Позначка: державне фінансування

  • «Навіть прифронтові області готові краще»: Зеленський анонсував рішення щодо Києва перед зимою

    «Навіть прифронтові області готові краще»: Зеленський анонсував рішення щодо Києва перед зимою

    Президент України Володимир Зеленський різко розкритикував підготовку Києва до опалювального сезону 2026–2027 років. За його словами, столиця демонструє найнижчий рівень виконання планів стійкості серед усіх регіонів країни, навіть порівняно з прифронтовими областями. На цьому тлі глава держави розпочав консультації щодо безпекових та управлінських рішень для Києва. Водночас мер Віталій Кличко відкидає звинувачення та заявляє про перешкоди з боку центральної влади.

    Про це Зеленський повідомив 13 жовтня у своєму Telegram-каналі.

    Президент заявив, що ситуація з підготовкою столиці до можливих масштабних перебоїв електро-, тепло- та водопостачання залишається незадовільною.

    За його оцінкою, столична влада відстає від інших регіонів у реалізації заходів, необхідних для проходження зими в умовах російських атак.

    «Станом на середину жовтня фактично в усій державі, навіть у прикордонних і прифронтових областях, виконання планів стійкості вище, ніж в Києві», — заявив Зеленський.

    Глава держави пов’язав недостатню, на його думку, підготовку з перебоями в роботі критичної інфраструктури після російських обстрілів.

    Президент зазначив, що навіть окремі влучання ударних безпілотників можуть призводити до масштабних відключень електроенергії та водопостачання.

    Зеленський почав консультації щодо Києва

    Президент повідомив, що вже розпочав обговорення можливих безпекових та управлінських рішень, які стосуватимуться столиці.

    За його словами, консультації відбулися з колишнім очільником Служби безпеки України Василем Малюком, керівником Державного агентства відновлення Іваном Федоровим, мером Харкова Ігорем Тереховим, підприємцем Костянтином Єфименком та колишнім народним депутатом Максимом Єфімовим.

    Зеленський зазначив, що отримав низку пропозицій і планує продовжити консультації.

    Президент прямо заявив про підготовку рішень щодо ситуації в Києві, але поки не уточнив, яких саме змін вони стосуватимуться.

    Тому наразі немає підстав стверджувати, що вже ухвалено рішення про кадрові перестановки, зміну керівництва столиці або перерозподіл повноважень між міською владою та військовою адміністрацією.

    Кличко відкинув звинувачення

    Міський голова Києва Віталій Кличко не погоджується з оцінками президента.

    За його словами, міська влада здійснює підготовку до зими, однак стикається з фінансовими та організаційними перешкодами.

    Кличко вважає, що критика з боку центральної влади має політичний характер і спрямована на послаблення місцевого самоврядування.

    Він також наголошував, що комплексний план стійкості столиці розробили раніше, а для реалізації частини його заходів необхідна співпраця державних і міських органів.

    Ще влітку мерія повідомляла про потребу в додатковому фінансуванні резервного теплопостачання, автономних енергетичних потужностей та інших критично важливих проєктів.

    Фінансування частини проєктів розблокували лише в жовтні

    Окремим предметом суперечки між центральною та міською владою стало фінансування плану стійкості.

    9 жовтня Київська міська державна адміністрація повідомила про розблокування державою платежів за окремими проєктами.

    За інформацією КМДА, йдеться, зокрема, про резервне теплопостачання, будівництво когенераційних станцій і забезпечення безперебійного живлення об’єктів водопровідного господарства.

    У міській адміністрації стверджують, що попереднє блокування платежів негативно вплинуло на темпи реалізації важливих інфраструктурних робіт.

    Водночас факт розблокування фінансування не дозволяє автоматично встановити, яка частина затримок виникла через рішення державних органів, а яка залежала від дій міської влади.

    Для об’єктивної оцінки необхідні дані про виконання конкретних проєктів, строки закупівель, обсяги фінансування та фактичну готовність обладнання.

