Radaonline.news

Позначка: Дніпро

  • Нічний терор балістикою: троє людей зазнали поранень під час ворожої атаки на Дніпро

    Нічний терор балістикою: троє людей зазнали поранень під час ворожої атаки на Дніпро

    Російські окупаційні війська вкотре завдали підступного удару по мирному українському місту, застосувавши смертоносне балістичне озброєння для тероризування цивільного населення у глибокому тилу. У ніч на двадцять друге вересня ворог атакував житлові райони та міську інфраструктуру Дніпра важкими ракетами, траєкторія польоту яких залишає лічені хвилини для переходу в укриття. Внаслідок потужних вибухів, що сколихнули обласний центр, серйозні поранення та травми різного ступеня тяжкості отримали троє місцевих мешканців. Ситуація вкотре нагадала про щоденну загрозу, в якій змушені жити українські прифронтові регіони через варварську тактику кремлівського режиму.

    Одразу після завершення повітряної тривоги та отримання перших сигналів про ураження на місця падіння уламків та вибухів оперативно прибули бригади екстреної медичної допомоги, підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій та слідчо-оперативні групи поліції. Медичні працівники невідкладно розпочали надання кваліфікованої допомоги всім потерпілим, частина з яких була госпіталізована до лікувальних закладів міста для проведення необхідних хірургічних втручань та стабілізації стану. Як офіційно підтвердив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа, лікарі роблять усе можливе задля порятунку здоров’я постраждалих громадян та забезпечення їх усім спектром необхідних медикаментів.

    Цілеспрямоване застосування балістичних ракет проти густонаселених міських агломерацій є свідченням намагань агресора завдати максимальних руйнувань та посіяти панічні настрої серед цивільного населення. Надзвукова швидкість балістики значно ускладнює роботу чергових підрозділів протиповітряної оборони, що робить кожну таку атаку вкрай небезпечною для цивільних об’єктів. Фахівці вибухотехнічної служби продовжують обстеження пошкоджених територій, фіксуючи чергові речові докази збройної агресії для передачі до міжнародних судових інстанцій.

    Нічний напад на Дніпро став черговим нагадуванням для міжнародних партнерів України про нагальну необхідність посилення протиповітряного та протиракетного щита держави. Для надійного захисту великих промислових центрів, критичної інфраструктури та житлових масивів від балістичного терору потрібне термінове постачання додаткових сучасних комплексів Patriot, SAMP/T та достатньої кількості зенітних керованих ракет до них. Лише своєчасне виявлення та гарантоване перехоплення ворожих балістичних цілей на далеких підступах здатне вберегти мирні українські міста від смертоносних руйнувань та врятувати людські життя від систематичних злочинів російської армії.

  • Українська сталь провалилася до рівнів 2022 року: за місяць виробництво обвалилося на 57%

    Українська сталь провалилася до рівнів 2022 року: за місяць виробництво обвалилося на 57%

    Українська металургія у серпні пережила один із найгірших місяців від початку повномасштабної війни. Підприємства виплавили лише 277 тис. тонн сталі — на 57,3% менше, ніж у серпні минулого року, і на 39,4% менше, ніж у липні. За оцінкою GMK Center, нижчими місячні показники за весь період великої війни були лише у квітні та грудні 2022 року — у моменти, коли галузь фактично перебудовувалася після втрати частини виробничих потужностей, окупації Маріуполя та розриву традиційної логістики.

    Падіння охопило не тільки виплавку сталі. За даними ОП «Укрметалургпром», виробництво чавуну у серпні становило 257,1 тис. тонн. Це на 65,6% менше, ніж роком раніше, та на 40,5% нижче липневого рівня. Виробництво товарного металопрокату скоротилося до 269,5 тис. тонн — мінус 57,4% у річному вимірі та мінус 29,6% лише за місяць. Таким чином, різке просідання одночасно відбулося практично на всіх ключових етапах металургійного виробництва.

    Якщо дивитися на перші вісім місяців року, картина поки що виглядає менш драматичною, але тенденція також негативна. У січні–серпні українські підприємства виробили 4,3 млн тонн сталі, що на 12,5% менше, ніж за аналогічний період 2025 року. Випуск чавуну впав на 14,8% — до 4,35 млн тонн, товарного прокату — на 15,6%, до 3,59 млн тонн. Ще після семи місяців року падіння сталі становило лише 5,6%, тобто саме серпень суттєво погіршив загальну статистику.

    Одним із головних ударів для галузі стала зупинка «Запоріжсталі». У ніч на 11 серпня промисловий майданчик у Запоріжжі атакувала російська балістика. За даними «Метінвесту», загинули семеро працівників підприємства, ще 21 людина дістала поранення. Компанія повідомляла, що удар стався фактично відразу після оголошення повітряної тривоги, коли частина працівників прямувала до укриттів. Після атаки виробництво на комбінаті було зупинене.

    На цьому удари не припинилися. Вранці 27 серпня російські війська знову атакували «Запоріжсталь» — цього разу, за інформацією підприємства, одразу п’ятьма балістичними ракетами. Влучання припали на обладнання доменного цеху, енергетичну й транспортну інфраструктуру та відкриті території комбінату. На той момент завод ще не відновив повноцінної роботи після першої серпневої атаки.

    Наслідки видно безпосередньо у виробничих цифрах. У серпні «Запоріжсталь» встигла випустити лише 46,2 тис. тонн сталі, 42,4 тис. тонн чавуну та 45 тис. тонн прокату. Для порівняння: ще у липні підприємство виробило 192,7 тис. тонн сталі, 217,3 тис. тонн чавуну та 171,4 тис. тонн прокату. Тобто лише на одному з найбільших металургійних підприємств країни виробництво сталі за місяць скоротилося більш ніж у чотири рази.

    І серпнем проблеми не закінчилися. У ніч на 5 вересня кілька російських балістичних ракет вдарили по комбінату «Каметсталь» у Кам’янському. П’ятеро людей загинули, ще четверо працівників дістали поранення. Було пошкоджено агломераційне виробництво, системи енергопостачання та транспортну інфраструктуру, після чого підприємство повністю зупинило виробничі процеси. Терміни відновлення на момент останніх повідомлень залишалися невідомими.

    Масштаб цієї зупинки особливо відчутний, якщо врахувати потужність підприємства. За підсумками 2025 року «Каметсталь» випустила близько 2 млн тонн сталі. Комбінат виробляє квадратну заготовку, арматуру та фасонний прокат. Тому повна зупинка такого активу вже у вересні створює ризик нового просідання загальноукраїнської статистики — навіть нижче серпневого мінімуму.

    Головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко вже попередив, що вересневі цифри можуть виявитися ще гіршими. За його словами, серпневі 277 тис. тонн — один із найнижчих результатів за весь період повномасштабної війни. Експерт називає одразу кілька факторів: проблеми з морською логістикою, обмеження експорту до Євросоюзу та прямі російські удари по виробничих потужностях.

    Проблеми з портами для металургії мають подвійний ефект. Через море підприємства не лише експортують готову продукцію, а й отримують частину необхідної сировини. У серпні, наприклад, «Запоріжкокс» скоротив виробництво доменного коксу майже на 40% порівняно з липнем — до 38,1 тис. тонн. У GMK Center пояснювали падіння, серед іншого, скороченням поставок вугільного концентрату через атаки Росії на торговельні судна та фактичне ускладнення роботи чорноморської логістики. У річному вимірі випуск коксу на підприємстві впав більш ніж наполовину.

    Для металургійного комбінату дефіцит коксу чи вугілля — це не просто дорожча доставка. Це ризик скорочення завантаження доменних печей і, як наслідок, падіння випуску чавуну та сталі. Саме тому удари по портах, енергетиці, залізниці та безпосередньо по металургійних підприємствах складаються для галузі в один ланцюг проблем.

