Позначка: атака дронів

  • Російський дрон влучив у навчальний заклад у центрі Рівного: вже десятеро поранених

    Російський дрон влучив у навчальний заклад у центрі Рівного: вже десятеро поранених

    У вівторок, 13 жовтня, російські війська атакували центр Рівного ударним безпілотником. Дрон влучив у корпус навчального закладу, спричинивши значні руйнування. За уточненою інформацією, внаслідок атаки поранення отримали десятеро людей. На місці працюють рятувальники, медики та інші екстрені служби.

    Про це повідомив начальник Рівненської обласної військової адміністрації Олександр Коваль, передає «Укрінформ».

    За словами очільника області, російський безпілотник поцілив безпосередньо в будівлю навчального закладу в центральній частині міста.

    «Маємо приліт БпЛА в центр міста, в корпус навчального закладу», — заявив Коваль.

    Він зазначив, що на місці удару працюють усі необхідні служби. Попередньо зафіксовано значну кількість пошкоджень.

    Спочатку місцева влада повідомляла про поранених без уточнення їхньої кількості. Згодом у Рівненській ОВА підтвердили, що внаслідок російської атаки постраждали десятеро людей.

    Інформацію про влучання в корпус університету також оприлюднив міський голова Рівного Олександр Третяк.

    Наразі невідомо, скільки людей перебували всередині будівлі в момент удару. Інформації про загиблих у перших офіційних повідомленнях не було.

    Подробиці щодо характеру травм та стану поранених уточнюються.

    Рівненщина зазнала кількох атак

    Це вже не перший російський удар по Рівненській області за останню добу.

    Увечері 12 жовтня російські війська також атакували обласний центр. Тоді було пошкоджено нежитлове приміщення.

    За повідомленням Олександра Коваля, під ударом опинився і Сарненський район, де зафіксували пошкодження цивільної інфраструктури, зокрема житлових будинків та гуртожитків.

    Отже, регіон протягом короткого проміжку часу пережив кілька російських атак, наслідки яких зачепили цивільні об’єкти.

    Російські удари загрожують роботі закладів освіти

    Ураження навчального корпусу вкотре порушує питання безпеки освітньої інфраструктури в умовах війни.

    Навіть за відсутності навчальних занять у момент атаки пошкодження приміщень можуть ускладнити організацію освітнього процесу та вимагати проведення відновлювальних робіт.

    Водночас наразі не повідомляється, як саме влучання вплине на подальшу роботу постраждалого закладу.

    Станом на 11:16 13 жовтня підтверджено десятьох поранених. Інформація про масштаби руйнувань та інші наслідки атаки може змінюватися після завершення роботи екстрених служб.

  • Російські дрони пошкодили лікарню на Хмельниччині: четверо пацієнтів отримали травми

    Російські дрони пошкодили лікарню на Хмельниччині: четверо пацієнтів отримали травми

    Російські війська знову атакували Хмельницьку область ударними безпілотниками. Внаслідок одного з обстрілів пошкоджено медичний заклад, у якому перебували пацієнти. Четверо людей отримали незначні травми. Крім будівлі лікарні, вибуховою хвилею пошкодило автомобілі, припарковані поруч.

    Про це 13 жовтня повідомив начальник Хмельницької обласної військової адміністрації Сергій Тюрін.

    За його словами, протягом попередньої доби російська армія неодноразово спрямовувала ударні безпілотники на територію регіону.

    Під час атак працювали сили протиповітряної оборони. За попередньою інформацією, є збиті ворожі повітряні цілі.

    Однак одна з атак призвела до пошкоджень медичної інфраструктури.

    У медзакладі вибуховою хвилею пошкодило вікна та вхідну групу будівлі. Також постраждали автомобілі, які стояли неподалік.

    У момент атаки всередині закладу перебували люди, які проходили лікування.

    За офіційними даними, четверо пацієнтів отримали незначні травми. Медичні працівники надали їм необхідну допомогу.

    Інформації про загиблих не надходило.

    Назву та точне місце розташування пошкодженого медичного закладу обласна влада у першому повідомленні не уточнила.

    Відомо, що вночі та вранці Повітряні сили ЗСУ неодноразово попереджали про рух російських ударних безпілотників у напрямку Хмельницької області.

