Radaonline.news

Позначка: ДБР

  • Родина слідчого ДБР отримала подарунок у вигляді київської квартири

    Родина слідчого ДБР отримала подарунок у вигляді київської квартири

    Слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Дмитро Андрійович Приз минулого року набув у власність автомобіль Volvo XC90 2023 року випуску вартістю 1,86 млн гривень. Відповідні дані містяться в його декларації.

    Згідно з документами, у липні 2025 року Приз задекларував дохід від відчуження рухомого майна у розмірі 1,25 млн гривень. Джерелом доходу вказана Тетяна Володимирівна Чернишова. Ймовірно, йдеться про продаж автомобіля BMW X6 2017 року випуску, який слідчий придбав у 2018 році за 1,64 млн гривень.

    У серпні 2025 року в декларації з’явилася інформація про набуття Volvo XC90. Джерелом коштів зазначена Тетяна Андріївна Пінаєва.

    За підсумками 2024 року Дмитро Приз отримав 1,36 млн гривень заробітної плати від Державного бюро розслідувань. Його дружина, Валентина Сергіївна Приз, задекларувала 450 тис. гривень зарплати від державного підприємства «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв», 164 тис. гривень додаткових благ, 194 тис. гривень соціальних виплат, а також 25 тис. гривень виплат від Київського міського центру.

    Окремо в декларації зазначено, що Валентина Приз отримала негрошовий подарунок вартістю 6,14 млн гривень від Тетяни Володимирівни Чернишової. Йдеться про квартиру в Києві площею 108,8 квадратного метра. Саме ця особа раніше фігурувала як покупець автомобіля.

    У власності або користуванні сім’ї також перебуває машиномісце у Києві площею 18 квадратних метрів, придбане у 2018 році за 428 тис. гривень. Крім того, задекларовано кілька квартир: 88,1 м² (у користуванні сім’ї з 2018 року), 121 м² (спільна часткова власність з 2011 року) та 69,3 м², що належить дружині з 2009 року.

    Грошові активи подружжя становлять 18 тис. доларів США, 5 тис. євро та 40 тис. гривень готівкою. Також у декларації зазначено 300 USDT, набуті у 2022 році, що еквівалентно приблизно 10 тис. гривень на момент придбання.

    У декларації вказано, що родина зареєстрована в Одесі, але фактично проживає у Києві.

    За відкритими даними, Дмитро Андрійович Приз може бути сином Андрія Андрійовича Приза — колишнього прокурора Одещини, який нині працює в Офісі генерального прокурора.

  • Прокурору, який фігурував у скандалі Тетяни Крупи, зберегли інвалідність

    Прокурору, який фігурував у скандалі Тетяни Крупи, зберегли інвалідність

    Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про закриття дисциплінарного провадження щодо прокурора Летичівської окружної прокуратури Хмельницької області Андрія Благовісного. Комісія дійшла висновку про відсутність у його діях складу дисциплінарного проступку.

    Провадження було відкрито на підставі скарги, поданої виконувачем обов’язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора. У ній йшлося про можливі порушення, пов’язані з отриманням Благовісним II групи інвалідності у 2019 році та подальшим призначенням пенсійних виплат. Загальна сума виплат за період 2019–2025 років оцінювалася заявником у приблизно 1,3 млн грн.

    Ситуація навколо прокурора стала частиною ширшого суспільного обговорення щодо встановлення інвалідності окремим працівникам правоохоронних органів у Хмельницькій області. У межах службових перевірок та окремих кримінальних проваджень досліджувалися обставини оформлення інвалідності та можливі порушення процедур.

    Під час розгляду дисциплінарної справи комісія вивчила матеріали службових розслідувань Генінспекції Офісу Генерального прокурора та Хмельницької обласної прокуратури, документи Державного бюро розслідувань, а також медичні висновки і результати переоглядів. За даними перевірок, ознак використання службового становища для отримання інвалідності не встановлено. ДБР не повідомляло прокурору про підозру та не проводило щодо нього процесуальних дій у межах кримінального провадження.

    У 2019 році Благовісному було встановлено II групу інвалідності безстроково на підставі медичних документів, що підтверджували наявність вродженого захворювання серця та супутніх станів. Після суспільного резонансу 2024–2025 років його направили на повторний медичний огляд. У 2025 році групу інвалідності було змінено на III, а згодом підтверджено її безстроковий характер відповідно до чинних процедур оцінювання.

    Комісія наголосила, що оцінка медичних критеріїв не належить до її повноважень, а питання стану здоров’я є конфіденційною інформацією. Доводи скарги, за висновком КДКП, не підтверджені належними доказами порушення закону «Про прокуратуру», присяги прокурора або правил професійної етики.

    Рішення про закриття дисциплінарного провадження ухвалено одноголосно. Копії рішення буде надіслано до Генінспекції Офісу Генерального прокурора, Летичівської окружної прокуратури та самому прокурору.

