Radaonline.news

Позначка: авіація

  • Україна втратила МіГ-29 під час бойового завдання

    Україна втратила МіГ-29 під час бойового завдання

    У ніч на 27 червня Повітряні сили Збройних сил України втратили зв’язок із винищувачем МіГ-29, який виконував бойове завдання в небі над Полтавською областю. Після інциденту пілот успішно катапультувався, вийшов на зв’язок із пошуково-рятувальною службою та був оперативно евакуйований до медичного закладу. Наразі його життю нічого не загрожує, а причини втрати бойового літака встановлюються.

    Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

    У військовому командуванні підтвердили факт втрати винищувача, зазначивши, що інцидент стався під час виконання бойового завдання. Деталі самої місії, а також характер завдань, які виконував екіпаж, з міркувань безпеки не розголошуються. Водночас у Повітряних силах наголосили, що після втрати зв’язку з літаком було негайно розпочато пошуково-рятувальну операцію.

    За офіційною інформацією, льотчик зміг вчасно скористатися системою аварійного катапультування. Після приземлення він встановив зв’язок із пошуково-рятувальною групою та повідомив свої координати, що дозволило рятувальникам швидко прибути до місця його перебування. Завдяки оперативним діям військовослужбовця вдалося безпечно евакуювати та доставити до медичного закладу для проведення необхідного обстеження й надання допомоги.

    У Повітряних силах не уточнюють, які саме травми отримав пілот або чи потребує він подальшого лікування. Також наразі відсутня офіційна інформація про технічний стан літака перед польотом, місце його падіння чи масштаби руйнувань після інциденту.

    Причини втрати винищувача поки що не називаються. У командуванні не повідомили, чи міг літак бути уражений російськими засобами протиповітряної оборони, стати жертвою технічної несправності або зазнати інших позаштатних обставин під час виконання бойової місії. Для встановлення всіх деталей інциденту буде проведене службове розслідування, під час якого фахівці мають проаналізувати перебіг польоту, технічний стан літака, а також інші фактори, що могли призвести до втрати повітряного судна.

    Інцидент стався на тлі чергової масованої повітряної атаки Росії по території України. У ніч на 27 червня російські війська застосували 129 ударних безпілотників різних типів. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, українська протиповітряна оборона змогла знищити або подавити засобами радіоелектронної боротьби 113 ворожих дронів. Решта безпілотників спричинили пошкодження в окремих регіонах країни, а сили оборони продовжували відбивати атаку протягом кількох годин.

    На тлі постійних повітряних ударів українська бойова авіація залишається одним із ключових елементів системи протиповітряної оборони держави. Винищувачі МіГ-29 регулярно виконують широкий спектр бойових завдань, серед яких перехоплення російських безпілотників і крилатих ракет, прикриття стратегічних об’єктів, супровід ударної авіації, а також підтримка операцій Сил оборони на різних напрямках фронту. Через високу інтенсивність бойових дій українські льотчики працюють у надзвичайно складних умовах, коли кожен бойовий виліт пов’язаний із ризиком зустрічі з російською авіацією, засобами протиповітряної оборони або іншими загрозами.

    З початку повномасштабного вторгнення українська авіація продовжує виконувати бойові завдання практично щодня, незважаючи на чисельну перевагу противника у повітрі та постійні атаки на військову інфраструктуру. Українські пілоти беруть участь у відбитті масованих повітряних ударів, забезпечують прикриття наземних військ та здійснюють бойові вильоти в районах активних бойових дій, що значно підвищує навантаження як на особовий склад, так і на авіаційну техніку.

    У Повітряних силах наразі не повідомляють, коли будуть оприлюднені результати розслідування втрати МіГ-29. Водночас успішне катапультування та швидка евакуація льотчика дозволили уникнути людських жертв, а сам інцидент ще раз підкреслив високий рівень ризику, з яким щодня стикаються українські військові авіатори під час виконання бойових завдань в умовах повномасштабної війни.

  • Зник без сліду: у Росії шукають вертоліт із людьми, який перестав виходити на зв’язок

    Зник без сліду: у Росії шукають вертоліт із людьми, який перестав виходити на зв’язок

    У Приморському краї Росії безвісти зник легкий вертоліт Robinson R-44, який виконував лісоавіаційні роботи. Повітряне судно перестало виходити на зв’язок під час польоту над важкодоступною територією Тернейського району. На борту перебували двоє людей – пілот та льотчик-спостерігач. Наразі триває масштабна пошуково-рятувальна операція, однак місцезнаходження вертольота залишається невідомим.

    Про інцидент повідомили російські ЗМІ з посиланням на Далекосхідну транспортну прокуратуру та слідчі органи.

    За попередніми даними, вертоліт Robinson вилетів із посадкового майданчика в селищі Терней та прямував до населеного пункту Єдинка на півночі Приморського краю. Політ виконувався в рамках моніторингу лісових масивів та виконання лісоавіаційних робіт.

