Позначка: атаки на інфраструктуру

  • «Нафтогаз» уперше за майже рік купив газ на біржі: що стоїть за поверненням компанії на ринок

    «Нафтогаз» уперше за майже рік купив газ на біржі: що стоїть за поверненням компанії на ринок

    Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» уперше з липня 2025 року придбала природний газ на Українській енергетичній біржі. Учасники ринку пов’язують повернення компанії до закупівель із різким зростанням цін на газ у Європі та наслідками російських атак по українській газовій інфраструктурі.

    Про це повідомляє ExPro.

    За даними видання, 14 травня «Нафтогаз Трейдинг» придбав 200 тисяч кубометрів природного газу з постачанням у червні. Середньозважена ціна закупівлі становила 21 667 гривень за тисячу кубометрів без ПДВ або близько 26 тисяч гривень із ПДВ.

    Для порівняння, ринкові ціни на ресурс червня в Україні того дня коливалися у межах від 25 690 до 26 200 гривень за тисячу кубометрів із ПДВ.

    Експерти зазначають, що газ на внутрішньому українському ринку зараз коштує дешевше, ніж у Європі. Саме тому закупівля ресурсу на українській біржі стала економічно вигіднішою для державної компанії.

    До цього «Нафтогаз» тривалий час виступав переважно продавцем ресурсу на біржі, а не покупцем. Востаннє компанія виходила на біржовий ринок для закупівлі газу ще влітку минулого року.

    Аналітики ринку також припускають, що на рішення про повернення до активних закупівель вплинули російські атаки на об’єкти газової інфраструктури.

    Зокрема, 5 травня Росія здійснила масовану комбіновану атаку по об’єктах групи «Нафтогаз» у Сумській та Харківській областях. У компанії тоді повідомляли про пошкодження інфраструктури та втрату частини видобутку.

    Крім того, 13 травня російські війська знову атакували об’єкти «Нафтогазу» у двох областях.

    На цьому тлі Україна продовжує підготовку до наступного опалювального сезону та формування необхідних запасів газу.

    За інформацією ExPro, у 2025 році «Нафтогаз Трейдинг» уже придбав на біржі 34,3 мільйона кубометрів природного газу. Загалом із моменту виходу компанії на біржу для закупівель у 2023 році обсяг придбаного ресурсу сягнув майже 1,29 мільярда кубометрів.

    Окремо експерти звертають увагу на ситуацію з імпортом газу в Україну. У квітні обсяги імпорту впали у 28 разів і стали найнижчими з грудня 2024 року. Основною причиною називають високі ціни на європейському ринку, через які імпортний ресурс став менш вигідним для українських компаній.

    На газовий ринок також впливають загальноєвропейські тенденції. Попри санкції та енергетичну кризу, деякі країни ЄС продовжують купувати російський газ, а ціни на енергоресурси залишаються чутливими до військових ризиків, атак на інфраструктуру та ситуації на Близькому Сході.

    Повернення «Нафтогазу» до активних закупівель на внутрішньому ринку може стати одним із факторів формування цін на газ в Україні найближчими місяцями, особливо напередодні осінньо-зимового періоду.

  • Евакуація за 7 хвилин: Укрзалізниця масово посилює безпеку поїздів через загрозу атак

    Евакуація за 7 хвилин: Укрзалізниця масово посилює безпеку поїздів через загрозу атак

    В Україні всі пасажирські поїзди почали оснащувати спеціальними наборами для екстреної евакуації — рішення ухвалили на тлі зростання загроз для залізничної інфраструктури та збільшення кількості атак. Нові заходи безпеки мають не лише пришвидшити евакуацію, а й мінімізувати ризики для пасажирів у критичних ситуаціях.

    Як повідомили в Укрзалізниці, поїзні бригади отримують додаткове обладнання: ліхтарі, гучномовці, свистки, флуоресцентні палички, а також речі для базового комфорту — дощовики та пледи. Це дозволяє оперативно освітити шлях евакуації, координувати людей і підтримувати їх у складних погодних умовах або вночі.

    У компанії пояснюють, що головна мета — зробити евакуацію максимально швидкою та контрольованою. У критичний момент важливо не допустити паніки: персонал має змогу подати сигнал, зорієнтувати пасажирів і забезпечити їх безпечний вихід із вагонів.

    Особливість нововведення — пріоритетність. Насамперед додатковим інвентарем оснащують ті поїзди, які курсують у регіонах із підвищеним ризиком або де евакуації відбуваються найчастіше. Такий підхід дозволяє швидко посилити безпеку саме на найбільш уразливих маршрутах.

