Radaonline.news

Позначка: аукціон

  • Укрексімбанк знову виставив на продаж київський довгобуд Sky Towers

    Укрексімбанк знову виставив на продаж київський довгобуд Sky Towers

    У столиці знову намагаються продати один із найвідоміших київських довгобудів — багатофункціональний комплекс Sky Towers. Державний «Укрексімбанк» виставив об’єкт на аукціон у системі електронних торгів OpenMarket. Торги заплановані на 27 лютого, а стартову ціну знижено майже у десять разів у порівнянні з попередніми спробами продажу.

    Про це повідомили у пресслужбі державного підприємства «СЕТАМ».

    Початкова вартість лоту становить 662,33 млн гривень. Для порівняння, ще у 2023 році комплекс намагалися реалізувати зі стартовою ціною 7,1 млрд гривень. Надалі ціну неодноразово зменшували, однак покупця знайти не вдалося.

    Об’єкт розташований на земельній ділянці площею 0,74 га на перетині вулиці Шолуденка, проспекту Берестейського та вулиці Борщагівської. За проєктом Sky Towers мав складатися з двох офісних веж: 47-поверхової та 34-поверхової, з’єднаних стилобатом, а також окремої двоповерхової будівлі банку. Загальна запроєктована площа комплексу перевищує 51 тисячу квадратних метрів.

    Фактично ж будівництво завершено лише приблизно до рівня 27 поверхів. Рівень готовності об’єкта оцінюють у 51%. Роботи були зупинені ще у 2015 році, після чого проєкт став одним із найбільш відомих довгобудів Києва.

    Будівництво Sky Towers розпочала компанія KDD Group у 2007 році. Під час фінансової кризи 2008 року девелопер залучив кредит в «Укрексімбанку» на суму, еквівалентну 3 млрд гривень. Через фінансові труднощі компанія не змогла виконати зобов’язання, і в 2021 році банк виграв суд щодо стягнення заборгованості.

    Того ж року фінустанова виставила на продаж права вимоги за кредитом разом із забезпеченням у вигляді недобудованого комплексу. Відтоді актив неодноразово намагалися реалізувати, однак безрезультатно. Нинішній аукціон стане ще однією спробою знайти інвестора для проблемного об’єкта.

  • Держава продає частину ПриватБанку: як придбати акції та скільки можна заробити

    Держава продає частину ПриватБанку: як придбати акції та скільки можна заробити

    Уряд готує перший в історії масовий продаж частини державного банку для громадян через мобільний застосунок. Йдеться про 7% акцій ПриватБанку, які планують реалізувати фізичним особам через “Дію”. Очікується, що такий крок принесе бюджету близько 18 мільярдів гривень і стане тестом готовності українців інвестувати у державні активи під час війни.

    За інформацією Mind.ua, відповідний механізм прописаний у внутрішній урядовій презентації. Ідею розробив Руслан Магомедов — колишній голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Він ще раніше просував концепцію так званих “народних IPO”, коли невеликі пакети акцій великих держкомпаній продають безпосередньо громадянам.

    Мова йде насамперед про стабільні та стратегічні підприємства, які генерують прибуток і виплачують дивіденди, але при цьому залишаються під контролем держави. Серед потенційних учасників програми називали НАК “Нафтогаз України”, “Енергоатом” і ПриватБанк. Саме банк може стати першим пілотним кейсом.

    У випадку з ПриватБанком держава розраховує частково компенсувати витрати на докапіталізацію фінустанови після націоналізації у 2016 році. Водночас продаж невеликого пакета дозволить перевірити інтерес приватних інвесторів і фактично запустити новий формат “народної приватизації”.

    Станом на кінець 2025 року статутний капітал банку поділений на 736 мільйонів простих акцій. На продаж планують виставити 51,5 мільйона акцій, що становить 7% від загального обсягу. Стартова ціна — 300 гривень за одну акцію. Загальний обсяг залучених коштів може сягнути близько 18 мільярдів гривень.

    Продаж відбуватиметься у форматі аукціону через застосунок “Дія”. Участь зможуть взяти лише громадяни України. Аукціон триватиме один місяць, і кожен учасник матиме право подати лише одну заявку.

