Radaonline.news

Позначка: цифровізація

  • Федоров анонсував масштабну реформу: що зміниться для військовослужбовців із СЗЧ

    Федоров анонсував масштабну реформу: що зміниться для військовослужбовців із СЗЧ

    Міністерство оборони України розпочало один із наймасштабніших етапів цифрової трансформації військової служби від початку повномасштабної війни. Відтепер військовослужбовці, які самовільно залишили військову частину (СЗЧ), можуть повернутися до служби за спрощеною процедурою через застосунок «Армія+», без складної бюрократії та тривалих погоджень між військовими структурами.

    Про запуск нового механізму повідомив міністр оборони Михайло Федоров. За його словами, головна мета нововведення — створити зрозумілий, швидкий і прозорий алгоритм для тих військовослужбовців, які готові повернутися до виконання обов’язків та продовжити службу в лавах Сил оборони України.

    Новий сервіс працює за принципом fast track — прискореної процедури повернення. Він дозволяє не лише відновити службу, а й самостійно обрати новий підрозділ серед доступних військових частин. У Міноборони наголошують, що йдеться насамперед про використання бойового досвіду та навичок військових там, де вони можуть принести найбільшу користь обороні держави.

    Скористатися новою процедурою можуть військовослужбовці, щодо яких факт СЗЧ був зафіксований до 12 червня 2026 року. Програма діятиме до 20 вересня 2026 року. Наразі механізм доступний для військовослужбовців Збройних сил України та Державної спеціальної служби транспорту. Для підрозділів Національної гвардії аналогічний сервіс планують запустити найближчим часом.

    Як пояснюють у Міноборони, процедура повернення складається лише з п’яти етапів і може бути виконана повністю онлайн через застосунок «Армія+».

    Перший крок — перевірка статусу. У профілі військовослужбовця в системі Армія ID має відображатися відповідна позначка про зафіксовану відсутність на службі.

    Другий етап передбачає подання рапорту. Для цього необхідно зайти до розділу «Сервіси», обрати вкладку «Рапорти» та знайти функцію «Повернення на службу після СЗЧ».

    На третьому етапі військовослужбовець отримує можливість обрати нову військову частину зі списку доступних підрозділів. Також потрібно вказати бажаний напрямок служби, попередній досвід та іншу необхідну інформацію. Після цього рапорт підписується електронним способом без необхідності особистого відвідування установ.

    Четвертий крок — комунікація з обраною частиною. Після перевірки документів представники підрозділу зв’язуються із заявником для уточнення деталей проходження служби та організації подальшого прибуття.

    П’ятий і фінальний етап — прибуття до нового місця служби. Після погодження рапорту у застосунку з’являється статус «У дорозі». З цього моменту військовослужбовець має п’ять днів для прибуття до нового підрозділу.

    Для консультацій та допомоги Міноборони також запустило окрему гарячу лінію за номером 0 800 605 100. Вона працює щоденно з 09:00 до 20:00.

    Запуск нової процедури став частиною ширшої реформи системи військової служби, яку українська влада почала впроваджувати у 2026 році. Раніше президент Володимир Зеленський заявив про необхідність оновлення підходів до комплектування війська, служби за контрактом та мотивації особового складу.

    Окрім механізму повернення після СЗЧ, Міністерство оборони вже анонсувало запуск нових форматів контрактної служби. Зокрема, йдеться про базові контракти для проходження служби на небойових посадах, короткострокові контракти та нові умови переведення між військовими частинами.

    Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський раніше також повідомляв про розробку нової контрактної системи, яка має зробити військову службу більш гнучкою та зрозумілою для громадян. Однією з цілей реформ є збереження досвідчених військовослужбовців у системі оборони та залучення нових кадрів.

    Тема СЗЧ залишається однією з найчутливіших для українського війська. Повномасштабна війна триває вже понад чотири роки, а навантаження на особовий склад залишається надзвичайно високим. У цих умовах держава шукає механізми, які дозволять повернути підготовлених військових до строю та водночас забезпечити зрозумілі правила проходження служби.

    У Міноборони наголошують, що новий сервіс не є амністією чи автоматичним прощенням усіх порушень. Його завдання — створити цивілізований механізм повернення тих військовослужбовців, які готові продовжувати службу та захищати країну.

    Запуск функції через «Армія+» став ще одним кроком цифровізації сектору безпеки та оборони. Влада розраховує, що новий інструмент дозволить значно скоротити час повернення військових до підрозділів, зменшити паперову бюрократію та зробити процес максимально прозорим для всіх сторін.

    Військовослужбовці, які раніше опинилися поза службою через СЗЧ, отримали реальну можливість повернутися до війська за спрощеною процедурою, а командування — додатковий ресурс у вигляді підготовлених і досвідчених бійців, необхідних для подальшого посилення обороноздатності країни.

  • Більше зброї за ті самі гроші: Міноборони вже показало перші результати нової системи закупівель

    Більше зброї за ті самі гроші: Міноборони вже показало перші результати нової системи закупівель

    Міністерство оборони України розпочало масштабну реформу системи оборонних закупівель, яка може кардинально змінити правила гри для постачальників озброєння, техніки та військового обладнання. У відомстві заявили про поступовий перехід до електронних конкурентних тендерів, що має зробити закупівлі для Сил оборони більш прозорими, ефективними та захищеними від корупційних ризиків. Про це повідомив заступник міністра оборони Мстислав Банік під час спеціального заходу, присвяченого прозорості та підзвітності оборонних закупівель.

    За словами посадовця, Україна вже сьогодні має одну з найоперативніших систем оборонних закупівель у світі, однак наступним завданням є забезпечення максимальної прозорості всіх процесів. Саме тому Міноборони поступово переводить закупівлі на електронну тендерну модель, де перемогу визначатимуть не лише технічні характеристики продукції, а й реальна конкуренція між виробниками за найкращу ціну та якість.

    Банік наголосив, що глобальна мета міністерства — перевести всі оборонні закупівлі на електронні тендери. За його словами, така система дозволяє отримувати кращі цінові пропозиції, створює справжню конкуренцію між постачальниками та стимулює виробників впроваджувати нові технології.