  • Фігурант кримінальних справ може отримати новий строк за самовільне залишення служби

    Фігурант кримінальних справ може отримати новий строк за самовільне залишення служби

    26 лютого 2026 року правоохоронці затримали Віталія Дичку, відомого у кримінальному середовищі як «Вітьок Малий». За наявною інформацією, операцію проводили співробітники Національної поліції спільно з Державне бюро розслідувань.

    За даними джерел, 7 січня цього року Дичку мобілізували до лав Збройних сил України. Уже 14 січня він самовільно залишив військову частину та перебував у статусі СЗЧ.

    Наразі відкрито кримінальне провадження за ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України — самовільне залишення військової частини в умовах воєнного стану. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

    Окремо варто зазначити, що раніше щодо Дички було ухвалено вирок — 15 років позбавлення волі за низкою тяжких злочинів. Після подання апеляційної скарги суд визначив запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 242 тисячі гривень на період перегляду справи. Заставу внесли, і він вийшов на свободу до рішення апеляційної інстанції.

    Серед попередніх обвинувачень — умисне нанесення тілесних ушкоджень, розбій із проникненням або застосуванням зброї, незаконне зберігання зброї, вимагання в особливо великих розмірах, а також участь у кримінальній ієрархії.

    Тепер до переліку можливих вироків може додатися ще один — за самовільне залишення служби під час воєнного стану. Слідчі дії тривають.

  • ДБР викрило схему продажу відстрочок від мобілізації

    ДБР викрило схему продажу відстрочок від мобілізації

    У Кропивницькому співробітники Державне бюро розслідувань затримали офіцера обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, якого підозрюють в організації незаконної схеми отримання коштів від військовозобов’язаних.

    За даними слідства, посадовець налагодив систему так званих «платних послуг» для чоловіків призовного віку. Суми залежали від бажаного результату та рівня «послуги».

    Зокрема, 6 тисяч доларів коштувало зняття з розшуку та звільнення після примусового доставлення до ТЦК. До 20 тисяч доларів — оформлення бронювання від мобілізації або зміна статусу на обмежено придатного. Від 20 тисяч доларів — повне виключення з військового обліку «під ключ».

    Як встановили правоохоронці, 19 лютого 2026 року військовослужбовець отримав від чергового клієнта другий транш у розмірі 20 тисяч доларів за оформлення бронювання. Після викриття він намагався втекти та ледь не здійснив наїзд на співробітників правоохоронних органів, однак був затриманий.

    Наразі тривають слідчі дії. Правоохоронці встановлюють інших можливих учасників схеми та перевіряють, скільки осіб могли скористатися незаконними послугами.

  • ДБР оголосило підозру депутату Закарпатської облради через забудову лісу на 150 млн грн

    ДБР оголосило підозру депутату Закарпатської облради через забудову лісу на 150 млн грн

    Державне бюро розслідувань повідомило про підозру депутату Закарпатської обласної ради від партії «За майбутнє» Івану Барні. За даними слідства, посадовець, який одночасно очолює Ужгородське надлісництво, міг допустити незаконне будівництво готельно-рекреаційного комплексу на землях державного лісового фонду.

    Йдеться про дві лісові ділянки загальною площею понад 8,5 гектара. За версією слідчих, на цих територіях з’явилися капітальні будівлі, альтанки, спортивний майданчик та котельня. Будівництво нібито здійснювалося без необхідної дозвільної документації та без зміни цільового призначення земель. Комплекс, за інформацією правоохоронців, функціонував близько десяти років.

    У ДБР вважають, що через бездіяльність керівництва надлісництва держава фактично втратила можливість повноцінно розпоряджатися цими ділянками. Орієнтовна вартість земель оцінюється у понад 150 мільйонів гривень.

    Слідство також перевіряє інформацію про можливу причетність до схеми інших осіб. За попередніми даними, кінцевим бенефіціаром підприємств, яким належить майно комплексу, може бути народний депутат Нестор Шуфрич. У справі фігурує і керівник комплексу Андрій Опаленик, колишній помічник парламентаря. Йому інкримінують самовільне захоплення земельних ділянок та незаконне будівництво.

    Розслідування у цьому провадженні триває з листопада 2025 року. Наразі правоохоронці встановлюють усі обставини використання державних земель і роль кожного з фігурантів. Сам Нестор Шуфрич нині перебуває під вартою за іншими кримінальними провадженнями.

    У ДБР наголошують, що перевіряють законність рішень та дій посадових осіб лісового господарства, а також можливі збитки, завдані державі.

  • Прокурора затримали після смертельної аварії з дитиною на Львівщині

    Прокурора затримали після смертельної аварії з дитиною на Львівщині

    У Львівській області внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинула дитина. Ще одна неповнолітня особа отримала травми та перебуває в медичному закладі. Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.

