплення траєкторію.

    Тому для ефективного захисту міст та енергетичних об’єктів Україні необхідні не лише комплекси ППО, а й постійне поповнення запасів відповідних боєприпасів.

    Масштаб нічної атаки вкотре продемонстрував важливість своєчасних поставок засобів протиракетної оборони.

    Київ третій день поспіль перебуває під балістичними ударами

    Атака 14 жовтня стала продовженням серії ударів по українській столиці.

    За повідомленнями українських медіа, Київ зазнає балістичних атак уже третій день поспіль.

    Увечері 12 жовтня російські ракети вдарили по цивільній інфраструктурі столиці. Наступного дня Зеленський заявив, що Україна не отримала попередження від міжнародних партнерів про той конкретний запуск.

    13 жовтня атаки продовжилися, а серед цілей російських військ називали об’єкти енергетичної інфраструктури.

    У ніч проти 14 жовтня російські удари призвели до нових руйнувань та людських жертв.

    За ранковими даними ДСНС, у Києві загинули троє людей. Згодом РБК-Україна повідомило про 27 постраждалих.

    Ситуація з електропостачанням залишається складною через пошкодження інфраструктури та необхідність проведення аварійно-відновлювальних робіт.

    Якою може бути подальша ситуація зі світлом

    Відновлення електропостачання залежатиме від характеру пошкоджень, доступності необхідного обладнання та можливості безпечної роботи ремонтних бригад.

    Через удари по енергетичній інфраструктурі в окремих регіонах можуть застосовуватися як погодинні, так і аварійні відключення.

    Остаточні графіки та їхню тривалість визначатимуть оператори електромереж відповідно до поточного стану енергосистеми.

    Водночас точних строків повного відновлення пошкоджених об’єктів станом на ранок 14 жовтня не повідомляли.

    Масований удар РФ по енергетиці став новим викликом для української протиповітряної оборони та дипломатичних зусиль США. Зеленський закликає Вашингтон перейти від заяв до конкретних дій — нових санкцій проти Росії та додаткових постачань ракет для Patriot.

    Наразі підтверджено, що атака призвела до значних пошкоджень енергетичної інфраструктури й масштабних знеструмлень, а ліквідація її наслідків триває.

  • Трамп має три важелі тиску на Україну: The Telegraph розкрив, без чого ЗСУ поки не обійдуться

    Трамп має три важелі тиску на Україну: The Telegraph розкрив, без чого ЗСУ поки не обійдуться

    Попри поступове скорочення залежності України від американського фінансування, Сполучені Штати залишаються важливим партнером у трьох критичних сферах оборони. Йдеться про розвідувальну інформацію, ракети-перехоплювачі для систем Patriot та постачання американського озброєння, яке закуповують європейські союзники. На тлі напружених відносин між Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським ці напрямки можуть стати інструментами політичного тиску на Київ.

    Про це йдеться в аналізі британського видання The Telegraph.

    За оцінкою журналістів, адміністрація Трампа зберігає суттєвий вплив на військові спроможності України, хоча пряма фінансова допомога США вже не відіграє тієї ролі, що на початку повномасштабного вторгнення.

    Нині значну частину американського озброєння для України оплачують європейські держави. Однак сам факт фінансування з боку Європи не усуває залежності від рішень Вашингтона щодо продажу та передачі військової техніки.

    Перший важіль — американська розвідка

    Однією з найважливіших складових співпраці залишається передача розвідувальної інформації.

    Американські супутникові системи та інші засоби спостереження допомагають Україні отримувати відомості про військові об’єкти противника, переміщення техніки й підготовку ракетних атак.

    За інформацією The Telegraph, американські розвідувальні структури, зокрема ЦРУ, також відігравали важливу роль у наданні даних для планування українських далекобійних операцій.

    Особливе значення має можливість завчасно отримувати попередження про запуски балістичних ракет.

    Після російського удару по Києву ввечері 12 жовтня Володимир Зеленський повідомив, що Україна не отримала завчасного попередження від міжнародних партнерів.

    Однак відсутність інформації про конкретний запуск не означає припинення всієї розвідувальної співпраці.