    Екіпаж мав вийти на зв’язок близько полудня за місцевим часом, однак цього не сталося. Після втрати контакту диспетчери не змогли встановити місцеперебування повітряного судна.

    У Далекосхідній транспортній прокуратурі підтвердили факт зникнення вертольота та повідомили про початок пошукової операції.

    «Повітряне судно у визначений час на зв’язок не вийшло, його місцезнаходження не встановлено. Тривають пошуково-рятувальні заходи», – йдеться у повідомленні відомства.

    До пошуків залучені рятувальні служби, авіація та наземні групи. Однак проведення операції ускладнюється особливостями місцевості. Тернейський район розташований у північній частині Приморського краю та відомий густими лісами, гірським рельєфом і великими малозаселеними територіями.

    Фахівці зазначають, що саме через складні природні умови пошуки авіатехніки у цьому регіоні часто займають тривалий час. У деяких районах відсутній стабільний мобільний зв’язок, а значна частина території вкрита тайгою.

    Robinson R-44 є одним із найпоширеніших легких багатоцільових вертольотів у світі. Його активно використовують для патрулювання лісів, моніторингу пожежної ситуації, аерофотозйомки, перевезення невеликих вантажів та пасажирів. Через відносно невеликі розміри та дальність польоту такі машини часто працюють у важкодоступних районах Росії.

    Водночас експерти звертають увагу, що польоти над тайгою та гірськими районами завжди пов’язані з підвищеним ризиком. Різкі зміни погоди, сильний вітер, туман або технічні несправності можуть призвести до надзвичайних ситуацій.

    Наразі російські слідчі розглядають усі можливі версії події – від технічної несправності до складних погодних умов чи помилки екіпажу. Остаточні висновки можна буде зробити лише після встановлення місцеперебування повітряного судна та аналізу обставин польоту.

    Інцидент став черговою авіаційною подією в Росії за останні місяці. Лише 15 червня в Іркутській області зазнав аварії дальній надзвуковий бомбардувальник Ту-22М3. Тоді, за офіційною інформацією, екіпажу вдалося катапультуватися та вижити.

    На початку квітня в окупованому Криму під час навчально-тренувального польоту розбився багатоцільовий винищувач Су-30. Російська сторона заявляла, що літак не мав боєкомплекту та виконував планове завдання.

    Ще однією резонансною подією стала авіакатастрофа військово-транспортного літака Ан-26, який наприкінці березня зник із радарів над окупованим Кримом. Згодом було підтверджено загибель усіх людей на борту, серед яких перебував генерал-лейтенант Олександр Отрощенко.

    На тлі серії авіаційних інцидентів у РФ нове зникнення вертольота привернуло значну увагу російських медіа. Особливо через те, що пошукова операція відбувається у віддаленому районі Далекого Сходу, де рятувальникам доводиться працювати в умовах складного рельєфу та величезних площ пошуку.

    Поки що офіційної інформації про виявлення уламків або сигналів аварійного маяка немає. Доля екіпажу залишається невідомою.

    Рятувальні служби продовжують обстежувати територію можливого маршруту польоту, сподіваючись встановити місцеперебування Robinson R-44 та людей, які перебували на борту.

  • Трамп похизувався подарунком за сотні мільйонів доларів: новий Air Force One вже готовий до польотів

    Трамп похизувався подарунком за сотні мільйонів доларів: новий Air Force One вже готовий до польотів

    Президент США Дональд Трамп офіційно представив модернізований Boeing 747-8, який після завершення випробувань має поповнити президентський авіапарк Сполучених Штатів та виконувати функції нового Air Force One. Літак, який раніше належав уряду Катару, був переобладнаний для потреб американської адміністрації та вже отримав неофіційну назву «летючий Білий дім». Про презентацію нового борту повідомили журналісти Bloomberg, які були присутні на заході на авіабазі Ендрюс поблизу Вашингтона.

    Виступаючи перед журналістами та військовими на тлі нового літака, Дональд Трамп не приховував захоплення новим повітряним судном. За його словами, модернізований Boeing 747-8 суттєво перевершує нинішні президентські літаки як за розмірами, так і за рівнем оснащення.

    «Завдяки надзвичайній відданості багатьох людей, які сьогодні тут присутні, цей літак був перетворений на летючий Білий дім такого рівня розкоші, якого світ ще не бачив», – заявив президент США під час церемонії презентації.

    Новий літак у складі Військово-повітряних сил США отримав офіційне позначення VC-25B Bridge Aircraft. Його розглядають як тимчасове рішення до завершення програми створення нового покоління президентських літаків Boeing, поставка яких наразі очікується не раніше 2028 року.