    Аварія сталася у темний час доби. За попередньою інформацією, за кермом автомобіля перебував прокурор однієї з окружних прокуратур Львівщини. Його затримали відповідно до статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

    За попередньою інформацією, йдеться про Руслана Кульчицького — прокурора Шептицької окружної прокуратури Львівської області, 2001 року народження, мешканця Самбірського району.

    Про це повідомив журналіст Віталій Глагола. За його даними, водій автомобіля Skoda Octavia рухався зі сторони Жовкви у напрямку Львова та здійснив наїзд на двох дітей на пішохідному переході.

    У прокуратурі зазначили, що на момент ДТП водій повертався додому після роботи. Він пройшов обов’язкове медичне освідування, за результатами якого ознак алкогольного сп’яніння не виявлено. Наразі встановлюються всі обставини та причини трагедії.

    Слідчі дії здійснюють працівники Державного бюро розслідувань. Провадження перебуває під особистим контролем керівництва для забезпечення повного, всебічного та неупередженого розслідування.

  • Прокурор Запорізької області задекларував купівлю Nissan Qashqai за 1,48 млн грн

    Прокурор Запорізької області задекларував купівлю Nissan Qashqai за 1,48 млн грн

    Начальник управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Запорізької обласної прокуратури Запорізька обласна прокуратура Роман Колодій під час дії воєнного стану задекларував придбання нового автомобіля.

    Згідно з поданою декларацією, 27 грудня посадовець придбав Nissan Qashqai 2025 року випуску у ТОВ «НАСК Авто» за 1,48 млн гривень. При цьому в документі зазначено одноразову витрату у розмірі 891 тис. гривень, що свідчить про часткову оплату вартості транспортного засобу.

    Попередню щорічну декларацію за 2024 рік Роман Колодій подав 21 березня 2025 року. У ній задекларовано заробітну плату в органах прокуратури на рівні 1,36 млн гривень, а також готівкові заощадження — 30 тис. доларів США.

    Серед нерухомості вказані квартира в місті Харцизьк (право користування), земельна ділянка в Амвросіївському районі Донецької області (власність), а також автомобіль Kia Rio 2004 року випуску, який перебуває у користуванні.

    Факт придбання нового авто під час воєнного стану може стати предметом додаткової уваги з боку громадськості та контролюючих органів, з огляду на співвідношення задекларованих доходів і витрат. Окремого повідомлення про перевірки наразі не оприлюднювалося.

    Ситуація вкотре актуалізує питання фінансової прозорості посадовців органів прокуратури та відповідності витрат офіційним доходам.

  • Ексзаступнику начальника Одеського ТЦК оголосили підозру у збагаченні на 37,7 млн грн

    Ексзаступнику начальника Одеського ТЦК оголосили підозру у збагаченні на 37,7 млн грн

    Правоохоронці заочно повідомили про підозру колишньому заступнику начальника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Денису Галушку та матері його дружини. Їм інкримінують незаконне збагачення, легалізацію майна, отриманого злочинним шляхом, а також декларування недостовірної інформації.

    Про це повідомили правоохоронні органи, інформацію також оприлюднила Українська правда.

    За даними слідства, у період з 2020 по 2022 рік посадовець набув активів на суму понад 37,7 мільйона гривень. Ця сума більш ніж у 6 500 разів перевищує його офіційні доходи, з урахуванням неоподатковуваних мінімумів.

    Серед виявленого майна — п’ять автомобілів преміумкласу: Mercedes-Benz GLE 43 AMG, Mercedes-Benz GLS 350d, Mercedes-Benz V-Klasse, BMW X7 XDrive 30D, Toyota RAV4 Hybrid, а також Mazda CX-5. Загальна вартість автопарку перевищує 12 мільйонів гривень.

    Крім того, слідство встановило придбання трьох житлових будинків із земельними ділянками в смт Таїрове Одеської області. Їхня ринкова вартість перевищує 23 мільйони гривень. Також задокументовано внесення понад 1,58 мільйона гривень готівкою через термінали самообслуговування на банківський рахунок.

    У ДБР наголошують, що офіційні доходи посадовця не дозволяли здійснити такі покупки. Слідство також вважає, що ексчиновник організував придбання та використання активів із ознаками злочинного походження, а у декларації за 2023 рік вніс недостовірні відомості.

    Галушку інкримінують незаконне збагачення, організацію легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, а також декларування недостовірної інформації. Його тещі повідомлено про підозру у пособництві в легалізації майна та використанні завідомо підробленого документа.

    Наразі обидва підозрювані перебувають за межами України. Їхнє місцеперебування встановлюється.