    Зокрема, повідомлялося про реактивні дрони, які рухалися з боку Вінниччини. Пізніше повітряні цілі фіксували поблизу Летичева.

    Водночас наразі немає підтвердження, що саме ці безпілотники спричинили пошкодження медичного закладу.

    Це не перший випадок, коли російські атаки пошкоджують українську медичну інфраструктуру.

    Лікарні та інші заклади охорони здоров’я неодноразово зазнавали руйнувань унаслідок ракетних і дронових ударів. Такі атаки створюють додаткову небезпеку для пацієнтів, які можуть бути не здатні швидко самостійно залишити приміщення.

    Станом на ранок 13 жовтня підтверджено чотирьох травмованих пацієнтів. Остаточні наслідки російських атак на Хмельниччину місцева влада продовжує уточнювати.

  • Росія вдарила дронами по залізниці на Житомирщині: спалахнула пожежа, є постраждалий

    Росія вдарила дронами по залізниці на Житомирщині: спалахнула пожежа, є постраждалий

    У ніч проти 10 жовтня російські війська атакували залізничну інфраструктуру Коростенської громади Житомирської області. Внаслідок ударів безпілотників виникла пожежа та постраждала одна людина. Рятувальникам довелося працювати під загрозою повторних атак.

    Про це повідомив начальник Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко.

    За його словами, російські дрони завдали ударів по об’єктах залізничної інфраструктури. Після влучань спалахнула пожежа, до ліквідації якої залучили підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій.

    До гасіння займання залучили 12 рятувальників та три одиниці техніки. Попри небезпеку повторних ударів, пожежу вдалося ліквідувати.

    Унаслідок російської атаки постраждав чоловік. Медики надали йому необхідну допомогу, після чого він відмовився від госпіталізації.

    Інформації про точні масштаби пошкодження залізничних об’єктів поки немає. Також не повідомляється, чи спричинив удар затримки або скасування пасажирських поїздів.

    Атака на Житомирщину стала частиною масованого нічного обстрілу України. За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія застосувала 160 безпілотників, із яких 110 були реактивними.

    Українська протиповітряна оборона збила або подавила 117 дронів. Водночас зафіксовано влучання на 14 локаціях та падіння уламків ще на десяти.

    Зазначимо, що Коростенська громада вже неодноразово зазнавала атак на транспортну інфраструктуру. Зокрема, у квітні 2026 року російські безпілотники вдарили по залізничних об’єктах Житомирщини. Тоді загинула жінка.

    Раніше про цю трагедію повідомляла «Ненька інфо».

    Наразі наслідки нового удару по залізничній інфраструктурі Коростенської громади уточнюються. Відомо про одного постраждалого та ліквідовану пожежу.

  • Росія запустила по Україні 160 дронів: понад сотня реактивних, зафіксовано влучання на 14 локаціях

    Росія запустила по Україні 160 дронів: понад сотня реактивних, зафіксовано влучання на 14 локаціях

    У ніч проти 10 жовтня російські війська здійснили масовану атаку на Україну, застосувавши 160 безпілотників, із яких 110 були реактивними. Сили протиповітряної оборони знешкодили 117 ворожих дронів, однак уникнути влучань не вдалося.

    Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

    Росія атакувала Україну ударними безпілотниками типу Shahed, «Гербера» та дронами-імітаторами «Пародія». Запуски здійснювалися з території РФ — Орла, Курська, Шаталового, Міллерового та Приморсько-Ахтарська, а також з окупованих Донецька й Криму.

    За попередніми даними, станом на 09:00 українська ППО збила або подавила 117 безпілотників, зокрема 82 реактивні.

    Водночас зафіксовано влучання на 14 локаціях, а падіння уламків збитих дронів — ще на 10.

    Вранці під атакою опинилися західні регіони України. У Львові та Івано-Франківську пролунали вибухи, працювала протиповітряна оборона.

    Крім того, російські війська атакували Запоріжжя, де удар припав на п’ятиповерховий житловий будинок. Повідомляється про загиблих і поранених, рятувальники продовжували пошукові роботи.