    Поява цього літака стала відповіддю на затримки у виконанні багатомільярдного контракту між урядом США та компанією Boeing щодо будівництва двох нових президентських літаків VC-25B. Роботи над ними тривають уже кілька років і неодноразово переносилися через технічні труднощі, кадрові проблеми та зростання вартості проєкту.

    Сам Boeing 747-8 вважається одним із найбільших пасажирських літаків у світі. Його довжина перевищує 76 метрів, а максимальна дальність польоту сягає понад 14 тисяч кілометрів. Саме ця модель стала останньою модифікацією легендарної серії Boeing 747, виробництво якої було завершено у 2023 році.

    Особливу увагу під час презентації привернуло нове забарвлення літака. На відміну від традиційної світло-блакитної кольорової схеми Air Force One, яка використовується ще з часів президента Джона Кеннеді, новий літак отримав біло-бордово-темно-синій дизайн.

    Трамп пояснив, що особисто брав участь у розробці нової концепції зовнішнього вигляду борту.

    «Ми повністю його перефарбували. Це нові кольори – червоний, білий і синій. Нам подобався світло-блакитний, але настав час для змін. Це найелегантніший дизайн. Усе було спроєктовано дуже добре. Це мій смак», – заявив глава Білого дому.

    Нове оформлення вже викликало активне обговорення серед експертів та авіаційних аналітиків. Частина фахівців вважає, що новий дизайн більше відповідає політичному стилю Трампа та нагадує кольори американського прапора, тоді як прихильники класичного Air Force One переконані, що історична схема давно стала символом американської президентської влади.

    За словами президента США, модернізований Boeing 747-8 найближчим часом перейде до етапу льотних випробувань. Після завершення сертифікації та встановлення необхідних систем зв’язку, захисту та безпеки літак зможе виконувати президентські польоти як резервний або тимчасовий борт.

    Окремо Трамп повідомив про необхідність модернізації інфраструктури для обслуговування нового літака. За його словами, через значно більші габарити Boeing 747-8 військовій базі Ендрюс знадобиться новий ангар.

    «Для цих літаків потрібен значно більший ангар. Вони набагато більші за нинішні борти», – зазначив американський президент.

    Ще однією несподіваною заявою стало повідомлення про намір провести демонстраційний проліт нового літака над Вашингтоном. За задумом Трампа, повітряне шоу має відбутися 4 липня під час святкування Дня незалежності США.

    Очікується, що Boeing пролетить над Білим домом та будівлею Капітолію, ставши однією з центральних подій урочистостей.

    Водночас історія появи літака вже викликала політичні дискусії у США. Частина американських політиків звертає увагу на той факт, що літак раніше використовувався урядом Катару. Критики ставлять питання щодо доцільності використання такого борту як президентського літака та наголошують на необхідності додаткових перевірок усіх систем безпеки.

    У Білому домі запевняють, що літак пройшов масштабну модернізацію відповідно до американських військових стандартів. Йдеться про встановлення захищених каналів зв’язку, систем протидії ракетним загрозам, спеціального обладнання для управління державою під час кризових ситуацій та низки інших засобів, які традиційно використовуються на бортах Air Force One.

    Нині функції президентських літаків виконують два модернізовані Boeing VC-25A, створені на базі Boeing 747-200 ще на початку 1990-х років. Через значний вік цих літаків адміністрація США вже давно шукає їм заміну.

    Презентація нового Boeing 747-8 стала не лише авіаційною подією, а й важливим політичним символом для Дональда Трампа. Президент прагне продемонструвати готовність оновлювати президентський авіапарк навіть попри затримки основної програми Boeing. А майбутній проліт нового «летючого Білого дому» над Вашингтоном може стати одним із найяскравіших елементів святкування Дня незалежності США у 2026 році.

  • Бельгія передасть Україні бойові F-16 цього року

    Бельгія передасть Україні бойові F-16 цього року

    Бельгія цього року передасть Україні сім винищувачів F-16, з яких три будуть у повністю бойовому стані та зможуть виконувати завдання у повітряному просторі, тоді як ще чотири літаки будуть використані як донори запчастин для підтримки технічної справності авіапарку. Про це заявив міністр оборони Бельгії Theo Francken, підкресливши, що це рішення є частиною поступового розширення військової допомоги Україні в умовах триваючої війни з Росією та зростаючих потреб у посиленні протиповітряної оборони.

    За словами бельгійського міністра, передача літаків не є одноразовим жестом, а вписується у ширшу стратегію поступового оновлення авіаційного флоту самої Бельгії. Оскільки країна переходить на більш сучасні винищувачі F-35, частина наявних F-16 поступово виводиться з експлуатації, що створює можливість передавати їх союзникам, зокрема Україні. Франкен наголосив, що цей процес відбуватиметься поетапно і залежатиме від темпів отримання нових літаків для бельгійських Повітряних сил, але загальна політична воля до підтримки України залишається незмінною.