    Водночас рішення про евакуацію залишається чітко регламентованим. Поїзди не зупиняють автоматично через повітряну тривогу — евакуація відбувається лише у випадку безпосередньої загрози конкретному складу. Це стало можливим завдяки роботі моніторингового центру, який у режимі реального часу відстежує як рух поїздів, так і потенційні повітряні атаки.

    Такі зміни — не випадкові. За останні роки залізниця стала однією з цілей атак. За офіційними даними, з початку повномасштабної війни зафіксовано тисячі ударів по об’єктах інфраструктури, включно з вагонами та локомотивами. Лише у 2026 році частка атак на залізницю суттєво зросла, що змусило переглянути підходи до безпеки.

    Окрему увагу приділяють швидкості реагування. За оцінками фахівців, повна евакуація пасажирів із поїзда може займати приблизно 7–8 хвилин. Саме тому критично важливо, щоб усі дії були відпрацьовані, а інструменти — під рукою.

    Важливо й те, що нові набори — лише частина комплексних змін. Раніше Укрзалізниця вже оновила алгоритм евакуації: тепер потяги зупиняють лише тоді, коли загроза зафіксована в конкретному радіусі, а не просто через загальну тривогу в області. Це дозволяє уникати зайвих зупинок і водночас підвищує точність реагування.

    Експерти наголошують: вагони поїздів у сучасних умовах не є безпечним укриттям. Навпаки, вони можуть ставати мішенню через свою помітність. Саме тому під час евакуації пасажирам рекомендують відійти від поїзда щонайменше на 100 метрів і діяти за інструкціями персоналу.

    Також важливий психологічний аспект. Наявність чітких інструкцій і оснащення допомагає зменшити рівень стресу серед пасажирів. Люди розуміють, що система працює, а персонал підготовлений до дій у надзвичайних ситуаціях.

    Паралельно Укрзалізниця продовжує модернізацію рухомого складу. Уже найближчим часом у рейси виходять нові пасажирські вагони українського виробництва, які відповідають сучасним стандартам безпеки та комфорту. Це свідчить про системний підхід до оновлення галузі навіть у складних умовах війни.

    У підсумку впровадження додаткового інвентарю для евакуації — це не просто технічне оновлення, а частина нової безпекової стратегії. Вона враховує реальні загрози, досвід попередніх атак і необхідність швидкого реагування.

    Залізниця залишається ключовим транспортним артерієм країни — як для цивільних перевезень, так і для евакуації населення. Саме тому її безпека стає питанням не лише логістики, а й життя тисяч людей щодня.

  • Найгірша ситуація зі світлом цієї зими: Київ, Одеса та Харків можуть зіткнутися з тривалими відключеннями

    Найгірша ситуація зі світлом цієї зими: Київ, Одеса та Харків можуть зіткнутися з тривалими відключеннями

    Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики, повідомив про можливі проблеми з електропостачанням цієї зими, вказуючи, що Київ, Одеса та Харків можуть стати епіцентрами найбільших труднощів. За його словами, в столиці можливі відключення електроенергії до 16 годин на добу, що створює серйозні виклики для жителів і інфраструктури.

    Найгірша ситуація зі світлом цієї зими буде в Києві, Одесі та Харкові.

    «В Україні є кілька слабких місць енергосистеми. Це Київ, Одеса і Харків, де зараз буде найгірше. Це великі міста, Харків узагалі під прямим вогнем, там будь-яка підстанція і будь-яка генерувальна потужність може бути в будь-який момент зруйнована. Там найвищі військові ризики.

    Київ і Одеса – величезні пункти споживання, в Одесі майже немає власної генерації. Зараз там встановлюються генерувальні потужності, які, дай Боже, зможуть забезпечити водопостачання. Це буде дуже добре, якщо вони встигнуть запустити те, що має забезпечити водопостачання і хоча б половину теплопостачання міста.

    Київ – вкрай дефіцитне місто. Для Києва колись будували Чорнобильську станцію, по суті, щоб забезпечити його енергією. Взимку Києву не вистачає 800-900 мегават потужності, які потрібно привозити ззовні. Якщо їх нізвідки привезти, давайте будемо відверті, це означає, що кияни залишаться без електрики. Тобто, якщо Київ відрізати від зовнішнього енергопостачання, кияни сидітимуть без світла по 16 годин на добу, і це буде нормою», – заявив Харченко.