Radaonline.news

Позначка: БЕБ

  • Ексзаступник директора БЕБ пішов з посади, але зберіг мільйонні статки

    Ексзаступник директора БЕБ пішов з посади, але зберіг мільйонні статки

    Ексзаступник директора Бюро економічної безпеки України Віталій Гагач після звільнення з посади залишився власником значних активів, водночас у його декларації відсутні відомості про дружину та її майно. Це фактично унеможливлює повну оцінку фінансового стану родини колишнього високопосадовця.

    Згідно з поданою декларацією, перед звільненням Гагач отримав у БЕБ 815 тисяч гривень заробітної плати. Окремо він задекларував майже 4 мільйони гривень доходу від продажу автомобіля Костянтину Кучеру. Значні суми зберігаються і в готівці: 295 тисяч доларів США, 35 тисяч євро та 1,85 мільйона гривень. Крім того, у декларації зазначено боргове зобов’язання у розмірі 300 тисяч доларів перед батьком, яке існує ще з 2019 року.

    У власності Віталія Гагача перебувають дві земельні ділянки по 10 соток під Києвом, кожна з яких оцінена у 2,776 мільйона гривень. На цих ділянках будується житловий будинок площею 291 квадратний метр. Також він орендує квартиру в Києві.

    Окремо в декларації вказано витрати на оренду житла для дітей. Син Данило проживає в орендованій квартирі в Мадриді, а донька Катерина — у Франції разом із бабусею. Таким чином, частина родини постійно мешкає за кордоном.

    Що стосується транспорту, Гагач задекларував Toyota Camry Hybrid та квадроцикл BRP Can-Am. Також він користувався автомобілем Toyota Land Cruiser, який оформлений на іншу особу.

    Водночас у декларації відсутні будь-які дані про Наталію Гагач (Марчук), яку вважають його дружиною. Її майно та можливі доходи не відображені у звітності, що може свідчити про приховування активів від обов’язкового декларування та викликає додаткові запитання щодо прозорості фінансового стану родини ексзаступника директора БЕБ.

  • Понад 300 млрд грн у тіні: БЕБ про головні джерела втрат бюджету

    Понад 300 млрд грн у тіні: БЕБ про головні джерела втрат бюджету

    Директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський окреслив ключові «тіньові схеми», через які держава щороку втрачає сотні мільярдів гривень. За його словами, саме ці напрямки формують найбільші обсяги недонадходжень до державного бюджету та залишаються серйозним викликом для фінансової безпеки країни.

    Серед лідерів за обсягами втрат Цивінський назвав контрафакт і нелегальну торгівлю підакцизними товарами. За попередніми оцінками, через ці схеми бюджет щороку недоотримує понад 50 мільярдів гривень. Ще масштабнішими є порушення митних правил, тіньові експортно-імпортні операції та контрабанда — йдеться приблизно про 150 мільярдів гривень на рік.

    Окрему нішу займає діяльність конвертаційних і транзитних центрів, які, за оцінками БЕБ, «коштують» бюджету 40–50 мільярдів гривень щороку. Найбільші ж втрати пов’язані з ухиленням від сплати податків у сфері оплати праці. Використання зарплат «у конвертах» та залучення ФОПів як інструменту мінімізації податків, за різними підрахунками, призводить до втрат у 250–300 мільярдів гривень.

    Цивінський наголосив, що ці суми є орієнтовними, адже точно порахувати те, що перебуває в тіні, надзвичайно складно. Водночас масштаби проблеми свідчать про те, що значна частина коштів, які могли б працювати на економіку та оборону, просто не доходить до бюджету.

    Керівник БЕБ підкреслив, що завдання бюро — у тісній взаємодії з іншими правоохоронними та контролюючими органами — поступово виводити ці сотні мільярдів гривень із тіні та забезпечувати їх надходження до державної скарбниці.

    Окремо він звернув увагу на різницю між видимими корупційними схемами та так званою латентною тіньовою економікою. За його словами, журналісти-розслідувачі та правоохоронці навчилися досить ефективно контролювати використання бюджетних коштів, зокрема у сфері публічних закупівель, коли завищені ціни стають очевидними для суспільства.

    Водночас найбільші втрати часто залишаються непомітними, адже йдеться не про розкрадання вже виділених коштів, а про гроші, які взагалі не потрапили до бюджету. Саме з такими «невидимими» схемами, за словами Цивінського, працювати найскладніше, але водночас і найважливіше.