    Окремо міністр підкреслив, що навіть ті F-16, які вже наближаються до завершення свого життєвого циклу, залишаються важливими для української оборони. За його словами, ці літаки довели свою ефективність у протидії повітряним загрозам, зокрема в перехопленні російських дронів-камікадзе та крилатих ракет, які регулярно використовуються Росією для ударів по критичній інфраструктурі та цивільних об’єктах України. Саме тому частина переданих літаків буде придатною до бойового використання, тоді як інша частина забезпечить безперебійну технічну підтримку вже наявних систем.

    Рішення Бельгії також свідчить про коригування попередніх планів, адже спочатку йшлося про передачу меншої кількості літаків і переважно у вигляді запасних частин у більш віддаленій перспективі. Тепер же, за словами Франкена, уряд країни готовий прискорити процес і включити до пакета допомоги бойові літаки, які можуть бути інтегровані в систему оборони України вже найближчим часом.

    У Бельгії наразі перебуває понад сорок винищувачів F-16, і їх поступове виведення з експлуатації відкриває додаткові можливості для міжнародної військової допомоги. Водночас цей процес потребує ретельного планування, оскільки країна повинна зберігати власні оборонні спроможності, включаючи участь у місіях НАТО та виконання зобов’язань у сфері повітряної безпеки.

    В українському контексті передача F-16 має стратегічне значення, оскільки посилює можливості Повітряних сил у протидії російським ракетним та дроновим атакам, а також поступово наближає Україну до формування більш інтегрованої системи західного зразка в авіаційній сфері. Раніше союзники неодноразово наголошували, що саме винищувачі цього типу можуть стати одним із ключових елементів багаторівневої протиповітряної оборони України.

    Таким чином, нове рішення Бельгії фактично поєднує дві цілі: підтримку України в умовах війни та одночасну модернізацію власних збройних сил. У найближчі роки очікується, що подібні передачі можуть продовжитися, якщо процес переходу на F-35 відбуватиметься без затримок, а політична підтримка таких рішень залишатиметься стабільною серед бельгійського керівництва та союзників по НАТО.

  • До останнього виконували завдання: що відомо про загибель екіпажу Су-24М на Хмельниччині

    До останнього виконували завдання: що відомо про загибель екіпажу Су-24М на Хмельниччині

    Українські Повітряні сили зазнали чергової болючої втрати. Увечері 16 червня на Хмельниччині сталася авіаційна катастрофа за участю фронтового бомбардувальника Су-24М. Під час виконання службового завдання літак зазнав аварії, внаслідок чого загинули обидва члени екіпажу.

    Про трагедію офіційно повідомили Повітряні сили Збройних сил України.

    За попередньою інформацією, катастрофа сталася близько 19:00 на території Хмельницької області. Літак належав до 7-ма бригада тактичної авіації імені Петра Франка — єдиного підрозділу української військової авіації, який експлуатує фронтові бомбардувальники Су-24М.

    На борту перебували двоє військовослужбовців:

    • Богдан Загарулько;
    • Богдан Бабенко.

    Саме тому в Повітряних силах трагедію вже називають особливо символічною та болючою — обох загиблих захисників звали Богданами.

    Командування Повітряних сил, побратими та військовослужбовці висловили щирі співчуття родинам, друзям і близьким загиблих льотчиків.

    За інформацією військових, екіпаж виконував службове завдання та до останнього залишався на бойовому посту. Деталі місії наразі не розголошуються з міркувань безпеки.

    Су-24М залишається одним із найважливіших літаків у складі української бойової авіації. Це надзвуковий фронтовий бомбардувальник, створений для завдання ударів по наземних цілях у складних метеорологічних умовах та в будь-який час доби.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії літаки цього типу відіграли особливу роль у виконанні складних бойових завдань. Саме екіпажі Су-24М стали носіями далекобійного високоточного озброєння, яке дозволяло завдавати ударів по важливих військових об’єктах окупаційних військ далеко від лінії фронту.

    Окремо у складі бригади експлуатуються літаки-розвідники Су-24МР, які використовуються для ведення повітряної розвідки та збору інформації про пересування противника.

    7-ма бригада тактичної авіації імені Петра Франка за роки великої війни стала одним із найвідоміших авіаційних підрозділів України. Її екіпажі регулярно виконують бойові вильоти, завдаючи ударів по складах боєприпасів, командних пунктах, логістичних маршрутах та інших військових об’єктах російських окупаційних військ.

    Підрозділ неодноразово зазнавав втрат, проте продовжував виконувати поставлені бойові завдання навіть у найскладніших умовах.

    Загибель майора Богдана Загарулька та старшого лейтенанта Богдана Бабенка стала ще одним важким ударом для української військової авіації, яка від початку повномасштабної війни несе значне навантаження у боротьбі проти російської агресії.

