Позначка: цивільний контроль

  • «Не через ВЛК»: у Міноборони розкрили справжню причину звільнення Хмари з військової служби

    «Не через ВЛК»: у Міноборони розкрили справжню причину звільнення Хмари з військової служби

    Новопризначений міністр оборони України Євгеній Хмара був звільнений з військової служби не через стан здоров’я чи рішення військово-лікарської комісії, а на законній підставі, передбаченій окремо для генералів та адміралів. У Міністерстві оборони заявили, що Хмара повністю придатний до військової служби, а його перехід у цивільний статус був необхідний для призначення на посаду глави оборонного відомства.

    У Міністерстві оборони 20 серпня роз’яснили обставини звільнення Євгенія Хмари з військової служби після появи у соціальних мережах різних версій щодо того, на якій саме підставі генерал залишив службу.

    У відомстві наголосили: призначення Хмари міністром оборони вимагало отримання ним статусу цивільної особи, оскільки це прямо передбачено українським законодавством. Відповідно до статті 15 Закону України «Про національну безпеку України», міністр оборони призначається Верховною Радою за поданням президента саме з числа цивільних осіб. Така вимога діє з 1 січня 2019 року і є одним із механізмів демократичного цивільного контролю над сектором безпеки й оборони.

    Саме тому перед повноцінним призначенням Хмари на посаду необхідно було завершити юридичні процедури, пов’язані з його військовою службою.

    У Міноборони назвали точну підставу

    Як повідомили в оборонному відомстві, Хмару звільнили на підставі підпункту «е» пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

    У Міноборони пояснили, що ця норма стосується військовослужбовців вищого офіцерського складу — генералів та адміралів — які не займають штатної військової посади та перебувають у розпорядженні.

    Тобто йдеться не про звільнення через непридатність до служби, дисциплінарні причини чи стан здоров’я, а про окремий передбачений законом механізм завершення військової служби для представників вищого офіцерського складу.

    Офіційну позицію Міністерства оборони оприлюднив Укрінформ. У відомстві окремо наголосили, що спроби пов’язати звільнення Хмари з результатами ВЛК не відповідають дійсності.

    «Повністю придатний»: що заявили про ВЛК

    Найгучніша частина роз’яснення Міноборони стосується чуток про здоров’я нового міністра.

    У соцмережах після інформації про звільнення Хмари з військової служби почали з’являтися припущення, що він міг залишити її на підставі рішення військово-лікарської комісії.

    У Міноборони це категорично заперечили.

    За даними відомства, Хмара проходив військово-лікарську комісію за вимогами, які застосовуються до військовослужбовців спецпідрозділу СБУ, та був визнаний повністю придатним.

    У міністерстві прямо назвали твердження про нібито звільнення через ВЛК неправдивими.

    Цей момент є принциповим, оскільки стаття 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» справді передбачає під час воєнного стану звільнення військовослужбовців за станом здоров’я — зокрема на підставі висновку ВЛК про непридатність. Однак це інша правова підстава і, за поясненням Міноборони, до випадку Хмари вона стосунку не має.

    Навіщо міністру оборони бути цивільним

    Перехід Хмари зі статусу військовослужбовця в цивільний статус пов’язаний із принциповою конструкцією українського сектору оборони.

    Закон розділяє політичне та військове керівництво.

    Міністр оборони здійснює політичне й адміністративне керівництво Міністерством оборони та Збройними силами, але сам має залишатися цивільною особою. Безпосереднє військове командування належить військовому керівництву.

    Частина сьома статті 15 Закону «Про національну безпеку України» прямо встановлює, що очільник Міноборони призначається з числа цивільних. Закон також передбачає цивільний статус першого заступника та заступників міністра оборони.

    Таким чином, навіть багаторічний бойовий досвід Хмари не скасовував юридичної необхідності залишити військову службу перед остаточним призначенням.

    Від «Альфи» до Міністерства оборони

    Кар’єра Євгенія Хмари майже повністю була пов’язана із сектором безпеки.

    До переходу в Міністерство оборони він понад 15 років служив у Центрі спеціальних операцій «А» Служби безпеки України, відомому як «Альфа».