    Додатковий тиск у 2026 році прийшов із боку європейського ринку, який після початку повномасштабної війни став особливо важливим для українських експортерів. Від 1 січня в ЄС почав діяти основний режим механізму CBAM — вуглецевого коригування імпорту. Він охоплює, зокрема, залізо та сталь і має зрівняти вуглецеву ціну імпортної продукції з тією, яку несуть виробники всередині ЄС.

    Для українських заводів проблема полягає в тому, що значна частина металургійних потужностей побудована на традиційній доменно-конвертерній технології з високими викидами CO₂. Модернізація потребує мільярдних інвестицій, тоді як підприємства одночасно витрачають кошти на ремонти після атак, резервне енергозабезпечення та воєнну логістику. Українська влада ще раніше зверталася до Єврокомісії щодо можливості застосувати для України спеціальні умови через форс-мажор, пов’язаний із російською агресією. Водночас станом на 2026 рік країна готує підприємства до виконання вимог CBAM.

    З липня з’явився ще один бар’єр. Євросоюз запровадив новий механізм захисту власної сталеливарної промисловості: загальна тарифна квота на безмитний імпорт сталі встановлена на рівні 18,3 млн тонн на рік — приблизно на 47% нижче рівня квот 2024 року. За постачання понад визначені квоти діє мито у 50%. Єврокомісія пояснює це глобальним надлишком сталеливарних потужностей та необхідністю захищати європейських виробників. Для партнерів ЄС за угодами про вільну торгівлю передбачено сприятливіший розподіл квот, однак сам режим усе одно означає жорсткіші рамки доступу на європейський ринок.

    Особливо контрастно нинішні цифри виглядають на довшому часовому горизонті. У 2021 році, до повномасштабного вторгнення, Україна виплавила 21,4 млн тонн сталі і посідала 14-те місце серед найбільших виробників світу. У 2025 році виробництво становило вже лише 7,4 млн тонн, а Україна опустилася на 23-тє місце світового рейтингу.

    При цьому 2025 рік ще давав галузі обережну надію на стабілізацію: виплавка чавуну збільшилася на 11,2% — до 7,88 млн тонн, виробництво товарного прокату зросло на 4,8% — до 6,52 млн тонн, хоча випуск сталі скоротився на 2,2% — до 7,41 млн тонн. Серпень 2026 року фактично показав, наскільки швидко ця крихка стабілізація може бути зруйнована кількома великими атаками та логістичними проблемами.

    І це важливо далеко не лише для самих металургів. За оцінкою GMK Center, якщо враховувати пов’язані ланцюги постачання, гірничо-металургійний комплекс забезпечує близько 5,5% українського ВВП та приблизно 15% експортних доходів країни. У 2025 році експортна виручка галузі перевищувала $6 млрд. Тому тривала зупинка найбільших комбінатів означає менший експорт, менше валютної виручки, скорочення вантажів для залізниці та портів, нижчі податкові надходження і ризики для десятків тисяч робочих місць не лише безпосередньо на заводах.

    Ситуація на початку вересня виглядає ще складнішою, ніж серпнева статистика. «Запоріжсталь» після двох балістичних атак залишається одним із головних факторів падіння виробництва, а до неї додалася повна зупинка «Каметсталі». Крім того, у ніч на 5 вересня російський удар пошкодив виробничі потужності Дніпровського металургійного заводу.

    Тому серпневі 277 тис. тонн можуть виявитися не дном, а лише попередженням. Якщо великі підприємства швидко не повернуться до роботи, а проблеми з портами та експортом до ЄС збережуться, у вересні українська металургія ризикує отримати ще слабший результат. Після чотирьох із половиною років великої війни галузь, яка колись виплавляла понад 20 млн тонн сталі на рік, знову опинилася в ситуації, коли обсяги виробництва визначають не стільки попит і ціни на світовому ринку, скільки можливість заводів фізично пережити наступний російський удар.

  • Росія знову вдарила по заводу «Олейна» в Дніпрі: Філатов вказав на американський слід

    Росія знову вдарила по заводу «Олейна» в Дніпрі: Філатов вказав на американський слід

    Російські війська вранці 10 вересня знову атакували підприємство харчової промисловості в самому Дніпрі — олійноекстракційний завод міжнародної агрокорпорації Bunge, пов’язаний із виробництвом популярної соняшникової олії «Олейна». За інформацією міського голови Бориса Філатова, по підприємству було завдано два удари. Поблизу виникла пожежа, згоріли 12 легкових автомобілів і два мікроавтобуси, були пошкоджені мережі, а комунальним службам довелося залучити важку техніку для ліквідації наслідків.

    Мер Дніпра окремо звернув увагу на те, який саме об’єкт опинився під вогнем. За його словами, йдеться не про абстрактне «підприємство харчової промисловості», а про добре відомий містянам завод «Олейна», який уже неодноразово зазнавав російських атак. Філатов також наголосив на зв’язку підприємства з Bunge та закликав українські державні структури активніше пояснювати міжнародним партнерам, що російські удари завдають шкоди великому західному бізнесу, який продовжує працювати в Україні.

    Уточнення щодо Bunge тут важливе. Компанію часто називають американською, оскільки її корпоративна штаб-квартира розташована в районі Сент-Луїса, штат Міссурі, а акції торгуються на Нью-Йоркській фондовій біржі. Водночас юридично Bunge Global SA має зареєстрований офіс у Женеві, Швейцарія. Тож точніше говорити про міжнародну аграрну корпорацію зі штаб-квартирою у США.

    В Україні Bunge працює з 2002 року і залишається одним із великих гравців агропромислового сектору. На офіційному сайті компанія називає себе одним із провідних переробників олійних культур та експортерів зернових і рослинних олій в Україні. Їй належать або під її управлінням перебувають олійноекстракційні потужності в Дніпрі, Миколаєві, Вінниці та Харківській області, а також зернові й олійні термінали та елеватори. «Олейна» залишається одним із ключових споживчих брендів Bunge на українському ринку.

    Дніпровський завод розташований на вулиці Князя Ярослава Мудрого. Офіційні матеріали Bunge підтверджують, що підприємство займається виробництвом і фасуванням рослинної олії, а також випуском шроту. Саме тому удар припав не по військовому виробництву, а по об’єкту цивільної харчової промисловості.

    Нинішня атака особливо привертає увагу через те, що цей самий завод уже зазнав масштабних пошкоджень на початку року. 5 січня російські безпілотники вдарили по підприємству Bunge у Дніпрі. Тоді наслідки були настільки масштабними, що близько 300 тонн рослинної олії вилилося на міські дороги. Комунальники засипали проїжджу частину піском і спеціальними сумішами, а рух на Набережній довелося обмежувати на кілька діб.

    Після тієї атаки міністр закордонних справ Андрій Сибіга прямо заявив, що не вважає влучання випадковим. За його словами, російські війська вже намагалися атакувати цей об’єкт раніше, а удари по підприємствах американського бізнесу в Україні мають системний характер.

    Саме цей контекст робить повторний удар 10 вересня значно резонанснішим. Якщо січневу атаку українська дипломатія вже називала навмисною, то нове влучання у той самий цивільний завод посилює питання про те, чи намагається Москва систематично тиснути на іноземні компанії, які не залишили український ринок після початку повномасштабної війни.

    Філатов звернув увагу і на ще одну деталь — незадовго до нового удару Дніпро відвідав американський сенатор-демократ Річард Блюменталь. Міський голова заявив, що політик побував і на підприємстві «Олейна». Офіційні матеріали самого Блюменталя підтверджують його поїздку до Дніпра наприкінці серпня — це був перший візит члена Конгресу США до міста з початку повномасштабної війни. Сенатор відвідав військовий госпіталь і зустрічався з представниками міста, однак у його офіційному оприлюдненому звіті окремий візит саме на завод Bunge не деталізований. Тому цю частину історії коректно подавати саме як заяву Філатова.