    Для участі потрібно буде задепонувати кошти на спеціальному рахунку в одному з державних банків — Укргазбанку, Сенс Банку або Укрексімбанку. Максимальна сума внеску становитиме 400 тисяч гривень. За стартовою ціною це дозволяє придбати до 1333 акцій в одні руки.

    Заявки за ціною, що дорівнює або перевищує середню аукціонну, задовольнятимуться. Якщо ціна нижча — кошти повернуть. Після завершення торгів акції автоматично зарахують на рахунки в цінних паперах, відкриті в державних банках, а надалі їх можна буде продавати чи купувати на українських біржах.

    В уряді наголошують і на потенційній інвестиційній привабливості. За оцінками, одна акція може приносити близько 40 гривень дивідендів на рік, що відповідає приблизно 10% дохідності. У 2025 році дивідендна дохідність банку оцінювалась навіть вище — на рівні 12,4%.

    Додатковим фактором стабільності називають завершення багаторічних судових спорів щодо націоналізації. Високий суд Лондона підтримав позицію ПриватБанку та зобов’язав колишніх акціонерів Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова компенсувати близько 3 мільярдів доларів збитків. Це, за оцінками уряду, зменшує юридичні ризики та робить банк “чистішим” активом для інвесторів.

    Якщо пілотний продаж буде успішним, подібну модель можуть застосувати й до інших великих державних компаній, що стане новим етапом приватизації в Україні.

  • ДТЕК достроково розірвав контракт з «Енергоатомом» через цінові суперечки

    ДТЕК достроково розірвав контракт з «Енергоатомом» через цінові суперечки

    ДТЕК достроково розірвав контракт із державним підприємством «Енергоатом» після заяв про можливе виведення з компанії приблизно 2 млрд грн через схеми з цінами на електроенергію.

    За словами голови Комітету Верховної Ради з питань енергетики Андрія Геруса, конфлікт виник після аукціону 14 січня, на якому «Енергоатом» реалізував значні обсяги електроенергії за старими, нижчими цінами, напередодні їхнього підвищення. Такі дії, за інформацією експертів, могли призвести до додаткових втрат для державного підприємства та надприбутків для певних трейдерів.

    ДТЕК у своєму зверненні зазначив, що подальше співробітництво за чинним контрактом стає неможливим через непередбачуваність ринкових умов та ймовірні фінансові ризики, які виникають через зміни цінової політики «Енергоатома».

    Експерти вважають, що дострокове розірвання контракту може вплинути на стабільність постачання електроенергії та ринок оптової торгівлі, а також збільшити напруженість між державними та приватними гравцями енергетичного сектору.

  • Аукціон АРМА віддав сотні гектарів Карпат людям із групи Льовочкіних

    Аукціон АРМА віддав сотні гектарів Карпат людям із групи Льовочкіних

    8 січня 2026 року Агентство з розшуку та менеджменту активів продало 460 гектарів землі на полонині Боржава в Закарпатській області за 89,5 мільйона гривень.

    Земельні ділянки були поділені на три лоти, для яких одночасно провели три окремі торги. Усі вони відбувалися за процедурою так званого голландського аукціону — формату, за якого стартова ціна поступово знижується, доки перший учасник не погодиться на купівлю. У кожному з аукціонів був лише один учасник, що дозволило викупити активи за мінімально можливими цінами.

    Так, Андрій Вінграновський придбав ділянку площею 26,7 гектара за 5,4 мільйона гривень при стартовій ціні 10,4 мільйона, а також лот у 199,1 гектара за 39,1 мільйона гривень замість початкових 75,2 мільйона. Ще 234,77 гектара за 45 мільйонів гривень при стартовій ціні 88,2 мільйона викупив Ігор Власюк.

    У підсумку середня ціна однієї сотки землі в Карпатах склала близько двох тисяч гривень. Для порівняння, ще в листопаді 2024 року АРМА публічно заявляло, що очікує отримати від продажу цих земель понад один мільярд гривень.

    Згідно з даними сервісу Opendatabot, Андрій Вінграновський є власником компанії «Омбрі Інвестмент», яка входить до корпоративної групи родини Льовочкіних. Він також є чоловіком Юлії Льовочкіної. Ігор Власюк, який придбав найбільший лот, є засновником ТОВ «Боржава Есет», кінцевим бенефіціаром якого також є Вінграновський.

