Позначка: ціни

  • КМДА пояснила підвищення проїзду до 30 грн

    КМДА пояснила підвищення проїзду до 30 грн

    Київська міська влада оприлюднила детальне пояснення причин запланованого підвищення вартості проїзду у комунальному громадському транспорті столиці. У Київській міській державній адміністрації заявили, що тариф у 30 гривень за разову поїздку сформований на основі фактичних витрат транспортних підприємств у 2025 році та навіть після підвищення залишатиметься нижчим за економічно обґрунтований рівень.

    За даними міської адміністрації, необхідність перегляду тарифів виникла через стрімке зростання витрат на функціонування столичного транспорту, яке накопичувалося протягом останніх років. У КМДА наголошують, що чинна ціна у 8 гривень не покриває навіть базових витрат транспортних підприємств, а різниця компенсується з міського бюджету.

    У мерії пояснюють, що після останнього перегляду тарифів у 2018 році економічна ситуація в країні кардинально змінилася. За цей період суттєво зросли ціни на електроенергію, пальне, ремонтні роботи, запчастини та зарплати працівників транспортної сфери.

    Зокрема, індекс споживчих цін за 2018–2025 роки, за офіційними розрахунками, становив 212,5%, а з урахуванням прогнозів на 2026 рік — уже 233,5%. Це означає, що загальний рівень цін у країні більш ніж подвоївся з часу попереднього підвищення тарифів.

    Одним із найболючіших факторів для комунального транспорту у КМДА називають різке подорожчання електроенергії. Якщо у 2018 році транспортні підприємства сплачували 2,25 грн за кВт·год, то у 2026 році тариф уже сягнув 14,93 грн. Таким чином вартість електроенергії для міського транспорту зросла у 6,6 раза.

    Особливо сильно це вдарило по роботі столичного метро, яке є одним із найбільших споживачів електроенергії у місті. У КМДА зазначають, що лише витрати на електроенергію в метро зросли на 66,9%.

    Крім того, на 61,7% збільшилися витрати на оплату праці працівників метрополітену. У міській владі пояснюють це необхідністю втримувати кваліфікованих працівників на тлі дефіциту кадрів, інфляції та загального зростання зарплат у столиці.

    Не менш серйозно подорожчала робота наземного транспорту. За даними КМДА, у КП «Київпастранс» витрати на паливно-мастильні матеріали зросли на 74,8%, а витрати на ремонт і технічне обслуговування рухомого складу та інфраструктури — на 63,3%.

    Міська влада також наводить дані щодо стрімкого зростання цін на дизельне пальне. Якщо у 2018 році літр дизеля для транспортного підприємства коштував у середньому 24,26 грн, то у квітні 2026 року — вже 89,42 грн. Таким чином вартість пального для громадського транспорту збільшилася майже у чотири рази.

    Додатковим фактором фінансових труднощів стало суттєве скорочення пасажиропотоку. У КМДА зазначають, що після пандемії COVID-19, а також через повномасштабну війну та зміну структури пересування містян кількість перевезень у комунальному транспорті впала приблизно на 42% порівняно з показниками, які враховувалися під час встановлення нинішнього тарифу у 2018 році.

    У мерії наголошують, що за нинішніх умов транспортні підприємства працюють зі значними збитками, а підтримка системи громадського транспорту дедалі більше навантажує бюджет Києва.

    За розрахунками транспортних підприємств, економічно обґрунтована вартість проїзду у 2026 році мала б бути значно вищою за запропоновані 30 гривень. Зокрема, собівартість однієї поїздки у метро оцінюється у 64,60 грн, а в автобусах, трамваях, тролейбусах і фунікулері — у 44,14 грн.

    Втім, у КМДА підкреслюють, що повне перенесення цих витрат на пасажирів є соціально неприйнятним, особливо в умовах війни та складної економічної ситуації. Саме тому влада вирішила застосувати компромісний підхід і встановити тариф нижче за фактичну собівартість перевезень.

    «Таким чином запропонований тариф на разовий проїзд у 30 грн є лише наближенням до економічно обґрунтованого, оскільки він є нижчим за повний розрахунковий рівень», — заявили у міській адміністрації.

    Згідно з планами влади, нові тарифи можуть почати діяти вже з 15 липня 2026 року. При цьому для постійних користувачів громадського транспорту обіцяють систему знижок та оновлені проїзні квитки.