    Наразі в оборонній сфері вже тестують новий підхід на окремих категоріях закупівель. Одним із найбільш показових прикладів стала закупівля далекобійних артилерійських боєприпасів калібру 155 мм. Агенція оборонних закупівель провела конкурентні торги зі зниженням ціни, в результаті чого державі вдалося зекономити понад 16% бюджетних коштів. За рахунок цієї економії Міноборони отримало можливість придбати додатково десятки тисяч артилерійських снарядів для фронту.

    Ще одним масштабним кейсом став тендер на закупівлю 5 тисяч пікапів для потреб українських військових. Процедура була проведена у форматі рамкової угоди і тривала менш ніж тиждень від моменту оголошення до визначення переможців. За результатами конкурсу було відібрано чотирьох постачальників, а в Міністерстві оборони вже прогнозують суттєву економію бюджетних коштів.

    У Міноборони пояснюють, що нова система має одразу кілька стратегічних переваг. По-перше, конкуренція між учасниками дозволяє знижувати ціни та більш ефективно використовувати державний бюджет. По-друге, виробники змушені конкурувати якістю продукції та швидкістю виконання контрактів. По-третє, цифровізація процесів значно зменшує вплив людського фактора та мінімізує можливості для корупційних зловживань.

    Окремий акцент робиться на диверсифікації постачальників. Якщо раніше великі контракти часто отримувала одна компанія, то тепер замовлення можуть розподілятися між кількома виробниками. Це дозволяє уникнути ризиків зриву поставок і забезпечити безперервне постачання критично важливих ресурсів для війська.

    У Міноборони підкреслюють, що кожен постачальник отримуватиме обсяг замовлення відповідно до своїх реальних виробничих можливостей. Таким чином держава прагне створити стійку систему забезпечення армії, яка не залежатиме від одного виконавця.

    Банік зазначив, що реформа відбувається поступово, оскільки змінювати систему закупівель під час активної фази війни надзвичайно складно та відповідально. Саме тому кожна нова модель спочатку тестується на окремих закупівлях, а вже після підтвердження ефективності масштабується на інші напрями.

    Крім артилерійських боєприпасів та автомобільної техніки, найближчим часом Міноборони планує запуск електронних тендерів для закупівлі FPV-дронів, квадроциклів та інших видів військової техніки. За словами заступника міністра, поступово саме тендерна модель має стати базовою для більшості закупівель у секторі оборони.

    Реформа закупівель є одним із ключових завдань, які отримав Мстислав Банік після призначення на посаду заступника міністра оборони навесні 2026 року. Міністр оборони Михайло Федоров тоді заявив, що головна мета нової команди — зробити закупівлі для українського війська найбільш прозорими та ефективними у світі. До роботи в Міноборони Банік брав участь у створенні цифрових державних сервісів, зокрема проєкту «Дія», а також займався розвитком систем «Армія+» і «Резерв+».

    Паралельно Міністерство оборони працює над створенням єдиної цифрової екосистеми оборонних закупівель. Планується інтеграція різних електронних платформ та сервісів для того, щоб автоматизувати весь цикл закупівель — від формування потреб до укладання контрактів та контролю виконання замовлень.

    Експерти відзначають, що перехід до електронних тендерів є одним із ключових елементів модернізації української оборонної системи. В умовах війни, коли кожна гривня державного бюджету має використовуватися максимально ефективно, конкурентні процедури можуть забезпечити як економію коштів, так і швидше забезпечення військових необхідним озброєнням та технікою.

    У Міноборони переконані, що нова модель закупівель допоможе створити більш прогнозовані та зрозумілі правила роботи для українських виробників, залучити нових учасників ринку та підвищити довіру до державних контрактів у сфері оборони. Якщо реформа покаже ефективність на перших проєктах, уже найближчими місяцями електронні тендери можуть стати стандартом для значної частини закупівель Сил оборони України.

  • Революція на ринку праці: Українцям запускають ШІ-систему, яка сама шукатиме роботу та навчання

    Революція на ринку праці: Українцям запускають ШІ-систему, яка сама шукатиме роботу та навчання

    Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України офіційно презентувало нову цифрову екосистему ринку праці «Обрій», яка має стати одним із наймасштабніших проєктів цифровізації сфери зайнятості за всю історію незалежної України. Платформа покликана об’єднати вакансії, професійне навчання, перекваліфікацію, електронне працевлаштування та аналіз ринку праці в єдиному цифровому середовищі. Про запуск системи повідомило Мінекономіки під час презентації 8 червня у Києві.

    Уряд розраховує, що новий інструмент допоможе вирішити одну з найгостріших проблем української економіки — дефіцит кадрів. За оцінками Мінекономіки, сьогодні Україні бракує близько 4,5 млн працівників, а понад 12,5 млн громадян залишаються економічно неактивними. До цієї категорії входять ветерани, внутрішньо переміщені особи, люди з інвалідністю, молодь, жінки з маленькими дітьми та громадяни віком понад 50 років. Саме ці групи стануть головною цільовою аудиторією нової системи.

    За задумом розробників, «Обрій» працюватиме як цифровий супровід людини протягом усього професійного життя. Система допомагатиме визначити здібності та професійні інтереси ще на етапі навчання, рекомендуватиме освітні програми, підбиратиме вакансії, пропонуватиме можливості перекваліфікації та супроводжуватиме процес працевлаштування. У перспективі весь трудовий шлях громадянина буде інтегрований із цифровими сервісами держави, зокрема через застосунок «Дія».

    Однією з головних особливостей «Обрію» стане використання штучного інтелекту. Алгоритми аналізуватимуть професійний досвід людини, її навички, освіту та ситуацію на ринку праці для формування персональних рекомендацій. Фактично система працюватиме як кар’єрний консультант, здатний запропонувати найбільш перспективні професії або напрями розвитку залежно від потреб економіки.