    При цьому Блюменталь уже публічно говорив саме про удари по американському бізнесу в Україні. 27 серпня Forbes із посиланням на його пресконференцію повідомляв, що сенатор заявив: приблизно половина американських компаній, які працюють в Україні, зазнали суттєвих пошкоджень внаслідок російських ракетних чи дронових атак. Він наполягав, що американський бізнес має активніше звертатися до адміністрації президента США та Конгресу і вимагати посилення тиску на Москву.

    За даними Американської торговельної палати, які наводив Forbes, понад половина компаній-членів організації зазнали пошкоджень або руйнувань своїх об’єктів від початку повномасштабного вторгнення. Блюменталь називав атаки на західний бізнес не випадковими відхиленнями ракет або дронів, а повторюваними ударами, які завдають компаніям мільйонних збитків.

    І Bunge — далеко не єдиний відомий приклад.

    У лютому цього року російська ракета влучила у фабрику Mondelēz International у Тростянці на Сумщині, де, серед іншого, виробляють продукцію під брендом Oreo. За даними Reuters, виробничу будівлю було пошкоджено, але загиблих не було. Це стало вже другим серйозним ударом по фабриці Mondelēz після початку повномасштабної війни: об’єкт значно постраждав у 2022 році, згодом його поступово відбудували й відновили виробництво.

    У червні 2025 року російський удар пошкодив офіс Boeing у Києві, а в липні того самого року ракети влучили в підприємство американського виробника електроніки Flex у Мукачеві. За інформацією Forbes, материнська компанія інвестувала в цей український актив близько $65 млн. Ці приклади регулярно наводяться українськими посадовцями, коли вони говорять про наслідки війни для західних інвесторів.

    Сам Bunge, попри війну, не залишив Україну. Компанія й у вересні продовжує набирати працівників на свої підприємства, зокрема у Вінниці та Харківській області. На українській сторінці корпорації досі вказані виробничі активи в Дніпрі та інших регіонах. Це важливий контекст, оскільки Росія атакує не покинуті промислові майданчики, а частину діючої української харчової та аграрної інфраструктури.

    Після ранкового удару 10 вересня комунальні служби Дніпра працювали на місці влучання, відновлюючи пошкоджені мережі та розчищаючи територію. Філатов повідомляв, що комунальники розраховують завершити основні роботи протягом кількох годин, а рух транспорту на постраждалій ділянці — відновити до вечора.

    При цьому нинішня атака відбулася на тлі загального посилення російських ударів по Дніпропетровщині. У ніч та вранці 10 вересня російська армія понад 20 разів атакувала три райони області дронами, артилерією та авіаційними бомбами. На Криворіжжі та Нікопольщині були поранені люди, пошкоджені житлові будинки, навчальний заклад та інша цивільна інфраструктура. За даними місцевої влади, сили ППО знищили над областю 24 безпілотники.

    Новий удар по Bunge важливий не лише через збитки конкретного підприємства. Він укладається у значно ширшу картину атак на українську логістику, виробництво продуктів харчування та іноземні інвестиції. Після січневого влучання підприємство вже пережило масштабне пошкодження, яке фактично вплинуло навіть на рух транспорту у великому місті. Тепер Росія знову атакувала ту саму промислову локацію.

    І саме тому Філатов цього разу наполягає: у міжнародній комунікації важливо називати не лише тип пошкодженого об’єкта, а й його власника. Адже коли російська зброя вдруге за рік прилітає у завод глобальної корпорації зі штаб-квартирою в США, це вже історія не лише про черговий удар по Дніпру, а й про реальні ризики для західного бізнесу, який продовжує працювати та інвестувати в Україну під час війни.

  • «Хтось відкрив скриньку Пандори»: Путін назвав удари по Україні «відповіддю» і пригрозив їх продовженням

    «Хтось відкрив скриньку Пандори»: Путін назвав удари по Україні «відповіддю» і пригрозив їх продовженням

    Президент РФ Володимир Путін 3 вересня вкотре спробував представити російські удари по Україні як нібито відповідь на дії Києва. Коментуючи взаємні атаки на об’єкти в тилу, він заявив, що Росія завдає ударів, «щоб не кортіло нам шкодити», а також використав метафору про «скриньку Пандори», яку, за його версією, нібито відкрила інша сторона.

    За словами Путіна, російська «відповідь» на українські удари має бути достатньо відчутною для тих, хто, як він висловився, відкрив цю «скриньку Пандори». При цьому глава Кремля не згадав, що саме Росія у лютому 2022 року розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, а російські ракети та безпілотники відтоді систематично атакують українські міста, енергетичну, транспортну та іншу інфраструктуру.

    Риторика про «відповідні удари» у виступах Путіна звучить не вперше. Ще 1 вересня він погрожував новими масштабними атаками на українську енергетику, пов’язуючи їх з ударами України по російських нафтопереробних заводах. Російський президент тоді фактично дав зрозуміти, що Москва розглядає енергетичну інфраструктуру України як одну з можливих цілей для подальших атак.

    Такі заяви пролунали на тлі активізації українських далекобійних ударів по об’єктах на території Росії. Київ пояснює ці операції необхідністю послаблювати російський воєнний потенціал, зокрема уражати підприємства, паливну та логістичну інфраструктуру, яка забезпечує російську армію. Росія, своєю чергою, дедалі частіше намагається використовувати ці удари як інформаційне обґрунтування власних масованих атак.

    Напередодні Путін також різко відреагував на заяву президента України Володимира Зеленського про те, що російський повітряний простір стає дедалі небезпечнішим через війну. Після саміту Шанхайської організації співробітництва російський президент назвав такі слова «заявкою на державний тероризм». Водночас Зеленський наголошував, що Україна не ставить за мету атакувати цивільну авіацію, а попередження стосується ризиків, які створює продовження війни та робота українських далекобійних засобів по військових цілях у РФ.

    Саме на цьому тлі вислів Путіна про «скриньку Пандори» фактично продовжує лінію Кремля, за якою нинішню ескалацію намагаються пояснювати українськими ударами вглиб Росії. Однак хронологічно повномасштабна війна та масовані удари по українських містах почалися задовго до того, як Україна отримала можливість регулярно уражати об’єкти на значній відстані від кордону.

    Особливо показовими слова російського президента стали саме 3 вересня, коли в Україні знову повідомляли про загиблих і поранених унаслідок російських атак.

    Вдень російський удар припав на Дніпро. Унаслідок атаки були знищені депо та відділення «Нової пошти». Компанія повідомила про загибель одного свого працівника. Ще п’ятеро співробітників отримали осколкові поранення різного ступеня тяжкості. Один із постраждалих, 20-річний чоловік, був госпіталізований у важкому стані.

    Після удару «Нова пошта» запустила резервну логістичну схему, щоб зменшити затримки доставки. Масштаб пошкодження або знищення відправлень ще встановлювався. Компанія заявила, що у випадку втрати посилки внаслідок атаки компенсуватиме клієнтам її оголошену вартість.

    У ніч проти 3 вересня під російськими атаками перебувала й Хмельницька область. За даними місцевої влади, після падіння уламків збитого ударного безпілотника загорілися складські приміщення одного з підприємств. Площа пожежі сягнула близько 200 квадратних метрів. Під час іншої атаки постраждав водій вантажівки — у нього діагностували уламкові поранення спини та плеча.

    Також у ніч на 3 вересня російська атака спричинила серйозні руйнування на Київщині. У Бориспільському районі були пошкоджені складські приміщення, адміністративна будівля, магазин та інші об’єкти. Згодом стало відомо, що під удар потрапив, зокрема, великий фармацевтичний логістичний комплекс «Біокон».

    Тобто буквально в той день, коли Путін публічно пояснював російські удари бажанням дати Україні «значущу відповідь», наслідками атак РФ знову стали загиблі, поранені та руйнування цивільної інфраструктури.

    Заяви Кремля про нібито виключно «відповідний» характер ударів також не пояснюють багаторічних російських атак на Україну. Масовані ракетні та дронові удари Росія проводить з перших місяців повномасштабного вторгнення, а цілями неодноразово ставали житлові будинки, електростанції, лікарні, транспортні об’єкти, підприємства й логістичні центри.