    13 жовтня міністр закордонних справ Андрій Сибіга підтвердив, що Україна продовжує отримувати розвіддані від Сполучених Штатів.

    Другий важіль — ракети для Patriot

    Ще одна критично важлива сфера — постачання ракет-перехоплювачів для американських зенітно-ракетних комплексів Patriot.

    Ці системи відіграють ключову роль у захисті українських міст від російських балістичних ракет.

    На відміну від багатьох ударних безпілотників і крилатих ракет, балістичні цілі значно складніше перехоплювати через особливості їхньої швидкості та траєкторії.

    Україна використовує також інші системи протиповітряної оборони, однак можливості Patriot залишаються особливо важливими саме для протидії балістиці.

    Проблема полягає не лише в кількості пускових установок, а й у постійному забезпеченні їх відповідними боєприпасами.

    Навіть за наявності достатньої кількості комплексів обмеження поставок ракет-перехоплювачів може вплинути на здатність протиповітряної оборони відбивати масовані удари.

    Європейські країни поступово збільшують оборонне виробництво, однак швидко замінити весь обсяг американських поставок складно.

    Третій важіль — програма НАТО PURL

    Третім напрямком The Telegraph називає механізм Prioritised Ukraine Requirements List (PURL).

    Він дозволяє європейським союзникам закуповувати американське озброєння для України.

    Таким чином, фінансування забезпечують європейські держави, але постачання все одно залежить від американської сторони.

    За повідомленнями західних медіа, під час переговорів у Маямі представники адміністрації Трампа порушували питання можливого обмеження військової співпраці, якщо Україна не припинить удари по російських нафтопереробних заводах.

    Йдеться про повідомлення журналістів із посиланням на джерела, а не про офіційно оголошене рішення щодо зупинення програми.

    Водночас сам механізм PURL демонструє, що навіть значне фінансове залучення Європи не забезпечує повної незалежності від Вашингтона.

    Чому відносини між Києвом і Вашингтоном загострилися

    Нова хвиля суперечностей виникла після домовленостей Дональда Трампа з Володимиром Путіним щодо російського дизельного пального.

    Американський президент пояснив послаблення санкцій необхідністю стримувати ціни на паливо на світовому ринку.

    Натомість українське керівництво розкритикувало рішення, наголосивши, що експортні доходи допомагають Росії фінансувати продовження війни.

    Окремою причиною напруженості стали українські удари по російських нафтопереробних підприємствах.

    Вашингтон висловлював занепокоєння їхнім впливом на паливний ринок, тоді як Україна розглядає удари по об’єктах, які забезпечують військовий потенціал РФ, як один з інструментів послаблення агресора.

    На цьому тлі з’явилися повідомлення про можливі обмеження американської військової допомоги та передачі розвідувальної інформації.

    Втім, станом на 13 жовтня підтвердження повного припинення цих механізмів немає.

    Чи зможе Європа замінити США

    The Telegraph звертає увагу, що європейські союзники вже взяли на себе більшу частину фінансової відповідальності за підтримку України.

    Водночас Європа стикається з обмеженнями власних виробничих потужностей.

    Збільшення оборонних бюджетів Німеччини, Польщі та інших держав означає зростання попиту на озброєння як для України, так і для власних армій.

    За оцінкою британського видання, європейські країни можуть поступово розвивати альтернативні канали постачання зброї та боєприпасів.

    Проте заміна американських розвідувальних можливостей є складнішим завданням, яке потребуватиме значного часу й інвестицій.

    Отже, три головні сфери залежності України від США залишаються незмінними: розвідка, протиракетна оборона та доступ до американського озброєння.

    The Telegraph оцінює ці напрямки як потенційні важелі Вашингтона у відносинах із Києвом.

    Водночас фактична співпраця між державами продовжується, а повідомлення про можливі обмеження не слід ототожнювати з рішеннями, які вже набрали чинності.

  • П’ять ракет без попередження: Зеленський заявив, що союзники не повідомили Україну про удар по Києву

    П’ять ракет без попередження: Зеленський заявив, що союзники не повідомили Україну про удар по Києву

    Україна не отримала від міжнародних партнерів завчасного попередження про російський балістичний удар по Києву ввечері 12 жовтня. За словами президента Володимира Зеленського, п’ять ракет влучили в цивільну інфраструктуру столиці. Водночас міністр закордонних справ Андрій Сибіга запевнив, що співпраця зі США у сфері обміну розвідувальними даними триває. Причини відсутності попередження про конкретну атаку наразі з’ясовують.