    Денис Галушко був заступником колишнього військового комісара Одеської області Євгена Борисова, який також є фігурантом кількох кримінальних проваджень. У справі про самовільне залишення військової частини за Борисова внесено заставу в розмірі понад 20 мільйонів гривень, і наразі він перебуває під контролем із застосуванням електронного засобу стеження.

    У 2023 році журналісти оприлюднили розслідування про придбання родиною тодішнього керівника обласного військкомату нерухомості та автомобілів в Іспанії на мільйони доларів під час повномасштабної війни.

    Справу щодо Галушка та його родичів правоохоронці розслідують у межах антикорупційного напрямку. Подальші процесуальні рішення залежатимуть від встановлення їхнього місцеперебування та розгляду матеріалів у суді.

  • Адвокат із сумнівною репутацією: як Володимир Вак перетворив захист на бізнес

    Адвокат із сумнівною репутацією: як Володимир Вак перетворив захист на бізнес

    Ім’я Володимира Івановича Вака давно асоціюється не з професійним захистом, а зі схемами тиску на клієнтів та забезпечення заздалегідь узгоджених результатів у судах. За інформацією джерел із правоохоронного та адвокатського середовища, Вак представляє інтереси Германа Галущенка у справі про розкрадання 112 млн доларів США.

    За участь у процесі адвокат отримує 50 тис. доларів за входження у справу та по 5 тис. доларів за кожне судове засідання, гроші передаються готівкою. Його фінансовий профіль значно перевищує офіційні гонорари: особняк у Яготині площею близько 1 000 кв. метрів, автомобілі Audi Q7 2023 року та Mercedes-Benz GLS 450 2020 року, чотири квартири у Києві та готівка понад 1 млн доларів.

    Вак позиціонує себе як адвокат із доступом до керівництва СБУ та ДБР. Клієнти описують його як «адвоката-торпеду» — він схиляє до укладання угод зі слідством та визнання провини, а відмова від співпраці часто призводить до додаткових проваджень та тиску з боку правоохоронців.

    У справах, пов’язаних із СБУ, Вак залучає Єлизавету Олександрівну Коноваленко, яка отримує близько 10 тис. доларів США за імітацію захисту. За даними джерел, проти Вака та Коноваленко відкрито понад 47 кримінальних проваджень за ч. 5 ст. 190 КК України — шахрайство у великих розмірах. Розслідування наразі не доведені до суду.

    Історія Володимира Вака демонструє, як адвокатська ліцензія може використовуватися не для захисту прав громадян, а як інструмент бізнесу та впливу в системі правосуддя.

  • НАЗК виявило порушення у декларації заступника податкової Одещини

    НАЗК виявило порушення у декларації заступника податкової Одещини

    НАЗК виявило низку порушень у виправленій декларації заступника начальника податкової служби Одещини Дмитра Хандусенка, які свідчать про неправдиве декларування та завищення активів. Повна перевірка тривала з 30 червня по 18 грудня 2025 року з подальшим продовженням на 60 днів.

    За даними НАЗК, Хандусенко та члени його сім’ї (дружина Дар’я Кочуріна, дочка Анжеліна, падчерка Анжеліка) неправдиво зазначили відсутність закордонних паспортів. У декларації також недостовірно вказано дві квартири площею по 210 м², які фактично являли собою одну квартиру вартістю 1,94 млн грн.

    Крім того, не відображено фактичне користування об’єктами нерухомості протягом значної частини 2024 року, а ділянка площею 12 487 м², набуття якої відбулося у жовтні 2023 року, була продана у березні 2024-го за 33 тис. грн. Не внесено до декларації доходи від оренди об’єктів дружини на суму понад 187 тис. грн, а також дані про оренду квартири у колишнього чоловіка дружини.

    Недостовірно зазначено дати набуття права власності на автомобілі. Land Rover Range Rover 2013 року був набутий у власність 25 квітня 2024 року, хоча у декларації зазначено 2022 рік. Lexus RX350 2016 року дружини задекларований за 914 тис. грн із датою 2023 рік, хоча фактично придбаний у травні 2022 року за 100 тис. грн.

    Також виявлено недостовірні відомості щодо корпоративних прав дружини у ТОВ «Будинок Ліор», ТОВ «Ліор Україна» та ТОВ «Ліор Бутік». Під час перевірки не вдалося підтвердити внески у статутний капітал та відсутність фінансових зобов’язань.

    У результаті перевірки НАЗК виявило недостовірні відомості на суму 3,3 млн грн, що є ознакою ч. 1 ст. 366-2 ККУ. Однак матеріали ще не направлені до правоохоронних органів. Варто зазначити, що перевірка стосувалася декларації за 2024 рік і не охоплювала загальну суму необґрунтованих активів, яка за даними НАЗК за 2023–2024 роки перевищує 8 млн грн і була передана до ДБР. Виправлену декларацію Хандусенко подав 10 січня 2026 року.