Radaonline.news

Позначка: «Чорнобиль»

  • Зеленський анонсував переговори з МАГАТЕ щодо деокупації ЗАЕС

    Зеленський анонсував переговори з МАГАТЕ щодо деокупації ЗАЕС

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що під час зустрічі з генеральним директором МАГАТЕ Рафаелем Гроссі Україна порушить питання щодо мирного повернення Запорізької атомної електростанції під свій контроль. Про це він сказав під час спільної пресконференції з президенткою Молдови Маєю Санду.

    За словами глави держави, Україна розраховує на активну участь міжнародних партнерів і МАГАТЕ у формуванні дипломатичного механізму деокупації ЗАЕС, який дозволить уникнути військової ескалації та мінімізувати ризики ядерної безпеки.

    Зеленський наголосив, що ситуація із Запорізькою АЕС залишається однією з найнебезпечніших у світі з точки зору ядерної безпеки. Він нагадав, що після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році окупаційні війська захопили станцію та використовують її як елемент військового тиску.

    Президент підкреслив, що Росія застосовувала важке озброєння поблизу енергоблоків і адміністративних будівель станції, що створює постійний ризик аварійної ситуації.

    Наразі всі шість енергоблоків ЗАЕС не виробляють електроенергію, однак об’єкт залишається під контролем російських сил і використовується як інструмент впливу в регіоні.

    Президент також згадав досвід Чорнобильської АЕС, яка була тимчасово окупована російськими військами на початку вторгнення. Він наголосив, що тоді існувала загроза провокацій і потенційних техногенних ризиків, які вдалося зупинити після відновлення контролю України над об’єктом.

    Окремо Зеленський зазначив, що навіть після деокупації ЧАЕС небезпека не зникла повністю, оскільки станція періодично зазнавала атак безпілотників, що створювало додаткові ризики для захисних споруд.

    На його думку, ситуація із Запорізькою АЕС є ще більш складною, оскільки це найбільша атомна електростанція в Європі, і наслідки потенційної аварії можуть бути значно масштабнішими.

    Зеленський наголосив, що Україна наполягає виключно на мирному вирішенні питання деокупації станції. Йдеться про дипломатичний тиск, міжнародні гарантії безпеки та залучення МАГАТЕ як ключового технічного та наглядового інституту.

    «Ми будемо говорити з МАГАТЕ та партнерами, щоб Росія залишила станцію, а управління повернулося Україні. Це єдиний шлях, який гарантує безпеку для людей і для всього регіону», — зазначив президент.

    МАГАТЕ вже тривалий час здійснює моніторинг ситуації на Запорізькій АЕС і підтримує постійну присутність своїх місій на українських ядерних об’єктах. Водночас Україна наголошує, що цього недостатньо без повного відновлення контролю держави над станцією.

    Київ закликає міжнародних партнерів посилити політичний і дипломатичний тиск на Росію, щоб забезпечити демілітаризацію території АЕС та повернення її під українське управління.

    Росія захопила Запорізьку АЕС у березні 2022 року. Відтоді станція неодноразово опинялася в центрі міжнародних дискусій через обстріли поблизу об’єкта, перебої з електропостачанням та ризики для систем охолодження реакторів.

    Україна та міжнародні організації неодноразово попереджали, що будь-які бойові дії в районі атомної станції можуть призвести до масштабної техногенної катастрофи з транскордонними наслідками.

    Запланована зустріч Зеленського з керівництвом МАГАТЕ є черговою спробою активізувати міжнародні зусилля щодо деокупації Запорізької АЕС. Україна наполягає, що лише повернення станції під її контроль і повне виведення російських військ можуть гарантувати ядерну безпеку в Європі та знизити ризики глобальної катастрофи.

  • Зеленський про ядерні ризики через атаки РФ біля ЧАЕС

    Зеленський про ядерні ризики через атаки РФ біля ЧАЕС

    У річницю Чорнобильської катастрофи президент України Володимир Зеленський зробив заяву, в якій наголосив, що дії Росії під час повномасштабної війни знову ставлять світ перед ризиком техногенних і ядерних інцидентів. За його словами, регулярні атаки дронів і бойові дії поблизу критичної інфраструктури створюють небезпечну ситуацію, яка нагадує про наслідки аварії 1986 року на Чорнобильська атомна електростанція.