    Водночас останнім часом Москва дедалі частіше акцентує саме на українських ударах по російській нафтовій та промисловій інфраструктурі. Це пов’язано з тим, що Україна нарощує власні далекобійні можливості й регулярно атакує НПЗ, склади пального, військові виробництва та інші об’єкти, які мають значення для забезпечення російської армії.

    Київ наголошує, що такі удари є частиною самооборони держави, яка протистоїть російській агресії. Українська влада також заявляє про намір надалі розвивати далекобійні засоби та збільшувати частку озброєння власного виробництва.

    Путін натомість намагається представити нову реальність, коли російська територія дедалі частіше опиняється під ударами, як певну межу, яку нібито перейшла Україна. Саме в такому контексті він і використав метафору зі «скринькою Пандори».

    Однак війна на територію Росії у вигляді регулярних ударів почала повертатися вже після багатьох років російських атак на Україну. Тому слова Путіна про те, що Москва лише «відповідає», залишають поза контекстом саму першопричину нинішньої війни — рішення Кремля розпочати повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року.

    Водночас нові погрози російського президента можуть свідчити, що Кремль і надалі намагатиметься обґрунтовувати удари по українській інфраструктурі атаками Києва на російські об’єкти. Путін уже окремо згадував українські удари по НПЗ і натякав на можливу масштабну відповідь по українській енергетиці.

    На практиці це означає збереження високої загрози нових ракетних і дронових атак по Україні. Російська сторона не демонструє відмови від далекобійних ударів, попри паралельні публічні заяви Кремля про можливість переговорів і завершення війни.

    Таким чином, слова про «скриньку Пандори» стали ще одним елементом російської риторики, яка намагається поміняти місцями причину й наслідок війни. Путін представляє удари РФ як реакцію на дії України, тоді як сама необхідність українських атак по військовому та економічному потенціалу Росії виникла вже після початку російської агресії та багаторічних обстрілів української території.

  • Залізничний колапс після ударів РФ: понад 90 потягів вибилися з графіка, один запізнюється більш ніж на 17 годин

    Залізничний колапс після ударів РФ: понад 90 потягів вибилися з графіка, один запізнюється більш ніж на 17 годин

    В Україні 27 серпня після чергової масованої російської атаки виникли масштабні збої у русі пасажирських поїздів. Станом на середину дня із запізненням прямували понад 90 рейсів «Укрзалізниці», а найбільша затримка перевищила 17 годин. Частина пасажирських поїздів запізнюється на 6–11 годин, а приміські рейси Київського вузла також масово вибилися з графіка.

    Найскладніша ситуація станом на 12:43–12:45 була з поїздом №775/776 Суми — Київ-Пасажирський: його затримка сягнула 17 годин 15 хвилин. Поїзд №93/94 Харків — Хелм відставав від графіка на 11 годин 30 хвилин. Таким чином, для частини пасажирів запланована ранкова або денна поїздка фактично перетворилася на багатогодинне очікування.

    Серед інших найбільш проблемних рейсів — №21/22 Харків — Львів із затримкою понад дев’ять годин, №7/8 Харків — Одеса із відставанням приблизно на 7 годин 46 хвилин, №75/76 Кривий Ріг — Київ — на понад 7,5 години, №147/148 Житомир — Одеса — більш ніж на сім годин. Приблизно на такий же час від графіка відстають поїзди із Запоріжжя до Львова, Ясіні та Києва.

    Проблеми охопили практично всю мережу: у списку затриманих є маршрути між Києвом, Харковом, Дніпром, Запоріжжям, Одесою, Львовом, Мукачевом, Ужгородом, Чернівцями, Раховом, Кривим Рогом, Сумами, а також міжнародні поїзди до Хелма та Перемишля. Частина рейсів відстає від графіка на дві-три години, але навіть ці затримки створюють ланцюговий ефект для наступних оборотних рейсів.

    Що сталося із залізницею

    Масштабний збій відбувається на тлі систематичних російських ударів по українській залізничній інфраструктурі та тривалих повітряних тривог. Офіційний сервіс «Укрзалізниці» у графі причин затримок прямо зазначає для низки рейсів «вплив бойових дій». Компанія також попереджає, що прогнозований час прибуття та відправлення є орієнтовним і може змінюватися.

    Ситуація погіршується тим, що російська армія протягом останніх тижнів посилила атаки безпосередньо на залізничну інфраструктуру, локомотиви та рухомий склад.

    Ще 11 серпня «Укрзалізниця» була змушена тимчасово призупинити продаж квитків на окремі дати та напрямки саме починаючи з 27 серпня. У компанії тоді пояснювали, що після серії російських атак необхідно перебудовувати логістику і графіки через пошкодження та знищення локомотивів, вагонів і елементів інфраструктури, а також через загибель працівників.

    Тобто нинішній транспортний збій виник не на порожньому місці: залізниця вже кілька тижнів працює в умовах посиленого тиску та постійної необхідності змінювати логістику.

    Росія дедалі частіше б’є безпосередньо по поїздах

    Масштаб нинішньої проблеми особливо помітний на тлі серії нещодавніх атак.

    За даними «Укрзалізниці», лише за п’ять днів на початку серпня Росія 41 раз атакувала залізницю. Внаслідок цих ударів загинули шестеро працівників, ще 17 людей отримали поранення. Також було пошкоджено 11 локомотивів, а через небезпеку атак пасажирів доводилося сотні разів евакуйовувати з поїздів.

    Один із найбільш резонансних випадків стався на Одещині, де реактивний російський дрон атакував пасажирський поїзд. Російські удари також пошкоджували залізничні вокзали, локомотиви та іншу критичну інфраструктуру.

    22 серпня російські війська завдали балістичного удару по одному із залізничних підприємств у Дарницькому районі Києва. Внаслідок атаки загинув працівник «Укрзалізниці».

    Ці удари мають не лише локальні наслідки. Якщо пошкоджується вузлова станція, локомотивне депо, електропостачання або ключова ділянка колії, затримка одного рейсу може автоматично впливати на десятки наступних.

    Поїзди в Україні часто використовують один і той самий склад у зворотному напрямку. Якщо рейс прибув із запізненням на шість-сім годин, залізничникам залишається набагато менше часу на технічне обслуговування, прибирання, підготовку вагонів і формування наступного маршруту. В результаті виникає своєрідна «ланцюгова реакція» запізнень.

    Проблеми не лише з далекими рейсами

    На Київщині 27 серпня через безпекову ситуацію та тривалі повітряні тривоги затримуються також приміські електропоїзди.

    Наприклад, рейс №6905 Ніжин — Київ-Волинський відставав від графіка приблизно на 3 години 50 хвилин, №6903 того ж напрямку — на 3 години 35 хвилин, а №6002 Фастів — Київ-Пасажирський — більш ніж на три години.

    «Укрзалізниця» окремо попереджає пасажирів про правила безпеки. Під час повітряної тривоги компанія просить не чекати поїздів просто на платформах, а переходити в укриття або відходити на безпечну відстань від залізничної інфраструктури.

    У разі підвищеної небезпеки поїзди можуть тимчасово зупинятися. Це також безпосередньо впливає на графік, але у компанії наголошують, що пріоритетом залишається безпека пасажирів та працівників.

    Затримки можуть змінюватися протягом дня

    Важливо враховувати, що дані про запізнення не є сталими.

    На офіційному сервісі «Укрзалізниці» час затримки оновлюється залежно від проходження поїздом маршруту. Так, зранку 27 серпня поїзд Суми — Київ мав близько 14 годин відставання, тоді як уже опівдні його затримка збільшилася до 17 годин 15 хвилин.

    Тому пасажирам варто перевіряти не лише початковий час відправлення за квитком, а й актуальний статус свого поїзда безпосередньо перед виїздом на вокзал.

    Для цього «Укрзалізниця» має окремий онлайн-сервіс «Що з потягами?», де можна знайти конкретний номер рейсу та побачити поточну затримку, прогнозований час прибуття і причину зміни графіка.