    Офіційний сайт СБУ раніше вказував Хмару як керівника ЦСО «А». Сам підрозділ бере участь у бойових операціях на ключових напрямках повномасштабної війни. Бійці «Альфи» були залучені до оборони Києва, Харкова, Чернігова, Сум, боїв на Луганщині й Донеччині, операцій зі звільнення окупованих територій та інших завдань.

    У 2026 році Хмара також виконував обов’язки голови СБУ. В офіційних повідомленнях Служби він фігурував у званні генерал-майора.

    Після урядових перестановок у липні Хмара перейшов до Міністерства оборони.

    17 липня розпорядженням Кабінету Міністрів №723-р на нього було покладено тимчасове виконання обов’язків міністра оборони.

    Як Хмара став міністром

    Кадрова процедура розтягнулася на кілька етапів.

    Після відставки попереднього уряду президент Володимир Зеленський оголосив про намір запропонувати кандидатуру Хмари для керівництва оборонним відомством.

    18 серпня президент вніс його кандидатуру до Верховної Ради.

    Перед голосуванням Хмара вже заявив депутатам, що звільнений з військової служби та має статус цивільної особи. Це дозволило виконати законодавчу вимогу до кандидата на посаду міністра.

    19 серпня уряд окремо звільнив його з посади заступника міністра оборони, після чого Верховна Рада підтримала президентське подання і призначила Хмару повноцінним міністром.

    Таким чином, зміна статусу була частиною кадрової та юридичної процедури, необхідної для його призначення.

    Зеленський уже назвав головне завдання Хмари

    Президент пов’язує прихід Хмари до Міноборони передусім із розвитком технологічних та далекобійних можливостей України.

    У новому зверненні 20 серпня Зеленський заявив, що очікує від Міністерства оборони розширення можливостей українських далекобійних ударів, розвитку взаємодії з виробниками українського озброєння, посилення захисту неба та збільшення спроможностей для оборонних і наступальних операцій.

    Президент окремо підкреслив бойовий досвід Хмари в «Альфі» СБУ та заявив про вже налагоджену взаємодію нового міністра з військовим керівництвом.

    Сам Хмара ще наприкінці липня говорив, що Україна має діяти проти Росії асиметрично, а не просто відповідати «ударом на удар». За його словами, удари мають системно зменшувати можливості противника, зокрема його інфраструктурний і військовий потенціал.

    Його попередня діяльність у СБУ також була безпосередньо пов’язана з далекобійними операціями. СБУ за керівництва Хмари публічно повідомляла про удари по російських НПЗ, нафтоналивній інфраструктурі та військових об’єктах в окупованому Криму.

    Що маємо в підсумку

    Отже, звільнення Євгенія Хмари з військової служби було необхідним кроком перед його призначенням міністром оборони.

    Міноборони запевняє: зі станом здоров’я це рішення не пов’язане. Хмара пройшов ВЛК за жорсткими вимогами спецпідрозділу СБУ та придатний до військової служби.

    Юридично його звільнили за спеціальною нормою статті 26 закону про військовий обов’язок, а цивільний статус був потрібний для дотримання прямої вимоги Закону «Про національну безпеку України».

    Тепер колишній генерал та багаторічний командир спецпризначенців очолює Міністерство оборони вже як цивільний посадовець — при цьому президент очікує від нього перенесення досвіду технологічних і далекобійних операцій на рівень усієї оборонної політики держави.

  • Понад 8 тисяч скарг за чотири місяці: військовий омбудсман розкрила головні проблеми бійців ЗСУ

    Понад 8 тисяч скарг за чотири місяці: військовий омбудсман розкрила головні проблеми бійців ЗСУ

    В Україні продовжує набирати обертів робота Офісу військового омбудсмана, створеного для захисту прав військовослужбовців під час повномасштабної війни. За перші чотири місяці роботи до установи надійшло понад 8 тисяч звернень від військових, а тисячам захисників уже вдалося поновити порушені права.