    Верховна Рада викликала Кличка через підготовку до зими

    На тлі загострення ситуації 13 жовтня Верховна Рада ухвалила рішення запросити Віталія Кличка на парламентське засідання.

    Очікується, що міський голова має надати пояснення щодо підготовки столиці до опалювального сезону та реалізації заходів енергетичної стійкості.

    Питання набуло особливої актуальності після російських атак, які вже цієї осені спричиняли перебої в роботі електротранспорту, водопостачання та інших міських систем.

    Зокрема, 8 жовтня в Києві тимчасово зупинився метрополітен через падіння напруги.

    Кличко раніше також попереджав, що в разі подальших масштабних ударів по енергетиці столиця може зіткнутися з надзвичайно складними умовами проходження зими.

    Хто відповідає за готовність столиці

    Підготовка Києва до опалювального сезону охоплює не лише роботу комунальних підприємств, а й захист енергетичних об’єктів, створення резервних потужностей та координацію з державними органами.

    Рішення Ради національної безпеки і оборони, введене в дію президентським указом наприкінці серпня, передбачає спільну роботу Київської міської влади, профільних міністерств, Державного агентства відновлення, енергетичних компаній та інших установ.

    Водночас у документі окремо наголошено на персональній відповідальності міського голови за підготовку та стале проходження опалювального сезону.

    Це означає, що реалізація плану стійкості потребує узгоджених дій кількох рівнів влади.

    Чого чекати киянам

    Наразі Зеленський не уточнив змісту рішень, які планує ухвалити щодо столиці.

    Відомо лише, що консультації тривають і до них залучають представників державних структур, місцевого самоврядування та бізнесу.

    На цьому тлі Київ продовжує підготовку резервних джерел електроенергії та теплопостачання, а також заходів для підтримки роботи критичної інфраструктури.

    Таким чином, суперечка між Зеленським і Кличком виходить за межі політичних заяв. Йдеться про реальну готовність тримільйонного міста до можливих масштабних відключень світла, води й тепла під час російських атак.

    Президент наполягає на недостатніх темпах підготовки та анонсує управлінські рішення. Мер Києва заперечує звинувачення й заявляє про проблеми з державним фінансуванням.

    Які саме кроки зробить центральна влада і чи вплинуть вони на підготовку столиці до зимового періоду, стане відомо після завершення консультацій та оприлюднення відповідних рішень.

  • Метро на Виноградар і ключові дороги Києва під загрозою: Autostrada згортає роботи через зупинку фінансування

    Метро на Виноградар і ключові дороги Києва під загрозою: Autostrada згортає роботи через зупинку фінансування

    Один із найбільших інфраструктурних підрядників України, група компаній Autostrada, заявив про призупинення робіт на всіх своїх об’єктах після того, як державне фінансування капітальних видатків фактично зупинилося. Засновник компанії Максим Шкіль стверджує, що рішення було ухвалене без попереднього діалогу з бізнесом і змусило компанію терміново згортати виробничі ланцюги та готувати об’єкти до консервації.

    Серед проєктів, які потрапили під ризик зупинки або затримки, — будівництво метро на Виноградар у Києві, капітальний ремонт шляхопроводу біля станції метро «Чернігівська», капремонт Харківського шосе, а також інші дорожні, мостові, енергетичні та водогосподарські об’єкти по країні. За словами Шкіля, компанія ще працюватиме на частині майданчиків до кінця вересня, але фактично це вже буде не повноцінне будівництво, а завершення поточних процесів і підготовка до консервації.

    Ключова причина — не окреме рішення щодо Autostrada, а загальна бюджетна ситуація. За даними Forbes із посиланням на голову бюджетного комітету Верховної Ради Роксолану Підласу, 17 вересня Міністерство фінансів змінило розпис держбюджету і перенесло близько 39 млрд грн капітальних видатків із вересня–листопада на грудень. Це зачепило інфраструктуру, захист енергетики та інші великі проєкти.

