Radaonline.news

Позначка: бюджет

  • Чи зможе Україні залучити до мобілізації 500 тисяч осіб?

    Чи зможе Україні залучити до мобілізації 500 тисяч осіб?

    Протягом двох років на передовій воїн Ілля лише 25 днів відпочивав. “Нам потрібна ротація або адекватний відпочинок, щоб відновитися”, – цитує українського бійця Financial Times. Він стверджує, що перспектива безкінечної служби – одна з причин, чому багато українських чоловіків уникають мобілізації.

    За даними FT, перед новою хвилею мобілізації, під час якої планують залучити до 500 тисяч військовослужбовців, парламент повинен прийняти новий закон про мобілізацію. Після першого читання до нього внесли понад 4000 правок. Міністр оборони України пояснив британському виданню, що половина мільйона мобілізованих потрібна, насамперед, для заміни 330 тисяч виснажених бійців на передовій, а решта – для компенсації втрат та інших військових потреб.

    Наразі, як зазначає FT, на передовій можуть бути лише чоловіки старші за 27 років, багато з яких добровольці. Тому середній вік українських захисників на передовій становить близько 40 років.

    Україна має меншу частку міленіалів та покоління Z (народжених від початку 1980-х до сьогодення) порівняно з іншими країнами, що пояснюється зниженням народжуваності після розпаду Радянського Союзу.

    Пропозиція знизити вік мобілізації до 25 років викликала різку критику від тих, хто вважає, що відправлення молодих людей на передову – це самогубство для нації.

    Нещодавно президент Зеленський оголосив офіційну цифру втрат на передовій – 31 тисяча. Але реальна кількість може бути значно більшою – принаймні кілька американських високопосадовців раніше заявляли про щонайменше удвічі більшу кількість загиблих.

    Згідно з інформацією, що наводиться економічним комітетом українського парламенту та згідно з дописом у Financial Times, із понад 11 мільйонів чоловік в призовному віці (від 25 до 60 років), тільки 3,7 мільйона підлягають мобілізації.

    Інші вже знаходяться на фронті, мають інвалідність, перебувають за кордоном або зайняті на критично важливих підприємствах.

    Влада України розуміє важливість обережного підходу до мобілізації, оскільки втрата податкових платників через виїзд за кордон або нелегальне зайняття роботи може позбавити бюджет значних доходів.

    Дослідження, проведене Info Sapiens, показує, що крім страху бути пораненим або вбитим, українських чоловіків відлякує недостатня підготовка, невизначений строк служби та нестача адекватної зброї для ведення бойових дій.

    Новий законопроект про мобілізацію намагається відповісти на ці проблеми. У ньому обмежено строк служби три роки з тримісячною мінімальною підготовкою до бойових дій.

    Крім того, деякі бригади розглядають можливість мобілізації за здібностями, щоб привабити нових воїнів до армії. Однак затримки з американською та європейською військовою допомогою, які призвели до втрат позицій на деяких ділянках фронту, є поза контролем Києва та погіршують ситуацію.

    Окрім зниження вікового критерію мобілізації та впровадження електронного реєстру, який дозволить блокувати водійські права за ухилення від служби, законопроект про мобілізацію має ще одну суперечливу пропозицію – так зване економічне бронювання, або виключення з мобілізації тих, кого вважають критично важливими для економіки.

    Початково ця норма мала бути включена до законопроекту про мобілізацію, однак з урахуванням реакції громадськості, її можуть ввести окремим законом або рішенням уряду.

    На сьогодні в Україні “заброньовано” від 550 до 700 тисяч працівників за новою системою, яка вимагатиме фінансового внеску для забезпечення перемоги – воїнам потрібно буде сплатити певну суму податків із заробітної плати або фіксований щомісячний внесок.

    Проте, голова парламентського комітету з безпеки Олександр Завітневич застерігає, що влада повинна обережно розглядати це питання. “Кожна копійка важлива, але це має бути частиною загального рішення. Є ті, хто вважає, що це може поділити суспільство на багатих та бідних”, – цитує FT слова Завітневича.