    Міністр економіки Олексій Соболев під час презентації наголосив, що вперше держава отримує можливість бачити ринок праці комплексно, а не через окремі бази даних різних установ. За його словами, це дозволить оперативніше реагувати на зміни в економіці, прогнозувати кадрові потреби бізнесу та формувати державну політику зайнятості на основі актуальних даних.

    Першими сервісами, які стануть доступними українцям, будуть інструменти пошуку роботи та професійного розвитку. До кінця червня триватиме їх бета-тестування, а вже в липні вони мають з’явитися для широкого кола користувачів через застосунок «Дія».

    У подальшому функціонал екосистеми суттєво розширюватиметься. У 2026–2027 роках планується запуск реєстру працездатних осіб, електронного працевлаштування, цифрових трудових відносин, автоматичного підбору вакансій за допомогою ШІ та механізмів проактивної підтримки громадян, які залишилися без роботи.

    Особлива увага приділятиметься інтеграції українського ринку праці до європейського простору. Для цього «Обрій» використовуватиме класифікатор ESCO — європейську систему професій, навичок і кваліфікацій. Це дозволить забезпечити сумісність українських даних із європейськими платформами працевлаштування та наблизити Україну до мережі EURES, яка об’єднує ринки праці країн Європейського Союзу.

    Запуск «Обрію» є частиною реалізації Стратегії зайнятості населення до 2030 року. Уряд ставить амбітну мету — повернути до економічної активності близько 4,5 млн громадян та суттєво скоротити структурне безробіття. За словами розробників, нова система дозволить швидше зводити роботодавців і кандидатів, скоротити час пошуку роботи та зробити професійне навчання більш відповідним до реальних потреб бізнесу.

    Експерти зазначають, що кадровий дефіцит залишається одним із головних викликів для української економіки в умовах війни. Через мобілізацію, міграцію та демографічні зміни підприємства відчувають гостру нестачу працівників у виробництві, будівництві, транспорті, медицині, освіті та сфері послуг. Саме тому уряд розглядає «Обрій» не лише як черговий цифровий сервіс, а як стратегічний інструмент відновлення економіки та розвитку людського капіталу країни.

    За планами Мінекономіки, вже до кінця 2026 року завдяки новій платформі до ринку праці планують залучити щонайменше 100 000 українців. Якщо проєкт покаже ефективність, він може стати основою нової моделі взаємодії між державою, бізнесом та громадянами на ринку праці.

  • Пенсійний фонд зробив важливе попередження для мільйонів українців

    Пенсійний фонд зробив важливе попередження для мільйонів українців

    В Україні завершується важливий етап переходу від паперових трудових книжок до електронного обліку трудової діяльності. Уже 10 червня 2026 року спливає п’ятирічний перехідний період, протягом якого роботодавці та працівники мали передати до Пенсійного фонду відомості з паперових трудових книжок для їхнього внесення до електронного реєстру. Через наближення дедлайну багато українців почали хвилюватися, чи не втратять вони свій страховий стаж і право на пенсію, якщо не встигнуть пройти процедуру оцифрування до зазначеної дати.

    У Пенсійному фонді України наголошують, що найбільше уваги на це питання слід звернути громадянам, які розпочали свою трудову діяльність до 1 січня 2004 року. Саме для цієї категорії працівників паперова трудова книжка залишається основним документом, що підтверджує трудовий стаж за роки роботи до впровадження персоніфікованого обліку в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Дані про роботу після 2004 року здебільшого вже містяться в електронних базах Пенсійного фонду завдяки сплаті роботодавцями єдиного соціального внеску, однак інформація про попередні періоди роботи часто існує лише на сторінках паперових трудових книжок.

    Перехід до електронної трудової книжки є частиною масштабної цифровізації державних послуг в Україні. Влада розраховує, що електронний формат дозволить значно спростити призначення пенсій, скоротити бюрократичні процедури та мінімізувати ризики втрати документів. Після внесення даних до реєстру інформація про трудову діяльність працівника зберігається в електронному вигляді та доступна в особистому кабінеті на вебпорталі Пенсійного фонду. Завдяки цьому людина може будь-коли перевірити свій страховий стаж, не звертаючись до державних установ і не шукаючи паперові документи.

    Фахівці пояснюють, що оцифрування трудової книжки може здійснити як сам працівник, так і його роботодавець. Для цього необхідно відсканувати всі заповнені сторінки документа та завантажити їх через вебпортал Пенсійного фонду. Після перевірки наданих матеріалів працівники фонду вносять інформацію до електронного реєстру. Процедура є безкоштовною та доступною дистанційно.

    Перевірити, чи вже оцифровано трудову книжку, також можна через особистий кабінет на порталі Пенсійного фонду. Там відображаються як завантажені скан-копії документів, так і вже опрацьовані записи, які були внесені до електронної трудової книжки. Якщо дані присутні в системі, додаткових дій від громадянина не потрібно.

    Окрему увагу Пенсійний фонд приділяє українцям, які втратили свої трудові книжки внаслідок війни. За роки повномасштабного вторгнення тисячі людей були змушені залишити свої домівки, а багато підприємств опинилися під окупацією або були знищені бойовими діями. У таких випадках підтвердити трудовий стаж можна іншими документами. Зокрема, для цього можуть використовуватися трудові договори, архівні довідки, виписки з наказів про прийняття на роботу чи звільнення, документи про нарахування заробітної плати, довідки від роботодавців та інші офіційні підтвердження трудової діяльності.

    Однак найскладнішими залишаються ситуації, коли підприємство знаходилося на тимчасово окупованій території або в зоні активних бойових дій, а його архіви були повністю знищені чи залишилися недоступними. У таких випадках законодавство передбачає можливість підтвердження стажу за допомогою свідків. Для цього необхідно щонайменше двоє осіб, які працювали разом із заявником на тому самому підприємстві в той самий період. Вони повинні надати власні документи, що підтверджують їхню зайнятість у відповідній організації. На підставі таких свідчень Пенсійний фонд може врахувати відповідний період роботи під час визначення страхового стажу.