  • Прокурор Олександр Таркан залишається на посаді та продовжує “торгувати справами”

    Прокурор Олександр Таркан залишається на посаді та продовжує “торгувати справами”

    Харківський прокурор Олександр Таркан, незважаючи на звільнення свого безпосереднього куратора Дмитра Вербицького, продовжує “торгувати” кримінальними справами.

    Нагадаємо, начальник управління нагляду за БЕБ Офісу Генерального прокурора Олександр Таркан є ставлеником одіозного екс-прокурора Дмитра Вербицького, звільненого після скандалу з незаконним збагаченням.

    Раніше екс-нардеп Ігор Мосійчук зазначав про “угрупування Вербицького” наступне:

    “Нагляд за БЕБ у Генпрокуратурі курирує заступник Генпрокурора Дмитро Вербицький, який є наближеним до Костіна (екс-генпрокурор Андрій Костін -ред.) і фактично його “гаманцем”.

    Останні місяці в ЗМІ з’явилося багато фактів «розпродажу $» кримінальних справ БЕЗ та прокурори, підлеглі Вербицькому (це Таркан, Стадник та інші).

    Особливо зухвалі факти щодо Brocard, білоруського калію та інших підприємств, що належать громадянам РФ та РБ”.

    Нагадаємо також, що раніше ЗМІ писали також про причетність прокурорів “групи Вербицького” Олександра Таркана, Ігоря Стадника та Олександра Станкова до “злиття” справи російського онлайн казино 1xBet.

    За інформацією наших джерел, незважаючи на те, що Вербицький і Костін були звільнені з прокуратури, Олександр Таркан лишається в правоохоронній системі та продовжує “торгувати” кримінальними справами, але уже “під дахом” нового генпрокурора Анрія Кравченко.

  • Влада, тендери і наука: сімейна мережа Дроздів в Україні

    Влада, тендери і наука: сімейна мережа Дроздів в Україні

    Науковий керівник дисертації Сергія Мунтяна – не випадковий професор із кафедри. Це доктор юридичних наук, професор НАВС і керівник Департаменту забезпечення діяльності Бюро економічної безпеки Олексій Дрозд, який стоїть на вершині сімейної піраміди, що глибоко вросла в правоохоронну систему, держзакупівлі та регіональну політику.

    Батько Олексія – Юрій Дрозд – понад 27 років працював в органах внутрішніх справ, згодом став проректором з економіки юридичного інституту, а пізніше перейшов у бізнес через ТОВ «АПС-Київ» і «АПС-Кіровоград». Ці компанії роками вигравали державні тендери на пожежні системи та їхнє обслуговування, фактично монополізувавши ринок у регіоні.

    Зв’язки родини не випадкові. Юрія Дрозда називають кумом колишнього начальника управління МНС/ДСНС у Кіровоградській та Одеській областях Віктора Федорчака, який втратив посаду після серії трагічних пожеж та став фігурантом корупційних скандалів. Партнери Дрозда по бізнесу – вихідці з тієї ж системи, а Антимонопольний комітет виявляв змову між ТОВ «АПС-Кіровоград» і фірмою, записаною на сестру Федорчака. Конкуренцію на тендерах імітували, а гроші ділили.

    Далі – прямий вихід у політику. Юрій Дрозд став радником голови Кіровоградської ОДА Андрія Балоня, який пізніше потрапив під слідство СБУ за хабарництво, а згодом – депутатом обласної ради від «Слуги Народу» та головою облради. Хоча формально бізнес продано, впливові зв’язки залишаються.

    Мати братів Дроздів – Валентина Дрозд – з 90-х працює у правоохоронних органах, наразі очолює консультативно-контрольний відділ Департаменту забезпечення діяльності голови Нацполіції.

    У цій родинній конструкції Олексій Дрозд об’єднує роль професора НАВС, топчиновника БЕБ та наукового керівника дисертації Сергія Мунтяна. Така система не стільки спрямована на розвиток науки, скільки на інституціоналізацію клану: «свої» забезпечують «своїх» науковими ступенями, посадовими кріслами і статусами, закріплюючи контроль над ключовими правоохоронними та квазінауковими майданчиками.

