Radaonline.news

Позначка: 9 травня

  • У Москві на 9 травня планують відключити мобільний інтернет і SMS з міркувань безпеки

    У Москві на 9 травня планують відключити мобільний інтернет і SMS з міркувань безпеки

    У Москві 9 травня планується повне або часткове відключення мобільного інтернету та SMS-повідомлень у зв’язку з проведенням заходів до Дня перемоги. Про це повідомляє російське видання “Медуза” з посиланням на заяву Міністерства цифрового розвитку Російської Федерації. Рішення пояснюється заходами безпеки під час масових святкувань і військового параду в російській столиці.

    За даними видання, Мінцифри РФ офіційно повідомило, що 9 травня у Москві буде тимчасово обмежено доступ до мобільного інтернету, включно з так званими “білими списками” дозволених державних і сервісних ресурсів, а також роботу SMS-повідомлень. У відомстві підкреслюють, що такі заходи необхідні для “забезпечення безпеки святкових заходів” у День перемоги. Фактично це означає, що мобільні оператори можуть бути зобов’язані частково або повністю вимкнути передачу даних у певні проміжки часу або в окремих районах міста.

    Водночас уточнюється, що 7 та 8 травня у Москві не планується аналогічних масштабних обмежень, і мобільний зв’язок у ці дні має функціонувати у стандартному режимі. Таким чином, обмеження концентруються саме на день проведення головних урочистостей — 9 травня, коли в центрі російської столиці традиційно проходить військовий парад і масові заходи за участю великої кількості людей, військової техніки та офіційних делегацій.

    Рішення про обмеження мобільного зв’язку ухвалюється на тлі посилених заходів безпеки у Москві, які традиційно вводяться напередодні та під час державних свят. У цей період у столиці Росії зазвичай посилюють присутність силових структур, обмежують рух транспорту в центральних районах, встановлюють додаткові контрольно-пропускні пункти та застосовують посилені заходи контролю в місцях масового скупчення людей.

    Оголошення про можливе відключення мобільного інтернету та SMS у масштабах усього міста є нетиповим кроком навіть для святкових заходів у Росії. У попередні роки подібні обмеження застосовувалися переважно локально або тимчасово, зокрема у районах проведення параду чи інших масових подій, однак повне або майже повне блокування мобільного зв’язку у столиці виглядає значно ширшим за масштабом заходом.

    Фоном до цих рішень залишається загальна напружена безпекова ситуація навколо святкових днів у Росії. Напередодні російські офіційні структури заявляли про посилення заходів захисту повітряного простору та роботу систем протиповітряної оборони, зокрема у зв’язку з повідомленнями про атаки безпілотників на різні регіони країни. Російська влада стверджувала, що над Москвою було знищено сотні дронів, однак незалежного підтвердження цих даних немає, а інформація про масштаби інцидентів залишається суперечливою.

    Окремо ситуація навколо 9 травня супроводжується інформаційною та політичною напругою, пов’язаною з триваючою війною Росії проти України. У попередні дні з’являлися взаємні заяви щодо можливих “перемир’їв” у період свят, однак сторони звинувачували одна одну у порушеннях режиму тиші. Українська влада неодноразово наголошувала, що будь-які односторонні оголошення припинення вогню з боку Росії не супроводжуються реальним зниженням інтенсивності бойових дій.

    На цьому тлі рішення про обмеження мобільного зв’язку в Москві розглядається як частина комплексних заходів безпеки, спрямованих на контроль ситуації під час масових заходів і зниження ризиків координації потенційних загроз у місті. Водночас подібні кроки також викликають дискусії щодо рівня свободи доступу до комунікацій та масштабів цифрових обмежень у великих містах Росії під час державних подій.

    Очікується, що остаточний формат обмежень може залежати від оперативної ситуації в день проведення параду, а також від рішень силових структур і мобільних операторів, які відповідають за технічну реалізацію можливих відключень.

  • «Перемир’я лише на папері»: Сибіга різко відповів Кремлю — Росія атакує, поки Путін готується до параду

    «Перемир’я лише на папері»: Сибіга різко відповів Кремлю — Росія атакує, поки Путін готується до параду

    Російські заяви про так зване «перемир’я» до 9 травня не мають нічого спільного з реальною дипломатією, адже обстріли України не припинялися ні на хвилину. Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, коментуючи нічні атаки РФ після оголошеного Києвом режиму тиші.

    За словами очільника МЗС, Росія фактично зірвала ініціативу припинення вогню, яку Україна запровадила з опівночі 6 травня. Лише за ніч, за офіційними даними, російські війська випустили по Україні щонайменше три ракети та понад 100 ударних безпілотників. Атаки тривали всю ніч і не припинилися вранці, що, як наголосив міністр, є прямим доказом відсутності будь-яких реальних намірів Кремля до миру.

    «Москва вкотре проігнорувала реалістичний і справедливий заклик до припинення бойових дій», — зазначив Андрій Сибіга. Він підкреслив, що ініціатива України була підтримана низкою міжнародних партнерів та організацій, однак російська сторона її демонстративно проігнорувала.