    У Повітряних силах наголосили, що станом на 09:00 атака ще тривала: у повітряному просторі України залишалися кілька ворожих безпілотників. Дані про наслідки можуть уточнюватися.

  • Захід України під атакою дронів: у Львові та Франківську гримлять вибухи, працює ППО

    Захід України під атакою дронів: у Львові та Франківську гримлять вибухи, працює ППО

    Вранці 10 жовтня російські війська атакували західні області України ударними безпілотниками. Вибухи пролунали у Львові та Івано-Франківську, де сили протиповітряної оборони відбивали повітряну атаку. Місцева влада попередила мешканців про небезпеку та закликала залишатися в укриттях.

    Про це повідомляють міський голова Львова Андрій Садовий та мер Івано-Франківська Руслана Марцінківа.

    За інформацією місцевої влади, ворожі безпілотники рухалися в напрямку обласних центрів. Зокрема, Андрій Садовий попереджав про наближення російського дрона до Львова. Невдовзі в місті пролунали вибухи.

    Майже одночасно про роботу протиповітряної оборони повідомили в Івано-Франківську.

    Руслан Марцінків підтвердив, що місто знову опинилося під атакою російських безпілотників. За повідомленням «Суспільного», цього разу противник застосував реактивні БпЛА, які становлять додаткову небезпеку через високу швидкість польоту.

    Мешканці Івано-Франківська чули серію потужних вибухів. У цей час у регіоні тривала повітряна тривога.

    Станом на 07:39 офіційної інформації про влучання, руйнування або постраждалих у Львові та Івано-Франківську не надходило. Наслідки атаки уточнюються.

    Водночас російські війська вранці 10 жовтня завдали ударів і по Запоріжжю. Там керовані авіабомби влучили у житлову п’ятиповерхівку, спричинивши часткове руйнування під’їзду.

    За повідомленням РБК-Україна станом на 07:39, унаслідок атаки загинули четверо людей, ще троє отримали поранення. Під завалами міг залишатися ще один мешканець. Рятувальники продовжували пошукові роботи.

    Таким чином, ранок 10 жовтня розпочався для України з нової хвилі російських повітряних атак, які охопили як західні, так і південно-східні регіони.

    Остаточні дані про кількість запущених і збитих безпілотників, а також наслідки ударів очікуються після офіційного зведення Повітряних сил ЗСУ.

    Українців закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та залишатися в безпечних місцях до офіційного повідомлення про відбій.

  • Ростов охопило полум’я після атаки дронів: горить нафтовий термінал, повідомляють про пошкодження мосту

    Ростов охопило полум’я після атаки дронів: горить нафтовий термінал, повідомляють про пошкодження мосту

    У ніч проти 10 жовтня російський Ростов-на-Дону зазнав масованої атаки безпілотників. Після серії потужних вибухів у місті спалахнула масштабна пожежа. За інформацією OSINT-аналітиків, імовірною ціллю став нафтоналивний термінал, який використовують для зберігання та перевалки російських нафтопродуктів. Російська влада підтвердила повітряну атаку та займання, однак офіційно не назвала пошкоджений об’єкт.

    Про це повідомляють «Цензор.НЕТ», ZN.UA та OSINT-проєкт ASTRA.

    Перші повідомлення про вибухи в Ростові-на-Дону почали надходити вночі. Місцеві жителі розповідали про роботу російської протиповітряної оборони та численні звуки вибухів.

    Невдовзі в одному з районів міста спалахнула велика пожежа. У соціальних мережах з’явилися відеозаписи, на яких видно високе полум’я та густий дим над промисловою територією.

    За результатами аналізу відео ASTRA припустила, що пожежа виникла на території нафтоналивного термінала «Юг Руси» в Залізничному районі Ростова-на-Дону.

    Водночас OSINT-канал Exilenova+ повідомив про можливе ураження термінала Ростовської філії Новошахтинського заводу нафтопродуктів.

    Точну назву та належність пошкодженого об’єкта офіційно поки не підтверджено.

    Губернатор Ростовської області Юрій Слюсар визнав факт атаки та повідомив про пожежу в обласному центрі.

    За його словами, від вечора 9 жовтня російські сили протиповітряної оборони нібито перехопили понад 50 безпілотників.