    Наближення 10 червня викликало чимало запитань серед українців щодо можливих наслідків пропуску дедлайну. Утім у Пенсійному фонді наголошують, що завершення перехідного періоду не означає втрату стажу або анулювання права на пенсію. Навіть після 10 червня громадяни зможуть подавати скан-копії трудових книжок та інші документи для підтвердження своєї трудової діяльності. Страховий стаж не зникає і не анулюється лише через те, що відомості не були внесені до електронного реєстру до встановленої дати.

    Водночас експерти рекомендують не відкладати процедуру на майбутнє. Наявність усіх даних у цифровій системі дозволяє уникнути додаткових перевірок і тривалого збору документів під час оформлення пенсії. Крім того, завчасна перевірка електронної трудової книжки дає можливість виявити можливі помилки, відсутні записи або неточності в інформації про стаж і своєчасно їх виправити.

    У Пенсійному фонді підкреслюють, що оцифрування трудових книжок є насамперед інструментом спрощення доступу громадян до своїх соціальних прав. Попри наближення дедлайну, українцям не варто панікувати. Однак тим, хто ще не перевіряв свої дані в електронному реєстрі, радять зробити це найближчим часом, щоб у майбутньому уникнути зайвих труднощів під час оформлення пенсії або підтвердження трудового стажу.

  • «Дія» готує велике літнє оновлення: українці зможуть розлучатися онлайн, оформлювати ДТП і показувати документи в ЄС

    «Дія» готує велике літнє оновлення: українці зможуть розлучатися онлайн, оформлювати ДТП і показувати документи в ЄС

    У застосунку «Дія» вже цього літа мають з’явитися одразу кілька нових сервісів, які раніше вимагали паперової тяганини, особистих візитів до держустанов і тривалого очікування. Йдеться про онлайн-розлучення, оформлення європротоколу після ДТП, програму «єЯсла» для батьків, розвиток ШІ-помічника Дія.AI та подальшу інтеграцію українських цифрових документів із європейськими системами. Водночас у Міністерстві цифрової трансформації наголошують: виборів у «Дії» не буде, адже голосування через смартфон наразі не відповідає вимогам щодо таємниці волевиявлення.

    Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіла заступниця міністра цифрової трансформації Валерія Коваль. За її словами, літо 2026 року має стати одним із найактивніших періодів для запуску нових сервісів у «Дії». Частина з них уже перебуває на фінальній стадії розробки або готується до бета-тестування.

    Одним із найбільш очікуваних сервісів стане онлайн-розлучення. Бета-тестування послуги планують розпочати наприкінці червня або на початку липня, а повноцінний запуск орієнтовно очікується до кінця літа. Скористатися сервісом зможуть лише ті пари, які не мають спільних неповнолітніх дітей і розлучаються за взаємною згодою. Уся процедура відбуватиметься у застосунку за участі обох партнерів, а рішення ухвалюватиме відділ ДРАЦС. Зазвичай це триватиме до 30 днів. Заяву можна буде відкликати до моменту ухвалення рішення.

    Ще один важливий запуск — електронний європротокол. У Мінцифрі орієнтуються на середину літа. Новий сервіс дозволить водіям оформити ДТП без виклику поліції, якщо немає постраждалих, у пригоді брали участь лише два автомобілі, обидва водії тверезі, мають чинні страхові поліси та погоджуються з обставинами аварії. Один із водіїв формуватиме повідомлення в «Дії», застосунок автоматично підтягуватиме частину даних, після чого потрібно буде додати фото з місця події, схему ДТП і час. Другий учасник підтверджуватиме інформацію зі свого телефону, а обидва водії підписуватимуть заяву через «Дія.Підпис».

    Окремий блок новинок стосується батьків. У першій половині літа в «Дії» планують запустити оформлення програми «єЯсла». Послугою зможуть скористатися мати, батько або законний опікун дитини віком від одного до трьох років, якщо вони офіційно працевлаштовані та працюють повний робочий день. Розмір допомоги становитиме 8 тисяч гривень щомісяця на кожну дитину. Для дитини з інвалідністю сума збільшуватиметься до 12 тисяч гривень. Виплати надходитимуть на спеціальний рахунок «Дія.Картки» і матимуть цільове призначення.

    Також у Мінцифрі продовжують розвивати Дія.AI — штучного інтелектуального помічника в екосистемі державних послуг. За словами Валерії Коваль, лише за першу добу після запуску новим помічником скористалися 100 тисяч українців, а за два тижні кількість користувачів зросла майже до 2 мільйонів. Наразі Дія.AI може консультувати щодо послуг, допомагати з оплатою штрафів та формуванням окремих документів. У найближчих планах — голосовий функціонал, завдяки якому користувачі зможуть ставити запитання голосом і отримувати відповідь у такому ж форматі.

    Мінцифра також розвиває концепцію так званої агентивної держави. Її суть полягає в тому, що держава має не змушувати людину шукати потрібну послугу, а сама пропонувати рішення залежно від життєвої ситуації. Наприклад, після народження дитини система може автоматично запропонувати батькам комплексний сервіс «єМалятко», соціальні виплати або інші доступні послуги без необхідності самостійно вивчати десятки сайтів і процедур.

    Важливим напрямом залишається і міжнародне визнання українських електронних документів. Україна інтегрується в європейський цифровий гаманець European Digital Identity Wallet. За даними Мінцифри, наразі тестуються чотири документи: електронне посвідчення водія, цифрова довідка про місце проживання, картка платника податків та електронне посвідчення ідентифікаційних даних. Найімовірнішим першим документом для повноцінного використання в ЄС може стати цифрове водійське посвідчення, адже воно має зрозумілі міжнародні стандарти та високий попит серед українців за кордоном.

    Окремо в Мінцифрі спростували популярний міф про можливі вибори у «Дії». Валерія Коваль наголосила, що такі плани не розглядаються. По-перше, для цього немає законодавчої бази. По-друге, Конституція України гарантує таємницю голосування, а в умовах голосування через смартфон неможливо забезпечити той самий рівень захисту волевиявлення, який існує у фізичній кабінці для голосування. Тому станом на зараз вибори через «Дію» є неможливими.