    Ключовою тезою заяви стало жорстке формулювання щодо справжніх пріоритетів Кремля. За словами міністра, президент РФ Володимир Путін «зацікавлений лише у військових парадах, а не в людських життях». Ця фраза фактично стала відповіддю на пропозиції Москви оголосити короткострокове «перемир’я» саме на період святкування 9 травня.

    Передумови цієї ситуації формувалися ще наприкінці квітня. Як повідомлялося раніше, представник Кремля Юрій Ушаков після розмови з президентом США Дональд Трамп заявив про готовність Росії до тимчасового припинення вогню. Згодом російське Міноборони в односторонньому порядку оголосило про «режим тиші» на 8–9 травня, паралельно погрожуючи масованими ударами у разі «провокацій».

    У відповідь президент України Володимир Зеленський наголосив, що подібні заяви виглядають цинічно на тлі щоденних атак по українських містах. Він підкреслив, що неможливо говорити про мир, продовжуючи обстрілювати цивільну інфраструктуру і населення.

    Саме тому Україна оголосила власну ініціативу — повноцінний режим тиші з 00:00 6 травня. Однак, як зазначив Андрій Сибіга, Росія порушила його фактично одразу після початку.

    У МЗС підкреслюють: така поведінка Кремля вкотре демонструє, що «перемир’я» використовується як інструмент інформаційної та політичної маніпуляції, а не як реальний крок до деескалації. У цьому контексті українська сторона закликає міжнародну спільноту не реагувати на декларативні заяви Москви, а оцінювати ситуацію за фактичними діями.

    Окремо міністр наголосив на необхідності посилення тиску на Росію. Йдеться про розширення санкцій, міжнародну ізоляцію, а також притягнення до відповідальності за воєнні злочини. Також Україна закликає партнерів активніше підтримувати оборонний сектор — як у військовому, так і в економічному вимірі.

    На тлі підготовки до 9 травня в Росії ситуація набуває додаткового символізму. Попри масштабні втрати на фронті та зростання атак на власну територію, Кремль продовжує концентрувати ресурси на проведенні військового параду в Москві. Аналітики зазначають, що це має на меті продемонструвати контроль і «стабільність» для внутрішньої аудиторії, навіть попри реальні виклики безпеці.

    Події початку травня вкотре підтверджують розрив між риторикою та діями Росії. На словах — заяви про перемир’я, на практиці — масовані атаки ракетами та дронами. І саме це, за словами української дипломатії, має стати ключовим аргументом для міжнародної спільноти у формуванні подальшої політики щодо Кремля.

  • Росія оголосила “перемир’я” на 8–9 травня і пригрозила ударами по Києву у разі “провокацій”

    Росія оголосила “перемир’я” на 8–9 травня і пригрозила ударами по Києву у разі “провокацій”

    Росія заявила про намір запровадити так зване «перемир’я» з нагоди Дня перемоги у Другій світовій війні, яке, за оголошенням Москви, має діяти протягом 8 та 9 травня 2026 року. Водночас у публічних заявах російської сторони поряд із деклараціями про припинення вогню містяться прямі погрози нових ударів по території України, зокрема по столиці Києву, у разі «провокацій» з українського боку.

    Про це повідомило Міністерство оборони РФ, заяву якого цитує пропагандистське агентство ТАСС. У повідомленні стверджується, що Росія нібито «припиняє бойові дії» на період святкувань і розраховує, що Україна «підтримає» цю ініціативу. Водночас російське відомство супроводило заяву попередженням, у якому йдеться, що у разі будь-яких ударів або дій, які Москва трактує як спробу зриву святкування Дня перемоги, російські війська можуть завдати «ударів у відповідь», зокрема по центральних районах Києва.

    Окремо у заяві Міноборони РФ міститься звернення до цивільного населення української столиці та працівників іноземних дипломатичних представництв із закликом «завчасно залишити місто». Подібні формулювання фактично були сприйняті як елемент тиску на цивільну інфраструктуру та дипломатичний корпус, хоча офіційного міжнародного підтвердження або оцінки цих заяв наразі не оприлюднено.

    Українська сторона станом на момент публікації не надала офіційного коментаря щодо оголошеного Росією «перемир’я» та супровідних погроз. Водночас попередні заяви українського керівництва неодноразово наголошували, що Росія використовує подібні «гуманітарні паузи» або «режими тиші» переважно як інформаційно-політичний інструмент, а не як реальний механізм припинення бойових дій.

    Тема можливого короткочасного припинення вогню навколо 9 травня з’являлася й раніше в міжнародному контексті. Наприкінці квітня 2026 року відбулася телефонна розмова між президентом США Дональдом Трампом та президентом РФ Володимиром Путіним, яка, за повідомленнями сторін, тривала понад півтори години. У ході цієї розмови порушувалося питання можливого «обмеженого припинення вогню» у війні Росії проти України, однак конкретних домовленостей або механізмів реалізації не було оприлюднено.