    Звернення було оприлюднене у Facebook і приурочене до річниці вибуху на четвертому енергоблоці ЧАЕС — однієї з наймасштабніших техногенних катастроф в історії людства. Зеленський нагадав, що тоді у довкілля потрапила значна кількість радіоактивних речовин, а сотні тисяч людей були змушені боротися з наслідками аварії протягом десятиліть.

    Президент детально згадав історію ліквідації наслідків катастрофи: після вибуху над зруйнованим реактором було споруджено так званий «саркофаг» — першу захисну конструкцію, яка мала стримувати поширення радіації. Згодом, у межах масштабного міжнародного проєкту за участі понад 40 країн, над ним встановили новий безпечний конфайнмент — величезну аркову споруду, яка накрила старий об’єкт і забезпечує довгострокову ізоляцію радіоактивних матеріалів.

    Цей проєкт став одним із найбільших міжнародних інженерних рішень у сфері ядерної безпеки. Його реалізація фінансувалася десятками держав і міжнародних організацій, а метою було гарантувати, що навіть через десятиліття після аварії Чорнобиль залишатиметься контрольованим і безпечним для довкілля. Об’єкт постійно перебуває під наглядом спеціалістів, адже будь-яке пошкодження конструкції може мати довгострокові екологічні наслідки.

    Втім, за словами Зеленського, нині ця система безпеки опинилася під новими ризиками через російську агресію. Він заявив, що російські безпілотники, зокрема іранського походження, регулярно пролітають над територією Чорнобильської зони відчуження, створюючи потенційні загрози для інфраструктури, яка забезпечує ядерну безпеку.

    Окремо президент нагадав про інцидент, що стався минулого року, коли один із таких дронів влучив у захисний конфайнмент над зруйнованим реактором. За оцінками української сторони, це могло призвести до пошкодження критично важливої конструкції, яка утримує радіоактивні матеріали всередині об’єкта.

    Зеленський наголосив, що подібні атаки фактично є елементом ядерного терору, оскільки вони створюють ризики не лише для України, а й для всієї Європи. Він підкреслив, що навіть локальне пошкодження захисних систем Чорнобиля може мати наслідки транскордонного масштабу через можливе поширення радіоактивних частинок.

    У своїй заяві президент також акцентував, що світ має пам’ятати уроки 1986 року. Тоді аварія на ЧАЕС спричинила евакуацію десятків населених пунктів, створення великої зони відчуження та багаторічні наслідки для здоров’я людей і екології. Чорнобильська зона відчуження досі залишається однією з найбільш радіаційно забруднених територій у світі.

    Зеленський наголосив, що утримання та захист ядерних об’єктів є спільною відповідальністю міжнародної спільноти. Він підкреслив, що війна Росії проти України створює безпрецедентні виклики для глобальної системи ядерної безпеки, оскільки бойові дії ведуться поблизу об’єктів підвищеного ризику.

    Окремо президент звернув увагу на те, що загрози стосуються не лише Чорнобиля. Українська влада також неодноразово заявляла про небезпеку навколо інших ядерних об’єктів, зокрема Запорізької атомної електростанції, яка перебуває під російською окупацією і регулярно фігурує у звітах міжнародних організацій щодо ризиків ядерної безпеки.

    Фахівці з ядерної енергетики наголошують, що навіть за умов мирного часу об’єкти на кшталт ЧАЕС потребують постійного моніторингу та високого рівня захисту. В умовах війни ризики зростають у рази, адже будь-яке пошкодження інфраструктури або збій у системах контролю може мати непередбачувані наслідки.

    Міжнародні експерти також неодноразово підкреслювали, що атаки поблизу ядерних об’єктів створюють нову категорію загроз у сучасних конфліктах. Вони закликають до запровадження додаткових механізмів захисту таких об’єктів, незалежно від воєнної ситуації.