    У Мінцифрі також пояснюють, що цифрові документи не можна перевіряти «на око». Зображення на екрані смартфона теоретично можна підробити, тому справжність документа має підтверджуватися через QR-код або вбудовані механізми перевірки в застосунку «Дія». Саме це робить цифровий документ юридично значущим і захищеним від фальсифікацій.

    До кінця року в «Дії» очікують понад десять нових сервісів. Серед них — ветеранські та соціальні послуги, електронна черга перетину кордону легковими авто, виконавчий документ суду, нові категорії Міжнародного реєстру збитків, інструменти для ведення військового обліку працівників підприємств, а також окремий функціонал для іноземців, які зможуть користуватися частиною державних послуг в Україні.

    «Дія» продовжує перетворюватися з цифрового гаманця документів на повноцінну платформу взаємодії громадянина з державою. Найближчі місяці мають показати, наскільки швидко українці зможуть перейти від паперових процедур до послуг, які оформлюються просто зі смартфона — без черг, кабінетів і зайвої бюрократії.

  • Мобілізація може змінитися не так швидко: у Раді розповіли, що Федоров сказав про реформу ТЦК

    Мобілізація може змінитися не так швидко: у Раді розповіли, що Федоров сказав про реформу ТЦК

    Міністр оборони України Михайло Федоров зустрівся з депутатами фракції «Слуга народу», щоб представити своє бачення змін у війську, мобілізації та роботі ТЦК. За словами народного депутата Олега Дунди, який був присутній на зустрічі, очільник Міноборони вважає, що необхідність мобілізації в нинішньому вигляді часто перебільшують, а повноцінна реформа ТЦК, імовірно, відкладається щонайменше до осені.

    Про це Дунда розповів в інтерв’ю «Телеграфу». За його словами, конкретні пропозиції, які обговорювалися з міністром, поки що не можуть бути оприлюднені, однак загальні напрями змін уже зрозумілі.

    Олег Дунда

    Нардеп заявив, що Федоров бачить майбутнє армії через технологічне оновлення, дронову війну, зменшення ролі великої кількості людей на першій лінії та поступове зниження тиску на мобілізаційний ресурс. Дунда стверджує, що, на думку міністра, сучасне поле бою змінюється настільки швидко, що потреба у масовому залученні людей може ставати меншою.

    «З його погляду, такої нагальної потреби в мобілізації, як багато хто говорить, не існує. Це пов’язано з тим, що поле бою змінюється, і з урахуванням збільшення зон ураження, з урахуванням дронової війни, такої кількості людей на першій лінії оборони не потрібно», — передав Дунда позицію, яку почув на зустрічі.

    За словами депутата, Федоров робить ставку на технологічну трансформацію війська. Йдеться про дрони, нові системи управління, цифровізацію, прозорість бойових процесів та переосмислення ролі особового складу на фронті.

    Водночас Дунда заявив, що між Міністерством оборони та Генеральним штабом існує «відчутний і природний» конфлікт підходів. За його словами, Міноборони уособлює нову технологічну модель війни, тоді як Генштаб частково залишається в логіці старої моделі.

    Нардеп вважає, що впровадження нових засобів ведення війни змушує міністра оборони глибше занурюватися у бойові процеси та фактично контролювати окремі елементи операцій. Це, за словами Дунди, може не подобатися військовому командуванню.

    «Якщо ми хочемо мати сучасну армію номер один, ми маємо привести на один рівень розуміння війни Міноборони та Генштаб. Бо інакше у нас буде конфлікт. Він уже є», — зазначив депутат.

    Окремо під час зустрічі обговорювали реформу ТЦК. За словами Дунди, у Федорова є власне бачення змін, але говорити про конкретну реформу зараз зарано. Причина — надто багато невідомих факторів.

    Серед них нардеп назвав ситуацію на полі бою, темпи впровадження нових технологій, ефективність дронових рішень, поведінку Росії щодо власної мобілізації та зміну характеру бойових дій.

    За словами Дунди, якщо технології справді зменшать потребу у великій кількості людей на фронті, тоді й тиск на ТЦК стане меншим. У такому разі центри комплектування зможуть працювати інакше, без завдання мобілізувати такі обсяги людей, як зараз.

    Водночас депутат наголосив, що реформа ТЦК не може відбутися лише через цифровізацію. Навіть якщо процеси стануть більш електронними, самі територіальні центри комплектування все одно залишаться потрібними.

    «Цифровізація можлива, але навіть при цифровізації все одно мають бути ТЦК. Питання — в якій ролі і як вони цю роль будуть виконувати», — сказав Дунда.

    Ще одним напрямом, який обговорюється в Міноборони, є зміна системи грошового заохочення для військових та розвиток рекрутингу іноземців. За словами нардепа, у міністра є бачення щодо нових контрактів і стимулів для служби, однак поки незрозуміло, наскільки ця модель буде ефективною на практиці.

    Сам Дунда скептично оцінив перспективу масового залучення іноземців до української армії. Він вважає, що цей напрям може частково спрацювати, але не стане основним способом розв’язання кадрової проблеми у війську.

    На думку депутата, ключову роль відіграватимуть саме технологічні зміни на полі бою, а не лише гроші чи рекрутинг з-за кордону.

    Також він зазначив, що повноцінно говорити про реформу ТЦК, нові строки служби чи інші глибокі зміни можна буде ближче до вересня. До того часу Міноборони хоче перевірити, як спрацюють окремі підходи в межах чинного законодавства.

    За словами Дунди, нові законопроєкти наразі не є першочерговою потребою. У міністерства є достатньо інструментів, щоб улітку протестувати частину нової моделі без зміни законів.

    Раніше Федоров уже заявляв, що Міністерство оборони готує комплексну реформу умов рекрутингу та служби в Силах оборони. Серед напрямів він називав справедливішу модель грошового забезпечення, нову контрактну систему з чіткими термінами служби, зрозумілу логіку ротацій та нові підходи до комплектування підрозділів.