    У КМДА зазначають, що за умови купівлі місячного проїзного фактична вартість однієї поїздки становитиме приблизно 23,3–23,6 грн, що має частково пом’якшити фінансове навантаження на пасажирів.

    Водночас ідея різкого підвищення вартості проїзду вже викликала значний суспільний резонанс. Петиція на сайті Київради із вимогою відкласти підвищення тарифів до завершення воєнного стану менш ніж за добу набрала необхідну кількість голосів для офіційного розгляду.

    Автори петиції наголошують, що різке подорожчання проїзду в умовах війни стане додатковим ударом для мешканців столиці, багато з яких уже стикаються зі зниженням доходів, високими цінами та економічною нестабільністю.

    Свою альтернативу запропонувала й громадська організація «Пасажири Києва». Активісти вважають економічно та соціально обґрунтованішим тариф на рівні 20 гривень за поїздку. Вони також закликають владу до більшої прозорості у фінансуванні транспортної системи та ефективнішого використання бюджетних коштів.

    На тлі дискусії про тарифи експерти звертають увагу, що проблема фінансування громадського транспорту актуальна для багатьох великих міст Європи. У більшості мегаполісів транспорт частково дотується з бюджетів, оскільки повне покриття витрат за рахунок пасажирів часто робить проїзд надто дорогим для населення.

    Попри це, у Києві нинішня дискусія вже стала однією з найрезонансніших соціально-економічних тем останніх місяців, а остаточне рішення щодо тарифів може викликати нову хвилю суспільних суперечок.

  • Дефіцит авіапалива в ЄС загрожує економіці: ціни можуть зрости на десятки відсотків

    Дефіцит авіапалива в ЄС загрожує економіці: ціни можуть зрости на десятки відсотків

    Європейський Союз опинився на межі масштабної енергетично-логістичної кризи через нестачу авіаційного пального, яка вже починає впливати на транспорт, економіку та ринок товарів. На тлі геополітичної нестабільності в регіоні Перської затоки експерти попереджають: наслідки можуть вийти далеко за межі авіаційної галузі і зачепити споживачів по всій Європі, включно з Україною.

    За даними європейських інституцій, ключовою причиною проблеми стало різке скорочення поставок пального з Близького Сходу. Через перебої в логістиці та блокування маршрутів імпорт авіаційного керосину до Європи вже зменшився майже вдвічі, тоді як власні виробничі потужності покривають лише близько 70% потреб ринку . Це створює ризик системного дефіциту, який може проявитися вже найближчими тижнями.

    Міжнародні організації та галузеві асоціації попереджають, що у разі подальших перебоїв Європа може зіткнутися з нестачею пального вже протягом трьох–шести тижнів . У такому випадку наслідки будуть відчутними: від масових скасувань рейсів до різкого подорожчання квитків і логістичних послуг.

    Вже зараз деякі великі авіакомпанії, зокрема KLM і Lufthansa, змушені скорочувати кількість рейсів через зростання витрат і проблеми з постачанням пального . Аналогічні кроки можуть зробити й інші перевізники, особливо в умовах наближення літнього туристичного сезону, коли попит на перельоти традиційно зростає.

    Європейська комісія вже розглядає антикризові заходи. Серед них — можливість добровільного перерозподілу запасів авіапалива між країнами ЄС, щоб уникнути ситуацій, коли окремі аеропорти або регіони залишаються без ресурсу . Також планується посилити моніторинг запасів і координацію між державами, постачальниками та авіакомпаніями.

    Експерти наголошують, що ситуація вже переходить із фази «кризи цін» у фазу «кризи поставок». Це означає, що проблема полягає не лише у подорожчанні пального, а й у ризику його фізичної нестачі. Саме тому наслідки можуть бути значно серйознішими, ніж просто зростання тарифів на авіаперевезення.

    Особливо чутливою до таких змін є авіаційна галузь, яка працює в режимі високої інтенсивності. Лоукост-перевізники, наприклад, мінімізують час простою літаків і не мають значних резервів пального. У разі перебоїв вони змушені або скасовувати рейси, або підвищувати ціни, що вже спостерігається на ринку.

    Водночас дефіцит авіапалива впливає не лише на пасажирські перевезення. Значна частина міжнародної торгівлі залежить від авіалогістики, особливо коли йдеться про швидкопсувні або високовартісні товари. Якщо доставка ускладнюється або дорожчає, це неминуче відображається на кінцевій вартості продукції.