    Заява Зеленського стала черговим нагадуванням про те, що питання ядерної безпеки залишається критично важливим у контексті війни. Україна продовжує закликати міжнародних партнерів до посилення тиску на Росію та до створення умов, за яких критична інфраструктура більше не буде об’єктом атак.

    Очікується, що тема безпеки Чорнобильської зони та інших ядерних об’єктів і надалі залишатиметься у фокусі міжнародних обговорень, зокрема в рамках ООН, МАГАТЕ та інших глобальних безпекових інституцій.

  • Україна в ООН вимагає повернення ЗАЕС та санкцій проти РФ

    Україна в ООН вимагає повернення ЗАЕС та санкцій проти РФ

    Постійний представник України при Організації Об’єднаних Націй Андрій Мельник під час свого виступу в ООН різко засудив дії Росії щодо Запорізької атомної електростанції та закликав до негайного міжнародного реагування. Він наголосив, що Росія повинна без зволікань вивести свої війська з території найбільшої атомної електростанції Європи та повернути її під повний контроль України.

    За словами дипломата, ситуація навколо ЗАЕС є не просто питанням двостороннього конфлікту, а глобальною загрозою міжнародній ядерній безпеці. Він підкреслив, що окупація станції російськими військами створює ризики, які можуть мати катастрофічні наслідки не лише для України, а й для всього європейського континенту та світу загалом.

    Мельник у своєму зверненні назвав дії Росії «ядерним шантажем», наголосивши, що вперше в історії людства одна держава використовує діючу атомну електростанцію як інструмент військового тиску. Він також нагадав, що Запорізька АЕС є найбільшою атомною електростанцією в Європі та однією з найбільших у світі, що лише підсилює рівень потенційної небезпеки.

    Окремо український представник звернув увагу на те, що станція перебуває під російською окупацією з перших місяців повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Відтоді, за його словами, на об’єкті неодноразово фіксувалися порушення правил ядерної безпеки, перебої з електропостачанням та обмеження доступу міжнародних інспекторів.

    Дипломат також згадав про попередні випадки загрози ядерній безпеці, зокрема тимчасову окупацію території Чорнобильська АЕС на початку вторгнення. Він наголосив, що Україна вже має трагічний історичний досвід ядерної катастрофи, і світ не має права допустити повторення подібного сценарію.

    У своїй промові Мельник закликав держави-члени ООН перейти від декларацій до конкретних дій. Зокрема, він запропонував запровадження скоординованих міжнародних санкцій проти російської ядерної галузі. Йдеться не лише про державні структури, а й про компанії та підприємства, які беруть участь у розвитку та експлуатації атомної енергетики РФ.

    За його словами, такі санкції мають стати чітким сигналом про неприпустимість використання ядерної інфраструктури у військових цілях. Він наголосив, що міжнародна спільнота повинна усвідомити: будь-яка бездіяльність у цьому питанні може призвести до ще більшої ескалації ризиків.

    Українська сторона послідовно наполягає, що єдиним шляхом гарантування безпеки Запорізької АЕС є її повна демілітаризація та повернення під контроль українського оператора. Київ також підтримує постійну присутність місії МАГАТЕ на об’єкті, однак наголошує, що цього недостатньо без реального виведення російських військ.

    Міжнародне агентство з атомної енергії неодноразово попереджало про критичні ризики, пов’язані з бойовими діями поблизу станції. Експерти організації під час своїх візитів фіксували пошкодження інфраструктури, обмеження доступу до окремих об’єктів та складнощі з підтриманням стандартного режиму роботи станції.

    У світовій експертній спільноті також неодноразово звучали застереження щодо потенційних наслідків аварії на ЗАЕС. Фахівці зазначають, що у випадку серйозного інциденту наслідки можуть бути значно ширшими за регіональні, охоплюючи значну частину Європи через можливе поширення радіації.