    Тобто формулювання про те, що Кабмін «зупинив усі капітальні видатки», коректніше подавати як позицію Максима Шкіля та учасників ринку. Публічно підтверджено перенесення частини великих видатків на кінець року через проблеми з надходженням зовнішнього фінансування.

    Autostrada заявляє про борг у 15 млрд грн

    Ситуацію ускладнює значна заборгованість перед самою компанією. Максим Шкіль повідомив, що за вже виконані роботи Autostrada недоотримала близько 15 млрд грн. Із цієї суми приблизно 6,5 млрд грн, за його словами, уже були подані до Казначейства, але платежі не проходили близько тижня.

    До боргу, за словами бізнесмена, входять не лише київські проєкти. Компанія власним коштом виконувала частину ремонту державних магістралей, прифронтових доріг, захисту енергетичних об’єктів і робіт на водогоні Запоріжжя – Томаківка – Марганець, який після руйнування Каховської ГЕС забезпечував водою понад мільйон жителів Дніпропетровської області.

    Шкіль також заявив, що цього року компанія профінансувала з власних ресурсів близько 40% загального обсягу робіт на основних автомагістралях, розраховуючи на подальшу компенсацію після поповнення резервного фонду. Це твердження походить від самої компанії і не є незалежною оцінкою державних органів.

    Що буде з метро на Виноградар

    Найрезонансніший об’єкт у Києві — продовження Сирецько-Печерської лінії метро на житловий масив Виноградар.

    Контракт на продовження будівництва метро має вартість 13,785 млрд грн, а строк виконання робіт за договором становить 30 місяців. Проєкт передбачає будівництво двох нових станцій — «Мостицька» та «Проспект Правди», яку нині також називають «Варшавською», а також тунелів і відгалуження у напрямку майбутньої станції «Виноградар».

    Ще у липні 2026 року Autostrada повідомляла, що на об’єкті одночасно ведуться роботи на кількох ключових ділянках: розробляються котловани під тунелі, системи водовідведення, перекладаються комунікації та облаштовуються підземні переходи.

    Але вже у вересні Шкіль повідомив, що цьогорічне фінансування проєкту місто скоротило з 10 млрд грн до 1,6 млрд грн, через що плани довелося коригувати ще до нинішньої бюджетної паузи. За його словами, на той момент компанія все одно йшла за скоригованим графіком.

    Київська міська влада раніше продовжила перекриття частини проспекту Європейського Союзу до 1 грудня 2026 року саме через активну фазу будівництва метро.

    Тепер головне питання — чи вистачить коштів і чи відновляться платежі достатньо швидко, щоб уникнути довготривалої консервації об’єкта.

    Шляхопровід біля «Чернігівської» мали завершити до кінця року

    Ще один великий київський об’єкт — транспортна розв’язка біля станції метро «Чернігівська».

    Капітальний ремонт шляхопроводу розпочали цього року. За офіційною інформацією «Київавтодору», навесні підрядники повністю демонтували старі конструкції та перейшли до спорудження нових опор.

    У червні Autostrada заявляла, що роботи йдуть цілодобово, а мета — відкрити рух оновленою спорудою до кінця осені.

    Пізніше Шкіль назвав конкретну дату, на яку орієнтувалася компанія, — 28 грудня 2026 року.

    Якщо фінансування не відновлять, цей графік опиниться під прямим ризиком.

    Харківське шосе теж мало відкритися цього року

    Autostrada також виконує капітальний ремонт Харківського шосе у Дніпровському та Дарницькому районах Києва.

    Проєкт передбачає оновлення 5,4 км магістралі, ремонт дорожнього покриття, тротуарів, дощової каналізації, освітлення, підземних переходів та облаштування безбар’єрної інфраструктури. Початкова очікувана вартість закупівлі становила близько 1,4 млрд грн.

    Ще на початку серпня «Київавтодор» повідомляв, що на Харківському шосе активно ремонтують підземні переходи, дорожнє покриття, велодоріжки та тротуари.