    Аналітики прогнозують, що у разі затягування кризи ціни на імпортні товари можуть зрости на 20–30% і більше. Це пов’язано з тим, що транспортні витрати закладаються у собівартість товарів. Особливо це стосуватиметься продукції, яка доставляється повітряним шляхом або потребує швидкої логістики.

    Частину навантаження може взяти на себе наземний транспорт, передусім залізниця. У Європі вона добре розвинена і менш залежна від нафтопродуктів завдяки електрифікації. Однак це не вирішує проблему повністю. Зростання попиту на залізничні перевезення також призведе до підвищення тарифів і збільшення навантаження на інфраструктуру.

    Для України ця ситуація має подвійний ефект. З одного боку, через війну цивільна авіація в країні не функціонує, що зменшує прямий вплив дефіциту. З іншого — Україна залишається частиною європейських логістичних ланцюгів, тому подорожчання транспортування в ЄС автоматично позначиться на цінах всередині країни.

    Крім того, Україна також залежить від імпорту нафтопродуктів, і зростання їх вартості впливатиме на всі сфери економіки — від транспорту до виробництва. Це створює ризик нового витка інфляції, який може зачепити як бізнес, так і споживачів.

    Експерти зазначають, що ситуація може стабілізуватися у разі відновлення постачань із Близького Сходу. Проте навіть у такому випадку ціни навряд чи повернуться до попереднього рівня. Додаткові витрати, пов’язані з логістикою, страхуванням і новими маршрутами, залишаться у структурі цін.

    У довгостроковій перспективі ця криза може стимулювати зміни на ринку. Зокрема, йдеться про диверсифікацію постачальників, розвиток альтернативних джерел пального та перегляд логістичних стратегій. Однак ці процеси потребують часу і значних інвестицій.

    Таким чином, дефіцит авіапалива в Європі вже переростає у масштабний економічний виклик. Його наслідки відчують не лише авіакомпанії, а й споживачі, які можуть зіткнутися з подорожчанням товарів, послуг і перевезень. Найближчі місяці стануть ключовими для визначення глибини цієї кризи та її впливу на економіку Європи і України.

    Джерело: Віктор Гальчинський, член правління ГО “Лінія 102.Юа”, фінансовий аналітик, спеціально для Главреду
  • Інфляція в єврозоні зростає: енергоносії знову тиснуть на ціни

    Інфляція в єврозоні зростає: енергоносії знову тиснуть на ціни

    Річна інфляція в країнах єврозони у березні 2026 року зросла до 2,6%, досягнувши найвищого рівня з липня 2024 року. Про це повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на оновлені статистичні дані. Таким чином, показник не лише суттєво перевищив лютневі 1,9%, а й виявився вищим за попередні очікування аналітиків, які прогнозували інфляцію на рівні 2,5%.

    Різке прискорення інфляції вказує на відновлення цінового тиску в економіці єврозони після періоду відносної стабілізації. Одним із головних чинників зростання стали енергоносії. У березні ціни в цьому секторі зросли на 5,1% у річному вимірі, тоді як ще місяць тому вони демонстрували зворотну динаміку — у лютому енергоносії були дешевшими на 3,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

    Аналітики пов’язують цей розворот із загостренням ситуації на Близькому Сході. Зокрема, на ринки вплинули військові дії та напруженість навколо Ірану, а також обмеження судноплавства через Ормузьку протоку — стратегічний маршрут, через який транспортується значна частина світових поставок нафти. Будь-які перебої або ризики для цього коридору одразу позначаються на цінах енергоресурсів у світі, що, у свою чергу, впливає на інфляцію в Європі.

    Попри це, базова інфляція, яка не враховує ціни на енергію та продукти харчування, залишилася стабільною на рівні 2,3%. Це може свідчити про те, що внутрішній попит і фундаментальні цінові процеси в економіці поки що не перегріті. Водночас економісти застерігають: якщо високі ціни на енергію збережуться довше, це може призвести до так званих «вторинних ефектів» — подорожчання товарів і послуг у ширшому спектрі економіки.

    Головний економіст Pantheon Macroeconomics Клаус Вістесен прогнозує, що інфляція найближчим часом може утримуватися поблизу 3%. За його словами, навіть помірні вторинні ефекти здатні створити новий інфляційний тиск, особливо в умовах нестабільної геополітичної ситуації.