    Андрій Мельник підкреслив, що міжнародна спільнота має винести уроки з історичних ядерних трагедій і діяти превентивно. Він наголосив, що досвід Чорнобиля вже показав, до яких наслідків призводить нехтування ядерною безпекою, і тому світ не має права допустити повторення подібного сценарію в умовах війни.

    На завершення свого виступу український дипломат закликав держави ООН продемонструвати політичну волю та єдність у питанні ядерної безпеки, наголосивши, що майбутнє глобальної безпеки залежить від рішучості міжнародної реакції вже зараз.

    Очікується, що тема Запорізької АЕС і надалі залишатиметься в центрі міжнародних обговорень у рамках ООН, а також на інших багатосторонніх майданчиках, де обговорюються питання безпеки та наслідків російської агресії проти України.

  • ЧАЕС після удару: пошкоджене укриття може створити ризик радіоактивного пилу

    ЧАЕС після удару: пошкоджене укриття може створити ризик радіоактивного пилу

    Після російського дронового удару по об’єктах Чорнобильської атомної електростанції у 2025 році стан захисної споруди над зруйнованим енергоблоком залишається контрольованим, однак інженери та фахівці з ядерної безпеки фіксують пошкодження нового безпечного конфайнменту, що створює потенційні довгострокові ризики. Про це заявив генеральний директор ЧАЕС Сергій Тараканов під час Київського безпекового форуму.

    За словами Тараканова, після інциденту витоку радіації не зафіксовано, а показники радіаційного фону у зоні відчуження залишаються в межах багаторічної норми. Водночас ключовою проблемою є не поточний стан довкілля, а пошкодження герметичності захисної арки, яка була зведена для ізоляції зруйнованого четвертого енергоблоку ЧАЕС.

    Новий безпечний конфайнмент, який накриває старий саркофаг, є складною інженерною спорудою, створеною для довгострокової ізоляції радіоактивних матеріалів та забезпечення можливості поступового демонтажу об’єкта «Укриття», збудованого після аварії 1986 року. Сам саркофаг, зведений у надзвичайно стислі терміни після катастрофи, спочатку розглядався як тимчасове рішення терміном експлуатації близько двох десятиліть, однак фактично використовується значно довше через складність робіт із його демонтажу.

    Після дронового удару конструкція арки зазнала пошкоджень, що призвело до втрати повної герметичності. Це означає, що зовнішні фактори, включно з повторними механічними впливами або потенційними новими атаками, можуть мати значно серйозніші наслідки для стабільності об’єкта. У разі подальших руйнувань існує ризик підняття радіоактивного пилу, який може містити небезпечні ізотопи та поширюватися залежно від метеорологічних умов.

    Тараканов підкреслив, що всередині саркофага досі зосереджені значні обсяги ядерних матеріалів, включно з ураном, плутонієм та іншими трансурановими елементами. Саме тому навіть локальні пошкодження зовнішнього укриття розглядаються як фактор підвищеної уваги для міжнародної ядерної безпеки.

    Окремо керівник ЧАЕС наголосив, що ситуація перебуває під постійним контролем спеціалістів, а стан радіаційного фону регулярно моніториться. За його словами, наразі немає підстав говорити про безпосередню загрозу для населення за межами зони відчуження, однак будь-яке погіршення технічного стану конфайнменту потребуватиме оперативного реагування.

    Фахівці з ядерної безпеки зазначають, що новий конфайнмент є одним із найбільших рухомих інженерних об’єктів у світі, і його цілісність критично важлива для запобігання контакту зовнішнього середовища з залишками паливовмісних матеріалів. Будь-які порушення його герметичності ускладнюють довгострокові плани з безпечного демонтажу старого укриття та перетворення об’єкта на екологічно стабільну систему.

    У виступі Тараканов також звернув увагу на інформаційний вимір ситуації, зазначивши, що після подібних інцидентів у медіапросторі часто з’являються перебільшені або емоційно забарвлені повідомлення, які не завжди відображають реальний рівень загрози. Він підкреслив важливість точного розуміння технічного стану об’єкта та уникнення панічних оцінок.