    Про це повідомила військова омбудсманка Ольга Решетилова під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським. За її словами, кількість звернень свідчить про значний суспільний запит на ефективний механізм захисту прав військовослужбовців, які сьогодні виконують бойові завдання на фронті та забезпечують оборону держави.

    «За чотири місяці роботи ми опрацювали понад 8 тисяч скарг. Тисячам військовослужбовців уже поновлено їхні права», — повідомила Решетилова.

    Найчастіше військові звертаються до омбудсмана через проблеми з лікуванням, проходженням військово-лікарських комісій та отриманням необхідної медичної допомоги. Саме питання медичного забезпечення сьогодні є одним із найболючіших для багатьох військовослужбовців, які після поранень або тривалого перебування в зоні бойових дій потребують якісного лікування та належного оформлення документів.

    За словами омбудсманки, значна частина звернень стосується направлення на ВЛК, тривалих бюрократичних процедур, затримок із проходженням комісій та труднощів із підтвердженням стану здоров’я після отриманих поранень чи захворювань під час служби.

    Окремим напрямком роботи Офісу військового омбудсмана залишається захист прав іноземців та осіб без громадянства, які вступили до лав українських Сил оборони після початку повномасштабного вторгнення Росії. За словами Решетилової, офіс уже провів комплексне дослідження проблем, з якими стикаються іноземні добровольці, та підготував відповідні пропозиції щодо їх вирішення.

    Під час зустрічі з президентом також обговорювалися системні порушення прав військовослужбовців в окремих підрозділах Сил оборони України. Омбудсманка наголосила, що ключовим завданням залишається не лише реагування на конкретні скарги, а й усунення причин, які призводять до їх виникнення.

    «Важливо, щоб була готовність командирів не замовчувати, а вирішувати проблеми та взаємодіяти з Офісом військового омбудсмана», — зазначила Решетилова.

    Володимир Зеленський підтримав подальше посилення інституції військового омбудсмана та обговорив із керівницею офісу питання співпраці з Міністерством оборони, Генеральним штабом ЗСУ та іншими структурами сектору безпеки і оборони.

    Окрему увагу під час зустрічі приділили міжнародному напрямку роботи. Президент погодив проведення першого міжнародного форуму військових омбудсманів у Києві. Очікується, що захід стане майданчиком для обміну досвідом між Україною та країнами-партнерами щодо захисту прав військовослужбовців в умовах воєнних конфліктів.

    Зеленський наголосив, що Україна вже має унікальний досвід створення механізмів захисту прав військових під час повномасштабної війни та готова ділитися цими напрацюваннями на міжнародному рівні.

    «Україна має унікальний досвід розбудови системи захисту прав військовослужбовців під час повномасштабної війни й готова ділитися своїми напрацюваннями з партнерами», — заявив глава держави.

    Інститут військового омбудсмана в Україні почав формуватися наприкінці 2024 року. Саме тоді президент Володимир Зеленський призначив Ольгу Решетилову на цю посаду. Вже за перші 20 днів роботи вона повідомила про отримання 3876 звернень від військовослужбовців, що продемонструвало масштаб проблематики та необхідність створення окремого механізму захисту прав захисників.

    Важливим етапом розвитку інституції стало ухвалення у вересні 2025 року закону про військового омбудсмана. Документ визначив правові засади діяльності установи та встановив, що військовий омбудсман призначається строком на п’ять років.

    Того ж року указом президента було офіційно створено Офіс військового омбудсмана як постійний допоміжний орган при Президентові України. Його головною функцією став цивільний контроль за дотриманням прав військовослужбовців усіх складових Сил оборони.

    Створення такої інституції стало однією з відповідей держави на виклики повномасштабної війни. Умови тривалих бойових дій, масштабна мобілізація та значне навантаження на військову систему призвели до виникнення великої кількості питань щодо соціального захисту, медичного забезпечення, проходження служби та забезпечення законних прав військових.

    Сьогодні Офіс військового омбудсмана фактично став додатковим механізмом комунікації між військовослужбовцями та державними структурами. Кількість звернень продовжує зростати, а результати перших місяців роботи демонструють, що запровадження такого інструменту стало важливим кроком для посилення захисту українських захисників під час війни.