    Одразу після аварії на місце падіння літака прибули рятувальники, співробітники правоохоронних органів та спеціалісти профільних служб.

    У мережі вже з’явилися перші кадри з місця катастрофи. За попередніми даними, аварія сталася на межі Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області.

    В оперативному штабі повідомили, що внаслідок падіння військового літака цивільне населення не постраждало. Також не зафіксовано руйнувань житлових будинків чи іншої цивільної інфраструктури.

    Наразі на місці трагедії тривають слідчі дії та робота експертів.

    Для встановлення причин катастрофи створено спеціальну комісію Повітряних сил України. До розслідування залучено профільних авіаційних фахівців, інженерів та експертів.

    Вони мають встановити всі обставини трагедії, технічний стан літака перед вильотом, а також перевірити можливі зовнішні фактори, які могли вплинути на розвиток подій.

    Офіційні причини аварії поки що не називаються. У командуванні наголошують, що будь-які висновки будуть зроблені лише після завершення всіх експертиз та аналізу інформації із бортових систем літака.

    Для української авіації ця трагедія стала ще одним нагадуванням про високу ціну війни. Щодня українські льотчики виконують складні бойові завдання, ризикуючи власним життям заради захисту держави та українського неба.

    Імена Богдана Загарулька та Богдана Бабенка назавжди залишаться в історії української військової авіації як імена офіцерів, які до останнього виконували свій обов’язок перед Батьківщиною.

  • «Почули вибух і побачили стовп диму»: на Хмельниччині розбився військовий літак

    «Почули вибух і побачили стовп диму»: на Хмельниччині розбився військовий літак

    У Хмельницькій області ввечері 16 червня сталася авіакатастрофа за участю військового літака. За попередніми даними, повітряне судно впало поблизу Шепетівського району. Наразі офіційні структури не розкривають тип літака та обставини інциденту, однак у місцевих Telegram-каналах і серед військових оглядачів уже з’явилися припущення, що йдеться про винищувач МіГ-29.

    Про авіакатастрофу першими повідомили місцеві пабліки та журналісти. За словами очевидців, незадовго до падіння мешканці району чули характерний звук польоту реактивного літака, після чого пролунав потужний вибух. У мережі також поширюються відео, на яких видно густий дим над полем, де, ймовірно, сталося падіння літака.

    За інформацією джерел РБК-Україна, факт авіакатастрофи підтверджується, однак офіційно тип літака поки що не називають. Водночас низка українських військових оглядачів та Telegram-каналів повідомляють, що мова може йти саме про винищувач МіГ-29. Проте на момент публікації підтвердження від Повітряних сил ЗСУ або Міністерства оборони України не було.

    Відомо, що інцидент стався в районі між Шепетівським та Полонським районами Хмельниччини. Рятувальні та спеціальні служби вже працюють на місці події. Інформації про долю екіпажу поки не оприлюднено. Офіційні органи традиційно не розкривають подібні дані до завершення первинних перевірок та інформування родичів.

    Додаткової уваги ситуації додає те, що раніше цього дня влада Хмельницької області повідомляла про проведення військових навчань у регіоні. Мешканців попереджали про можливі гучні звуки та активність авіації. Втім, наразі немає жодних підтверджень того, що катастрофа пов’язана саме з навчальними польотами.

    Не перша втрата української військової авіації

    Від початку повномасштабної війни українська авіація неодноразово зазнавала втрат як під час виконання бойових завдань, так і через аварійні ситуації.

    Однією з найболючіших стала трагедія на Житомирщині у серпні 2023 року, коли під час навчального польоту зіткнулися два літаки L-39. Тоді загинули троє українських пілотів, серед яких був відомий льотчик Андрій Пільщиков із позивним «Джус».

    У серпні 2024 року Україна втратила винищувач F-16 під час відбиття масштабної російської ракетної атаки. Тоді загинув один із перших українських пілотів, які освоїли цей тип літака, Олексій Месь («Мунфіш»).

    Наразі офіційні структури не коментують можливі причини нинішньої катастрофи на Хмельниччині. Серед версій можуть розглядатися технічна несправність, людський фактор або інші обставини, які встановлюватиме спеціальна комісія після розслідування.

    Станом на вечір 16 червня Повітряні сили ЗСУ та Міністерство оборони України не оприлюднили офіційної заяви щодо типу літака, причин падіння та можливих втрат серед екіпажу.

  • Військово-транспортний Іл-76 вилетів з України до Молдови з цивільною місією. Що відомо

    Військово-транспортний Іл-76 вилетів з України до Молдови з цивільною місією. Що відомо

    За інформацією наших джерел, підтверджених даними сервісу Flightradar, 25 травня з одного з прикордонних аеродромів України вилетів військово-транспортний літак Іл-76 з невійськовим вантажем.

    “Це був Іл-76, і його посадку для дозаправки в Кишиневі зафіксував відомий сайт Flightradar.