    Чорнобильська зона відчуження залишається одним із найскладніших об’єктів ядерної спадщини у світі, де навіть незначні зовнішні впливи можуть мати довготривалі наслідки. Саме тому міжнародна спільнота, включно з Україною, продовжує приділяти особливу увагу стабільності інфраструктури ЧАЕС та реалізації проєктів з її довгострокової безпеки.

    Наразі триває технічна оцінка пошкоджень конфайнменту та розробка можливих сценаріїв його відновлення або посилення захисних функцій, щоб мінімізувати будь-які ризики у майбутньому.

  • НБУ випустив монету до 40-річчя Чорнобиля

    НБУ випустив монету до 40-річчя Чорнобиля

    Національний банк України випустив нову пам’ятну монету «Тим, хто врятував світ. 40 років Чорнобильської катастрофи», присвячену ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС та осмисленню однієї з наймасштабніших техногенних трагедій ХХ століття. Про це повідомила пресслужба НБУ.

    Монета має номінал 5 гривень і присвячена 40-річчю катастрофи, яка сталася 26 квітня 1986 року та суттєво вплинула на Україну, Європу і світ. У Нацбанку наголошують, що новий випуск має не лише нумізматичну, а й глибоку символічну та меморіальну цінність, адже вшановує людей, які брали участь у ліквідації наслідків аварії та фактично стримали подальше поширення радіаційної загрози.

    Дизайн монети побудований на концепції контрасту та незавершеності, що підсилює емоційний зміст. На аверсі розміщено напис «ЧОРНОБ», у якому перші дві літери стилізовані під число «40», що символічно поєднує часовий вимір трагедії з її назвою. Незавершена літера «Б» переходить у композицію реверсу, створюючи візуальний зв’язок між двома сторонами монети.

    На реверсі розміщено слово «БІЛЬ», яке продовжує смислову ідею аверсу. Воно символізує людські страждання, втрати та довготривалі наслідки аварії, які залишили глибокий слід у колективній пам’яті українського суспільства. Таким чином монета поєднує історичну пам’ять і художню інтерпретацію трагедії.

    Автором художнього рішення став Микола Коваленко. У НБУ підкреслюють, що через мінімалістичну форму та символізм дизайн покликаний не лише інформувати, а й емоційно нагадувати про масштаб катастрофи та її наслідки.

    Тираж монети становить до 50 тисяч штук у сувенірному пакованні. Придбати її можна буде через офіційний інтернет-магазин нумізматичної продукції Національного банку України, а також у банків-дистриб’юторів.

    Голова НБУ Андрій Пишний під час презентації виставки «Чорнобиль: 40 років потому. Історія, що зобов’язує» зазначив, що випуск монети є знаком вдячності ліквідаторам, які виконали надзвичайно небезпечну роботу та стали щитом для мільйонів людей. Він підкреслив, що пам’ять про Чорнобиль є важливою частиною історичної свідомості українців і має бути збережена для наступних поколінь.

    Чорнобильська катастрофа й досі залишається символом глобальної техногенної небезпеки та одним із ключових уроків у сфері ядерної безпеки. Події 1986 року призвели до масштабного радіаційного забруднення, евакуації десятків населених пунктів і довготривалих наслідків для здоров’я людей і довкілля.

    У НБУ зазначають, що пам’ятні монети є частиною ширшої традиції вшанування важливих історичних подій України, поєднуючи мистецтво, історію та суспільну пам’ять у символічній формі.

  • Чорнобиль і сьогодні: головний наслідок — рак щитовидки

    Чорнобиль і сьогодні: головний наслідок — рак щитовидки

    Злоякісні новоутворення щитовидної залози залишаються головним довгостроковим медичним наслідком Чорнобильська катастрофа для українців, особливо для тих, хто під час аварії був дитиною. Про це повідомили українські науковці під час пресконференції Національної академії медичних наук України.

    За словами директора Інституту ендокринології та обміну речовин імені Василя Комісаренка Миколи Тронька, саме патології щитовидної залози, зокрема рак, стали найбільш доведеним і масовим наслідком радіаційного впливу після аварії на Чорнобильська атомна електростанція.