  • Корупція під час війни: постачальниця «яєць по 17грн» продовжує діяльність за кордоном

    Корупція під час війни: постачальниця «яєць по 17грн» продовжує діяльність за кордоном

    Скандальна постачальниця «яєць по 17 гривень» для Збройних Сил України, відома як Глиняна, і досі перебуває у Хорватії, не зазнавши жодного покарання. Як повідомляє журналістка Тетяна Ніколаєнко у матеріалі «Від яєць по 17 до Fire point: чому лише гучні відставки не вирішують проблему корупції», майже одночасно з публікаціями Юрія Ніколова ДБР та НАБУ відкрили фактові провадження проти фігурантів справи.

    Проте лише навесні 2025 року Національне антикорупційне бюро оголосило підозри, і Глиняна отримала її заочно. Вона продовжує жити у Хорватії та навіть залучена до будівельної діяльності, яка за даними місцевих жителів викликає скарги до України.

    Також повідомляється, що її зять уникнув арешту коштів у справі Бюро економічної безпеки. Журналістка підкреслює, що навіть після гучних викриттів і відставок, проблема корупції у державних закупівлях та контрактах для армії залишається невирішеною.

    Цей випадок знову став прикладом того, як повільно і вибірково застосовується українське законодавство щодо осіб, які причетні до корупційних схем у час війни.

  • БЕБ встановило схему ухилення від податків при продажі рису в Одесі

    БЕБ встановило схему ухилення від податків при продажі рису в Одесі

    В Одеській області детективи територіального управління Бюро економічної безпеки (БЕБ) викрили схему ухилення від сплати податків на суму 10,6 млн гривень.

    За даними БЕБ, підприємство борошномельно-круп’яної галузі реалізувало партію рису на суму 57,7 млн грн, але не відобразило цю операцію у податкових деклараціях. Через це до державного бюджету не надійшло 9,6 млн грн ПДВ.

    Розслідування детективів БЕБ показало, що компанія свідомо уникала оподаткування, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення у особливо великих розмірах. За результатами перевірки матеріали передані до відповідних органів для подальшого реагування.

    Відповідальність за ухилення від сплати податків у великих масштабах передбачає як адміністративні, так і кримінальні наслідки для керівництва підприємства. БЕБ наголошує на важливості контролю за податковою дисципліною для захисту економіки та поповнення державного бюджету.

  • БЕБ спіймало шахраїв, що переправляли автомобілі для ЗСУ на продаж

    БЕБ спіймало шахраїв, що переправляли автомобілі для ЗСУ на продаж

    На Львівщині правоохоронці викрили схему незаконного ввезення автомобілів під виглядом гуманітарної допомоги для Збройних сил України. Як повідомляє Бюро економічної безпеки, група осіб організувала продаж автівок через онлайн-майданчики, обходячи митні платежі.

    За даними слідства, до угруповання входили керівники кількох благодійних фондів та організацій. Під час перетину кордону вони декларували автомобілі як гуманітарну допомогу для армії, подаючи на митницю документи з неправдивими даними. Насправді автівки потрапляли на продаж третім особам через онлайн-платформи оголошень.

    Детективи БЕБ провели контрольну закупівлю одного з автомобілів, що підтвердила незаконну схему. Оплату отримала особа, яка не мала жодного стосунку до благодійної діяльності.

    У межах кримінального провадження правоохоронці провели обшуки за місцем проживання фігурантів, на території автосервісу та у транспортних засобах. Було вилучено майно на понад 4,3 млн грн, серед якого майже 3 млн грн готівкою, 4 автомобілі та імітаційні купюри на суму 9 500 доларів.

    Слідство триває, встановлюються всі учасники схеми та їхні причетності до незаконної діяльності.

  • Україна скасовує податкові пільги через вимоги МВФ, але тіньова економіка й надалі «з’їдає» мільярди

    Україна скасовує податкові пільги через вимоги МВФ, але тіньова економіка й надалі «з’їдає» мільярди

    Україна скасовує податкові пільги, щоб виконати вимоги Міжнародного валютного фонду для отримання нової програми обсягом $8 млрд. Зокрема, йдеться про запровадження ПДВ для самозайнятих ФОПів із річним доходом понад 1 млн грн та ліквідацію порогу безмитного ввезення посилок вартістю до 150 євро. Це рішення стало одним із найпомітніших у пакеті фіскальних змін.

    На тлі таких нововведень гостро постає питання ефективності боротьби з тіньовою економікою, яка, за оцінками економістів, сягає понад 30% ВВП і щороку призводить до втрат бюджету на десятки мільярдів гривень. Експерти звертають увагу, що замість збільшення навантаження на малий бізнес державі варто зосередитися на системних схемах у ключових секторах економіки.