    Водночас незалежного підтвердження кількості знищених апаратів немає.

    Слюсар заявив, що в самому Ростові внаслідок пожежі постраждалих немає, а на місці працюють екстрені служби.

    Нафтоналивний термінал, який називають імовірною ціллю атаки, відіграє важливу роль у транспортуванні російських нафтопродуктів.

    За даними ASTRA, об’єкт «Юг Руси» призначений для зберігання та перевалки пального, зокрема для подальшого експорту. Його проєктна потужність становить близько 2,5 млн тонн нафтопродуктів на рік.

    У разі підтвердження пошкоджень термінала це може вплинути на роботу окремих ланок паливної логістики Росії. Однак наразі невідомо, які саме резервуари або технологічні установки могли постраждати та чи призупинив об’єкт свою діяльність.

    Крім пожежі на промисловій території, російські джерела повідомляли про пошкодження житлових будинків у Ростові та сусідньому Батайську.

    Також з’явилася інформація про пошкодження залізничного мосту та тимчасове припинення руху поїздів. Ці повідомлення потребують додаткової перевірки.

    За даними «Цензор.НЕТ», у Батайську повідомляли про влучання безпілотника в незаселений багатоповерховий будинок. Російська влада також повідомляла про одного пораненого внаслідок нічної атаки в регіоні.

    Атака на Ростовщину відбулася на тлі регулярних ударів безпілотників по російській нафтовій інфраструктурі.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про масштабну пожежу на нафтовому хабі «Самара», а також про атаку на Волгоградський НПЗ та об’єкти паливної інфраструктури Самарської області.

    Такі об’єкти забезпечують перероблення, зберігання та транспортування нафтопродуктів, які використовуються як у цивільній економіці, так і у військовій логістиці РФ.

    Станом на ранок 10 жовтня підтверджено атаку безпілотників і масштабну пожежу в Ростові-на-Дону. Водночас остаточні масштаби пошкоджень нафтового термінала, кількість уражених об’єктів та наслідки для постачання пального залишаються невідомими.

    Українська сторона на момент перших повідомлень офіційно не підтвердила причетності до атаки та її результатів.

  • Москву накрила атака дронів і повітряних куль: усі чотири аеропорти столиці РФ одночасно зупинили роботу

    Москву накрила атака дронів і повітряних куль: усі чотири аеропорти столиці РФ одночасно зупинили роботу

    У п’ятницю, 9 жовтня, Москва та Московська область опинилися під загрозою атаки безпілотників і малих повітряних куль. Жителі російської столиці повідомляли про вибухи та роботу протиповітряної оборони. На тлі повітряної загрози в усіх чотирьох московських аеропортах запровадили тимчасові обмеження на польоти.

    Про це повідомляє «Укрінформ» із посиланням на Telegram-канал Astra та російські моніторингові ресурси.

    За повідомленнями російських джерел, повітряна загроза охопила одразу кілька районів Москви та населені пункти Московської області.

    Місцеві жителі розповідали про звуки вибухів, а також про активність систем протиповітряної оборони. Повідомлення надходили, зокрема, з районів Капотня, Кузьминки, Любліно, Мар’їно, Царицино, Чертанове, Оріхово-Борисово та Текстильники.

    Окремі очевидці стверджували, що спостерігали роботу російської ППО безпосередньо над житловою забудовою.

    Водночас незалежного підтвердження всіх повідомлень про вибухи та збиття повітряних цілей поки немає.

    Чотири аеропорти Москви запровадили обмеження

    Найпомітнішим наслідком повітряної загрози стали обмеження роботи головних авіаційних вузлів російської столиці.

    За повідомленням Росавіації, спеціальний режим «Ковьор» запровадили в аеропортах Шереметьєво, Внуково, Домодєдово та Жуковський.

    Цей режим передбачає тимчасове обмеження використання повітряного простору через загрозу безпеці польотів.

    Для авіакомпаній це може означати затримки вильотів, обмеження посадок і необхідність коригування маршрутів.

    Одночасне застосування обмежень у чотирьох основних аеропортах Москви стало однією з найпомітніших обставин цієї повітряної тривоги.