    Літак був “не порожній”, але що і для кого він вивозив – невідомо.

    Версія про те, що літак здали в оренду, відпадає – жодна з українських компаній не здавала свої літаки комусь.

    Після історії із затриманням української машини з валютою та золотом в Угорщині ходили чутки, що тепер для транспортування готівки необхідний інший надійний канал” – зазначає джерело.

  • “Не лише Mirage”: посол Франції натякнув на швидке прибуття Rafale в Україну — що стоїть за гучною заявою

    “Не лише Mirage”: посол Франції натякнув на швидке прибуття Rafale в Україну — що стоїть за гучною заявою

    Україна може отримати не лише французькі винищувачі Mirage 2000-5, а й багатоцільові бойові літаки Rafale. Таку заяву зробив посол Франції у Швеції Тьєррі Карльє, коментуючи майбутні поставки шведських винищувачів Gripen для українських Повітряних сил. Його слова вже викликали широкий резонанс серед військових аналітиків та західних медіа, адже раніше офіційного підтвердження щодо передачі Rafale Україні не було.

    У своєму дописі в соцмережі X французький дипломат привітав Україну та Швецію із просуванням угоди щодо винищувачів Gripen і написав, що разом із Mirage 2000-5 та Rafale, які «також скоро прибудуть», українські Повітряні сили зможуть зміцнити свої можливості в небі. Саме фраза про Rafale стала головною сенсацією заяви, оскільки до цього Париж офіційно повідомляв лише про передачу літаків Mirage 2000-5.

    На тлі цього повідомлення експерти почали аналізувати, чи справді Франція готова передати Україні один із найсучасніших винищувачів Європи. Видання Defense Express, на яке посилаються міжнародні ЗМІ, звертає увагу, що наразі немає жодних офіційних рішень Парижа щодо передачі Rafale. Водночас сам факт згадки цих літаків французьким дипломатом свідчить про те, що така тема вже перебуває у політичному та військовому порядку денному.

    Наразі більш реалістичним виглядає сценарій із подальшим постачанням Mirage 2000-5. Франція ще у 2024 році оголосила про передачу Україні цих винищувачів, а перші літаки були доставлені на початку 2025 року після модернізації та підготовки українських пілотів. За даними західних джерел, літаки отримали можливість використовувати ракети MICA, крилаті ракети SCALP-EG та авіабомби AASM Hammer, що значно розширило їхні бойові можливості.

    Французькі Mirage уже брали участь у відбитті російських повітряних атак. Повідомлялося, що ці літаки використовувалися для перехоплення крилатих ракет та ударних безпілотників під час масованих обстрілів території України. Західні оглядачі називають це важливим кроком у посиленні української системи протиповітряної оборони, адже винищувачі дозволяють знищувати цілі ще до їхнього входження у зону роботи наземних комплексів ППО.

    Окрему увагу зараз привертає шведська програма передачі Gripen. Наприкінці травня Україна та Швеція оголосили про просування домовленостей щодо постачання 20 нових винищувачів Gripen E/F та 16 уживаних літаків версії Gripen C/D. Перші борти можуть надійти вже взимку, а нові машини планується передавати поступово до 2030 року.

    У Міністерстві оборони України неодноразово наголошували, що Gripen можуть стати особливо небезпечними для російської фронтової авіації завдяки використанню ракет великої дальності Meteor. Ці ракети здатні вражати цілі на дистанціях понад 200 кілометрів, що створює додаткову загрозу для російських літаків Су-34 та інших носіїв керованих авіабомб.

    Щодо Rafale ситуація набагато складніша. Цей літак вважається флагманом французької бойової авіації та одним із найсучасніших багатоцільових винищувачів у світі. Його активно використовують Повітряно-космічні сили Франції, а також армії Індії, Єгипту, Греції, Хорватії та низки інших держав. Rafale здатний виконувати широкий спектр завдань — від завоювання переваги у повітрі до нанесення високоточних ударів по наземних цілях.

    Проте саме через високу цінність цих літаків швидка передача Україні виглядає малоймовірною. За даними західних аналітиків, виробник Dassault Aviation має значний портфель міжнародних замовлень, а темпи виробництва не дозволяють оперативно виготовити нові літаки для Києва. Навіть у разі підписання великого контракту перші нові Rafale могли б з’явитися в Україні лише у наступному десятилітті.

    Єдиним реалістичним варіантом швидкої передачі Rafale експерти називають постачання вживаних літаків зі складу французьких Повітряно-космічних сил. Однак це означало б скорочення власного авіапарку Франції, що є чутливим питанням для Парижа. За оцінками французьких військових, країні самій необхідно збільшувати кількість бойових літаків на тлі зростання загроз у Європі та світі.

