Radaonline.news

Позначка: бюджетні кошти

  • Скандал в Одеській міській раді: вкрадено 3 млн гривень на розборі завалів в порту

    Скандал в Одеській міській раді: вкрадено 3 млн гривень на розборі завалів в порту

    У Одеській міській раді спалахнув гучний скандал через зникнення значної суми грошей, виділених на розбір завалів після прильотів у Одеський порт. Злочин став відомим під час аналізу фінансових документів, які підтвердили, що з бюджету міста зникло 3 мільйони гривень, призначені на цю роботу.

    Нічого святого: війна для одеських чиновників стала золотою жилою.

    Так, наприкінці 2023 року департамент благоустрою Одеси отримав завдання ліквідувати наслідки прильоту по об’єкту портової інфраструктури – йдеться про зернові термінали, зруйновані ракетним ударом. Згідно з кошторисом, заявленим підрядником виконання робіт, ТОВ “МОЛЛБУД”, це 13,5 млн грн. Сума більш ніж солідна, особливо якщо врахувати, що йдеться про розбір завалів, а не про будь-яке відновлення. Проте департамент благоустрою, очолюваний колишнім міліціонером Олександром Ільїним, усі фінансові зобов’язання задовольнив.

    На ділі ж виявилося, що роботи було виконано не в повному обсязі, частину конструкцій не демонтовано, а Держаудитслужба виявила розтрату в 3,2 млн грн. Хитрий Ільїн усе валить на ФОП “Губар”, який підвизався виконувати технагляд, бо в структурі департаменту благоустрою таких фахівців немає, проте люди кажуть, що це не більше, ніж черговий розпил бабла на чужому горі. А скільки в Одесі було прильотів, за якими потрібно розгрібати завали? То-то ж.

    Чудова тема. Кому війна, а Ільїну мати рідна…

  • ГУ ДПС Львівської області застрягло через відсутність коштів на конверти

    ГУ ДПС Львівської області застрягло через відсутність коштів на конверти

    Ситуація з фінансуванням податкових органів в Україні продовжує викликати серйозні обговорення та неспокій серед громадськості. На цей раз проблему відсутності коштів для Головного управління Державної податкової служби (ГУ ДПС) Львівської області підкреслили через нестачу коштів на конверти.

    Декілька днів тому ми повідомляли, що керівники ГУ ДПС різних регіонів України почали звертатись до територіальних громад для виділення коштів з місцевих бюджетів на діяльність податкового органу.

    Це свідчить про недофінансування ГУ з державного бюджету та провальну роботу керівництва ДПС України.

    І ось 7 травня, комісія фінансів та планування бюджету Львівської міськради погодила виділення 1 млн грн Головному управлінню ДПС у Львівській області на оплату послуг поштового зв’язку.

    Йдеться про закупівлю марок та конвертів для податкової служби.

    Кошти забрали з двох програм та спрямували податковій службі.

    Згідно з рішенням комісії, у міськраді перерозподілили частину бюджетних коштів: із двох програм економічного розвитку міста забрали близько 1 мільйона гривень та скерували їх Державній податковій службі у Львівській області у вигляді субвенції (цільової допомоги).

    494 тис. 600 грн – комісія фінансів вирішила забрати з “Програми формування податкової культури у м. Львові”, 505 тис. 400 грн – зменшили “Програму сприяння залученню інвестицій до Львівської міської ради”.

    Кошти скерують на оплату послуг поштового зв’язку податкової служби, а саме закупівлю марок та конвертів, які потрібні для надсилання повідомлень про сплату місцевих податків.

    В 2024 році податківцям Львівської області «на конверти» необхідно 3 млн 400 тис. грн.

    “Щоб ви розуміли, я сама ходила за повідомленням, бо мені не прийшло. Але я не думаю, що багато таких свідомих самі підуть, Ну об’єктивно, якщо тобі не прийшло — то ти можеш не платити. Ми мусимо це прийняти, бо якщо не дамо ті конверти, то не будемо мати наповнення місцевого бюджету. І я взагалі не розумію чому в нашій цифровій державі настільки нецифрова податкова”, — зазначила голова комісії Львівської ради Наталія Шелестак.

    Вона також наголосила, що без цих конвертів та марок податкова не зможе надсилати листи про необхідність сплати місцевих податків.

  • Розтрата 4,9 млн грн на зйомках навчальних відео: викриття в Україні

    Розтрата 4,9 млн грн на зйомках навчальних відео: викриття в Україні

    Детективи Бюро економічної безпеки України викрили посадових осіб одного з комунальних некомерційних підприємств Київської міської державної адміністрації у розтраті бюджетних коштів в особливо великих розмірах.

    Було встановлено, що посадовці КНП оголосили проведення двох публічних тендерів із закупівлі послуг із виготовлення навчальних відеоматеріалів і застосунку для телефону.