    За планами Autostrada, які Шкіль озвучував до зупинки платежів, об’єкт мали завершити 1 грудня.

    Чому держава взагалі почала переносити видатки

    Нинішня ситуація пов’язана з загальним дефіцитом бюджетного ресурсу.

    За даними бюджетного комітету Верховної Ради, за січень–серпень 2026 року загальний фонд держбюджету без урахування грантів недоотримав 33,1 млрд грн доходів порівняно з планом. Майже половина недобору припала лише на серпень.

    При цьому видатки продовжують стрімко зростати. Міністерство фінансів повідомляє, що за перші вісім місяців року видатки загального фонду сягнули 2,97 трлн грн, з яких 1,84 трлн грн, або 62%, пішли на безпеку й оборону.

    Роксолана Підласа оцінювала вартість одного дня війни для України приблизно у $190 млн.

    Додатковий тиск створює затримка міжнародної допомоги. За даними Forbes, частина грошей від ЄС надходить пізніше через невиконання або затримку окремих законодавчих умов. Наприклад, очікуваний вересневий транш, пов’язаний із виконанням зобов’язань перед ЄС, може надійти лише наприкінці жовтня.

    Окремо Україна ризикує втратити або відтермінувати $1,66 млрд від МВФ, якщо не виконає умови програми.

    Проблема вже виходить за межі доріг і метро

    Перенесення капітальних видатків зачепило не тільки Autostrada.

    Роксолана Підласа повідомляла, що на пізніший термін перенесли також фінансування державних грантів для бізнесу.

    Окремо під ризиком опинилися проєкти із захисту енергетичної інфраструктури та підготовки до зими. Саме тому Шкіль називає ситуацію системною і попереджає про можливий «ефект доміно» для будівельної галузі.

    Для великих інфраструктурних компаній проблема полягає не лише у відсутності платежів від держави. Підрядники паралельно мають виплачувати зарплати, обслуговувати кредити, орендувати техніку, закуповувати матеріали і розраховуватися з постачальниками.

    Якщо фінансування не відновлюється, компанії починають зупиняти не окремий об’єкт, а весь виробничий ланцюг.

    Що каже сама компанія

    Autostrada розраховує, що держава все ж розділить витрати на критичні та ті, які можуть бути відкладені, і відновить фінансування щонайменше для ключових проєктів.

    Шкіль наголошує, що компанія не відмовляється від контрактів і не заявляє про остаточний вихід з об’єктів. Поки що йдеться про вимушене згортання робіт через касовий розрив.

    Водночас публічної заяви Кабміну чи Мінфіну про те, що саме проєкти метро на Виноградар, «Чернігівської» або Харківського шосе остаточно скасовані, немає.

    Тому найточніше описувати ситуацію так: роботи опинилися під загрозою паузи або консервації через перенесення фінансування і накопичені борги, але самі проєкти формально не закриті.

    Для Києва це особливо чутливо. Одразу три великі транспортні проєкти, які мешканцям обіцяли завершити або суттєво просунути вже у 2026 році, тепер залежать не стільки від будівельної готовності, скільки від того, чи зможе держава та місто відновити стабільні платежі.

  • 4 мільярди на культуру і незручні зв’язки: третина переможців «Тисячовесни» виявилася пов’язаною з журі

    4 мільярди на культуру і незручні зв’язки: третина переможців «Тисячовесни» виявилася пов’язаною з журі

    Навколо масштабної президентської культурної ініціативи «Тисячовесна», на яку передбачено близько 4 млрд гривень, виникли нові запитання щодо прозорості відбору. «Українські новини» заявили, що щонайменше 33 із 92 проєктів-переможців у категорії «Ігрові фільми та серіали» — тобто 35,9% — мають ті чи інші зв’язки з експертами, які брали участь в оцінюванні заявок, або з керівництвом Держкіно. Йдеться про корпоративні, управлінські, творчі, професійні або родинні зв’язки.