    Раніше, у серпні 2025 року, журналісти Bihus.Info повідомляли, що Сергій Льовочкін планує будівництво великого гірськолижного курорту «Боржава» саме на цій території. Продаж землі через АРМА фактично відкрив шлях для реалізації цього проєкту.

    Таким чином, сотні гектарів карпатської полонини, яку екологи роками намагалися захистити від забудови, перейшли до структур, пов’язаних із впливовою політично-бізнесовою групою, за цінами, які у десятки разів нижчі від раніше озвучених державою очікувань.

  • Укрзалізниця продала невідомий комплекс активів за 123 млн грн

    Укрзалізниця продала невідомий комплекс активів за 123 млн грн

    На платформі Prozorro 22 жовтня відбувся аукціон із продажу комплексу активів АТ «Українська залізниця». Стартова ціна становила 117,6 млн грн, а остаточна пропозиція переможця — 123 млн. Різниця між двома учасниками склала лише 200 гривень. Однак головне питання — що саме продали — залишається без відповіді. Про це пише блогер Володимир Бондаренко.

    У документації зазначено лише код закупівлі «05100000-6 — Комплекс активів підприємства». Жодних деталей про склад, призначення або розташування майна у відкритому доступі немає. Невідомо, чи були між собою пов’язані два учасники торгів, а також — хто саме став переможцем.

    У кулуарах ринку ходять чутки, що йдеться не про стратегічні об’єкти, а про родовище корисних копалин, однак прозорої інформації від «Укрзалізниці» немає. Якщо це не оборонна таємниця, то такий рівень закритості виглядає щонайменше підозріло.

    Експерти ставлять питання: чому продаж проводить не Фонд держмайна, а сама залізниця, і чи не приховується під грифом «комплекс активів» банальний дерибан державного майна. Згадують і керівника компанії Євгена Перцовського, якому закидають непрозорість рішень, а також начальника служби безпеки Олександра Риковцева, колишнього співробітника НАБУ.

    Суспільство не має доступу ні до декларацій керівництва, ні до списку проданих об’єктів. Тим часом вартість угоди — понад три мільйони доларів — зникає у звітах без жодного пояснення.

  • Одеський припортовий завод на п’ятому колі приватизації: чи отримає актив Kernel

    Одеський припортовий завод на п’ятому колі приватизації: чи отримає актив Kernel

    Фонд державного майна оголосив про п’яту спробу приватизувати Одеський припортовий завод. Аукціон призначено на 25 листопада, стартова ціна державного пакета (99,5667% акцій) встановлена на рівні близько 4,5 мільярда гривень. Попередні етапи приватизації неодноразово блокувалися юридичними й політичними перешкодами, а основне хімічне виробництво на підприємстві фактично зупинене з 2021 року; останні роки завод виконував переважно роль портового хабу і забезпечував перевалку зерна, а також частково — потреби в кисні й азоті.

    Уряд пояснює ініціативу залучення приватного інвестора необхідністю відновлення виробничих потужностей, наповнення держбюджету і створення робочих місць. Розпорядження Кабміну, яке затверджувало умови конкурсу, передбачає збереження ключових видів діяльності підприємства і вкладення інвестицій упродовж п’яти років, а також погашення заборгованостей із зарплат і перед бюджетом у визначені терміни. Це — офіційні умови, які має виконати покупець після укладення угоди.

    У відкритих джерелах з’явилась інформація про зацікавленість у активі агрохолдингу Kernel, пов’язаного з бізнесменом Андрієм Веревським. За даними видання LB.UA та інших джерел, Kernel нібито вже вніс гарантійний внесок для участі в торгах. У соцмережах та дописах у публічних групах лунають твердження, що участь компанії буде формальною й що Kernel фактично залишиться єдиним учасником аукціону, що унеможливить реальну конкуренцію. Такі повідомлення також містять закиди про можливе «контрольоване» повернення активу попереднім власникам та про те, що обов’язкова екологічна експертиза нібито не проводилася. Утім ці заяви походять із непідтверджених у публічному просторі джерел і на даний момент не мають підтвердження в офіційних документах.