    Напередодні російські повідомлення вже свідчили про перебої в роботі Внуково, Домодєдово та Жуковського через загрозу безпілотників. Тепер обмеження поширилися й на Шереметьєво.

    При цьому конкретної кількості затриманих чи скасованих рейсів у доступних повідомленнях не наведено.

    Не лише дрони: росіяни заявили про повітряні кулі

    Незвичайною особливістю нинішньої ситуації стали повідомлення про малі повітряні кулі, які нібито також перебували в повітряному просторі Московського регіону.

    Про їхню появу повідомляли російські моніторингові канали.

    Однак наразі немає достовірних відомостей про кількість цих об’єктів, їхнє походження, оснащення або можливе призначення.

    Також не встановлено, чи були вони пов’язані з безпілотниками, про які повідомляли місцеві жителі.

    Повітряні кулі можуть використовуватися для різноманітних цивільних або технічних завдань. Тому сам факт повідомлення про такий об’єкт не доводить його військового призначення.

    Відповідно, твердження про спільну операцію дронів і повітряних куль залишаються непідтвердженими.

    Що відомо про наслідки атаки

    Станом на 17:17 9 жовтня офіційно підтвердженої інформації про влучання безпілотників в об’єкти на території Москви не оприлюднено.

    Також немає перевірених даних про загиблих, постраждалих або масштабні руйнування.

    Російські джерела повідомляють про роботу протиповітряної оборони, однак точну кількість повітряних цілей та результати їхнього перехоплення встановити поки неможливо.

    Українська сторона також не підтверджувала причетності до цієї повітряної атаки.

    Москва вже неодноразово закривала аеропорти через дрони

    Повітряна загроза не вперше порушує авіасполучення російської столиці.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що 3 вересня московські аеропорти другу ніч поспіль запроваджували обмеження через загрозу безпілотників. Тоді йшлося про Внуково та Шереметьєво.

    Докладніше — у матеріалі «Москва другу ніч поспіль закривала аеропорти: попередження Зеленського про небезпечне небо стає реальністю».

    Подібна ситуація виникала й у травні, коли загроза атак дронів спричинила численні затримки рейсів у московських аеропортах.

    Як раніше писала «Ненька інфо», тоді пасажири годинами очікували вильотів, а авіакомпаніям доводилося змінювати розклади.

    У вересні Україна також звернула увагу міжнародних авіаційних організацій на зростання ризиків для цивільної авіації в російському повітряному просторі.

    Нинішня ситуація знову продемонструвала, що навіть повідомлення про наближення безпілотників можуть одночасно порушити роботу кількох великих аеропортів Москви.

    Подальші наслідки повітряної загрози, кількість затриманих рейсів та інформація про можливі пошкодження потребують уточнення.

  • Кияни готуються залишитися в укриттях на ніч через загрозу нового удару

    Кияни готуються залишитися в укриттях на ніч через загрозу нового удару

    Після нічної та ранкової атаки дронами в Києві очікують нової хвилі ударів. За словами співрозмовника, частина мешканців столиці планує сьогодні не повертатися додому та залишитися в укриттях через побоювання масованого ракетного удару. Настрої посилилися після появи в моніторингових каналах інформації про можливу підготовку Росією нового удару по Україні — зокрема, про переміщення стратегічної авіації та підготовку носіїв ракет. Основною можливою ціллю балістичних ракет називають Київ та область. Водночас офіційного підтвердження цих даних немає, а склад сил, кількість ракет і можливі цілі можуть змінитися.

    Київ уже пережив масштабну атаку цієї ночі. За даними Повітряних сил, у ніч на 6 жовтня Росія запустила 137 ударних БПЛА, 114 із них було знищено або подавлено. В Оболонському районі через падіння уламків загорілася покрівля навчального закладу. ДСНС повідомила, що пожежу ліквідували, постраждалих немає. Ще одним наслідком атаки стало припинення роботи дата-центру «Омега Телеком»: компанія сама повідомила, що після масованої атаки майданчик припиняє роботу, а канали зв’язку відновлюють на резервних майданчиках.