    При цьому важливо наголосити: сама наявність професійного чи іншого зв’язку не є автоматичним доказом порушення закону, конфлікту інтересів або неправомірного розподілу коштів. На момент публікації немає підстав стверджувати, що всі наведені виданням випадки офіційно визнані порушеннями уповноваженими органами. Однак масштаб заявлених перетинів викликає питання до процедур відбору та механізмів запобігання потенційному конфлікту інтересів.

    За підрахунками «Українських новин», лише для п’яти проєктів із виявлених 33 сукупний обсяг фінансування становить щонайменше 212 млн гривень. Для значної частини інших проєктів точні суми, за даними видання, у відкритому доступі наразі не оприлюднені.

    Сам конкурс справді має величезний масштаб. «Тисячовесна» є ініціативою президента України зі створення українського культурного продукту, а її проведення регламентоване урядовою постановою №404 від 25 березня 2026 року. Офіційно програма стартувала 3 квітня.

    На конкурс надійшло 2634 проєкти з усієї України. Після завершення приймання заявок Держкіно та Держмистецтв проводили технічний відбір, після чого проєкти переходили до експертного оцінювання.

    Механізм передбачав кілька етапів: спочатку перевірку документів, потім експертне оцінювання, а фінально — публічні презентації проєктів і їх розгляд конкурсними комісіями. Для кінематографічного напряму Держкіно 29 липня окремо затвердило перелік учасників, допущених та недопущених до третього етапу в категорії «Ігрові фільми та серіали».

    Причому організатори ще до проведення конкурсу окремо наголошували на прозорості процедури. Мінкульт спільно з Держкіно та Держмистецтв розробив рекомендації щодо експертного оцінювання та процедури жеребкування проєктів між експертами. Міністерство заявляло, що ці механізми мають зробити конкурс максимально зрозумілим та відкритим для учасників.

    Саме тому інформація про значну кількість професійних та корпоративних перетинів між переможцями й експертним середовищем тепер привернула особливу увагу.

    За даними «Українських новин», найбільша відома сума серед описаних ними випадків стосується проєктів, пов’язаних із продюсерською родиною Лавренюків та компаніями ZARUBA/MAMAS. Видання стверджує, що три відповідні проєкти сукупно отримали 125,46 млн гривень.

    У матеріалі також фігурує експертка конкурсу Анастасія Штейнгауз. «Українські новини» стверджують, що з квітня 2026 року вона є стовідсотковою власницею компанії «ЗАРУБА», а також вказують на її родинний зв’язок із колишнім міністром оборони Олексієм Резніковим.

    Ці конкретні твердження щодо структури власності та родинних зв’язків походять із розслідування видання; у знайдених нами офіційних повідомленнях організаторів конкурсу окремої оцінки цього епізоду немає. Тому говорити про встановлене порушення на цій підставі наразі було б передчасно.

    Ще один великий блок стосується продюсерів Юлії Чернявської та Олега Щербини, яких видання пов’язує з Fresh Production UA та Tornado Film.

    За оприлюдненими «Українськими новинами» даними, проєкт «Між слів» отримав 35 млн гривень, а «Покрова» — 31,5 млн гривень. Ще один проєкт — «Тіні без сонця» — також потрапив до переліку, однак його суму фінансування видання не називає.

    Особливість цього випадку, як стверджує редакція, полягає в тому, що обоє продюсерів входили до експертного середовища конкурсу. Однак із самої наявності їх у складі експертів не випливає, що вони оцінювали власні або пов’язані з ними заявки: для такого висновку необхідні дані про конкретний розподіл заявок між експертами.

    І це суттєва деталь, адже офіційна процедура «Тисячовесни» передбачала розподіл проєктів для оцінювання між експертами за спеціально визначеним механізмом жеребкування.

    Ще 20 млн гривень, за інформацією видання, отримав проєкт «Алла Горська», який журналісти пов’язують з експертами Віктором Вінтоняком та Олесею Виговською.