    Зростання інфляції створює додаткові виклики для монетарної політики Європейський центральний банк. Раніше регулятор сигналізував про можливість пом’якшення політики у разі стабілізації цін, однак нові дані можуть змусити його діяти обережніше. Якщо інфляція залишатиметься вищою за цільовий рівень у 2%, це може відтермінувати рішення про зниження процентних ставок.

    Окрім енергетики, на інфляційні процеси впливають і ширші економічні фактори. Зокрема, Міжнародний валютний фонд нещодавно погіршив прогноз зростання економіки єврозони з 1,3% до 1,1%. Це свідчить про уповільнення економічної активності, що може частково стримувати інфляцію, але водночас створює ризики для ринку праці та інвестицій.

    На тлі цих подій ситуація на нафтовому ринку залишається волатильною. Станом на 17 квітня ціни на нафту дещо знизилися через ознаки можливої деескалації конфлікту на Близькому Сході. Після оголошення 10-денного припинення вогню між Ліваном та Ізраїлем котирування Brent трималися на рівні близько 98 доларів за барель, тоді як WTI — близько 93,4 долара. Це може тимчасово послабити ціновий тиск, однак ситуація залишається нестійкою.

    Експерти також звертають увагу на структурні виклики для європейської економіки. Серед них — залежність від імпортних енергоресурсів, повільне відновлення промислового виробництва та вплив глобальних конфліктів на логістичні ланцюги. У таких умовах навіть короткострокові шоки можуть мати довготривалий ефект.

    Таким чином, нинішнє зростання інфляції в єврозоні є результатом поєднання зовнішніх геополітичних факторів та внутрішніх економічних процесів. Подальша динаміка залежатиме від розвитку ситуації на енергетичних ринках, рішень центральних банків і загального стану світової економіки.

  • Ціни на пальне знову зросли: дизель подекуди вже по 97 грн за літр

    Ціни на пальне знову зросли: дизель подекуди вже по 97 грн за літр

    В Україні 8 квітня на автозаправках знову зафіксовано зростання цін на пальне. Найбільше подорожчав дизель — на окремих АЗС його вартість уже сягнула 97 грн за літр.

    За даними моніторингу, у мережі OKKO дизельне пальне подорожчало на 1,90 грн — до 93,90 грн за літр, а преміальний ДП Pulls — до 96,90 грн. У мережі WOG ціни зросли ще більше: дизель — до 94,00 грн (+2,10 грн), а ДП+ — до 97 грн.

    Водночас найнижчі ціни на дизель залишаються у мережах «БРСМ-Нафта» та «Укрнафта», де вони поки не змінилися — близько 87,90 грн за літр. Там бензин А-95 коштує 69,90 грн.

    Зростання зачепило і бензин: А-95 подорожчав, зокрема, на UPG (на 59 копійок) і KLO (на 1,40 грн). Також піднялася ціна на бензин А-100 — на UPG вона збільшилася на 77 копійок.

    Експерти попереджають про подальше зростання вартості пального. За словами паливного аналітика Дмитра Льоушкіна, ціни можуть досягти 100 грн за літр уже найближчими тижнями. Він зазначає, що нинішній рівень вартості частково стримується державою, зокрема через політику ціноутворення в мережі «Укрнафта».

  • Земля дорожчає: де в Україні найдорожчі і найдешевші гектари

    Земля дорожчає: де в Україні найдорожчі і найдешевші гектари

    У березні середня вартість одного гектара сільськогосподарської землі в Україні зросла до 77 153 гривень. Це на 10,6% більше, ніж у лютому, коли середня ціна становила 69 773 гривні. Про це повідомляють аналітики на основі даних Опендатабот.

    Таким чином, ринок землі продемонстрував суттєве зростання після відносно стриманого початку року. Для порівняння, у 2024 році найвищу середню ціну було зафіксовано у квітні — 70 174 гривні за гектар.

    Водночас уже у січні 2026 року ціна різко підскочила до 95 768 гривень, наблизившись до історичного максимуму, зафіксованого після відкриття ринку землі у липні 2021 року.

    Окремий рекорд у березні встановила Київська область, де гектар сільгоспземлі продавався в середньому за 240 636 гривень. Це найвищий показник серед усіх регіонів.