    У мережі також обговорюють питання статусу активу «Вента ЛТД» — компанії, яка, за окремими повідомленнями, раніше була виведена з-під контролю російських бенефіціарів через управління арештованими активами (АРМА), а нещодавно нібито повернулася під управління попередніх власників. Ці деталі вимагають перевірки в державних реєстрах і у самого АРМА, оскільки йдеться про зміну прав на активи, що може істотно вплинути на конкурентну ситуацію навколо ОПЗ.

    Про інтерес Kernel до ОПЗ у публічних коментарях від імені компанії поки що офіційних заяв не надходило; представники Фонду держмайна також можуть підтвердити або спростувати факти щодо внесення гарантійних внесків і проведення експертиз. У разі надходження запитів до відповідних відомств варто очікувати офіційні роз’яснення щодо виконання передприватизаційних процедур, результатів аудиту та екологічних досліджень.

    Економічна й безпекова складова питання очевидна: у разі успішного продажу і належних інвестицій новий власник отримує можливість відновити виробництво добрив, що важливо для агросектора, та наповнити бюджет. У разі ж «контрольованої» приватизації без реальної конкуренції існує ризик суспільного резонансу й юридичних спорів, які знову можуть ускладнити відновлення підприємства.

  • 6,7 млн за 40 гектарів: як аграрії та депутати скуповували землю на аукціонах Волині

    6,7 млн за 40 гектарів: як аграрії та депутати скуповували землю на аукціонах Волині

    Протягом 2023–2024 років на Волині через систему Prozorro.Продажі реалізували 27 арештованих земельних ділянок загальною площею понад 40 гектарів. Це були наділи, вилучені у боржників через невиплати кредитів або банкрутство, подальшу долю яких визначали державні та приватні виконавці.

    За два роки продажі принесли державі 6,7 млн грн. Сума лише трохи перевищила стартову ціну, адже більшість аукціонів відбувалися без реальної конкуренції. Частина ділянок призначалася під житлову забудову, інша – для ведення особистого селянського господарства.

    Найбільший обсяг землі придбала компанія «МГК «Форест» колишнього нардепа Сергія Мартиняка – понад 7 гектарів у Володимирському районі. Підприємство часто було єдиним учасником торгів або ж змагалося з особами, пов’язаними з власником.

    Аналогічну практику застосовував і аграрій Валерій Діброва з компанією «П’ятидні». Така схема дозволяла великим гравцям фактично без конкуренції розширювати свої земельні активи.

    Розслідування виявило низку випадків, що свідчать про штучну конкуренцію:

    • ТОВ «П’ятидні» на торгах змагалося зі своїми ж юристами;

    • «Волинь-агроцентр» мав суперників серед колишніх бухгалтерів;

    • інші учасники були працівниками або афілійованими особами аграрних компаній.

    Такі дії усували конкуренцію й спотворювали результати, що прямо суперечить закону про захист економічної конкуренції.

    Серед нових власників опинилися й місцеві політики:

    • фермерське господарство «Аміла» депутата облради Романа Микитюка придбало майже 1,4 га;

    • посадовець Луцької міськради Василь Демчук став власником ділянки на 1,4 га у селі Пульмо;

    • будівельна компанія «Ефект» Сергія Бохонка отримала 25 соток у Струмівці під Луцьком, скориставшись арештом через неповернений кредит.

  • Нафтогазові надра Львівщини підуть з молотка у жовтні

    Нафтогазові надра Львівщини підуть з молотка у жовтні

    Державна служба геології та надр України оголосила аукціон з продажу спецдозволу на користування надрами Любинецької площі, що розташована у Стрийському та Дрогобицькому районах Львівської області. Стартова ціна лота — 96,6 млн грн без ПДВ.

    Пропозиції від учасників прийматимуть до 28 жовтня, а торги відбудуться 29 жовтня на електронному майданчику Prozorro.Продажі.

    Площа ділянки становить 83,87 кв. км, з яких 17,35 кв. км винесені за межі через перетин з Довголуцькою площею. Надра містять природний газ, нафту та конденсат, а строк користування за договором складатиме 20 років.

    Любинецька площа входить до Бориславського нафтогазоносного району та межує з кількома діючими родовищами — Стинавським, Південно-Стинавським, Орів-Уличнянським, Мельничинським та Семигинівським. Геологічна модель ділянки підтверджена результатами сейсморозвідки та буріння.