    У компанії також попереджають, що прогноз може коригуватися, оскільки ситуація залежить від безпекової обстановки, тривалості повітряних тривог, стану колій та можливості оперативно пропускати поїзди альтернативними маршрутами.

    Залізниця працює в умовах системного тиску

    Для України залізничний транспорт залишається критично важливим не лише для цивільних перевезень, а й для евакуації людей із прифронтових територій, міжнародного пасажирського сполучення та функціонування економіки.

    Саме тому посилення атак по локомотивах, станціях, депо, коліях та енергетичному обладнанню створює значно ширшу проблему, ніж запізнення окремого поїзда.

    У серпні залізничникам уже доводилося перебудовувати маршрути, використовувати резервні локомотиви та змінювати технологію руху. «Укрзалізниця» зазначала, що має резервні сценарії та комбіновані трансфери для збереження сполучення навіть після атак.

    Станом на середину дня 27 серпня рух пасажирських поїздів не зупинено, однак масштаб затримок залишається надзвичайно великим. Для окремих рейсів йдеться вже не про кілька десятків хвилин чи навіть дві-три години, а про фактичне зміщення поїздки майже на добу.

    Найпоказовішим став маршрут Суми — Київ із затримкою понад 17 годин. Водночас десятки інших поїздів продовжують рух із багатогодинним відставанням, а ситуація може змінюватися до кінця дня залежно від нових повітряних тривог та темпів відновлення пошкодженої інфраструктури.

  • «Біосфера» скоротить асортимент після знищення складу російським ударом: що може змінитися для покупців

    «Біосфера» скоротить асортимент після знищення складу російським ударом: що може змінитися для покупців

    Корпорація «Біосфера» після знищення частини логістичної інфраструктури внаслідок російської атаки вирішила переглянути асортимент. Компанія планує відмовитися від частини низькооборотних і менш прибуткових товарів та сконцентрувати виробництво на найбільш затребуваних позиціях. Водночас на інших складах виробника залишається запас продукції орієнтовно на три тижні.

    Про зміни розповіла віцепрезидентка «Біосфери» з операційної діяльності Ірина Нестеренко. За її словами, після втрати складу компанія змушена перерозподіляти виробничі та логістичні ресурси, щоб зберегти стабільність постачань.

    Виробничі майданчики корпорації наразі працюють цілодобово. Основним завданням стало забезпечення торговельних мереж товарами, які мають найбільший попит.

    Частину товарів можуть прибрати з асортименту

    Після атаки «Біосфера» вирішила провести фактичну оптимізацію портфеля продукції.

    Найперше йдеться про товари, які продаються повільніше або забезпечують меншу прибутковість. Ресурси, що вивільняться, компанія планує перенаправити на ключові категорії.

    Це не означає повної зупинки виробництва чи масштабного дефіциту продукції компанії. Ще після знищення складу засновник «Біосфери» Андрій Здесенко заявляв, що виробництво продовжується, хоча з окремими позиціями можливі затримки. На знищеному об’єкті зберігалася продукція, зокрема брендів «Фрекен БОК», Smile, PRO service, Novita, Vortex, Eventa та «ЛайKit».

    Запасів залишилося приблизно на три тижні

    За словами Ірини Нестеренко, на інших складських майданчиках «Біосфери» зараз зберігається запас продукції приблизно на три тижні.

    Компанія паралельно шукає додаткові складські приміщення та партнерів, які допоможуть перебудувати логістику.

    Ситуацію ускладнює те, що під час серпневих російських атак постраждала не лише «Біосфера». Удари пошкодили або знищили логістичні потужності низки великих українських компаній, через що частина ритейлерів також змушена перебудовувати систему постачання.

    Деякі торговельні мережі вже зверталися до «Біосфери» з проханням постачати продукцію безпосередньо до магазинів, минаючи традиційні складські ланцюги.

    У компанії заявляють, що розглядають такі запити індивідуально залежно від наявних логістичних можливостей.

    Що сталося зі складом «Біосфери»

    Російська атака сталася в ніч на 4 серпня у Дніпрі.

    Безпілотник влучив у великий складський комплекс, частиною якого були потужності «Біосфери». Загальна площа зруйнованого комплексу становила близько 20 тисяч квадратних метрів. Через масштабну пожежу об’єкт був повністю знищений.

    Завдяки тому, що працівники дотримувалися безпекових протоколів і перебували в укритті, серед персоналу компанії постраждалих не було. Водночас «Біосфера» втратила значну кількість готових товарів та частину логістичних можливостей.

    Попередньо завдані компанії збитки оцінювали приблизно у 150 млн грн.

    Це вже не перший удар по її об’єктах. У квітні 2025 року російська ракета пошкодила виробничий комплекс «Біосфери», однак тоді підприємству вдалося досить швидко відновити роботу.

    Росія посилила удари по українській логістиці

    Проблема значно ширша за одну компанію.

    На початку серпня російські удари пошкодили або знищили логістичні об’єкти Rozetka, «Епіцентру», «Нової пошти» та інших великих українських компаній. Зокрема, один із найбільших розподільчих центрів Rozetka у Броварах був знищений і не підлягає відновленню.

    Для українського бізнесу це створює одразу кілька проблем: необхідність терміново шукати нові складські площі, створювати розподілені запаси, перебудовувати маршрути доставки та вкладати додаткові кошти в захист інфраструктури.

    Тому рішення «Біосфери» скоротити частину асортименту фактично є одним зі способів адаптації бізнесу до втрати логістичних потужностей. Компанія намагається зосередити наявні ресурси на товарах, які користуються найбільшим попитом, і водночас не допустити перебоїв із базовими позиціями.

  • Квартири продавали двічі: у Києві викрили аферу на 175 млн грн, ЗМІ назвали відомого забудовника

    Квартири продавали двічі: у Києві викрили аферу на 175 млн грн, ЗМІ назвали відомого забудовника

    У Києві правоохоронці розслідують масштабну справу про ймовірне шахрайство з нерухомістю у житловому комплексі на Печерську. За версією слідства, учасники схеми повторно продавали квартири, майнові права на які вже належали державному банку та приватним інвесторам. Загальна сума встановлених збитків перевищує 175 млн гривень, а йдеться щонайменше про 58 квартир.

    Про нові подробиці справи 14 серпня повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко. За його інформацією, підозри отримали дев’ять осіб — ймовірний організатор та ще вісім учасників схеми. Слідство вважає організатором колишнього депутата Дніпровської міської ради, який свого часу отримав корпоративні права групи компаній, пов’язаних із кількома недобудованими об’єктами у центрі Києва.

    Імені підозрюваного в офіційному повідомленні правоохоронців не називали. Водночас українські ЗМІ повідомили, що йдеться про бізнесмена та колишнього депутата Дніпровської міськради Олександра Турчина. Цю інформацію варто відокремлювати від офіційної позиції слідства: остаточно винуватість будь-якої особи може встановити лише суд.

    Дані з відкритих джерел підтверджують політичний та будівельний бекграунд Олександра Турчина. Рух ЧЕСНО вказує, що він був депутатом Дніпровської міської ради кількох скликань: уперше обрався ще 2002 року, згодом представляв «Нашу Україну», Партію регіонів та «Опозиційний блок». На виборах 2020 року він балотувався знову, але депутатом не став.

    У центрі справи — квартири у ЖК Delmar

    За даними «Економічної правди» та інших українських медіа, справа стосується житлового комплексу Delmar на Печерську. Відкриті каталоги нерухомості вказують адресу комплексу — вулиця Андрія Верхогляда, 4б, колишня вулиця Михайла Драгомирова. ЖК належить до преміального сегмента, складається з двох секцій і налічує понад 400 квартир. ЛУН наразі вказує для комплексу 32 поверхи та 426 квартир.

    Історія самого будинку почалася задовго до нинішнього кримінального провадження. У старіших матеріалах про будівництво зазначалося, що первинний проєкт змінювався: свого часу йшлося про 22 поверхи, пізніше — про 27, а після зміни концепції висотність збільшилася до 32 поверхів.

