Radaonline.news

Позначка: державний бюджет

  • Виходячи з бюджету стало відомо чи будуть вибори в 2025 році

    Виходячи з бюджету стало відомо чи будуть вибори в 2025 році

    Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що у проєкті Державного бюджету на 2025 рік наразі не передбачено фінансування для проведення будь-яких виборів. Про це він написав на своєму Telegram-каналі.

    “По виборах в Бюджеті (на 2025 рік – ред.) нічого поки не заклали. Тобто видатки на ЦВК майже на рівні цього року, навіть трохи менші”, – зазначив нардеп.

    Це означає, що бюджет на Центральну виборчу комісію на наступний рік залишається практично на рівні 2024 року, не передбачаючи додаткових коштів для проведення загальнонаціональних виборів.

    Водночас, у бюджеті залишається “класична стаття”, яка вже була в попередніх роках. Вона передбачає, що після припинення або скасування воєнного стану, Кабінет Міністрів України разом з ЦВК повинні подати на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо внесення змін до бюджету. Ці зміни мають забезпечити фінансування підготовки та проведення чергових виборів президента, народних депутатів та місцевих виборів.

    Це вже третє ухвалення цієї статті, що вказує на тривале невизначення з питанням виборів в умовах воєнного стану.

  • Ключові цифри та напрямки фінансування Державного бюджету на 2025 рік

    Ключові цифри та напрямки фінансування Державного бюджету на 2025 рік

    Уряд України затвердив проект Державного бюджету на 2025 рік, який тепер буде передано на розгляд Верховної Ради. За інформацією Міністерства фінансів, проект бюджету передбачає суттєві видатки та витрати на ключові сектори економіки та соціальної сфери.

    Основні показники бюджету:

    • Доходи загального фонду: 2007,4 млрд грн (без урахування офіційних трансфертів і грантів).
    • Видатки загального фонду: 3643,6 млрд грн.

    Розподіл видатків:

    1. Сектор безпеки та оборони: 2,22 трлн грн (26,3% від ВВП).
    2. Соціальний захист: 419,2 млрд грн, з них:
      • Пенсійний фонд: 237,9 млрд грн.
      • Допомога малозабезпеченим сім’ям та особам у складних життєвих обставинах: 127,9 млрд грн.
      • Виплата пільг і субсидій: 42,3 млрд грн.
    3. Охорона здоров’я: 210,7 млрд грн.
    4. Освіта: 169,3 млрд грн.
    5. Культура та інформаційний простір: 9,6 млрд грн.
    6. Цифрова трансформація: 4 млрд грн.
    7. Наукові дослідження: 14 млрд грн.
    8. Фонд розвитку підприємництва: 18 млрд грн для пільгових кредитів за програмою 5-7-9%.
    9. Гранти для бізнесу: 1,4 млрд грн.
    10. Підтримка регіонів: 12,2 млрд грн у вигляді субвенції на компенсацію різниці в тарифах.
    11. єОселя: 9,4 млрд грн.
    12. Гуманітарне розмінування земель: 1 млрд грн.
    13. Державний фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації: 1,75 млрд грн на зменшення викидів вуглецю та підвищення енергоефективності економіки.
    14. Дотація місцевим бюджетам: 51,2 млрд грн.
    15. Резервний фонд: 43,9 млрд грн.

    Інші важливі показники:

    • Дефіцит бюджету: 19,4% ВВП (у 2024 році було 20,6%).
    • Мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум: залишаються на рівні грудня 2024 року.
    • Державні запозичення загального фонду: 2,23 трлн грн:
      • Внутрішні: 579,2 млрд грн.
      • Зовнішні: 1,65 трлн грн.
    • Курс долара: 45 гривень.

    Проект бюджету відображає пріоритети уряду щодо забезпечення безпеки та оборони, соціального захисту, розвитку освіти та охорони здоров’я, а також підтримки економіки і регіонів. Продовження роботи над бюджетом та його затвердження Верховною Радою залишаються ключовими етапами для визначення подальших фінансових стратегій країни.

  • Партія Порошенко, завдяки корупційним схемам, заробляє на державі

    Партія Порошенко, завдяки корупційним схемам, заробляє на державі

    На державному рівні в Україні знову розгортається скандал через фінансові махінації, в які, за звинуваченням, втягнута партія “Європейська солідарність” колишнього президента Петра Порошенка. За даними Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), партія незаконно використовувала державні кошти, купуючи державні облігації з подальшим їх продажем, що призвело до втрати 35 мільйонів гривень з державного бюджету.