    За розрахунками економічного комітету парламенту, якби близько 2 мільйонів людей сплачували щомісяця спеціальний внесок до 20 тисяч гривень, бюджет може отримати від 200 до 350 мільярдів гривень на рік.

    Голова комітету Дмитро Наталуха визнає, що такі плани зазнають гострої критики, оскільки мобілізовані будуть лише ті, хто не може собі це дозволити. Проте, він підкреслює, що Україні необхідно знайти спосіб залучити кошти, і економічне бронювання призначене не для “врятовування” людей від мобілізації, а для забезпечення додаткових фінансових ресурсів для армії.

    За оцінками Міністерства фінансів, додаткова мобілізація у 2024 році обійдеться Україні приблизно в 800 мільярдів гривень. Це лише посилить вже значний дефіцит українського бюджету, особливо з урахуванням затримки з американською військовою допомогою, рішення щодо якої заблоковано республіканцями в Конгресі.

  • Бездіяльність НКРЕКП призводить до втрат мільярдів у бюджеті держави

    Бездіяльність НКРЕКП призводить до втрат мільярдів у бюджеті держави

    Держава втрачає мільярди гривень внаслідок бездіяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), а особливу увагу при цьому привертає голова цієї структури Валерій Тарасюк. Журналісти виявили, що впродовж останніх років підприємці активно використовують схеми підключення до електричних мереж під видом “побутових споживачів”, що призводить до великих втрат у бюджеті. Контролюючими органами вже виявлено численні випадки приєднання торгових, офісних та готельно-ресторанних комплексів за “побутовими” тарифами в різних областях країни. Ця ситуація стала можливою через бездіяльність та відсутність регуляторних рішень з боку НКРЕКП, а відомо, що голову комісії Тарасюка добре оплачують. Розслідувачі підкреслюють, що такі зловживання не могли б відбутися без участі державного регулятора НКРЕКП, якому законом покладено обов’язок контролю та регулювання споживання електроенергії. Більшість порушень виявлено в обленерго, що перебувають під впливом ФПГ “ВС Енерджі”, особливо у “Кіровоградобленерго” та “Чернівціобленерго”. У Черкасах, де також зафіксовані значні порушення, активний бізнес пов’язаний з новим головою НКРЕКП Валерієм Тарасюком, який раніше працював у “ВС Енерджі”. Разом із ще одним членом НКРЕКП Дмитром Коваленком вони не помічають діючу схему протягом років. Загальна сума завданих збитків може перевищувати 5 мільярдів гривень.

  • Через скорочення західної допомоги Кабмін готує новий пакет податків для українців

    Через скорочення західної допомоги Кабмін готує новий пакет податків для українців

    Наше джерело в ОП розповіло, що західні партнери виступають проти збільшення видатків на ЗСУ і вимагають не піднімати виплати військовим. МВФ уже надіслав лист до Кабіїну з попередженням, що призупинить свої програми в Україні, якщо видаткову частину бюджету буде збільшено.

    У зв’язку з цим Кабмін готує новий пакет податків для українців, щоб перекрити дірку в бюджеті, через скорочення західної допомоги.

    В уряді збираються ввести нові податки для фінансування потреб оборони

    Так, планують ввести додаткове оподаткування у вигляді:
    ▪️0,1% військового збору з прибутку підприємств і доходів ФОП;
    ▪️1,5% – від вартості дорогоцінних металів;
    ▪️30% – від вартості ювелірних виробів;
    ▪️10% – від вартості рухомого майна.
    ▪️просчитываются можливості додаткового оподаткування операцій з нерухомістю та введення додаткового податку на деякі інші операції.

    Водночас, навіть введення цих нових податків не здатне покрити всі додаткові потреби бюджету, адже загальний фіскальний ефект від них становитиме лише близько 40 мільярдів гривень. Тож, розглядають питання підвищення ставок основних податків, а саме ПДВ та військового збору (з доходів фізичних осіб).

  • Уряд України запускає національну програму “Зроблено в Україні” для підтримки вітчизняного виробництва

    Уряд України запускає національну програму “Зроблено в Україні” для підтримки вітчизняного виробництва

    Кабінет Міністрів прийняв рішення щодо поширення свідомості про продукцію вітчизняного виробництва, затвердивши безкоштовне використання торговельної марки “Зроблено в Україні” для підприємств. Цю ініціативу підтверджує Урядова постанова № 197.