    Саме зміна параметрів об’єкта тепер фігурує і в описі ймовірної шахрайської схеми. За версією слідства, після отримання контролю над компаніями, пов’язаними з недобудовами, учасники схеми почали розпоряджатися квартирами, хоча права на значну частину житла вже належали іншим особам.

    Найбільший епізод стосується 50 квартир. Майнові права на них, як стверджують правоохоронці, на підставі судового рішення належали одному з державних банків. Однак квартири нібито повторно відчужили на користь інших покупців.

    Для цього, за матеріалами слідства, могли змінювати технічні характеристики приміщень, використовувати документи з неправдивими відомостями та проводити нову реєстрацію майнових прав. Збитки лише державному банку оцінюють у понад 164 млн гривень.

    Ще вісім квартир, за версією правоохоронців, раніше придбали фізичні особи. Попри це, житло нібито повторно продали іншим людям. Таким чином, у справі наразі фігурують щонайменше 58 об’єктів нерухомості.

    При цьому правоохоронці не виключають, що встановлена кількість квартир — не остаточна. Слідство продовжує перевіряти можливі інші епізоди подвійних продажів і встановлювати повне коло потерпілих.

    Навіщо могли змінювати характеристики квартир

    Одна з найцікавіших деталей справи стосується маніпуляцій із самим об’єктом нерухомості. За даними прокуратури, для ускладнення ідентифікації квартир могли змінювати їхні технічні параметри та використовувати підроблені документи.

    Окремо повідомляється про зміну юридичної адреси житлового комплексу. У відкритих джерелах справді зустрічаються різні варіанти адреси Delmar — зокрема Верхогляда, 4б та 14а. На різних майданчиках нерухомості відрізняються навіть дані щодо поверховості будинку: частина каталогів вказує 30 поверхів, інші — 32.

    Сам факт таких розбіжностей не доводить кримінальної схеми, однак демонструє, наскільки складною може бути історія документації цього об’єкта.

    ЖК при цьому давно введений в експлуатацію. За даними ЛУН, будівництво завершили та будинок ввели в експлуатацію у другому кварталі 2019 року. Комплекс має підземний паркінг приблизно на 300 автомобілів і розташований у престижній частині Печерського району.

    Хто такий Олександр Турчин

    Олександр Турчин має багаторічний досвід у будівельній сфері. За даними ЧЕСНО, він здобув освіту у Придніпровській державній академії будівництва та архітектури за спеціальністю «Теплогазопостачання і вентиляція».

    Відкриті реєстрові дані також пов’язують його з низкою юридичних осіб у будівельній та суміжних сферах. Зокрема, у реєстрах він фігурує серед керівників або власників компаній та громадських організацій, пов’язаних із будівництвом.

    Окремо столичні медіа раніше писали про Турчина як засновника Dema Development. У портфелі компанії згадувалися проєкти у Києві та інших містах. У публікаціях також простежувалися зв’язки Турчина з юридичними особами, назви яких містили Delmar. Зокрема, повідомлялося, що у 2014–2015 роках він був заступником директора ТОВ «Дельмар Арена».

    Ці відомості самі по собі не свідчать про причетність до злочину, але пояснюють, чому саме його ім’я з’явилося в медійних публікаціях про нинішнє розслідування.

    Слідство перевіряє рух грошей

    Окремий напрям кримінального провадження стосується коштів, отриманих від операцій із квартирами. За версією правоохоронців, гроші могли переводити в готівку та проводити через підконтрольні підприємства, а згодом спрямовувати на придбання іншого майна та фінансування будівельних проєктів.

    Саме тому справа не обмежується лише ймовірним шахрайством із квартирами. Повідомлені фігурантам підозри стосуються також легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, і використання підроблених документів.

    Правоохоронці тепер мають простежити весь ланцюг операцій — від первинних майнових прав на квартири до їх повторного оформлення, руху отриманих від покупців грошей та подальшого використання цих коштів.

    Паралельно слідство встановлює можливих нових потерпілих. Це особливо важливо у випадку подвійних продажів, адже в результаті на один і той самий об’єкт можуть претендувати одразу кілька сторін, кожна з яких має власний пакет документів.

    Наразі вирішується питання щодо запобіжних заходів підозрюваним. Остаточні висновки щодо їхньої вини може зробити лише суд. До набрання обвинувальним вироком законної сили всі фігуранти відповідно до презумпції невинуватості вважаються невинуватими.

    Розслідування водночас може виявитися значно масштабнішим, ніж уже оголошені 58 квартир і понад 175 млн грн збитків. Правоохоронці продовжують перевіряти документацію, рух коштів та інформацію про можливі інші подвійні продажі.

  • «Укрпошта» встановить 1000 нових поштоматів: де вони з’являться та як подати заявку

    «Укрпошта» встановить 1000 нових поштоматів: де вони з’являться та як подати заявку

    «Укрпошта» запускає масштабне розширення мережі вуличних поштоматів. Компанія планує виготовити та встановити ще 1000 таких конструкцій у Києві, Одесі, Львові, Дніпрі та інших великих містах України. Нові поштомати розміщуватимуть переважно біля житлових будинків, щоб мешканці могли отримувати та відправляти поштові відправлення неподалік від дому.

    Про це повідомив генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський.

    Проєкт реалізують спільно з компанією «Модерн-Експо», яка спеціалізується на виробництві поштового та торговельного обладнання. Нова партія складатиметься з 1000 вуличних поштоматів, однак у «Укрпошті» вже зазначають, що на цьому розширення мережі не завершиться.

    Особливістю нових поштоматів стане те, що вони виконуватимуть не лише функцію отримання посилок. У конструкціях передбачать поштові скриньки, завдяки чому користувачі зможуть також відправляти листи.

    Першочергово «Укрпошта» планує встановлювати поштомати у Києві, Одесі, Львові, Дніпрі та інших великих містах. Основна увага приділятиметься локаціям поруч із житловими будинками, щоб доступ до поштових послуг був максимально зручним для мешканців.

    Наразі компанія займається пошуком відповідних місць для встановлення першої тисячі поштоматів. Представники ОСББ, керуючих компаній та житлових комплексів можуть самостійно запропонувати локацію біля свого будинку.

    Після отримання заявки «Укрпошта» має перевірити запропоноване місце, оцінити його придатність для встановлення конструкції та погодити умови співпраці. Таким чином, мешканці будинків та керуючі організації можуть ініціювати появу поштомату безпосередньо біля свого житлового комплексу.

    У компанії очікують, що нові поштомати допоможуть розвантажити традиційні поштові відділення та зробити отримання посилок доступнішим. Користувачам не доведеться щоразу відвідувати відділення, якщо їхнє відправлення можна отримати через автоматизований поштовий пункт.

    За словами Ігоря Смілянського, попит на поштомати вже перевищує кількість, яку планують встановити в рамках першої хвилі.

    «Я знаю, що попит значно більший, ніж ці 1000 поштоматів. Ми продовжимо закупівлю та встановлення поштоматів і надалі, а також значно розширимо мережу через поштомати наших партнерів», — заявив він.

    Таким чином, після встановлення першої тисячі поштоматів «Укрпошта» планує продовжити розширення мережі. Крім власних конструкцій, компанія також має намір збільшувати кількість доступних точок через партнерські поштомати.

    Подати заявку на встановлення поштомату біля житлового будинку можна через відповідний розділ на сайті «Укрпошти». Заявки можуть подавати представники ОСББ, керуючих компаній та житлових комплексів.

    Розширення мережі поштоматів є частиною розвитку цифрових та автоматизованих поштових сервісів «Укрпошти». Наприкінці червня компанія вже повідомляла про встановлення поштоматів у нових населених пунктах, зокрема в Одеській області, Вінниці, Хмельницькому та Миколаєві. На той момент в Україні працювали 277 поштоматів.