    У разі нової масштабної атаки навантаження на систему укриттів Києва може суттєво зрости. За відповіддю КМДА на запит «Радіо Свобода», станом на 30 липня 2026 року у фонді захисних споруд цивільного захисту Києва обліковували 4368 об’єктів. Серед них — 512 сховищ, два протирадіаційні укриття, одне мобільне укриття, 47 споруд подвійного призначення та 3806 найпростіших укриттів. Загальна місткість фонду, за даними КМДА, становить 2 182 467 людей.

    Окреме навантаження припадає на метро, під час повітряної тривоги 46 підземних станцій київського метрополітену працюють як укриття. У ніч проти 30 липня там одночасно перебували понад 56 тисяч людей. У «Київському метрополітені» заявили про надзвичайно велику кількість людей на окремих станціях і спростували інформацію про те, що на деякі станції нібито не пускали людей.

    Після атаки в ніч на 30 липня до Контактного центру міста Києва 1551 надійшло три звернення щодо проблем із доступом до укриттів. У Департаменті муніципальної безпеки КМДА зазначили, що в столиці функціонують понад 4,3 тисячі укриттів. Із початку 2026 року в Києві провели понад 600 перевірок їхнього санітарного й технічного стану та доступу до них.

    Окремо залишається питання переправ через Дніпро. Після ударів рух Південним мостом уже обмежували: міська влада запровадила технологічне перекриття під час повітряної тривоги. 3 жовтня Віталій Кличко повідомив про влучання в Північний міст, пошкодження дорожнього полотна й контактної мережі та перекриття руху з лівого берега на правий. У разі нових ударів це може ускладнити пересування між правим і лівим берегами та дорогу до укриттів для мешканців районів, де таких споруд небагато. Увечері в місті вже готуються до такого сценарію. Люди домовляються, де перечекати можливу атаку, а частина киян планує залишитися в метро ще до початку тривоги.

  • 137 дронів за ніч і десятки «прильотів»: РФ атакувала Україну одразу з восьми напрямків

    137 дронів за ніч і десятки «прильотів»: РФ атакувала Україну одразу з восьми напрямків

    Росія у ніч проти 6 жовтня здійснила нову масштабну повітряну атаку на Україну, застосувавши одразу 137 безпілотників різних типів, серед яких 49 реактивних дронів. Повітряні цілі заходили на територію України одразу з восьми напрямків, а до відбиття атаки залучали авіацію, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, безпілотних систем та мобільні вогневі групи. Станом на 08:00 Сили оборони повідомляли про 114 збитих або подавлених БпЛА, однак уникнути влучань повністю не вдалося.

    Атака розпочалася ще близько 18:00 5 жовтня і тривала протягом усієї ночі та ранку. За даними Повітряних сил, російські війська використовували ударні БпЛА типу Shahed, апарати «Гербера», «Бандероль»/«Дань-Т», дрони-імітатори «Пародія», а також реактивні безпілотники. Запуски здійснювалися з районів Орла, Курська, Шаталового, Міллерового та Приморсько-Ахтарська у Росії, з тимчасово окупованого Донецька, району Гвардійського в окупованому Криму та з акваторії Азовського моря.

    Таким чином, російські війська намагалися атакувати Україну одночасно з півночі, сходу та півдня. Саме велика кількість напрямків ускладнює роботу протиповітряної оборони, адже цілі можуть одночасно рухатися різними маршрутами та змінювати курс уже під час польоту.

    Окремою особливістю цієї атаки стала велика кількість реактивних безпілотників — 49 одиниць, тобто понад третина від загальної кількості запущених апаратів. Для порівняння, «Ненька інфо» вже писала про дедалі активніше застосування Росією швидкісних дронів. У матеріалі «Реактивний терор»: РФ випустила зграї швидкісних дронів по містах України йшлося про те, що такі засоби повітряного нападу стають помітнішою частиною російської тактики.

    ППО знешкодила 114 дронів, але є численні влучання

    За попередніми даними Повітряних сил, станом на 08:00 українська протиповітряна оборона збила або подавила 114 із 137 запущених БпЛА. При цьому влучання засобів повітряного нападу зафіксували на 17 локаціях, а ще на чотирьох місцях упали уламки збитих цілей. На момент публікації ранкового зведення атака ще не була повністю завершена — у повітряному просторі залишалося кілька російських дронів.