    До п’ятірки найдорожчих регіонів також увійшли Івано-Франківська область із середньою ціною 161 737 гривень за гектар, Волинська — 125 593 гривні, Львівська — 120 513 гривні та Тернопільська — 108 954 гривні.

    Загалом тенденція зберігається: найдорожчі земельні ділянки традиційно розташовані у західних областях та навколо столиці.

    Водночас найнижчі ціни у березні зафіксовано в південних регіонах. Зокрема, у Херсонській області гектар коштував у середньому 35 072 гривні, у Миколаївській — 40 641 гривню, у Запорізькій — 43 337 гривень.

    Аналітики пояснюють різке зростання середньої вартості землі високими цінами у Київській області, а також зниженням активності на ринку. У березні було продано 10 280 гектарів, тоді як у грудні цей показник становив 27 381 гектар.

    За даними уряду, у 2025 році найдорожча земля продавалася в Івано-Франківській, Тернопільській, Львівській та Вінницькій областях. Загалом ринок продовжує демонструвати помірне зростання.

  • Урожай під загрозою: аграрії попереджають про можливий дефіцит зерна в Україні

    Урожай під загрозою: аграрії попереджають про можливий дефіцит зерна в Україні

    Україна у 2026 році може отримати менший урожай зернових культур через поєднання погодних і економічних факторів. Про це йдеться у звіті Національної академії аграрних наук України.

    Основні проблеми виникли ще взимку. Озимі культури зазнали впливу аномально низьких температур, через що вийшли з-під снігу ослабленими та менш стійкими до подальших стресів.

    Фахівці зазначають, що ситуацію погіршили й порушення агротехнічних норм. Серед них — використання неякісного насіння, помилки у строках сівби та неправильна глибина загортання зерна. У сукупності це призвело до зниження якості посівів і підвищило ризик недобору врожаю.

    Березень частково стабілізував ситуацію завдяки потеплінню — рослини почали відновлюватися і активізували вегетацію. Однак ключовим місяцем залишається квітень. Саме кількість опадів у цей період визначить, чи вдасться врятувати врожай.

    Додатковим викликом стала економічна ситуація. Через війну на Близькому Сході зросли витрати на логістику, що спричинило подорожчання мінеральних добрив. У результаті частина аграріїв не змогла забезпечити повноцінне підживлення посівів.

    Експерти наголошують: за сприятливої погоди ситуацію ще можна частково виправити. Якщо квітень буде дощовим, урожай може наблизитися до очікуваних показників. У разі нестачі опадів країна ризикує отримати значно менші обсяги зерна.

    Аграрії також закликають максимально дотримуватися агротехнічних рекомендацій і раціонально використовувати ресурси, щоб мінімізувати втрати.

    На тлі можливого скорочення врожаю важливим стає і питання збереження продуктів. Зокрема, хліб потребує правильних умов зберігання, адже швидко вбирає сторонні запахи та може псуватися.

    Фахівці радять зберігати білий і житній хліб окремо, використовувати паперові пакети або вентильовані хлібниці, а також уникати тривалого зберігання у поліетилені, де накопичується волога.

    Дотримання цих простих правил дозволить зменшити побутові втрати продуктів, що особливо важливо в умовах можливого скорочення врожаю та зростання цін.

  • Нові тенденції на ринку: де в Україні стало найважче орендувати житло

    Нові тенденції на ринку: де в Україні стало найважче орендувати житло

    В Україні змінюються ключові тенденції на ринку оренди житла. Попит поступово зміщується із західних регіонів до центральних і навіть прифронтових областей, де дедалі частіше виникає дефіцит доступного житла.

    За даними профільних аналітиків, найбільше зростання інтересу до оренди зафіксовано у Сумській області (+36%), Черкаській (+34%), а також у Чернігівській та Херсонській областях (по +32%). Значний приріст попиту також демонструє Полтавська область (+31%).

    Водночас традиційно популярні західні регіони поступово втрачають позиції. Зокрема, у Закарпатській області попит знизився на 7%. Подібна тенденція спостерігається і в інших областях, що раніше були основними напрямками для внутрішніх переселенців.

    Паралельно змінюється і ситуація з пропозицією житла. У низці регіонів кількість оголошень зростає — наприклад, у Чернігівській (+32%), Кіровоградській (+23%), Черкаській (+21%) та Чернівецькій (+19%) областях. Однак в інших регіонах ситуація протилежна.