    Навколо цієї заявки виникли й додаткові питання. Раніше «Українські новини» повідомляли, що проєкт нібито допустили до конкурсу без завершеного повноцінного сценарію: замість нього серед матеріалів був есей із фрагментами листування Алли Горської з чоловіком та матір’ю. Видання також звернуло увагу на особливості кошторису — зокрема, заявлені витрати на костюми за відсутності передбачених коштів на акторські гонорари.

    Однак найважливіша цифра у всій історії — не 20, 35 чи навіть 125 мільйонів.

    За підрахунками редакції, потенційні зв’язки виявлені у 33 із 92 переможців кінематографічного напряму, а відомі 212 млн гривень охоплюють лише п’ять таких проєктів. Тобто реальний обсяг державної підтримки всіх 33 проєктів може бути значно більшим.

    Серед інших компаній, щодо проєктів яких видання повідомляє про ті чи інші зв’язки, названі FILM.UA Group, «Українська Продакшн студія», SFILM, A17 Production, Sarke Studio, 2BRAVE Productions, Family Production, VAIT FILMS, Prime Story Pictures, MO Films, «ТелеПростір Студіо», Real Pictures, «Комаровський Філмз» та Одеська кіностудія.

    Водночас без оприлюднення повної інформації про характер кожного зв’язку, конкретних експертів, які оцінювали відповідні заявки, їхнє самовідведення у разі потенційного конфлікту інтересів та остаточні договори фінансування робити висновок про неправомірність перемоги конкретної компанії не можна.

    Масштаб програми справді безпрецедентний для українського культурного сектору. Загалом у межах «Тисячовесни» йдеться про 546 проєктів у шести категоріях, а загальний фінансовий ресурс програми становить близько 4 млрд гривень. Офіційні матеріали щодо президентської ініціативи також підтверджують саме чотиримільярдний масштаб фінансування.

    Лише за трьома напрямами, які координує Держмистецтв, переможцями стали 354 проєкти: 77 у візуальному мистецтві, 133 — у перформативному та 144 — у сучасній музиці. До фінального етапу в цих трьох напрямах загалом дійшли 1215 проєктів.

    Програма охоплює не тільки традиційне кіно. Офіційна платформа «Тисячовесни» передбачає напрями ігрових, документальних та анімаційних фільмів і серіалів, продуктів для дитячої аудиторії, сучасної музики, візуального та перформативного мистецтва, а також аудіовізуальних шоу і відеоконтенту для соціальних мереж.

    Ще одна важлива деталь — переможець не просто отримує державні гроші без подальших зобов’язань. За офіційними правилами, майнові права на створений культурний продукт залишаються переможцю, але після завершення виробництва він має укласти з державою ліцензійний договір на некомерційне використання продукту та договір про сплату прибутків. Передбачено механізм повернення частини прибутку від комерційного використання до моменту повернення суми, отриманої з державного бюджету.

    На старті влада пояснювала «Тисячовесну» необхідністю різко збільшити обсяг сучасного українського контенту та посилити культурну й інформаційну стійкість держави. Держмистецтв прямо зазначало, що проєкт спрямований на розвиток креативного сектору, підтримку молоді та зміцнення інформаційної стійкості.

    Сам президент Володимир Зеленський наголошував на необхідності створювати більше українського контенту та протистояти російському культурному впливу. У матеріалах щодо ініціативи йшлося про потребу довгострокової програми підтримки української культури, а не одноразового фінансування.

    Тепер, однак, у центрі уваги опинилося інше питання — наскільки прозоро розподіляються ці мільярди.

    Оприлюднені «Українськими новинами» дані самі по собі ще не доводять корупції чи незаконного втручання експертів у результати конкурсу. Але якщо заявлена цифра — 33 пов’язані проєкти з 92 переможців ігрового напряму — підтвердиться після повного аналізу документації, організаторам конкурсу доведеться детально пояснити механізм уникнення конфлікту інтересів.