    Уряд також ухвалив зображення торговельної марки “Зроблено в Україні” і доручив Міністерству економіки подати заявку на державну реєстрацію цієї марки та розробити технічний стандарт (брендбук) на його основі.Торговельна марка "Зроблено в Україні". Джерело: Кабмін

    Постанова рекомендує використовувати зображення торговельної марки всім державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам та організаціям незалежно від форми власності відповідно до затвердженого технічного стандарту (брендбуку).

    “Використання зображення торговельної марки, затвердженого цією постановою, державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності здійснюється на безоплатній основі”, — зазначено в документі.

    Попередньо Президент України Володимир Зеленський, виступаючи на презентації платформи “Зроблено в Україні”, заявив про майбутню можливість отримання українцями часткової компенсації за покупку товарів та послуг, виготовлених в Україні. За словами Президента, ця програма знаходиться в розробці і планується запустити її ще цього року.

    Уряд також оголосив про запуск національної платформи «Зроблено в Україні», прийняв постанову щодо популяризації товарів українського виробництва та затвердив знак маркування «Зроблено в Україні». Очікується, що ці дії призведуть до зростання споживчого попиту на 0,14% ВВП, створення понад 22 тис. нових робочих місць та додаткових надходжень до бюджету на суму 4 млрд грн.

    Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час презентації національної платформи «Зроблено в Україні». Шмигаль підкреслив, що відновлення та розвиток підприємництва є пріоритетом для уряду, і програма «Зроблено в Україні» є новим засобом взаємодії держави і бізнесу.

    Ця ініціатива спрямована на стимулювання внутрішнього попиту на українську продукцію та розвиток національного виробництва. Важливо відзначити, що це не обмежує доступ до іноземних товарів, а надає підприємцям стимули для виходу на внутрішній і зовнішній ринки. Для досягнення цієї мети уряд планує використовувати різноманітні інструменти підтримки вітчизняних виробників, включаючи розширення переліку товарів для державних закупівель та надання компенсацій за покупку української техніки.

  • PIN-UP Ukraine спрямувала понад 3,4 мільярда гривень до бюджету за 2023

    PIN-UP Ukraine спрямувала понад 3,4 мільярда гривень до бюджету за 2023

    PIN-UP Ukraine знову підтверджує своє лідерство серед платників податків у сфері онлайн-гемблінгу в Україні, тримаючи цю позицію вже протягом трьох років. У 2023 році компанія спрямувала до державного бюджету вражаючу суму – 3,4 мільярда гривень.

    Ліцензійний представник ринку PIN-UP Ukraine, який очолює рейтинг надійних підприємств у галузі азартних розваг, продовжує активно підтримувати економіку України, надаючи прозорі звіти про сплачені податки навіть у часи воєнного конфлікту. З початку 2023 року загальна сума сплати податків компанією склала 3,4 мільярда гривень, включаючи податок на прибуток, єдиний податок, податок з виграшів, ПДФО, військовий збір, ЄСВ та щорічний ліцензійний збір у розмірі 23,4 мільйона гривень. PIN-UP Ukraine продовжує лишатися найбільшим платником податків у сфері грального бізнесу в Україні.

    Ігор Зотько, власник PIN-UP Ukraine, наголосив: “PIN-UP Ukraine – лідер серед платників податків серед легальних гральних платформ в Україні. Навіть у цей важкий час ми продовжуємо свою діяльність і вчасно виконуємо всі податкові зобов’язання перед українським бюджетом. Для нас важлива чесність і прозорість, тому ми продовжимо дотримуватися податкових норм для забезпечення економічної стабільності країни. Крім того, ми збираємося продовжувати нашу гуманітарну місію, допомагаючи українцям, постраждалим від війни”.