    Нова партія з 1000 конструкцій має суттєво збільшити кількість таких точок. Водночас остаточний перелік адрес залежатиме від результатів пошуку та погодження конкретних локацій.

  • У Дніпрі знову накривають «офіси»: силовики розпочали другу хвилю масштабних обшуків

    У Дніпрі знову накривають «офіси»: силовики розпочали другу хвилю масштабних обшуків

    У Дніпрі та Дніпропетровській області вранці 11 серпня з’явилися повідомлення про нову хвилю масштабних обшуків і затримань у справах, пов’язаних із роботою шахрайських кол-центрів. За попередньою інформацією місцевих медіа та Telegram-каналів, правоохоронці перевіряють мережі, які могли спеціалізуватися на виманюванні грошей у громадян країн Європейського Союзу. Водночас станом на ранок Національна поліція та СБУ ще не оприлюднили офіційних підсумків саме сьогоднішньої операції, тому точну кількість обшуків, затриманих та вилученого майна наразі називати зарано.

    Нинішні слідчі дії називають другою хвилею великої операції проти так званих «офісів» у регіоні. Перша серія обшуків відбулася лише тиждень тому. 4 серпня місцеві медіа повідомили про спільні заходи Національної поліції та СБУ у Дніпрі й області. За попередніми даними, тоді йшлося про структури, працівники яких телефонували громадянам України та ЄС, представлялися співробітниками банків, правоохоронцями або представниками інвестиційних компаній та намагалися отримати доступ до коштів потерпілих.

    Схеми могли відрізнятися залежно від конкретного «офісу». В одних випадках людину переконували, що її банківський рахунок перебуває під загрозою і гроші необхідно терміново перевести на «безпечний» рахунок. В інших пропонували інвестиції у криптовалюту, цінні папери чи інші фінансові інструменти з нібито гарантованим високим прибутком.

    Після першого внеску клієнту могли демонструвати фальшивий особистий кабінет із цифрами, які створювали ілюзію швидкого зростання інвестицій. Людину переконували вкладати дедалі більше, однак реальні кошти потрапляли на рахунки, контрольовані організаторами схеми. Подібну модель правоохоронці вже детально описували під час попередніх операцій на Дніпропетровщині.

    Дніпропетровщина вже пережила одну з найбільших операцій проти кол-центрів

    Нинішня історія не виникла раптово. Ще 25 лютого 2026 року на Дніпропетровщині відбулася одна з найбільших операцій проти шахрайських кол-центрів за останній час.

    Тоді прокурори провели 27 обшуків і виявили офіси, розраховані більш ніж на 1500 робочих місць. Генеральний прокурор Руслан Кравченко заявляв, що масштаби мережі вразили навіть досвідчених правоохоронців.

    За матеріалами слідства, один оператор такого кол-центру міг здійснювати близько 100 дзвінків на день. Якщо припустити повне завантаження 1500 робочих місць, теоретична кількість контактів могла сягати десятків тисяч щодоби.

    Правоохоронці наголошували, що йдеться не про звичайні телефонні дзвінки навмання, а про професійно організовану систему соціальної інженерії. Працівників навчали сценаріїв розмови, психологічного тиску, роботі із запереченнями та способам переконати людину здійснити переказ.

    Тоді серед жертв називали сотні громадян України, країн Європи та Азії.

    Під час лютневої операції правоохоронці вилучили приблизно 1500 одиниць комп’ютерної техніки, майже 500 мобільних телефонів, серверне обладнання та інші речові докази.

    Ця статистика показує, чому саме Дніпропетровщина залишається одним із ключових регіонів у розслідуваннях такого типу.

    Українські кол-центри давно стали міжнародною проблемою

    Шахрайські телефонні мережі, що діють з території України, дедалі частіше розслідують спільно з правоохоронцями інших держав.

    Наприкінці 2025 року Національна поліція разом із європейськими партнерами викрила транснаціональну мережу кол-центрів, яка працювала в Києві, Дніпрі та Івано-Франківську.

    За даними Eurojust, відомими потерпілими були понад 400 людей, а підтверджені збитки перевищували 10 млн євро. Злочинці використовували кілька сценаріїв — від фальшивих інвестицій до дзвінків від імені поліції та банків.

    Під час української частини тієї операції правоохоронці вилучали сотні ноутбуків і телефонів, сервери, носії інформації, підроблені посвідчення «працівників банків» та поліції іноземних держав, а також обладнання для створення deepfake.

    Це важлива деталь: сучасні шахрайські кол-центри давно вийшли за межі примітивних телефонних дзвінків.

    Вони можуть використовувати підміну телефонних номерів, фальшиві банківські сайти, криптовалютні платформи, підроблені документи, месенджери та навіть технології штучного інтелекту.

    Збитки вже обчислюються сотнями мільйонів

    За даними, оприлюдненими в липні, лише від початку 2026 року українські правоохоронці ліквідували понад 2000 робочих місць у шахрайських кол-центрах, а встановлені збитки потерпілих перевищили 210 млн грн.

    При цьому реальна сума може бути значно більшою.

    Частина потерпілих не звертається до поліції, особливо якщо йдеться про громадян інших держав. В інших випадках люди самі не одразу розуміють, що стали жертвами шахрайства, оскільки псевдоінвестиційні платформи можуть продовжувати показувати їм неіснуючий «баланс» навіть після фактичного викрадення грошей.

    Ще в лютому генпрокурор повідомляв, що з липня 2025 року в Україні провели майже 800 обшуків, пов’язаних із кібершахрайством. Близько 150 із них здійснювали в межах міжнародного співробітництва з правоохоронцями інших країн.

    Загалом було вилучено більш ніж 25 тисяч одиниць техніки.

    Чому сьогоднішні обшуки можуть бути продовженням ширшого розслідування

    Поки правоохоронці не оприлюднили офіційної фабули справи щодо подій 11 серпня, неможливо підтвердити, чи сьогоднішні обшуки є безпосереднім продовженням операції 4 серпня, лютневого провадження або окремим кримінальним розслідуванням.

    Однак формулювання про «другу хвилю» та фокус на громадянах ЄС вказують, що йдеться про масштабні транскордонні схеми, а не про один невеликий локальний кол-центр.

    Це має значення і з процесуального погляду. Якщо потерпілі перебувають у різних країнах, українським слідчим необхідно отримувати банківські дані, допити та інші докази через механізми міжнародної правової допомоги.

    Саме так працювали попередні справи.

    Eurojust ще наприкінці 2025 року повідомляв про спільні слідчі дії українських і європейських правоохоронців проти мереж, які діяли з території України та обманювали громадян ЄС на мільйони євро.

    Паралельно спливла історія ветерана KRAKEN

    Тема дніпровських «офісів» останніми днями опинилася у центрі уваги і через інше кримінальне провадження.

    ДБР перевіряє можливу причетність ветерана спецпідрозділу KRAKEN Гліба Новостройного до організації роботи шахрайських кол-центрів у Дніпрі.

    Ця інформація стала відома з матеріалів суду у справі Новостройного. Водночас його провину в організації таких структур судом не встановлено, а окремі обставини продовжують перевіряти слідчі.

    Цей сюжет отримав додатковий резонанс через можливий зв’язок із розслідуванням викрадення та вбивства українця Ігоря Комарова на Балі.

    Сам Комаров на записаному викрадачами відео говорив про діяльність дніпровських кол-центрів, однак ці слова були зроблені під очевидним примусом і самі по собі не можуть вважатися доказом щодо інших осіб.

    Тому проводити прямий зв’язок між нинішньою операцією 11 серпня та справою Новостройного чи Комарова без офіційної заяви правоохоронців наразі немає підстав.

    Що відомо саме про обшуки 11 серпня

    Станом приблизно на 10:00 11 серпня ситуація виглядає так: місцеві джерела повідомляють про масштабні слідчі дії у Дніпрі та області та називають їх другою хвилею операції проти шахрайських кол-центрів.