    У Міноборони також повідомляли, що працюють над цифровізацією мобілізаційних процесів. Зокрема, одним із кроків стала автоматизація продовження відстрочок через застосунок «Резерв+». За даними міністерства, значна частина відстрочок уже продовжується автоматично.

    Водночас у відомстві раніше спростовували повідомлення про нібито нові жорсткі правила мобілізації, які поширювалися в медіа та соцмережах.

    Нинішні заяви Дунди свідчать, що Міноборони справді готує зміни, але вони можуть бути не миттєвими. Основний акцент, за словами нардепа, робитимуть не на різкому посиленні мобілізації, а на зміні логіки війни, технологіях, рекрутингу, контрактах і новій ролі ТЦК.

    Однак остаточні рішення залежатимуть від ситуації на фронті, дій Росії та того, наскільки швидко українська армія зможе масштабувати технологічні рішення.

  • Засновник Helsi вклав €8 млн у новий український завод: компанія вже отримала замовлення майже на мільярд

    Засновник Helsi вклав €8 млн у новий український завод: компанія вже отримала замовлення майже на мільярд

    Співзасновник медичних сервісів Helsi та Lilo Самвел Акобян інвестував близько €8 млн у розвиток українського виробництва розумних лічильників і модемів передачі даних Gridwe. Компанія, яка стартувала лише у 2024 році, вже заявляє про сотні мільйонів гривень виграних тендерів, а до кінця 2026-го розраховує вийти на виторг близько 1 млрд грн.

    Про це Акобян повідомив в етері YouTube-проєкту «Business Breakfast із Володимиром Федоріним».

    Gridwe спеціалізується на виробництві газових лічильників, smart-лічильників та модемів передачі даних на базі технології Інтернету речей (IoT). Йдеться про обладнання, яке дозволяє автоматично передавати дані про споживання газу, води чи електроенергії без необхідності ручного зняття показників.

    За словами Самвела Акобяна, приблизно 90% продукції компанії наразі купують державні структури та компанії, зокрема облгази. Він зазначив, що в Україні фактично відсутнє масштабне локальне виробництво газових smart-лічильників, тому компанія вирішила зайняти цю нішу.

    «В Україні фактично немає виробника газових розумних лічильників», — заявив Акобян.

    У 2026 році Gridwe вже виграла тендери на 600 млн грн у сегменті лічильників та ще на 192 млн грн у напрямку модемів передачі даних. Загальна сума укладених контрактів перевищує 790 млн грн, і це лише за перші місяці року.

    «Рік ще не закінчився. Думаю, ми завершимо його з виторгом близько 1 млрд грн», — прогнозує підприємець.

    Компанія також розпочала сертифікацію продукції для європейського ринку. У Gridwe вважають, що можуть бути конкурентними не лише в Україні, а й у ЄС, зокрема завдяки нижчій собівартості виробництва та локалізації.

    Акобян наголосив, що український виробник має цінову перевагу над імпортерами, які роками домінували на ринку.

    «Імпортерам складно конкурувати з нами по ціні», — пояснив він.

    Окрім газових рішень, компанія планує розширення у сегмент електролічильників та smart-систем для водопостачання. Йдеться про комплексні рішення для цифровізації комунальної інфраструктури, які стають дедалі актуальнішими на тлі модернізації енергосистеми та підготовки України до інтеграції з європейськими стандартами.

    Технології smart-metering останніми роками активно розвиваються у світі. В ЄС поступово переходять до систем автоматичного обліку ресурсів, які дозволяють в режимі реального часу контролювати витрати газу, електроенергії чи води, зменшувати втрати та оптимізувати роботу мереж. В Україні ж цей ринок досі значною мірою залежав від імпортного обладнання.

    На цьому тлі інвестиція у локальне виробництво виглядає стратегічною. Особливо з урахуванням того, що війна та логістичні проблеми суттєво ускладнили імпорт електроніки та компонентів.

    Самвел Акобян відомий насамперед як співзасновник Helsi — одного з найбільших медичних цифрових сервісів України. Платформа дозволяє записуватися до лікарів, отримувати електронні рецепти та взаємодіяти із системою eHealth.

    У 2022 році телеком-оператор «Київстар» придбав мажоритарну частку Helsi приблизно за $15,2 млн. Уже у травні 2025-го компанія збільшила свою частку до 97,99%, викупивши акції Самвела Акобяна та іншого співзасновника Ярослава Іваненка. Сума угоди тоді склала ще $10,5 млн.

    Після виходу з Helsi Акобян продовжив інвестувати у нові технологічні напрями. У 2023 році він запустив сервіс медичного страхування Lilo. Його модель полягає у страхуванні не конкретних послуг, а діагнозів. Станом на зараз сервіс має близько 3500 клієнтів.

    Також у 2024 році підприємець створив сервіс Bubibo — платформу для власників домашніх тварин. За словами Акобяна, проєкт уже готується до виходу на міжнародні ринки та потенційно може генерувати десятки мільйонів доларів виторгу протягом перших кількох років.

    Паралельно в Україні зростає інтерес до ринку IoT-рішень. Ще у 2024 році «Vodafone Україна» повідомляв про співпрацю з «Нафтогазом» у напрямку використання IoT SIM-карт для smart-лічильників. Це свідчить про поступову цифровізацію комунальної інфраструктури та підготовку до масового впровадження автоматизованих систем обліку.

    Аналітики ринку зазначають, що попит на такі рішення може лише зростати. Після війни Україна потребуватиме масштабної модернізації енергетики, комунального сектору та інфраструктури. Саме тому інвестиції у високотехнологічне виробництво всередині країни дедалі частіше розглядають як перспективний напрямок для українського бізнесу.

    На тлі цього Gridwe може стати одним із найбільш помітних українських виробників у сфері smart-інфраструктури, особливо якщо компанії вдасться закріпитися не лише на внутрішньому, а й на європейському ринку.