    Водночас історія з Mirage показує, що французька позиція може змінюватися. Ще кілька років тому Париж категорично заперечував можливість передачі Україні цих винищувачів та підготовки українських пілотів. Проте згодом Франція не лише погодилася на передачу літаків, а й фактично стала одним із ключових авіаційних партнерів України. Саме тому слова французького посла про Rafale багато експертів сприймають як потенційний сигнал щодо майбутнього розвитку військової співпраці між Києвом та Парижем.

    Поки що офіційного рішення про передачу Rafale немає. Однак на фоні майбутнього надходження Gripen, уже поставлених F-16 та Mirage 2000-5, українська бойова авіація поступово переходить на стандарти НАТО та отримує дедалі ширший набір сучасних західних платформ. Якщо ж французькі Rafale справді з’являться в українському небі, це може стати одним із найгучніших оборонних рішень Європи за весь час повномасштабної війни.

  • Швеція передасть Україні 16 винищувачів Gripen: ще 20 новітніх літаків Київ планує закупити

    Швеція передасть Україні 16 винищувачів Gripen: ще 20 новітніх літаків Київ планує закупити

    Швеція офіційно оголосила про передачу Україні 16 винищувачів Saab JAS 39 Gripen модифікації C/D, які перебували у використанні шведських військово-повітряних сил. Крім того, Київ і Стокгольм ведуть переговори щодо закупівлі ще 20 новітніх винищувачів Gripen E, які мають суттєво посилити українську бойову авіацію у довгостроковій перспективі.

    Про це заявив прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським в Уппсалі, повідомляє «Європейська правда».

    За словами глави шведського уряду, Україна визначила саме Gripen як пріоритетний літак для модернізації власних Повітряних сил.

    «Україна чітко визначила літак Gripen як пріоритетний варіант для своїх ВПС у довгостроковій перспективі і має намір придбати найновішу версію – Gripen E», – заявив Крістерссон.

    Прем’єр Швеції уточнив, що Стокгольм передасть Україні 16 винищувачів Gripen C/D, а поставки очікуються вже на початку 2027 року.

    «Ми передаємо 16 таких Gripen модифікації C/D», – сказав він.

    За словами Крістерссона, цей крок стане важливим елементом посилення української системи протиповітряної оборони та одночасно зміцнить безпеку всієї Європи.

    «Це розширить українську ППО і протиповітряний захист Європи», – наголосив глава уряду Швеції.

    Окремо прем’єр повідомив, що Україна та Швеція продовжують переговори щодо придбання 20 новітніх винищувачів Gripen E. Саме ця модифікація є найсучаснішою версією шведського літака і вважається одним із головних конкурентів американських F-35 та французьких Rafale на світовому ринку бойової авіації.

    «Перемовини тривають і ми зможемо передати ці літаки до 2030 року», – зазначив Крістерссон.

    Відомо, що фінансування закупівлі Gripen E планується здійснювати частково за рахунок кредитних програм Європейського Союзу.

    Президент України Володимир Зеленський назвав рішення Швеції історичним та подякував Стокгольму за послідовну підтримку.

    Під час візиту до Швеції Зеленський також анонсував новий масштабний оборонний пакет допомоги, який включатиме підтримку українського оборонно-промислового комплексу та співпрацю зі шведськими виробниками озброєнь.

    У межах переговорів українська делегація провела зустрічі з представниками шведської оборонної промисловості, зокрема компанії Saab, яка є виробником винищувачів Gripen.

    Ще у жовтні 2025 року Швеція та Україна підписали лист про наміри щодо можливої передачі та продажу Україні від 100 до 150 винищувачів Gripen серії E у майбутньому. Тоді Зеленський заявляв, що перші літаки можуть надійти вже у 2026 році.

    Gripen вважається одним із найбільш адаптованих винищувачів для умов України. Його головною перевагою є здатність працювати з коротких та непідготовлених злітно-посадкових смуг, що особливо важливо в умовах постійної загрози ракетних ударів по аеродромах.

    Крім того, Gripen має сучасні системи радіоелектронної боротьби, високоточне озброєння та можливість інтеграції із західними системами ППО і розвідки.

    Експерти також звертають увагу на відносно низьку вартість експлуатації шведських літаків у порівнянні з іншими західними винищувачами. Це робить Gripen особливо привабливим варіантом для України в умовах тривалої війни та необхідності швидкого масштабування бойової авіації.

    На тлі передачі Україні F-16 від кількох країн НАТО поява Gripen може стати наступним етапом переходу української авіації на стандарти Альянсу.

    Аналітики зазначають, що поєднання F-16 та Gripen дозволить Україні суттєво розширити можливості контролю повітряного простору, перехоплення російських ракет і дронів, а також нанесення високоточних ударів по військових цілях РФ.

    Раніше шведські медіа повідомляли, що уряд Швеції вже готує окреме рішення щодо передачі Gripen Україні. За даними Aftonbladet, мова йшла саме про літаки модифікації C/D, які шведські ВПС поступово замінюють новими Gripen E.