    Одразу після катастрофи найбільший ризик виник у дітей, які зазнали впливу радіоактивного йоду, передусім через споживання забруднених продуктів. За оцінками дослідників, близько 13,5 тисячі дітей отримали значне опромінення щитовидної залози. У наступні роки це спричинило різке зростання захворюваності: кількість випадків раку збільшилася у 5–8 разів, а в окремих регіонах — до 10 разів. Найбільш уразливою групою стали діти віком від нуля до дев’яти років.

    Науковці наголошують, що на початку було складно довести прямий зв’язок між радіацією та розвитком онкології, оскільки вважалося, що латентний період хвороби значно довший. Однак фактичні дані показали, що захворювання почали виявляти значно раніше, що й дозволило епідеміологічно підтвердити вплив радіації.

    З часом показники захворюваності почали знижуватися, однак і сьогодні вони залишаються вищими серед тих, хто зазнав опромінення в дитинстві. Міжнародні організації, зокрема Організація Об’єднаних Націй, визнають рак щитовидної залози одним із ключових наслідків аварії.

    Окрім онкологічних захворювань, фахівці фіксують і інші порушення здоров’я. Зокрема, представники Інститут отоларингології імені професора Олексія Коломійченка повідомляють про проблеми зі слухом, голосоутворенням і вестибулярною функцією. Радіонукліди також спричиняли хронічні зміни слизових оболонок, що підвищує ризик розвитку онкології дихальних шляхів.

    За словами представника Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН Віктора Сушка, українські дослідники сформували одну з найбільших у світі доказових баз щодо впливу радіації. Встановлено, що опромінення підвищує ризики серцево-судинних, ендокринних, респіраторних, офтальмологічних та онкологічних захворювань.

    Станом на початок 2026 року в Україні налічується понад 1,46 мільйона осіб зі статусом постраждалих від Чорнобильської катастрофи, серед яких — понад тисяча дітей. До цієї категорії належать ліквідатори, евакуйовані та жителі радіоактивно забруднених територій. Водночас кількість ліквідаторів за останні роки суттєво скоротилася — більш ніж удвічі, що свідчить про високу смертність у цій групі.

    Попри десятиліття після аварії, її наслідки залишаються актуальними. Зокрема, на початку 2026 року зафіксовано підвищений рівень радіонуклідів у плаценті деяких вагітних жінок, що може впливати на перебіг вагітності та здоров’я дітей.

    Фахівці наголошують, що Чорнобиль і досі має довготривалий вплив на здоров’я населення, а медичний моніторинг постраждалих груп залишається критично важливим.

  • На ЧАЕС прокоментували заяви про стан саркофага

    На ЧАЕС прокоментували заяви про стан саркофага

    На Чорнобильській атомній електростанції відреагували на повідомлення про нібито можливий ризик обвалу нового безпечного конфайнмента (НБК), який накриває зруйнований четвертий енергоблок ЧАЕС. У державному підприємстві наголошують, що ключові несучі конструкції споруди залишаються неушкодженими, а сама система продовжує виконувати свої основні функції з ядерної та екологічної безпеки.

    Інформаційний резонанс виник після заяв Greenpeace Україна. Старший ядерний фахівець організації Шон Берні у своїх коментарях зазначав, що після інциденту з ударом дрона у 2025 році конструкція могла зазнати впливів, які потенційно потребують додаткових ремонтних і стабілізаційних заходів. У Greenpeace наголошують, що будь-які пошкодження об’єктів, які виконують функцію ізоляції зруйнованого реактора, мають стратегічне значення для ядерної безпеки і потребують постійного міжнародного контролю та оцінки ризиків.

    У своїх заявах представники організації також підкреслюють, що конфайнмент є складною інженерною системою, яка розрахована на довготривалу експлуатацію, однак чутлива до зовнішніх впливів. Саме тому, за їхніми словами, навіть часткові порушення герметичності або пошкодження окремих елементів можуть впливати на загальну оцінку стану об’єкта.