    Ініціатором торгів стало ТОВ «Дарєм-Груп» із Полтавської області, засновником якого є Дмитро Макаров. Раніше Міндовкілля двічі відмовляло у проведенні аукціону через те, що ділянка частково розташована на притоках річки Стрий та на землях лісогосподарського призначення.

    Якщо хочете, можу підготувати аналітичний матеріал про потенціал цього родовища та ймовірний інтерес інвесторів. Це допоможе зрозуміти, чи є шанс, що ціна під час торгів значно зросте.

  • «Укрбуд» фактично перейде Микитасю: афілійована фірма виграла аукціон на 805 млн грн

    «Укрбуд» фактично перейде Микитасю: афілійована фірма виграла аукціон на 805 млн грн

    Максим Микитась, колишній народний депутат і підозрюваний у низці корупційних справ, фактично стане новим власником державного «Укрбуду». Пов’язана з ним компанія ТОВ «Техно-Онлайн» виграла аукціон, запропонувавши 805 мільйонів гривень за об’єкти нерухомості збанкрутілого державного забудовника.

    Фірма-«переможець» оформлена на фіктаря — 29-річну Марину Айаб. А документи на торги від її імені підписував адвокат Микита Тарковський — юрист, який представляє інтереси дружини Микитася у судах та пов’язаний з іншими структурами, афілійованими з екснардепом.

    Ще один учасник торгів, компанія “Петро Ойл енд Кемікалс”, пов’язана з проросійським олігархом з Грузії Давідом Бежуашвілі, запропонувала на 1 тисячу гривень більше. Однак її було дискваліфіковано за рішенням Фонду держмайна України (ФДМУ), що відкрило шлях до перемоги «Техно-Онлайн».

    Таким чином, активи «Укрбуду», колись найбільшого державного забудовника, можуть опинитися в руках особи, яку правоохоронці підозрюють у розкраданні сотень мільйонів під час інших будівельних схем.

    Наразі угода ще не завершена, але переможець уже визначений.

  • ДБР передало АРМА активи на понад 11,5 мільярда гривень у 2024 році

    ДБР передало АРМА активи на понад 11,5 мільярда гривень у 2024 році

    Державне бюро розслідувань (ДБР) у 2024 році передало до Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) активи, які визнані необґрунтованими, на загальну суму понад 11,5 мільярда гривень. Про це повідомляє пресцентр ДБР.

    За даними ДБР, дохід від управління переданими активами становить понад 1 млрд 68 млн гривень. Загалом за рік завдяки роботі Бюро державний бюджет поповнився на 5 млрд гривень.

    “Держава витрачає на утримання ДБР у рази менше, ніж отримує від його роботи. Це свідчить про високу ефективність відомства,” – заявили у Бюро.

    У 2024 році в межах “великої приватизації” відбувся перший аукціон із продажу майна, конфіскованого за матеріалами ДБР. За один з об’єктів держава отримала 1,89 млрд гривень.

    Крім того, до державного бюджету було стягнуто 1,8 млрд гривень від активів компанії, пов’язаної з російським букмекером 1xBet. Завершується процедура конфіскації активів онлайн-казино Pin-Up, які оцінюються у 2,6 млрд гривень.

    ДБР продовжує виявляти та передавати в управління АРМА активи колишніх народних депутатів, підозрюваних у державній зраді. У 2024 році було передано:

    • Майно та корпоративні права львівських будівельних компаній “Бетонбуд” і “Капітал Плаза”.
    • 50% корпоративних прав ТОВ “Галицьке перехрестя”, кінцевими бенефіціарами якого є родичі ексдепутатів.
    • Яхту Royal Romance орієнтовною вартістю 5,9 млрд гривень.

    До АРМА також передано:

    • Чотири гелікоптери та два літаки, що належали кримським підприємцям.

    Державне бюро розслідувань продовжує активно працювати над виявленням необґрунтованих активів, сприяючи фінансовій стабільності та економічному відновленню України.

    Нагадаємо, детективи Національного антикорупційного бюро України з липня 2024 року проводять досудове розслідування щодо можливого незаконного збагачення першого заступника  директора Державного бюро розслідувань Олександра Удовиченка – фігуранта журналістського розслідування Hromadske, в якому йдеться, що він живе в незадекларованій елітній квартирі в Києві.