    Водночас Швеція продовжує активно нарощувати власні оборонні витрати на тлі зростання загрози з боку Росії після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

    Передача Gripen стане одним із найбільших авіаційних пакетів допомоги Україні від європейських союзників та може суттєво змінити баланс сил у повітрі в найближчі роки.

  • Литва попередила про російський GPS-спуфінг: сигнали можуть впливати на всю Європу

    Литва попередила про російський GPS-спуфінг: сигнали можуть впливати на всю Європу

    Литва попередила про суттєве розширення російських можливостей у сфері радіоелектронної боротьби, заявивши, що Росія здатна здійснювати підміну та спотворення супутникових навігаційних сигналів GPS на відстані до 450 кілометрів углиб території Європи. Йдеться про технологію GPS-спуфінгу, яка дозволяє створювати фальшиві координати, вводити в оману навігаційні системи та потенційно впливати на безпеку авіації, морського транспорту і критичної інфраструктури.

    Про це заявив заступник голови Служби регулювання зв’язку Литви Даріус Кулєсіу, повідомляє Reuters. За його словами, з початку 2025 року Росія значно розширила свою технічну інфраструктуру для здійснення таких операцій. Зокрема, кількість антен у Калінінградській області, яка межує з країнами Європейського Союзу та НАТО, зросла з трьох до 36, що, на думку литовських фахівців, свідчить про системний характер підготовки до масштабного глушіння та підміни сигналів.

    Калінінградський регіон у цьому контексті розглядається як ключовий вузол російської системи радіоелектронного впливу на Балтійський регіон. Його географічне розташування дозволяє потенційно впливати одразу на кілька країн ЄС, включно з Литвою, Польщею та Латвією, а також на морські та повітряні маршрути в Балтійському морі. Литовські регулятори зазначають, що раніше подібні випадки фіксувалися епізодично, однак тепер вони набули постійного характеру.

    За даними литовської сторони, перші сигнали втручання у GPS-системи спостерігалися ще під час саміту НАТО у Вільнюсі у 2023 році, але тоді вони мали короткочасний і локальний характер. Нині ж, як стверджують у Вільнюсі, йдеться про безперервний і системний вплив, який може бути частиною ширшої гібридної стратегії тиску на країни Європи та Альянсу.

    Зона потенційного впливу російських систем GPS-спуфінгу, за оцінками литовських експертів, охоплює значну частину Північної та Східної Європи. У зоні ризику опиняються акваторія Балтійського моря, Естонія, Латвія, Литва, велика частина Польщі, а також окремі регіони Фінляндії, Швеції та навіть Білорусі. Це означає, що порушення навігаційних сигналів може впливати як на цивільну авіацію, так і на морське судноплавство, де точність GPS є критично важливою для безпеки маршрутів.

    Окрему увагу литовські фахівці звертають на вплив таких технологій на мобільні та телекомунікаційні мережі. У прикордонних районах Литви, особливо поблизу Калінінградської області, вже фіксуються перебої у роботі зв’язку та зниження якості сигналу. За спостереженнями, інтенсивність цих збоїв може зростати у періоди активізації російських систем радіоелектронної боротьби, зокрема на тлі атак українських безпілотників по території Російської Федерації.

    Литовська сторона наголошує, що такі дії створюють не лише технічні незручності, а й реальні ризики для безпеки. Авіаційні служби змушені коригувати маршрути або переходити на резервні системи навігації, що підвищує навантаження на операторів і збільшує ризики помилок. Морські перевізники також стикаються з труднощами у точному визначенні координат, що особливо небезпечно у вузьких судноплавних зонах Балтійського моря.

    Європейські експерти з безпеки вже тривалий час попереджають, що Росія активно використовує засоби радіоелектронної боротьби як інструмент гібридного впливу. Подібні методи дозволяють чинити тиск на країни ЄС і НАТО без прямого військового зіткнення, створюючи постійну напругу в критичній інфраструктурі та змушуючи держави витрачати додаткові ресурси на захист навігаційних і комунікаційних систем.

    На тлі цих подій українські розвідувальні структури також повідомляють про посилення російських гібридних операцій, зокрема в інформаційній сфері. За їхніми даними, паралельно з технічними засобами впливу Москва активізує дезінформаційні кампанії, спрямовані на дестабілізацію ситуації в Україні та послаблення міжнародної підтримки Києва.

    Таким чином, ситуація з GPS-спуфінгом у Балтійському регіоні розглядається як частина ширшої системної стратегії, яка включає як кібернетичні та радіоелектронні методи впливу, так і інформаційні операції. Експерти наголошують, що такі дії поступово формують нову реальність гібридної безпеки в Європі, де межа між військовими та невійськовими загрозами стає дедалі більш розмитою.