    PIN-UP Ukraine продовжує показувати свою відповідальність, підтримуючи соціальні та благодійні ініціативи в Україні. Компанія регулярно здійснює пожертви на рахунок благодійного фонду PIN-UP Foundation, який активно сприяє розвитку країни. Загалом, понад 153,3 мільйона гривень було віддано на благодійні та гуманітарні проєкти, включаючи евакуацію понад 100 українців, які втратили своє житло, ремонт та облаштування дитячих центрів на Київщині, встановлення стаціонарних укриттів у Херсоні та Харківській області, а також доставку допомоги у прифронтові міста та інші форми підтримки для тисяч українців з різних областей країни.

    PIN-UP Ukraine залишатиметься прикладом корпоративної та соціальної відповідальності, продовжуючи підтримувати Україну та її громадян.

  • Тільки земель в Чернігові вкрали на мільярд: результати перевірки діяльності Атрошенко – Ломако

    Тільки земель в Чернігові вкрали на мільярд: результати перевірки діяльності Атрошенко – Ломако

    Як повідомляють журналісти розслідувачі сайту 360ua.news, посилаючись на власні джерела в Держаудитслужбі, за результатами фінансового аудиту діяльності Атрошенко-Ломако виявлено схему розкрадання земель, які належали Чернігівській громаді, на суму більше 720,0 мільйонів гривень.

    Так, Чернігівська міська рада передала під забудову стороннім юридичним та фізичним особам 79 земельних ділянок комунальної власності загальною площею 55,8 га.

    Як з’ясувалося, міська рада виділила підпорядкованому комунальному підприємству “Чернігівбудінвест” та Управлінню капітального будівництва земельні ділянки для будівництва багатоквартирних житлових будинків та об’єктів комерційного призначення з подальшою передачею їм прав на постійне користування. В свою чергу комунальне підприємство та Управління, як замовники будівництва, укладали договори з іншими підрядними організаціями, в яких передбачалось, що після введення об’єкта в експлуатацію всі права на них набуває забудовник, а не територіальна громада, якій насправді належать ці землі.

    Таким чином, на сьогодні через безкоштовну передачу зазначених земельних ділянок стороннім особам міський бюджет Чернігова втратив можливість їх використання, а також можливість отримати додатковий дохід до бюджету в розмірі 12,8 млн грн.

    Також, через махінації виконавчими органами Чернігівської міської ради з землями об’єктів природно-заповідного фонду, зволікання з вирішенням питання щодо оформлення проектів землеустрою, щодо організації і встановлення меж територій ПЗФ з їх подальшим затвердженням та реєстрацією в Державному земельному кадастрі, не встановлення обмежень на використання земель по 3-х об’єктах ПЗФ: “Озеро Глушець”, заповідне урочище “Святе” та Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва “Міський сад” створено ризики їх незаконного відчуження та можливої втрати громадою земельних ділянок природно-заповідного фонду на загальну суму 806,6 млн гривень.

    Іншими словами, створені умови для того, щоб ці об’єкти також могли безперешкодно вкрасти. По інформації наших джерел сайту 360ua.news, близьких до правоохоронних структур Чернігова, на всі ці об’єкти уже знайдений новий власник з близького оточення Владислава Атрошенко.

    Крім цього,  в ході аудиту встановлено факти укладання договорів оренди на земельні ділянки з довіреними особами громадян РФ від імені Чернігівської міської ради.

    При цьому, договір на одну ділянку для експлуатації приміщення магазину укладено через півроку після повномасштабного вторгнення росії в Україну – у вересні 2022 року. Матеріали по цьому факту передані до Чернігівської обласної прокуратури.

    Загалом, за даними сайту 360ua.news, сума збитків нанесена громаді Чернігова за керівництва Атрошенко-Ломако становить 2,3 мільярда гривень. За результатами фінансового аудиту Чернігівської міської громади, відносно Олександра Ломако та його оточення було порушено 14 кримінальних проваджень.

  • Дефіцит бюджету через війну та її наслідки

    Дефіцит бюджету через війну та її наслідки

    Депутати визнають, що Бюджет-2024 є збалансованим і майже вільним від забаганок, проте головним ризиком вони вважають те, що майже половину видатків має забезпечити міжнародна допомога. Відомо, що Верховна Рада прийняла Державний бюджет на 2024 рік з загальними витратами у розмірі 3,35 трлн грн, при цьому понад 1,8 трлн грн парламентарії сподіваються отримати від податків і зборів, решта – від міжнародних партнерів і на внутрішньому ринку.