    Зокрема, у Житомирській області кількість пропозицій зменшилася на 11%, а в Запорізькій — одразу на 28%. Це створює значний дисбаланс між попитом і пропозицією.

    Найгостріше проблема проявляється саме у прифронтових регіонах. У Запорізькій області конкуренція на ринку досягла критичного рівня — на одну квартиру претендують у середньому до 18 орендарів.

    Для порівняння, у Києві ситуація виглядає значно стабільнішою: тут на одне оголошення припадає близько трьох потенційних орендарів, що свідчить про більш збалансований ринок, попри високі ціни.

    Цінова ситуація також зазнала змін. Якщо раніше Київ був беззаперечним лідером за вартістю оренди, то тепер він ділить перше місце із Закарпатською областю — приблизно 22 тисячі гривень за однокімнатну квартиру.

    Найнижчі ціни традиційно зберігаються у Харківській області — близько 5,5 тисяч гривень на місяць.

    У столиці, як і раніше, зберігається суттєва різниця між районами. Найдорожчим залишається Печерський район (близько 22,5 тисяч гривень), тоді як найдоступнішим — Деснянський (приблизно 10 тисяч гривень).

    Ситуація в Запорізькій області є показовою. Попри низькі ціни на купівлю житла (близько 15,5 тисяч доларів за однокімнатну квартиру), попит на оренду стрімко зростає. Це пов’язано з переміщенням населення та небажанням інвесторів купувати нерухомість поблизу зони бойових дій.

    Крім того, частина власників знімає житло з ринку через ризики пошкодження, що ще більше скорочує пропозицію.

    У результаті формується парадоксальна ситуація: житло залишається відносно дешевим, але доступ до нього обмежений, а конкуренція серед орендарів різко зростає.

  • Україну просять обмежити удари по НПЗ Росії на тлі стрибка цін на нафту

    Україну просять обмежити удари по НПЗ Росії на тлі стрибка цін на нафту

    Іноземні партнери України звернулися до Києва з проханням послабити атаки на російські нафтопереробні заводи на тлі різкого зростання світових цін на нафту. Про це в інтерв’ю Bloomberg заявив керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов.

    За його словами, Україна отримує «певні сигнали» від міжнародних союзників щодо необхідності зменшити інтенсивність ударів по нафтопереробній інфраструктурі Росії. Водночас він не уточнив, які саме країни виступили з таким проханням.

    Буданов також не повідомив, чи готовий Київ змінювати свою тактику у відповідь на ці звернення. Водночас він висловив сподівання, що загострення ситуації навколо Ірану може завершитися найближчим часом.

    Різке зростання цін на енергоносії пов’язують із ескалацією конфлікту на Близькому Сході. Ситуацію додатково ускладнило перекриття Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів постачання нафти у світі.

    На цьому тлі удари по російській нафтопереробній інфраструктурі можуть ще більше розхитувати глобальний ринок, що й викликає занепокоєння серед союзників України.

    Водночас Київ вважає нафтопереробні заводи Росії законними військовими цілями, оскільки вони забезпечують паливом армію РФ і є джерелом фінансування війни.

    Останніми тижнями інтенсивність ударів по таких об’єктах зросла. Російська сторона повідомляє про рекордну кількість безпілотників у своєму повітряному просторі.

    Зокрема, було уражено потужності Саратовського та Кіришинського нафтопереробних заводів. Крім того, 3 квітня українські військові підтвердили удар по підприємству «Башнефть-Новойл», яке є одним із найбільших виробників мастильних матеріалів у РФ.

    На тлі подорожчання нафти доходи Росії зростають. За оцінками, лише за перші тижні ескалації на Близькому Сході Москва могла отримати додаткові мільярди доларів.

    Крім того, Сполучені Штати тимчасово послабили окремі обмеження, дозволивши низці країн закуповувати російську нафту для стабілізації світового ринку.

    Ситуація навколо атак на НПЗ та енергетичних ринків стає ще одним фактором, який пов’язує війну в Україні з подіями на Близькому Сході та впливає на глобальну економічну рівновагу.

  • Ціни на паски в Києві коливаються від 40 до понад 2,5 тисячі гривень

    Ціни на паски в Києві коливаються від 40 до понад 2,5 тисячі гривень

    У Києві стартував сезон великодньої випічки, і ціни на паски цього року вражають різноманіттям. Вартість традиційного святкового хліба коливається від менш ніж 40 гривень до понад 2,5 тисячі гривень залежно від виробника, ваги та інгредієнтів.