    За результатами розгляду тендерних пропозицій між КНП і компанією-переможцем було укладено два договори про надання послуг. При цьому згадана компанія пов’язана зі службовими особами цього комунального підприємства. Загальна вартість закупівлі склала 5,1 млн грн, основний вид діяльності ТОВ – виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм.

    Надалі посадовці, зловживаючи службовим становищем, ще до моменту фактичного надання послуг підписали акти виконаних робіт. Однак надані згодом послуги та матеріали не відповідали технічним вимогам, зазначеним у договорі.

    Після підписання актів частину коштів компанія-переможець повернула на рахунок КНП, а 4,5 млн грн перерахувала на рахунок іншого підприємства з ознаками фіктивності за нібито надані послуги з виготовлення відеоматеріалів. Фактично ці послуги не надавалися.

    Наразі директору КНП, начальнику відділу інформаційних технологій та директору ТОВ повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) та ч. 1 ст. 366 (Службове підроблення) КК України.

    Фігурантам може загрожувати покарання у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

  • Фінансування Суспільного мовлення України та питання ефективності

    Фінансування Суспільного мовлення України та питання ефективності

    Депутатка Верховної Ради України Мар’яна Безугла оприлюднила на своїй сторінці у Facebook низку зауважень стосовно фінансування Суспільного мовлення України та його ефективності. За її повідомленням, Суспільне мовлення отримує щорічно 2 мільярди гривень державного фінансування, а кількість переглядів 90-хвилинного шоу склала всього 1000. Ці дані викликають обгрунтовані сумніви щодо ефективності витрачання бюджетних коштів на розвиток та функціонування публічного мовлення в країні.

    Безугла зазначила, що минулого тижня долучилася до ефіру і відвідала ток-шоу “новий відлік” на Суспільному (Перший) з Андрієм Діхтяренком і Властою Лазур. Суспільне входить до складу Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ), яка фінансується з коштів платників податків, як і “Телемарафон”.

    “90-хвилинне ток-шоу на YouTube має лише 1000 переглядів, тоді як мій звичайний Reels набирає понад 50 тисяч переглядів, уже не кажу про охоплення відео у професійних блогерів. Виникає питання, чи варте суспільне мовлення 2 мільярдів гривень на рік, яка його роль як державного мовника, чому ми маємо окремо суспільне і окремо “телемарафон”, яка їхня місія і хто це дивиться?”, – написала Безугла.

    Депутатка наголосила, що в НСТУ понад 4 тис. співробітників, а 2024 року на НСТУ було окремо виділено майже 2 млрд гривень, на телемарафон окремо – ще 1,5 млрд. За її словами, співробітники Суспільного бронюються від мобілізації, а заробітні плати керівництва зараз дуже високі.

    Нагадаємо, що Телемарафон використовують для отримання інформації лише 37% українців.

  • Україна обрала бетонний захист енергоспоруд: витратили щонайменше 50 млрд гривень

    Україна обрала бетонний захист енергоспоруд: витратили щонайменше 50 млрд гривень

    У 2023 році українські урядовці стояли перед вибором: пошукати та придбати засоби протиповітряної оборони (ППО) для захисту української енергетики або розглянути можливість диверсифікації енергетичних джерел шляхом закупівлі газових електростанцій. Однак в результаті прийнятого рішення витрачено щонайменше 50 млрд гривень на будівництво бетонного захисту енергоспоруд.

    Зокрема, вартість зенітної установки Gepard становить близько 80 млн. гривень за одиницю, а вартість однієї батареї Patriot становить близько 40 млрд. гривень. Тобто витрати на бетонування енергетики еквівалентні, умовно, 600 установкам Gepard або більше однієї батареї Patriot.

    Також можна було б закупити невеликі газові електростанції і розподілити їх по країні. За підрахунками голови комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса, ціна питання в цьому разі для України становила $540 млн. Тобто щонайменше вдвічі менше, ніж було витрачено на “бетонну концепцію”.

    Утім, Кубраков і Найєм обрали саме бетонний захист і витратили на нього щонайменше 50 млрд. гривень. Пізніше внаслідок ударів росіян “Укргідроенерго” заявила про втрату 20% генеруючих потужностей, група ДТЕК заявила про втрату 80% енергоблоків, “Центренерго” заявило про втрату 100% генерації.

    За словами міністра енергетики Германа Галущенка, внаслідок цих атак Україна втратила 7 ГВт потужностей генерації електроенергії.

    “І вони також знищили низку високовольтних трансформаторів на підстанціях, які передають електроенергію”, – зазначив міністр енергетики.

    11 квітня Верховна Рада викликала головних відповідальних за захист об’єктів критичної інфраструктури – Олександра Кубракова та Мустафу Найєма. Однак на засідання чиновники не з’явилися.