    У центрі критики опинилося Бюро економічної безпеки, яке регулярно звітує про боротьбу з акцизними злочинами, порушеннями у сфері імпорту, контрабандою та нелегальним гральним бізнесом. Водночас найпотужніші гравці тіньового ринку, за словами експертів, часто залишаються поза реальним контролем.

    Одним із таких прикладів називають діяльність онлайн-казино FavBet, що пов’язується з громадянином РФ Андрієм Матюхою. Попри багаторічні підозри в роботі без ліцензій, кримінальні провадження та мільйонні збитки для бюджету, пов’язані з FavBet структури продовжують працювати. Дії БЕБ щодо них, за оцінками джерел, носять переважно формальний характер.

    Схожа ситуація спостерігається й навколо онлайн-казино Pin-Up, яке згадувалося у розслідуваннях про схеми міскодингу, що дозволяли приховувати реальні фінансові обороти.

    Ще одним напрямком, що приносить бюджету величезні збитки, є тютюнова контрабанда. Попри періодичні повідомлення про викриття підпільних виробництв, низка ключових підприємств продовжує уникати уваги правоохоронців.

    За даними джерел на ринку, один із таких об’єктів — фабрика у Гощі (ТОВ «Українське тютюнове виробництво»), яку пов’язують зі схемами фіктивного знищення сировини та випуску продукції без закупівлі акцизних марок. У цих операціях фігурують представники впливової групи, яку в галузі називають «монаківцями».

    Окремо експерти нагадують про паливний сектор: мережа «БРСМ-Нафта» у минулих розслідуваннях згадувалася у зв’язку з використанням спирту як нелегальної бензинової добавки. За оцінками, це призвело до недонадходжень до бюджету приблизно на 5 млрд грн.

    Аграрна галузь також залишається одним із найбільш проблемних секторів. За даними фінансових аналітиків, китайська компанія COFCO роками підозрюється у схемах з фіктивним зерном, маніпуляціях з ПДВ та масштабних податкових «скрутках». Лише ці операції, за оцінками, обходять бюджету в до 50 млрд грн щороку.

    Попри численні сигнали та розслідування, реальних усунень у роботі схеми не відбулося.

    Аналітики попереджають: без реального посилення контролю над тіньовими секторами податкові нововведення можуть мати обмежений ефект. Замість збільшення надходжень є ризик подальшого тиску на легальний малий бізнес, тоді як системні гравці продовжуватимуть працювати за старими правилами.

  • Хто понесе відповідальність за втрату бюджетом 5 мільярдів гривень у справі про відмивання коштів Олени Дегрик-Шевцової

    Хто понесе відповідальність за втрату бюджетом 5 мільярдів гривень у справі про відмивання коштів Олени Дегрик-Шевцової

    За інформацією журналістів, до втрати державним бюджетом 5 мільярдів гривень у справі про відмивання коштів Олени Дегрик-Шевцової може бути причетне Бюро економічної безпеки України.

    Нагадаємо, справу Айбокс Банку Олени Дегрик-Шевцової про відмивання 5 мільярдів гривень передали до суду з неправильно розрахованими строками досудового розслідування. Цього вистачило, щоб Київського апеляційного суду, маючи “залізобетонні формальні підстави”, закрили провадження не через відсутність доказів, а через “технічну помилку”.

    Водночас, продовжується системний тиск та особисті погрози журналістам, які висвітлюють дану ситуацію.

    Зокрема, про тиск з боку Олени Дегрик-Шевцової, на своїй сторінці в Facebook заявила журналіст-розслідувач Любов Величко:

    “Понад 5 мільярдів гривень не повернуться в державний бюджет України. Бо судді Київського апеляційного суду – стали на бік Альони Шевцової, Зої Нестерівської та Ірини Циганок – яким інкримінували участь у схемах незаконного грального бізнесу і відмивання грошей, здобутих таким шляхом. Мова про оборудки в Айбокс банку, справа №752/15954/25.

    Це тяжкі економічні злочини, які передбачають до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Але 2 жовтня 2025 року суд закрив кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України — тобто через закінчення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру.

    Тобто, розслідування тривало занадто довго, строки, визначені законом (ст. 219 КПК), минули, і тому справу довелося закрити не тому (!), що підозрювані невинні, а тому, що слідство не встигло завершити всі процесуальні дії вчасно.