    Попередньо йдеться про мережі, які могли обманювати громадян країн Європейського Союзу.

    Водночас Національна поліція, її Дніпропетровське обласне управління та СБУ ще не оприлюднили офіційного повідомлення з кількістю обшуків, затриманих, адресами чи сумами встановлених збитків.

    Тому інформація про конкретних організаторів, власників «офісів» або кількість затриманих, яка може з’являтися в анонімних Telegram-каналах, поки потребує перевірки.

    Однак попередні операції показують, що масштаб проблеми у Дніпрі справді значний. Лише одна лютнева мережа мала понад 1500 робочих місць, а міжнародні розслідування вже довели існування структур, здатних завдавати збитків на десятки мільйонів євро.

    Саме тому нинішня друга хвиля обшуків може стати одним із найбільших продовжень кампанії українських правоохоронців проти «офісного» шахрайського бізнесу.

    Остаточно зрозуміти масштаб операції можна буде після офіційного повідомлення Нацполіції або СБУ — з даними про кількість проведених обшуків, вилучену техніку, затриманих та конкретні схеми, які інкримінують фігурантам.

  • Убивство українця на Балі отримало новий поворот: слідство вийшло на ветерана KRAKEN і «дніпровські офіси»

    Убивство українця на Балі отримало новий поворот: слідство вийшло на ветерана KRAKEN і «дніпровські офіси»

    Розслідування резонансного викрадення та вбивства 28-річного українця Ігоря Комарова на індонезійському острові Балі отримало новий розвиток уже в Україні. Слідчі перевіряють можливу причетність ветерана спецпідрозділу KRAKEN Гліба Новостройного до діяльності так званих «дніпровських офісів» — шахрайських колцентрів. Інформація про цей напрямок розслідування міститься в судовій ухвалі щодо обрання Новостройному запобіжного заходу.

    Історія привертає особливу увагу через можливий зв’язок двох на перший погляд різних сюжетів: убивства українця за тисячі кілометрів від України та діяльності шахрайських структур у Дніпрі. Саме про так звані «офіси» Комаров говорив на відеозаписах, які поширювалися в мережі після його викрадення. Однак частина тверджень із цих відео не була незалежно підтверджена, а тому їх не можна подавати як встановлені слідством факти.

    Що слідство з’ясовує щодо ветерана KRAKEN

    Гліб Новостройний із позивним «Дніпрянин» раніше служив у підрозділі KRAKEN. За інформацією українських медіа, наразі він уже не є військовослужбовцем цього підрозділу. На початку серпня стало відомо про його затримання у Києві, після чого історія швидко отримала широкий розголос.

    Засновник KRAKEN Костянтин Немічев тоді повідомляв, що з неофіційних джерел отримав інформацію про можливий зв’язок затримання Новостройного зі справою про вбивство Комарова на Балі. Водночас на той момент офіційного підтвердження підозри Новостройному саме у вбивстві не було.

    Згодом ситуація стала зрозумілішою. За даними Суспільного, яке посилалося на джерела у судових органах, Новостройному інкримінували низку інших кримінальних правопорушень, однак серед кваліфікацій підозри не було насильницьких злочинів, пов’язаних безпосередньо з убивством Комарова.

    Водночас українські правоохоронці справді перевіряють його можливий зв’язок із цією історією. «Українська правда» 4 серпня повідомляла, що слідчі досліджують імовірну причетність ветерана KRAKEN до вбивства українця на Балі. Однією з обставин, яка зацікавила правоохоронців, стала поведінка Новостройного після повернення з Індонезії: за матеріалами слідства, після поїздки він близько двох тижнів практично не залишав місце проживання. Сама по собі ця обставина, звісно, не є доказом причетності до злочину.

    У справі з’явилися шахрайські колцентри

    Нові подробиці стали відомі 10 серпня. З тексту судової ухвали випливає, що ДБР також перевіряє можливу причетність Новостройного до діяльності шахрайських колцентрів у Дніпрі. За версією слідства, після звільнення зі служби він міг бути пов’язаний з організацією роботи таких структур.

    Йдеться про так звані «офіси», співробітники яких за допомогою телефонного шахрайства виманювали гроші. За даними медіа, в матеріалах справи фігурує версія про шахрайство, спрямоване, зокрема, проти громадян Росії. Наразі йдеться саме про позицію слідства, а не про встановлену судом вину Новостройного.

    Ця деталь особливо важлива через те, що тема «дніпровських офісів» виникла ще після викрадення Комарова.

    На поширених у мережі записах чоловік, схожий на Комарова, зі слідами побиття говорив про свою причетність до таких структур. Він також стверджував, що викрадення нібито було пов’язане саме з цією діяльністю, і просив виплатити за нього величезний викуп — $10 млн.

    На інших записах Комаров нібито називав людей, які, за його словами, мали стосунок до роботи «офісів». Ці заяви активно поширювалися в соцмережах і Telegram-каналах, проте їхня достовірність та обставини, за яких вони були зроблені, залишаються ключовим питанням. Людина на записі перебувала під очевидним тиском, тому такі слова самі по собі не можуть вважатися доказами причетності названих осіб до злочинної діяльності.

    Що сталося з Ігорем Комаровим на Балі

    Ігор Комаров зник на Балі 15 лютого 2026 року. За повідомленнями українських медіа, 28-річний чоловік перебував на острові разом зі своєю дівчиною. Згодом з’явилася інформація, що його викрали, а злочинці вимагали багатомільйонний викуп.

    У мережі почали поширюватися відео з побитим чоловіком, якого ідентифікували як Комарова. На записах він просив близьких виконати вимоги викрадачів.

    Історія, яка спочатку виглядала як викрадення заради викупу, невдовзі перетворилася на справу про вбивство.

    5 березня індонезійські правоохоронці офіційно підтвердили загибель українця після проведення ДНК-експертизи. Частини тіла були знайдені на узбережжі. Індонезійське розслідування розглядало версію умисного вбивства, якому передувало викрадення та вимагання грошей.

    Справа набула міжнародного характеру. За повідомленнями індонезійських джерел, правоохоронці встановлювали людей, які могли бути причетними до викрадення та вбивства, а розшук окремих фігурантів вийшов за межі країни.

    Історія Комарова стала частиною ширшої дискусії про активність іноземних кримінальних груп на Балі. У квітні South China Morning Post писала про серію резонансних злочинів на острові за участю іноземців і побоювання, що конфлікти кримінальних угруповань з інших країн фактично переносяться на територію Індонезії. Серед таких випадків видання згадувало й убивство Комарова.

    Чому українське розслідування може бути важливим

    Поява в українських матеріалах одночасно згадок про Новостройного, його перебування в Індонезії та можливий зв’язок із шахрайськими колцентрами робить справу значно масштабнішою. Слідству тепер необхідно встановити, чи існує реальний зв’язок між «дніпровськими офісами» та подіями на Балі, або йдеться про окремі епізоди, які лише частково перетинаються через конкретних людей.

    Ключовим залишається і питання про роль самого Новостройного. На цей момент у відкритих джерелах немає підтвердження, що суд визнав його причетним до викрадення чи вбивства Комарова. Більше того, оприлюднені дані про підозру стосуються інших кримінальних правопорушень. Тому називати ветерана KRAKEN убивцею або безпосереднім учасником убивства Комарова наразі немає підстав.

    Однак матеріали суду свідчать, що правоохоронці досліджують значно ширше коло обставин, ніж було відомо одразу після затримання. Окремим напрямком стала можлива діяльність шахрайських колцентрів у Дніпрі — саме тієї сфери, про яку говорив Комаров на записаних викрадачами відео.

    Через майже пів року після викрадення та вбивства українця на Балі справа отримує новий український вимір. Те, що починалося як резонансний злочин на популярному туристичному острові, тепер може виявитися частиною значно складнішої історії з міжнародними зв’язками, великими сумами грошей і діяльністю шахрайських структур. Але остаточно встановити, чи справді всі ці епізоди є частинами одного ланцюга, мають слідчі та суд.