    Найдешевші варіанти можна знайти у масових мережах. Зокрема, у «Сільпо» маленькі паски стартують від 39,99 гривні за 100 грамів. У «Форі» паска вагою 300 грамів коштує близько 54,90 гривні, а в «Еко-маркеті» вагові кекси продають від 47,98 гривні. У «Сімейній пекарні» вироби невеликої ваги коштують у межах 69–95 гривень.

    У середньому сегменті ціни вже помітно вищі. Наприклад, у «Великій кишені» класичні паски та кекси коштують від 80 до майже 300 гривень. У «Сільпо» середній діапазон сягає від 324 до 549 гривень за більш складні вироби та імпортні панетоне.

    Водночас преміальний сегмент демонструє зовсім інший рівень цін. У «Сільпо» окремі позиції доходять до 999 гривень і навіть 2 699 гривень за великі паски з дорогими інгредієнтами. Проте найвищі ціни зафіксовано не в цьому сегменті.

    Одні з найдорожчих варіантів пропонує магазин Goodwine, де паски коштують від 995 до 1 650 гривень. Це вироби з ускладненими рецептами, додаванням цитрусових, карамелі та інших преміальних складників.

    У пекарнях також представлений широкий вибір. Наприклад, у Klara bakery & cafe класичні паски коштують від 270 до 430 гривень, а більш складні варіанти — до 590 гривень.

    Окрему нішу займає Le Silpo, де асортимент охоплює як бюджетні позиції від 54,99 гривні, так і преміальні вироби в межах 699–799 гривень. Водночас саме тут не зафіксовано максимальних цін на ринку, попри репутацію преміального сегмента.

    Загалом цьогорічний ринок великодньої випічки у столиці демонструє значний розрив між бюджетними та преміальними пропозиціями. Вартість паски залежить не лише від ваги, а й від бренду, рецептури та використаних інгредієнтів, що дозволяє покупцям обирати варіанти під будь-який бюджет.

  • На Львівщині піднімають тарифи на проїзд через різке подорожчання пального

    На Львівщині піднімають тарифи на проїзд через різке подорожчання пального

    У Львівській області з початку квітня зросте вартість проїзду на міжміських та приміських маршрутах. Мінімальна ціна квитка на коротких дистанціях підніметься до 45 гривень, а на довших маршрутах тариф формуватиметься з розрахунку близько 3,3 гривні за кілометр.

    Про підвищення повідомили в обласній військовій адміністрації, пояснивши його стрімким зростанням вартості пального. За словами начальника управління транспорту Львівської ОВА Степана Рудницького, перевізники змушені переглядати тарифи, щоб відповідати новим економічним умовам.

    Ключовим фактором стало подорожчання дизельного пального, яке наразі коштує 87–90 гривень за літр. У структурі витрат перевізників саме пальне займає найбільшу частку — до 60%. Ще близько 30% припадає на заробітну плату водіїв та обслуговуючого персоналу. За таких умов, як зазначають в ОВА, старі тарифи вже не покривають витрат.

    У регіоні вже фіксували випадки, коли перевізники відмовлялися виходити на маршрути через збитковість. Частина напрямків, особливо малонаселених, опинилася під загрозою закриття. Саме тому, за словами чиновників, підвищення вартості проїзду є вимушеним кроком, покликаним зберегти транспортне сполучення.

    Експерти зазначають, що ситуація на Львівщині є показовою для всієї країни. У разі подальшого зростання цін на пальне аналогічні рішення можуть ухвалювати й в інших регіонах. При цьому найбільший удар відчують мешканці передмість і сіл, для яких громадський транспорт часто є єдиним способом дістатися до роботи чи навчання.

    Водночас питання компенсацій або стримування тарифів залишається відкритим. У нинішніх умовах держава не має достатніх ресурсів для масштабного субсидування перевезень, тому фінансове навантаження поступово перекладається на пасажирів.

    Таким чином, подорожчання проїзду на Львівщині стало прямим наслідком енергетичної ситуації та змін на ринку пального. І якщо тенденція зростання цін збережеться, українці можуть зіткнутися з новою хвилею тарифних змін уже найближчим часом.