    Найбільша частина коштів буде спрямована на оборону і безпеку – 1,7 трлн грн, за словами представників Міністерства фінансів. Уряд врахував дефіцит у розмірі 1,57 трлн грн, який доведеться залучати як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринку. Це становить основний ризик для бюджету, оскільки фінансова допомога наразі менша за потребу.

    Згідно з нашими джерелами, дефіцит бюджету може зрости до кінця року, оскільки однією з головних причин є війна та її наслідки. Зокрема, вже на момент ухвалення бюджету передбачалася виплата сім’ям загиблих солдатів ЗСУ, проте ця сума може збільшитися через зростання числа загиблих. Великі витрати також передбачають матеріальне забезпечення солдатів, дорожче харчування, медичне та соціальне забезпечення.

    У цілому, економічна нестабільність збільшується, спостерігається втеча капіталу та закриття бізнесу. Зазначається, що без значних заходів з боку західних кредиторів Україна може опинитися в складному становищі. Надія на успішний викуп 50 млрд євро кредиту на 4 роки визнається як невеличка, а вартість долара може зроснути до 100 гривень протягом наступних 5 років, залишаючи країну з важкою ситуацією.

  • Уряд витратить кошти на облаштування укриттів у лікарнях

    Уряд витратить кошти на облаштування укриттів у лікарнях

    Кабінет міністрів виділяє 1 млрд грн на укриття та забезпечення безпечних умов у лікарнях. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль оголосив про це під час засідання уряду в п’ятницю. Зазначено, що цього року фінансування медицини в Україні збільшується, і видатки на охорону здоров’я у 2024 році складуть 239 млрд грн, що на 31 млрд більше, ніж рік тому.

    Прем’єр-міністр підкреслив важливість ранньої діагностики для зниження смертності від онкології. У цьому контексті уряд виділяє 1 млрд грн на облаштування укриттів та створення безпечних умов у лікарнях. Крім того, додаткові 16 млрд грн направляються на Програму медичних гарантій, зокрема на пілотний проєкт безкоштовного зубопротезування для ветеранів.

    Уряд також продовжує розвивати цифрові інструменти в галузі охорони здоров’я, плануючи запустити електронний кабінет пацієнта. Це надасть можливість українцям самостійно змінювати персональні дані та керувати деклараціями з сімейними лікарями.

    У контексті підвищення ефективності медичних закупівель, введеної через електронний каталог, уряд розглядає розширення переліку ліків та медичних виробів, які закуповуються за цією системою. Шмигаль підкреслив, що це сприятиме прозорості та ефективному використанню коштів платників податків, що є ключовими аспектами будівництва ефективної, прозорої та цифрової держави.

  • Плати або служи: нові перспективи мобілізації та їх потенційні наслідки від влади

    Плати або служи: нові перспективи мобілізації та їх потенційні наслідки від влади

    Українська влада розглядає нові зміни до правил мобілізації, спрямовані на звільнення від служби чоловіків з високими зарплатами та регулярними податковими внесками. Незважаючи на відсутність публічних обговорень, ця ініціатива вже викликала обурення та породила хвилю негативних коментарів. Економісти розглядають її як спробу влади одночасно вирішити проблеми з мобілізацією та забезпечити фінансування бюджету. Проте, існує ризик, що замість розв’язання наявних проблем, ця ініціатива може породити нові, особливо в контексті вже наявних обвинувачень у дискримінації та спроби поділу громадян на класи, де лише бідні повинні служити.

    Український Forbes повідомив про можливі плани влади щодо встановлення права на бронювання для тих громадян, які щомісяця сплачують приблизно 6 тис. гривень податку на доходи фізичних осіб до бюджету. Остаточна версія законодавчих змін ще не узгоджена, але розглядаються кілька можливих варіантів.

    Зазначено, що зазначена сума відповідає офіційній зарплаті приблизно 33,4 тис. гривень, що перевищує середню зарплату по Україні більш ніж вдвічі, відповідно до даних Пенсійного фонду. Також це на 65% перевищує середню зарплату в Києві, згідно з ресурсом Work.ua.