    Це вже не перша масштабна атака останніх днів із використанням значної кількості реактивних БпЛА. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про нічну атаку 108 дронами, серед яких було 47 реактивних. Тоді ППО збила або подавила 88 повітряних цілей, однак влучання також фіксували в різних регіонах.

    У Запоріжжі удар припав на міст через Дніпро

    Одним із найсерйозніших епізодів ранку став удар по транспортній інфраструктурі Запоріжжя.

    Російські війська атакували один із мостів через Дніпро, після чого рух переправою тимчасово перекрили. За уточненою інформацією місцевої влади, внаслідок атаки постраждали п’ятеро людей. Серед них — жінки віком 24 і 59 років, 36-річний чоловік, а також двоє чоловіків 43 і 54 років. Останні є працівниками Червоного Хреста і їхали на роботу, коли стався удар.

    Початкові повідомлення містили інформацію лише про двох постраждалих чоловіків, однак згодом кількість поранених зросла до п’яти.

    Цей удар вкотре показав, що транспортні переправи залишаються серед об’єктів, які потрапляють під російські атаки.

    Лише кількома днями раніше схожа ситуація сталася у Києві. «Ненька інфо» повідомляла про удар реактивним дроном по Північному мосту, а також про нове влучання у дорожнє полотно Південного мосту.

    Через проблеми з переправами між берегами столиці міська електричка фактично стала одним із резервних способів перетину Дніпра. Детальніше про це «Ненька інфо» писала у матеріалі «Мости перекриті, але електричка їде: Kyiv City Express з’єднує два береги Києва».

    У Києві горіли автомобілі та дах навчального закладу

    Наслідки нічної атаки фіксували і в столиці.

    Ще ввечері 5 жовтня у Печерському районі уламки російського безпілотника впали у дворі біля житлового будинку. Через це загорілися два припарковані легкові автомобілі, ще одна машина була пошкоджена. За даними рятувальників, загиблих і постраждалих не було.

    Уже вранці 6 жовтня уламки повітряної цілі спричинили пожежу на даху навчального закладу в Оболонському районі Києва. Рятувальники загоряння ліквідували. За офіційною інформацією, люди не постраждали.

    Столиця останніми днями перебуває під регулярними дроновими атаками, під час яких під удар потрапляють не лише житлові та промислові об’єкти, а й транспортна інфраструктура.

    В Одесі після атаки загорілося приватне підприємство

    Ще одним напрямком нічної атаки стала Одещина.

    В Одесі російський удар пошкодив будівлю приватного підприємства. На об’єкті виникла пожежа, яку оперативно ліквідували рятувальники. За даними Одеської ОВА, постраждалих немає. Житловий сектор унаслідок цієї атаки також не зазнав руйнувань.

    При цьому атака відбулася буквально наступної ночі після масованого удару по Одеській області, коли під ударом опинилися промислова та портова інфраструктура.

    Майже 20 атак дронами на Дніпропетровщині

    На Дніпропетровщині російські війська протягом вечора та ночі майже 20 разів застосовували безпілотники проти трьох районів області.

    За даними обласної влади, на Нікопольщині під атаками були Нікополь, Марганецька, Покровська, Томаківська та Червоногригорівська громади. Пошкоджено приватний будинок та автомобіль, двоє людей дістали поранення.

    У Зеленодольській громаді Криворізького району після удару виникла пожежа. У Синельниковому російські війська атакували підприємство, де також спалахнула пожежа.

    Таким чином, географія наслідків нічної атаки охопила одразу кілька регіонів — від Києва та Запоріжжя до Одеси й Дніпропетровщини.

    Реактивні дрони стають дедалі помітнішою частиною атак

    Особливу увагу у статистиці останньої ночі привертає саме кількість реактивних БпЛА.

    Якщо раніше основу великих атак становили переважно Shahed та дрони-імітатори, то тепер у повітряних зведеннях дедалі частіше окремо фігурують десятки швидкісних апаратів. 49 реактивних дронів лише за одну ніч — це один із головних показників атаки 6 жовтня.