  • У «Дії» запустили нові онлайн-послуги для батьків і дітей

    У «Дії» запустили нові онлайн-послуги для батьків і дітей

    У державному застосунку Дія розширили перелік послуг для батьків і дітей, додавши нові можливості, які дозволяють оформлювати важливі документи повністю онлайн без необхідності відвідувати державні установи. Йдеться насамперед про спрощення отримання податкового номера для дитини та доступ до електронної картки платника податків.

    Про нові функції повідомили в офіційних інформаційних каналах застосунку.

    У межах оновлення користувачам тепер доступна послуга оформлення реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП) для дитини в цифровому форматі. Раніше цей процес вимагав особистого звернення до податкових органів, подання паперових заяв, очікування обробки документів та повторних візитів. Це створювало додаткове навантаження для батьків і займало значно більше часу.

    Тепер процедура переведена в онлайн-формат і реалізується через Дія у кілька кроків. Користувач заповнює електронну заявку, після чого дані автоматично передаються до державних реєстрів, зокрема податкової служби. У результаті батьки можуть отримати податковий номер для дитини без фізичного контакту з установами.

    Після оформлення РНОКПП користувачам також стає доступною електронна картка платника податків. Вона може бути сформована як для дорослого користувача, так і для дитини, якщо їй уже виповнилося 14 років. Документ зберігається у цифровому вигляді безпосередньо в застосунку та може бути використаний у ситуаціях, де потрібне підтвердження податкового номера.

    У «Дії» наголошують, що електронна картка платника податків має повну юридичну силу та може використовуватися на рівні з паперовим документом. Це дозволяє зменшити залежність від фізичних документів, а також знижує ризики їх втрати або пошкодження.

    Окремо підкреслюється, що всі дані в цифрових документах автоматично синхронізуються з державними реєстрами. Це означає, що у разі змін інформації в офіційних базах користувачі отримують оновлені дані без додаткових звернень або переоформлень.

    Розробники зазначають, що нові сервіси для батьків і дітей є частиною ширшої політики цифровізації державних послуг в Україні. Мета — максимально перевести адміністративні процедури в онлайн-формат і скоротити час, який громадяни витрачають на взаємодію з державними установами.

    У попередні роки Дія уже стала платформою для великої кількості електронних послуг. Через застосунок доступні цифрові паспорти, водійські документи, реєстрація бізнесу, подання заяв на соціальні виплати, а також інші державні сервіси, які раніше вимагали особистої присутності громадян у ЦНАПах або інших установах.

    Окремим етапом розвитку цифрової екосистеми став запуск ШІ-асистента Дія.AI, який дозволяє взаємодіяти з державними сервісами через чат. Користувачі можуть отримувати довідки, шукати необхідні послуги, оплачувати штрафи та оформлювати документи без складної навігації по меню застосунку.

    У поєднанні з новими сервісами для батьків це фактично формує комплексну цифрову систему, де більшість базових державних послуг доступна онлайн і в одному місці.

    У державі також триває розвиток експериментальних соціальних програм, які інтегруються в цифрову інфраструктуру. Частину з них вже можна оформити через застосунок, що дозволяє пришвидшити процес отримання допомоги та зменшити бюрократичні процедури.

    Запуск нових функцій у «Дії» розглядається як черговий крок до розширення концепції «держави в смартфоні», де громадяни можуть отримувати ключові послуги швидко, дистанційно та без паперової бюрократії.

  • Мобілізація по-новому: Міністерство оборони України готує масштабні зміни — від ВЛК до цифрового обліку військовозобов’язаних

    Мобілізація по-новому: Міністерство оборони України готує масштабні зміни — від ВЛК до цифрового обліку військовозобов’язаних

    В Україні готуються суттєві зміни у підходах до мобілізації. У Міністерстві оборони України повідомили про розробку комплексного рішення, яке має усунути проблеми, що виникали під час проходження військово-лікарських комісій, а також підвищити якість формування мобілізаційного ресурсу. Йдеться не лише про вдосконалення медичних оглядів, а й про ширшу трансформацію системи — з акцентом на цифровізацію, прозорість і більш точний відбір військовозобов’язаних.

    Як зазначили у відповіді відомства на запит hromadske, процедура військово-лікарської експертизи вже поступово змінюється. Зокрема, триває активна цифровізація процесів і оновлення правил медичних оглядів, що має зробити систему більш об’єктивною та зрозумілою як для громадян, так і для держави. У Міноборони визнають, що раніше під час роботи військово-лікарських комісій виникали помилки та непорозуміння, і саме їхній аналіз зараз лежить в основі майбутніх змін.

    У відомстві наголошують, що нині триває системна робота з виявлення похибок, які мали місце під час проведення медичних оглядів військово-лікарськими комісіями при ТЦК та СП, а також розробляються механізми, які дозволять не лише виправити допущені помилки, а й запобігти їх повторенню в майбутньому. При цьому підкреслюється, що військово-лікарська комісія визначає виключно придатність особи до військової служби. Якщо людина не має скарг або документально підтверджених захворювань, огляд може обмежуватися базовими процедурами та стандартними аналізами.

    Водночас у випадках, коли висновок комісії не відповідає реальному стану здоров’я, його можна оскаржити — як у регіональних або Центральній військово-лікарській комісії, так і в судовому порядку. У Збройних силах України визнають, що окремої статистики щодо успішності таких оскаржень наразі не ведуть, однак запевняють, що якість роботи комісій контролюється через регулярні перевірки та діяльність спеціальних наглядових груп.

    Зокрема, лише за 2025 рік було проведено 318 перевірок діяльності військово-лікарських комісій при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. За їхніми результатами було змінено або перепризначено понад 130 голів комісій, що свідчить про намагання підвищити рівень відповідальності та професійності у цій сфері.

    Окремий блок змін стосується цифровізації та інтеграції державних реєстрів. У Міністерстві оборони України повідомляють, що планується вдосконалити обмін даними між системою «Оберіг», базами Національної поліції України та Державної прикордонної служби України. Це дозволить значно швидше перевіряти статус громадян на блокпостах і пунктах пропуску, а також зменшить кількість помилок, пов’язаних із людським фактором.