    Також розглядається варіант виключити з обов’язкової мобілізації тих, для кого роботодавець сплачує єдиний соціальний внесок (ЄСВ) у розмірі близько 14,5 тис. гривень (відповідає зарплаті у 66 тис. гривень).

    Для працівників IT-сектору, яких звільнять від обов’язкової служби, розглядається мінімальний поріг зарплати у еквіваленті 3200 доларів.

    Принцип “плати податки або служи” планують застосовувати також до фізичних осіб-підприємців, хоча конкретної схеми наразі не уточнено.

    Джерело ВВС Україна, з близькими зв’язками до офісу президента, підтвердило, що такі плани обговорюються. Зазначається, що в українській економіці існують великі проблеми, і необхідно якось утримувати її на плаву.

    Однак співрозмовник додає: “Але я за те, щоб, якщо це робити, то брати 15 мільйонів – стільки, скільки виплачується за загиблого”.

    Такі зміни можуть внести в значний законопроєкт про нові правила мобілізації, який презентував голова уряду Денис Шмигаль перед Новим роком. Цей проєкт вже викликав інтенсивну дискусію і отримав численні критичні відгуки. Заплановано обговорення законопроєкту на комітеті 10 січня та голосування на першому читанні 12 січня.

    Складна ситуація: нові виклики для мобілізації у грудні президент Володимир Зеленський заявив, що військове командування планує призвати майже пів мільйона новобранців у поточному році.

    Це значуща цифра, особливо враховуючи проблеми, з якими стикається мобілізація протягом останнього року.

    Президент підкреслив, що вартість такого призову становитиме 500 млрд гривень, а також додав, що один солдат призову – це еквівалент шести платників податків у тилу. З метою вирішення цієї проблеми в Верховній Раді було внесено законопроєкт, який передбачає зниження віку призову до армії з 27 до 25 років, спрощення військового обліку та мобілізації військовозобов’язаних, а також введення жорстких санкцій за саботаж призову.

    Хоча законопроєкт ще не пройшов голосування навіть в першому читанні, очевидно, що його обговорення в парламенті вже зараз обіцяє стати об’єктом напруженого протистояння.

    З іншого боку, утримання армії під час війни, і особливо новий призов, вимагає значних фінансових зусиль. Економіка України вже серйозно постраждала від російського вторгнення.

    Дефіцит бюджету на 2024 рік становить 20% ВВП країни. Практично всі внутрішні заробітки витрачаються на потреби армії. Заплановані видатки на військо на 2024 рік складають 1,6 трлн гривень, що становить половину всіх витрат, затверджених у бюджеті.

    Решта коштів, призначених на медицину, освіту та соціальні виплати, традиційно надходять від західних партнерів. Однак у цьому році ситуація ускладнилася, оскільки США та ЄС ще не схвалили багатомільярдні програми фінансової допомоги на наступний рік.

    Найімовірніше, кошти від США та Євросоюзу прийдуть, але точні строки та обсяги залишаються невизначеними. Міністр фінансів України, Сергій Марченко, наголосив на тому, що ситуація зараз ще гірша, ніж на початку вторгнення, і закликав до обережності.

    Якщо через скорочення міжнародної допомоги у бюджеті буде недоставати 5-10 млрд, ситуація стане складною, але розв’язаною. Однак закрити більшу “діру” стане справжньою викликальною задачею.

    Все це ставить владу перед непростим вибором – вживати болісні та непопулярні заходи, ризикуючи своїми рейтингами та популярністю, чи ставити під загрозу позиції України у війні з Росією.

    Напружена дилема: Мобілізація та соціальна справедливість

    Остання ініціатива Банкової спричинила розгортання обговорення серед економістів, які розглядають цей крок як бажання провести мобілізацію, зберігаючи при цьому найбільш ефективних платників податків і навіть залучити нових.

    Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський у своєму Facebook назвав це “найкращим стимулом для легалізації зарплат в історії країни”. Економіст Павло Кухта розцінює це як “демонстрацію грамотного підходу влади” у війні економік на виснаження. Фінансист Сергій Фурса, в коментарі для ВВС Україна, вважає це кроком до ефективного ведення війни.