    Для української ППО це означає необхідність одночасно працювати проти різних типів цілей — від повільніших безпілотників та імітаторів до швидкісних апаратів, які мають менше часу перебувати в зоні роботи конкретного засобу перехоплення.

     

  • Російські дрони атакували турецьке судно з кукурудзою в Чорному морі

    Російські дрони атакували турецьке судно з кукурудзою в Чорному морі

    У Чорному морі 5 жовтня сталося нове серйозне ураження цивільного торговельного судна. Президент Володимир Зеленський заявив, що два російські дрони атакували судно, яке перевозило кукурудзу та перебувало в нейтральних водах. Унаслідок удару одна людина загинула, ще одну станом на другу половину дня продовжували шукати.

    За даними румунського видання ZIUA de Constanta, йдеться про судно Royad Mammadov. Інцидент стався приблизно за 20 морських миль від узбережжя Румунії, поза межами її територіальних вод, у районі морської платформи Pescăruș.

    Після повідомлення про атаку румунський Морський координаційний центр розпочав масштабну пошуково-рятувальну операцію. О 10:37 місцевого часу було отримано запит на допомогу, а вже за кілька хвилин у район події вирушили спеціалізовані рятувальні судна.

    Один моряк загинув, ще одного шукали

    Пізніше директор Морського координаційного центру Румунії уточнив, що після атаки один член екіпажу загинув, а ще один вважався зниклим безвісти. За його словами, попередні дані вказували на ураження судна кількома безпілотниками, однак точний тип апаратів на той момент встановити не вдалося.

    На борту виникла пожежа. Румунська морська адміністрація повідомляла, що троє моряків отримали поранення та були евакуйовані вертольотом Black Hawk. Ще вісім членів екіпажу, які перебували у задовільному стані, забрали рятувальні судна.

    Згодом усіх 11 врятованих членів екіпажу доставили до лікарні в Констанці для медичного огляду та допомоги.

    На борту перебували громадяни Азербайджану та Індії, повідомляв Зеленський.

    Зеленський заявив про удар Росії

    Президент України назвав атаку частиною російських дій проти цивільного судноплавства та продовольчої безпеки.

    За його словами, Київ неодноразово пропонував механізми деескалації та безпечної навігації в Чорному морі, однак удари по торговельних суднах продовжуються. Зеленський закликав посилити міжнародний тиск на Росію, щоб гарантувати безпечне мореплавство та експорт продовольства.

    Водночас румунські джерела, які описують сам інцидент та рятувальну операцію, підтверджують факт ураження судна безпілотниками, але не встановлюють у відкритих повідомленнях їхнє походження. Атрибуція атаки Росії наразі походить із заяви президента України.

    Судно перебувало поза територіальними водами Румунії

    Ця деталь має особливе значення. Румунська морська адміністрація наголосила, що інцидент стався за межами територіальних вод країни. Рятувальні служби Румунії, однак, направили в район події одразу кілька суден та авіацію.

    За даними ZIUA de Constanta, Royad Mammadov перебував приблизно за дев’ять морських миль на південний схід від платформи Pescăruș і приблизно за 20 морських миль від узбережжя.

    Інцидент знову актуалізував питання безпеки торговельного судноплавства в Чорному морі. Представник профспілки моряків Румунії заявив місцевим ЗМІ, що влітку кількість небезпечних інцидентів у регіоні зросла і все більше моряків не хочуть працювати на маршрутах, де існує ризик атак безпілотників.

    Це не перша атака на торговельні судна

    Ситуація в Чорному морі загострюється вже не перший місяць.

    У серпні «Ненька інфо» повідомляла про атаку трьома безпілотниками на турецький ролкер Lider Bordo Mavi біля Туапсе. Тоді на борту виникла пожежа, а п’ятеро членів екіпажу отримали поранення.

    У тому ж матеріалі повідомлялося і про інші інциденти: турецьке судно Necibe потрапило під удар під час завантаження пшениці, а пізніше атакували судно Ural, яке раніше врятувало його екіпаж. Під час другого інциденту одна людина загинула, ще кілька були поранені.

    Нова атака на Royad Mammadov відрізняється тим, що судно перебувало не біля російського порту, а у відкритому морі поблизу румунської економічної зони та перевозило сільськогосподарський вантаж.