    Про це Зеленський повідомив 13 жовтня у своєму Telegram-каналі.

    Президент зазначив, що протягом останніх годин російські війська застосували проти України понад сотню засобів повітряного нападу, серед яких були реактивні дрони, баражуючі боєприпаси та балістичні ракети.

    Українським захисникам вдалося знищити значну частину повітряних цілей, однак частина російського озброєння досягла своїх цілей.

    Особливу увагу глава держави звернув на атаку проти столиці, під час якої інформація про пуски балістичних ракет не надійшла завчасно.

    «Щодо цього удару, на жаль, не було попередження від партнерів», — заявив Зеленський.

    Президент підкреслив, що своєчасна передача інформації про запуски балістики має критичне значення для захисту цивільного населення.

    Чому повітряну тривогу оголосили після вибухів

    За даними Повітряних сил ЗСУ, ввечері 12 жовтня російська армія атакувала Київ ракетами, які рухалися балістичною траєкторією.

    Балістичні цілі вдалося виявити радіолокаційними засобами лише безпосередньо під час атаки. Попередньої інформації про пуски з території Росії українські військові не отримали.

    Через це сигнал повітряної тривоги в столиці пролунав уже під час удару.

    Речник Повітряних сил Юрій Ігнат пояснив, що подібні ситуації траплялися й раніше.

    За його словами, Україна отримує різні види розвідувальної інформації від партнерів, зокрема дані про активність російської авіації, переміщення носіїв ракет та запуски балістичного озброєння.

    Однак іноді відповідна інформація надходить із затримкою або взагалі не доходить до української сторони.

    Ігнат висловив сподівання, що українські фахівці спільно з міжнародними партнерами встановлять причини цього випадку.

    Чи припинили США передавати розвіддані Україні

    Відсутність попередження викликала занепокоєння на тлі повідомлень про можливе посилення американського тиску на Київ.

    Раніше західні медіа повідомляли, що представники адміністрації Дональда Трампа обговорювали можливість обмеження розвідувальної співпраці, якщо Україна продовжить удари по російських нафтопереробних заводах.

    Проте офіційного підтвердження припинення передачі американських розвідданих немає.

    Ба більше, міністр закордонних справ Андрій Сибіга 13 жовтня під час Варшавського безпекового форуму підтвердив, що Україна продовжує отримувати розвідувальну інформацію зі Сполучених Штатів.

    Глава МЗС також пов’язав запізніле оголошення тривоги з особливостями застосованого Росією озброєння.

    Таким чином, відсутність попередження про конкретний ракетний удар наразі не можна вважати доказом того, що Вашингтон припинив співпрацю з Україною у сфері розвідки.

    Зеленський нагадав про удари Росії по енергетиці

    Президент також повідомив, що протягом двох останніх діб Україна утримувалася від ударів по російських нафтопереробних підприємствах та інших енергетичних об’єктах.

    За словами Зеленського, це відбувалося після заяв Дональда Трампа щодо можливого енергетичного перемир’я.

    Водночас Росія не припинила атак на українську критичну інфраструктуру.

    Глава держави зазначив, що за цей період російські війська атакували 19 областей України.

    Він наголосив, що Київ готовий до взаємних кроків зі зниження інтенсивності атак, однак такі домовленості повинні виконувати обидві сторони.

    Що відомо зараз

    Після удару по Києву залишаються відкритими питання про те, чому інформація про пуски ракет не надійшла вчасно та чи можна запобігти подібним ситуаціям у майбутньому.

    Українські військові не назвали причини затримки, а представники МЗС підтверджують продовження розвідувальної співпраці зі Сполученими Штатами.

    Отже, станом на 13 жовтня підтверджено відсутність завчасного попередження про конкретну балістичну атаку на Київ, але не припинення американської розвідувальної допомоги загалом.

    Подальші висновки залежатимуть від результатів перевірки, яку мають провести українські фахівці разом із партнерами.