    Фурса пояснює: “Держава, визначаючи, хто має служити, а хто має залишатися в тилу, повинна виходити з чітких критеріїв. Один з них – чи платить людина податки, бо з податків також фінансується армія”. За його словами, це також буде стимулювати людей виходити з тіні, оскільки багато людей не платять податки, хоча заробляють значно більше.

    Проте, вже в перший день, коли стало відомо про ініціативу, у соцмережах з’явилося багато обурених коментарів. Нинішні військовослужбовці, багато з яких вирішили йти на фронт добровольцями, відмовившись від високих зарплат чи власних бізнесів, особливо гостро відреагували.

    Противники вважають, що ініціатива – “удар по добровольцям”, що вона дискримінує за майновою ознакою, розділяючи суспільство на тих, хто може “відкупитись” від армії, і тих, хто не може, створюючи підґрунтя для соціального невдоволення.

    Мобілізація та соціальна справедливість зараз є особливо чутливими питаннями для українців, враховуючи складні обставини. Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова, зауважує: “Наша влада намагається вирішити стратегічні проблеми, не втрачаючи при цьому популярності. Таке завдання вкрай складне”.

    Американський досвід та справедливість у мобілізації: дискусія українського суспільства

    У минулому в США існували різні методи для демонстрації справедливості призову та одночасного поповнення бюджету. Наприклад, під час Громадянської війни проводили лотерею для мобілізації до війська. Багаті призовники мали можливість офіційно відкупитися від служби за велику суму грошей або знайти собі заміну. В порівнянні з цією практикою, не мобілізувати особи з високими доходами може бути “технологічно ефективним”, але це може суперечити уявленню справедливості в українському суспільстві.

    Володимир Паніотто, соціолог і гендиректор КМІС, вказує, що хоча цей метод може бути ефективним з технологічної точки зору, він може бути сприйнятий як несправедливий в українському суспільстві, де існує опозиція до того, щоб багаті отримували певні переваги.

    Фінансист Сергій Фурса вказує, що конфлікт між справедливістю і ефективністю виникає у цьому питанні. Він вважає, що, хоча такий крок може викликати суперечку, він залежить від того, як розуміти справедливість, і вказує, що несправедливість також полягає в тому, якщо люди не виконують свої податкові зобов’язання.

    Економіст Анатолій Амелін з Українського інституту майбутнього вважає, що основна проблема владної ініціативи – її несистемність та відсутність комплексної стратегії мобілізації. Він підкреслює, що такий підхід має викликати невизначеність та метушню серед суспільства.

  • Міністр Кулеба: Відмова від допомоги Заходу неприйнятна, ми маємо впевненість лише у плані ‘А’

    Міністр Кулеба: Відмова від допомоги Заходу неприйнятна, ми маємо впевненість лише у плані ‘А’

    Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба висловив впевненість у необхідності військової підтримки від західних країн та відмовився розглядати альтернативи в разі її зупинення. У інтерв’ю CNN він заявив, що Україна сподівається на підтримку Конгресу США і вважає, що це не лише благодійність, а інвестиції у захист НАТО та американського народу.

    Міністр підкреслив відсутність альтернативного плану та впевненість в успішному здійсненні плану “А”. Він відзначив, що Україна буде продовжувати боротьбу за допомогою наявних ресурсів та наголосив, що в разі перемоги Росії це може стати прецедентом для інших лідерів, загрожуючи безпеці та витратам для США.

    Дмитро Кулеба відкинув думки про те, що Росія не атакує країну-члена НАТО, якщо досягне успіху в Україні. Він підкреслив важливість підтримки з боку західних країн та наголосив, що вартість втрат у разі відмови від допомоги буде значно вищою.

    Справа про надання 61 мільярда доларів підтримки Україні в Конгресі поки що залишається в “зависі”, оскільки республіканська більшість настоює на зв’язку цієї допомоги з посиленням імміграційного контролю на кордоні США та Мексики. Відвідавши Вашингтон минулого місяця, президент України Володимир Зеленський намагався переконати Конгрес у необхідності виділення нового пакету допомоги на суму 61 мільярда доларів.