    Крім того, передбачено повноцінний запуск електронного кабінету у застосунку «Резерв+», який дасть змогу військовозобов’язаним оновлювати свої персональні дані дистанційно, без необхідності відвідування територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Це має не лише спростити взаємодію громадян із системою, а й знизити навантаження на адміністративні органи.

    Суттєвим нововведенням стане також надання лікарям військово-лікарських комісій доступу до цифрових медичних історій пацієнтів у цивільних медичних закладах. Такий крок дозволить отримувати більш повну та об’єктивну інформацію про стан здоров’я людини, що, своєю чергою, зменшить ризик помилкових рішень щодо придатності до служби.

    Однією з ключових змін, які плануються, є перехід від масового оповіщення до принципу професійного відбору. Це означає, що акцент буде зроблено на залученні спеціалістів, які дійсно потрібні конкретним підрозділам. Такий підхід, за оцінками Міністерства оборони України, дозволить підвищити ефективність використання людського ресурсу та зробити мобілізацію більш цільовою.

    У межах цієї реформи також передбачено інтеграцію різних державних реєстрів, щоб у системі «Оберіг» відображалася розширена інформація про військовозобов’язаних — зокрема їхня цивільна професія, рівень освіти та медичний стан. Це має забезпечити більш точне планування та розподіл ресурсів.

    Окремо у відомстві наголошують на необхідності створення чіткого механізму взаємодії між територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Національною поліцією України та органами військового управління. Така координація має підвищити ефективність мобілізаційних заходів і зменшити кількість конфліктних ситуацій.

    У Міністерстві оборони України підкреслюють, що всі ці кроки спрямовані на впровадження системи таргетованого оповіщення військовозобов’язаних. Це означає, що виклики до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки будуть більш адресними та обґрунтованими, що, як очікується, дозволить не лише підвищити ефективність мобілізації, а й знизити соціальну напругу в суспільстві.

    Загалом запропоновані зміни свідчать про спробу перейти від екстрених рішень воєнного часу до більш системної та технологічно розвиненої моделі мобілізації. Якщо ці ініціативи буде реалізовано, вони можуть суттєво змінити як сам процес призову, так і рівень довіри громадян до нього.

  • Школи перевірятимуть військовий облік: що змінилося для 17-річних учнів і чи потрібен паперовий документ

    Школи перевірятимуть військовий облік: що змінилося для 17-річних учнів і чи потрібен паперовий документ

    З українських шкіл почали надходити повідомлення про перевірку військово-облікових документів у старшокласників, що викликало хвилю запитань серед учнів і батьків. У Міністерстві оборони України офіційно роз’яснили: заклади освіти дійсно мають право перевіряти наявність військово-облікових документів у призовників, однак вимагати виключно паперовий варіант — незаконно. Йдеться насамперед про електронний військово-обліковий документ (е-ВОД), який нині має повноцінну юридичну силу.

    Згідно з чинним законодавством, а саме постановою Кабінету Міністрів №1487, школи зобов’язані вести персональний військовий облік учнів призовного віку. Це означає, що адміністрація навчального закладу повинна перевіряти, чи перебуває учень на обліку, і зберігати відповідну інформацію в його особовій справі. Найчастіше такі перевірки проводяться під час зарахування до старших класів або напередодні вступу до закладів вищої освіти.

    У Міністерстві оборони підкреслюють: сучасна система військового обліку передбачає цифровий формат. Електронний військово-обліковий документ, доступний через застосунок Резерв+ або портал Дія, є повноцінною альтернативою паперовому приписному. Ба більше, він має таку ж юридичну силу, як і традиційний документ.

    Е-ВОД містить усі необхідні дані з державного реєстру, включно з персональною інформацією та унікальним QR-кодом для перевірки. Саме цей код використовують у школах для підтвердження дійсності документа. Якщо технічної можливості для сканування немає, допускається роздрукована копія електронного документа, яку підшивають до особової справи учня.

    Важливо, що термін дії електронного документа становить один рік із моменту формування. Після цього його потрібно оновити, щоб дані залишалися актуальними. У Міноборони наголошують: якщо учень уже має е-ВОД, вимога надати паперовий документ є порушенням законодавства.

    Окрему увагу приділяють процедурі взяття на військовий облік. У 2026 році громадяни чоловічої статі, яким виповнюється 17 років, зобов’язані стати на облік у період з 1 січня до 31 липня. Це можна зробити двома способами: або особисто звернувшись до територіального центру комплектування, або дистанційно — через електронні сервіси.

    У більшості випадків, якщо реєстрація здійснюється через цифрові платформи, особиста явка до ТЦК не є обов’язковою. Після внесення даних до реєстру електронний документ автоматично з’являється в системі, і його можна одразу використовувати.

    Водночас ігнорування обов’язку стати на військовий облік може мати правові наслідки. Закон передбачає відповідальність за порушення правил обліку, тому в Міноборони закликають учнів та їхніх батьків не відкладати процедуру.

    Впровадження електронного військового обліку є частиною ширшої цифровізації державних послуг. Україна активно переходить до використання цифрових документів, що дозволяє спростити процедури, зменшити бюрократію та мінімізувати необхідність особистих візитів до державних установ.

    Паралельно змінюється і підхід до військової підготовки молоді. У Міністерство освіти і науки України раніше повідомляли, що у вищих навчальних закладах планують запровадити нову обов’язкову дисципліну — «Основи національного спротиву». Її вивчатимуть усі студенти незалежно від статі, що свідчить про комплексний підхід держави до питань оборони та безпеки.

    Перевірка військово-облікових документів у школах є не нововведенням, а частиною чинної системи обліку. Водночас ключова зміна полягає у переході до електронного формату, який значно спрощує процес як для учнів, так і для навчальних закладів. Головне, що підкреслюють у Міноборони, — жоден учень не зобов’язаний надавати паперовий документ, якщо має чинний електронний аналог.

    Ситуація також демонструє, як війна та безпекові виклики впливають на освітню систему та державні процеси загалом. Україна поступово адаптує свої інституції до нових умов, поєднуючи цифровізацію з посиленням обороноздатності.