    Ключовими в такому разі стають відповіді на кілька питань: хто саме оцінював кожен із пов’язаних проєктів, чи заявляли експерти про потенційний конфлікт інтересів, чи відводили їх від оцінювання таких заявок, як відбувалося жеребкування та які остаточні суми отримають усі 33 проєкти.

    Адже за масштабу «Тисячовесни» йдеться вже не просто про професійні стосунки всередині порівняно невеликої української кіноіндустрії. Йдеться про розподіл мільярдів гривень державного фінансування, а отже прозорість процедури та можливість перевірити кожне рішення стають не менш важливими, ніж культурна цінність самих майбутніх фільмів і серіалів.

  • Партія «Голос» програла суд у справі щодо припинення державного фінансування

    Партія «Голос» програла суд у справі щодо припинення державного фінансування

    Партія «Голос» зазнала поразки в суді, намагаючись оскаржити наказ Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), яким було припинено її державне фінансування. Це рішення було ухвалено на основі виявлення недостовірних даних у звітах партії за третій та четвертий квартали 2020 року, що стосувалися витрат на майже 5 мільйонів гривень.

    Судова справа, що викликала широкий резонанс, відбулася після того, як НАЗК виявило, що партія «Голос» перерахувала значні кошти товариству «Мейнтіс» за послуги, які, за даними агентства, не були надані. Крім того, кошти були перераховані двом підприємцям за законопроєкти, що на момент укладення договорів ще не були зареєстровані у Верховній Раді.

    25 червня НАЗК спершу зупинило, а згодом і повністю припинило державне фінансування для партії «Голос». Представники партії, намагаючись скасувати цей наказ, звернулися до суду, де їхні інтереси представляли адвокати Олександр Денисенко та Марина Рященко. Вони висунули кілька аргументів на захист партії, однак суд не визнав їх переконливими.

    Ключові аргументи адвокатів партії «Голос»

    1. Суть діяльності товариства «Мейнтіс»: НАЗК наголошувало, що основний вид діяльності товариства – оптова торгівля побутовими електротоварами, а за його адресою зареєстровані ще дев’ять інших товариств. Проте представники партії стверджували, що «Мейнтіс» надає також інші послуги, зокрема правову допомогу, що стало підставою для укладення договору з партією.
    2. Податкова звітність товариства: НАЗК посилалося на дані Державної податкової служби, згідно з якими товариство не звітувало про найманих працівників, що свідчить про відсутність господарської діяльності. Водночас адвокати «Голосу» вказували на те, що висновки НАЗК базувалися на аналітичних дослідженнях податкової служби, яка лише зазначила, що «фінансово-господарська діяльність ТОВ «Мейнтіс», ймовірно, здійснювалася з порушенням вимог податкового законодавства».
    3. Відсутність доказів укладення договорів: У квітні 2023 року суд визнав співзасновника «Мейнтіс» Костянтина Цимбала винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, але партія заявила, що між Цимбалом та «Голосом» не було укладено жодного документа. Водночас підписантом договору виявився Руслан Гусейнов, який стверджував, що нічого не знає про підписання цього договору.
    4. Методика перевірки звітів: Під час перевірки звітів партії за 2020 рік НАЗК користувалося порядком про аналіз звітів політичних партій, затвердженим у 2016 році, але вже визнаним нечинним у 2021 році. Адвокати «Голосу» наголошували, що для визначення повторюваності порушень варто було користуватися Кодексом про адміністративні правопорушення, а не законом.

    Наслідки для партії «Голос»

    З урахуванням виявлених порушень, НАЗК припинило державне фінансування статутної діяльності партії «Голос» до моменту усунення причин порушення. Судове рішення, яке не вдалося оскаржити, поставило під сумнів фінансову прозорість партії та її здатність до подальшого функціонування.

    Судове засідання щодо скасування наказу про зупинення фінансування призначено на 4 вересня, однак перспективи успішного оскарження виглядають малоймовірними на тлі нинішніх обставин. Партія «Голос» тепер стикається з необхідністю реабілітації своєї репутації та виправлення допущених помилок.