    Такі дії прямо заборонені законом.

    Потім партійці “сивочолого” продали ці цінні папери, а відмиті таким чином мільйони вивели на свій рахунок. У підсумку команда Порошенка заробила кілька разів на державі.

    Також “Євросолідарність” спіймали і на корупційній схемі – виявилося, що бізнесмени, які вигравали державні та комунальні тендери на великі суми, масово вирішили віддячити партії Порошенка і поповнювали її рахунок на сотні тисяч. Як то кажуть, привіт місцевим радам, де депутати сивочолого мають мандати.

    До речі, це вже не перші махінації, на яких ловлять Порошенка. Раніше через свій банк олігарх вклав у держоблігації 156 млн. грн., які українці донатили в його фонд. З них він отримав відмитими 50 млн. грн.

  • На Київщині посадовець завдав збитків державному бюджету на понад 93 млн грн

    На Київщині посадовець завдав збитків державному бюджету на понад 93 млн грн

    У Київській області розгорнувся скандал із завданням значних збитків державному бюджету через дії посадовця територіальної громади. Детективи Бюро економічної безпеки викрили керівника фінансового відділу однієї з громад Білоцерківського району, який, за їхніми даними, через неналежне виконання своїх службових обов’язків спричинив збитки на суму понад 93 мільйонів гривень.

    Слідством встановлено, що на рахунках сільської ради було акумульовано понад 93 млн грн “військового” ПДФО, які, згідно з чинним законодавством, мали б спрямовуватися до державного бюджету на потреби оборони, зокрема, для Міністерства оборони України на закупівлю артилерійських систем та Держспецзв’язку на здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки.

    Перерахування коштів із відповідного місцевого бюджету до державного було здійснено шляхом залучення кредиту з єдиного казначейського рахунку.

    Керівник фінвідділу сільської ради знав про необхідність здійснення погашення кредиту, однак не вжив заходів та не видав відповідного розпорядження.

    У подальшому, всупереч закону, згадані кошти були перераховані на погашення інших витрат громади. Зокрема, на придбання комплексу нежитлових будівель і споруд заводу в Київській області, діяльність якого було припинено ще 2010 року. Також, частину коштів фігурант спрямував на депозитні рахунки підпорядкованих підприємств житлово-комунальної сфери.

  • Львівські брати-бізнесмени Доскічі забрали з держбюджету понад мільярд гривень

    Львівські брати-бізнесмени Доскічі забрали з держбюджету понад мільярд гривень

    Українські брати-бізнесмени Остап і Юрій Доскічі з Львова стали центром уваги через масштабні фінансові порушення, які завдали збитків державному бюджету на понад мільярд гривень. За даними кримінальних проваджень, що охоплюють різні сектори їхньої діяльності, до “улюблених” статей Кримінального кодексу України входять ухилення від сплати податків, легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом, та розкрадання державного майна.

    Брати Доскічі володіють десятками компаній у різних галузях, зокрема виробництва кабелів, мідних виробів, пластмаси та будівництва. Одне з найбільш відомих кримінальних проваджень стосується їхньої участі у розкраданні майна акціонерного товариства “Укрзалізниця”, що порушилося під час фіктивних угод та невиправданого витратного захоплення.

    Хоча було активне розслідування деяких справ у 2020-2021 роках, деякі провадження, зокрема № 12020000000000709, закрили з мінімальними результатами. Проте інші, наприклад, провадження під № 42023000000000709, продовжуються, зі слідством, що включає крадіжку, підроблення документів та несанкціоноване втручання у комп’ютерні системи.

    Підприємства братів Доскічів масово порушували фінансові та податкові правила, що відобразилося у сотнях рішень ДПС щодо стягнення несплачених податків. Юрій Доскіч є депутатом Львівської обласної ради від партії “Слуга народу”, а Остап — депутатом Львівської міськради від “Європейської солідарності”.

  • Трільйони виплат: Прогноз державного боргу України на наступні 26 років

    Трільйони виплат: Прогноз державного боргу України на наступні 26 років

    Міністерство фінансів України зробило прогноз стосовно майбутніх виплат за державним боргом до 2050 року, надавши детальний розпис на річну основу.

    Прогнозна статистика Міністерства фінансів України свідчить про це.