    Але кісткою в горлі під час оголошення цього карколомного рішення стала присутня в засіданні журналістка-розслідувачка Любов Величко. Вона посміла зафіксувати на фото, аудіо та відео увесь процес відкритого судового засідання, документуючи кожне слово та жест адвокатів, прокурора та суддів.

    А також – таємничого чоловіка в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився (на фото – сидить на лавці сам).

    Через кілька днів після засідання на адресу редактора прийшло “звернення” від Антона Гончарука – адвоката Альони Шевцової та її адвокатів Андрія Давидченка (на фото справа в окулярах) та Артема Свитка (сидить справа від нього).

    Мовляв, ми вам забороняємо використовувати фото та відео щодо Шевцової та її адвокатів. І ще – не смійте публікувати журналістські статті, фото, відео та дописи в соцмережах з цими шановними людьми!

    Одним словом – закрийте пельку і мовчки спостерігайте за цим безумством.”

    ФОТО: Фото взято із Facebook журналіста-розслідувача Любов Величко

    Наразі Генпрокуратура подала касаційну скаргу на явно незаконне рішення суддів Київського апеляційного суду, але Касаційному суді доведеться розглядати справу в умовах, де закон працює проти обвинувачення: терміни дійсно пропущені, і у суддів є всі інструменти підтвердити рішення попередніх інстанцій.

    Нагадаємо, з 6 серпня 2025 року директором Бюро економічної безпеки України є Олександр Цивінський.

  • Як ексспівробітник БЕБ Віктор Чорний пояснює свої мільйонні активи

    Як ексспівробітник БЕБ Віктор Чорний пояснює свої мільйонні активи

    Колишній прокурор і нещодавній співробітник Бюро економічної безпеки Віктор Чорний, який оперативно звільнився після початку перевірки його статків, опинився в центрі нових запитань щодо походження майна та джерел фінансування власної розкоші. Формально він і його родина нерухомості майже не мають, але факти свідчать про протилежне — сім’я користується дорогими будинками та автомобілями, що належать матері Чорного, а задекларовані ціни на майно в десятки разів нижчі за ринкові.

    Родина Чорного офіційно не володіє житлом, але мешкає у сучасному будинку на 102 квадратні метри в селі Віта-Поштова під Києвом. Нерухомість разом із землею площею 638 кв. м придбала мати ексчиновника — Лілія Чорна. Причому в один день. За оцінками ринку, подібний будинок, навіть із меншою ділянкою, коштує щонайменше 4,5 млн грн, тобто понад 100 тисяч доларів.

    Раніше ця ж сім’я безоплатно проживала у великій квартирі площею 106 кв. м у Києві, що так само належить матері. Її реальна вартість у декларації не відображена.

    Не менш показові й транспортні засоби, якими користується ексспівробітник БЕБ. Сьогодні Чорний їздить на BMW X5 XDRIVE 40I 2021 року, оформленому на матір. У декларації він вказав ціну авто — лише 912 тисяч гривень, хоча ринкова вартість моделі сягає близько 3 мільйонів.

    Попередня історія виглядає ще більш кричущою: матір «придбала» Toyota Land Cruiser 200 2016 року всього за 40 тисяч гривень — це мінімум у 50 разів нижче реальної вартості. До того Чорний користувався Toyota Highlander матері, вартість якої оцінив у 300 тисяч гривень при ринку близько мільйона.

    У родині є й нові надбання. Дружина Чорного, Наталія, у 2025 році купила електрокар Audi Q4 e-tron50 2023 року майже за 1,2 млн грн. Навіть за офіційними документами рівень доходів родини не виглядає достатнім для подібних покупок.

    За десять місяців 2025 року Віктор Чорний отримав 642 тисячі гривень зарплати в БЕБ і 204 тисячі гривень пенсії. У декларації за 2024 рік він вказував наявність 2,5 млн грн готівки, але в поточному документі ці заощадження зникають — жодних накопичень більше не задекларовано.

    Дружина отримала 400 тисяч гривень від продажу свого старого автомобіля, вартість якого також була суттєво занижена.

    Сукупність даних указує на типову для українських чиновників схему: оформлення дорогого майна на літніх родичів, «занижені» ціни в деклараціях та різкі зміни в статках після початку перевірок.

    Перед нами черговий приклад того, як державні службовці намагаються приховати свої реальні доходи та спосіб життя, використовуючи схеми із «пенсіонерами-олігархами». Формально все виглядає законно, але цифри та факти говорять про інше — системне уникнення прозорого декларування й витрат, які явно не відповідають офіційним доходам.