    Водночас у ДСП «Чорнобильська АЕС» запевняють, що після інциденту у 2025 році новий безпечний конфайнмент дійсно частково втратив властивості повної герметизації, однак це не вплинуло на його головну функцію — екологічну ізоляцію зруйнованого четвертого енергоблоку. Підприємство окремо наголошує, що після проведених технічних оглядів не зафіксовано пошкоджень несучих конструкцій аркової споруди, які могли б свідчити про загрозу її стійкості.

    «Пошкодження несучих конструкцій локалізуючої споруди об’єкта “Укриття” та нового безпечного конфайнмента не зафіксовано», — зазначили у ЧАЕС, підкреслюючи, що об’єкт залишається контрольованим і стабільним у межах експлуатаційних параметрів.

    Фахівці станції також додають, що рівень радіаційної безпеки контролюється в постійному режимі, а система моніторингу дозволяє відстежувати стан конструкцій, повітряного середовища та можливі відхилення у роботі обладнання. За їхніми словами, за умови штатної роботи всіх систем і відсутності нових зовнішніх впливів ризики неконтрольованого виходу радіоактивних речовин залишаються мінімальними.

    Окремо зазначається, що найбільші ризики для таких об’єктів пов’язані не лише з прямими ударами, а й із можливими вибуховими хвилями або пошкодженням інфраструктури поблизу, що може впливати на стабільність окремих елементів конструкції.

    Новий безпечний конфайнмент ЧАЕС є однією з найбільших рухомих інженерних споруд у світі. Його збудували для накриття старого саркофага, спорудженого після аварії 1986 року, з метою довготривалої ізоляції радіоактивних матеріалів та створення умов для майбутнього демонтажу нестабільних конструкцій об’єкта «Укриття». Споруда обладнана системами вентиляції, радіаційного моніторингу та контролю деформацій, що дозволяє відстежувати її стан у режимі реального часу.

  • У Чорнобилі вперше за роки помітили групу лелек

    У Чорнобилі вперше за роки помітили групу лелек

    У центрі Чорнобиля зафіксували незвичну подію — на дах адміністративної будівлі поблизу меморіалу «Зірка Полині» одночасно приземлилися шість білих лелек. Про це повідомили у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику.

    Птахи зробили коротку зупинку для відпочинку, однак сама їхня поява в такій кількості в межах міста привернула увагу як місцевих спостерігачів, так і дослідників природи.

    За словами фахівців, подібні випадки є нетиповими для Чорнобиля. Востаннє гніздування білих лелек у місті фіксували приблизно два десятиліття тому. Відтоді птахи з’являлися тут переважно під час сезонних міграцій і не затримувалися надовго.

    Нинішній епізод, коли одразу шість особин зупинилися у центральній частині міста, екологи розглядають як важливий сигнал для подальших спостережень. Водночас вони наголошують, що робити остаточні висновки на основі одного випадку поки рано.

    Фахівці припускають, що така поведінка може бути пов’язана зі змінами в екосистемі регіону або особливостями міграційного періоду.

    Нагадаємо, що цього року перші лелеки повернулися в Україну вже 24 лютого. Один із найраніших прильотів зафіксували на Рівненщині — ймовірно, птах зимував неподалік і повернувся до гнізда раніше за інших.

    Також увагу спостерігачів привернула історія лелеки на ім’я Збися, за якою стежать у Польщі. Птах зимував у Чаді та розпочав зворотну міграцію на початку лютого, подолавши сотні кілометрів, щоб повернутися до свого гнізда. За підрахунками науковців, це вже сьомий переліт цієї особини.

    Таким чином, поява групи лелек у Чорнобилі може бути частиною ширших змін у поведінці перелітних птахів, які фахівці продовжать досліджувати.

  • Франція ініціює збір 500 мільйонів євро на відновлення саркофага ЧАЕС

    Франція ініціює збір 500 мільйонів євро на відновлення саркофага ЧАЕС

    Україна отримала перші підтвердження фінансової допомоги від міжнародних партнерів на відновлення пошкодженого укриття Чорнобильської атомної електростанції. Йдеться про десятки мільйонів євро, які мають стати частиною ширшого проєкту реконструкції.

    Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга. За його словами, пошкодження саркофага стало наслідком атаки російського дрона, а загальна вартість відновлення оцінюється приблизно у 500 мільйонів євро.

    Міністр зазначив, що Франція, яка нині головує у «Групі семи», виступила з ініціативою винести це питання на обговорення напередодні донорської конференції, запланованої в Україні на квітень.

    За його словами, вже під час попередніх обговорень низка країн заявила про готовність долучитися до фінансування. Конкретні суми наразі не розголошуються, однак уже є підтвердження щодо виділення кількох десятків мільйонів євро.

    Очікується, що фінансування буде акумульоване в межах спеціального фонду, який створюється у співпраці з Європейським банком реконструкції та розвитку.

    Сибіга наголосив, що питання безпеки на Чорнобильській АЕС має глобальний характер і виходить за межі національних інтересів окремих держав. Саме тому Україна розраховує на широку міжнародну підтримку у відновленні об’єкта.

    Таким чином, процес формування фінансової бази для реконструкції вже розпочався, однак для повного відновлення укриття необхідно залучити значно більші ресурси.

  • Рубіо їде до Європи: Україна стане головною темою переговорів

    Рубіо їде до Європи: Україна стане головною темою переговорів

    У Франції 26 березня стартує зустріч міністрів закордонних справ країн “Групи семи” (G7), у якій також візьме участь державний секретар США Марко Рубіо. Як повідомляють джерела, особлива увага під час дводенного заходу буде приділена Україні.

    До участі в окремій сесії запрошено міністра закордонних справ України Андрія Сибігу. За словами французьких дипломатів, перша сесія у п’ятницю буде повністю присвячена українському питанню.

    Очікується, що сторони обговорять подальшу підтримку України в енергетичній, економічній та військовій сферах, а також можливості посилення санкційного тиску на Росію. Окремим блоком стане питання відновлення Нового безпечного конфайнменту над зруйнованим реактором Чорнобильської атомної електростанції.

    Йдеться про об’єкт, який зазнав пошкоджень у лютому 2026 року внаслідок російського удару. Франція планує представити детальну оцінку вартості відновлювальних робіт, яка, за попередніми даними, становитиме щонайменше кілька сотень мільйонів євро.

    У Парижі розраховують, що під час зустрічі вдасться мобілізувати міжнародне фінансування для реалізації цього проєкту.

    Саміт у Серне-ла-Віль стане продовженням попередніх консультацій міністрів на полях Мюнхенської безпекової конференції. Європейські дипломати висловлюють сподівання, що вдасться зберегти конструктивний формат співпраці зі США, зокрема у питаннях санкцій та підтримки України.

    За словами співрозмовників, у європейських столицях розглядають Марко Рубіо як одного з союзників у нинішній американській адміністрації, який підтримує жорстку позицію щодо Росії.

    Водночас у ЄС наполягають, що саме війна в Україні має стати головною темою переговорів за участі США, попри інші глобальні виклики.

    Державний департамент США підтвердив, що під час візиту Рубіо до Європи обговорюватимуться ключові питання безпеки, включно з війною Росії проти України, ситуацією на Близькому Сході та загрозами глобальній стабільності.

    Західні медіа також зазначають, що окремою метою візиту Рубіо є спроба переконати союзників США переглянути підходи до політики щодо Ірану, яка вже призвела до зростання світових цін на енергоносії.

    Втім, позиція європейських країн залишається стриманою. За словами одного з дипломатів, Європа не вважає війну з Іраном своєю відповідальністю.

    Таким чином, зустріч у Франції може стати ключовою для узгодження позицій Заходу щодо подальшої підтримки України на тлі глобальних безпекових викликів.

    Детальніше про вплив міжнародних партнерів на внутрішньополітичні процеси в Україні та обговорення виборчого питання під час контактів зі США — читайте в нашому попередньому матеріалі.