    Варто розуміти, що Мінфін прогнозує майбутні виплати за державним боргом України за діючими угодами на конкретну дату. Прогнози регулярно оновлюються з урахуванням змін у сумах та умовах обслуговування боргу, особливо в умовах надходжень фінансової допомоги від зовнішніх партнерів та нових внутрішніх запозичень на тлі триваючої війни.

    Таким чином, прогноз Мінфіну станом на 1 травня є актуальним.

    Державний борг включає внутрішні та зовнішні зобов’язання України, не враховуючи гарантований державою борг та борги приватного сектору.

    Згідно з прогнозом Мінфіну, у 2024 році Україна має виплатити близько 1,02 трильйонів гривень за державним боргом.

    У наступні роки заплановані суми виплат зменшуються. Наприклад, у 2025 році очікується майже 870 млрд гривень, у 2026-му – близько 621 млрд гривень, у 2027 – 536 млрд гривень, у 2028 – 457 млрд гривень, а в 2029 – 430 млрд гривень.

    Наступне десятиліття розпочнеться з виплати 409 млрд гривень у 2030 році, після чого очікується підвищення в 2031 році на понад 434 млрд гривень, а в 2032 – майже 398 млрд гривень.

    У 2033 році на сплату боргів з державного бюджету планується виділити 347 млрд гривень, у 2034-му – понад 316 млрд гривень. У 2035 році сума виплат досягне 410 млрд гривень, а в 2036 році зменшиться до 285 млрд гривень. У 2037 році очікується виплата 318 млрд гривень.

    Починаючи з 2038 року, щорічні виплати зазвичай не перевищуватимуть 200 мільярдів гривень. Так, у 2038-му році очікується 165 млрд гривень, у 2039 – 158 млрд гривень, у 2040-му – 174 млрд гривень, а в 2041 – 125 млрд гривень. Потім планується одноразове збільшення в 2042 році до майже 209 млрд гривень, після чого суми знову зменшаться: 113 млрд гривень у 2043 році, 110 млрд у 2044, 107 млрд у 2045, 105 млрд у 2046, і 102 млрд у 2047.

    У 2048 та 2049 роках планується виплатити по 87 млрд гривень.

    Загалом, протягом 26 років Україна має сплатити державних боргів на суму близько 8,5 трильйонів гривень. Це набагато більше, ніж плановий номінальний ВВП України на поточний (2024) рік.

    Загальна сума переплати за відсотками становитиме приблизно 3 трильйони гривень, а близько 5,5 трильйонів піде на сплату основної суми державного боргу.

    Раніше  детально розглядались суми державних боргів, які Україна має сплатити до кінця 2024 року. Прогнозна сума перевищує 1 трильйон гривень.

    У 2022 році країни-кредитори України, зокрема країни “Великої сімки” (G7) та Паризький клуб, надали Києву відстрочку з обслуговування суверенного боргу до кінця 2023 року. У грудні 2023 року реструктуризацію боргу було продовжено до кінця березня 2027 року.

  • Уряд України розглядає запровадження військового збору для ФОПів

    Уряд України розглядає запровадження військового збору для ФОПів

    В умовах воєнного стану та з метою подолання проблем з наповненням державного бюджету, уряд України розглядає можливість запровадження військового збору для фізичних осіб-підприємців (ФОПів).

    На даний момент, військовий збір сплачується лише з заробітної плати працівників і становить 1,5%. ФОПи цей збір не сплачують, однак ситуація може змінитися з прийняттям нового законопроекту.

    Сьогодні в Україні зареєстровано понад 2 мільйони ФОПів. При чому рекордний приріст відбувся за останні 12 місяців (з 1 лютого 2023-го по 1 лютого 2024-го) – близько 315 тисяч.

    ФОПи сплачують зі своїх доходів єдиний податок, ЄСВ, ПДВ (загальна система оподаткування).

    Про чому ЄСВ у період дії воєнного стану та 12 місяців після його завершення сплачується добровільно за умови, що стаж за цей період не буде нараховано при несплаті. Цією нормою скористалось дуже багато підприємців і навіть ті, які знаходяться в областях де не відбуваються військові дії. Не зовсім логічна ініціатива.

    Військовий збір буде підвищено для фізичних осіб до 5%, який направляється в державний бюджет України на військові заходи.

    Зрозуміло, що питання запровадження військового збору для ФОПів також дуже цікаве для наповнення бюджету.