    Президент України Володимир Зеленський раніше коментував подібні ініціативи, підкреслюючи, що короткострокові «перемир’я», які оголошує Кремль, можуть мати переважно демонстраційний характер і бути спрямованими на забезпечення спокійного проведення військових заходів у Росії, після чого бойові дії можуть бути відновлені. Українська влада наголошує на необхідності реального та довготривалого припинення вогню з чіткими гарантіями контролю та безпеки.

    Оголошення Росією нового «перемир’я» відбувається на тлі продовження активних бойових дій уздовж лінії фронту та відсутності узгоджених між сторонами домовленостей про повне припинення вогню. Одночасне поєднання заяв про нібито зниження інтенсивності бойових дій із погрозами нових ударів по столиці України вкотре підкреслює суперечливий характер російських ініціатив та загальну нестабільність безпекової ситуації.

  • Фіцо їде до Путіна на 9 травня, але уникає параду

    Фіцо їде до Путіна на 9 травня, але уникає параду

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо підтвердив намір відвідати Москву 9 травня, де планує провести коротку зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним, однак відмовився від участі у військовому параді до Дня перемоги. Про це він заявив журналістам під час саміту Європейської політичної спільноти, уточнивши, що його поїздка матиме обмежений і символічний характер.

    За словами словацького прем’єра, основною метою візиту є вшанування пам’яті радянських солдатів, які брали участь у визволенні Словаччини під час Другої світової війни, тому він планує покласти квіти до могили невідомого солдата Червоної армії. Водночас Фіцо наголосив, що не братиме участі у військових урочистостях, попри попередні сигнали з Кремля про його можливу присутність серед іноземних гостей параду на Красній площі.

    Заява Фіцо пролунала на тлі зростаючої напруженості у відносинах між Росією та країнами Європейського Союзу, а також чутливості будь-яких контактів із Москвою під час триваючої повномасштабної війни проти України. Візит словацького прем’єра вже викликав критику з боку європейських партнерів, зокрема представників Єврокомісії, які неодноразово наголошували, що участь європейських політиків у заходах 9 травня в Росії є політично небажаною і може сприйматися як сигнал підтримки Кремля. У відповідь Фіцо заявив, що не дозволить ставити під сумнів власні рішення і не бачить підстав для докорів сумління, підкресливши, що його дії продиктовані історичною пам’яттю та національними інтересами Словаччини.

    Політичні оглядачі зазначають, що така позиція є продовженням більш прагматичної та часом суперечливої зовнішньої політики Фіцо, який після повернення до влади неодноразово виступав із критикою антиросійських санкцій і військової допомоги Україні. Водночас нинішнє рішення не брати участі у параді може свідчити про спробу уникнути відкритого політичного жесту на підтримку Росії, який міг би ще більше загострити відносини Братислави з Брюсселем і партнерами по ЄС та НАТО. Таким чином, поїздка виглядає як компромісний варіант, що дозволяє зберегти канал комунікації з Москвою, але водночас дистанціюватися від найбільш символічної частини російських урочистостей.

    Додаткових складнощів візиту додає логістичний аспект. Країни Балтії відмовилися пропускати літак словацького прем’єра через свій повітряний простір, що стало ще одним сигналом політичної чутливості поїздки. Після цього Словаччина звернулася з відповідними запитами до інших держав, зокрема Польщі, де питання розглядалося на рівні уряду. Зрештою, за інформацією європейських медіа, дозвіл на проліт надала Чехія, що дозволило сформувати маршрут до російської столиці, хоча сам факт таких труднощів підкреслює рівень ізоляції Росії у європейському просторі.

    Очікується, що 9 травня у Москві, попри відсутність більшості західних лідерів, будуть присутні представники кількох держав, зокрема союзників Росії з пострадянського простору. Водночас сам формат святкування у 2026 році вже зазнав змін на тлі безпекових ризиків і війни проти України, що також впливає на міжнародне сприйняття цього заходу. У цьому контексті рішення Фіцо приїхати до Москви, але дистанціюватися від параду, відображає складний баланс між історичною риторикою, внутрішньою політикою та зовнішнім тиском з боку союзників, який і надалі визначатиме позицію Словаччини у відносинах із Росією та Європейським Союзом.

  • Зеленський розкритикував “перемир’я” на 9 травня

    Зеленський розкритикував “перемир’я” на 9 травня

    Президент України Володимир Зеленський різко розкритикував ідею короткострокового перемир’я на 9 травня, яку обговорюють на тлі контактів між США та Росією, заявивши, що така ініціатива виглядає цинічною і неприйнятною в умовах щоденних обстрілів українських міст. Про це він сказав під час спілкування з журналістами у Єреван, де проходили міжнародні зустрічі за участі європейських лідерів.

    За словами Зеленського, Росія досі офіційно не інформувала Україну про будь-які домовленості щодо припинення вогню, а сама ідея одноденного «режиму тиші» на тлі постійних атак виглядає як спроба маніпуляції. Він наголосив, що пропозиції зупинити бойові дії лише на символічну дату не мають нічого спільного з реальним прагненням до миру, особливо коли перед цим відбуваються удари по цивільній інфраструктурі та гинуть мирні жителі.

    Президент навів як приклад нещодавні атаки на українські міста, зокрема Мерефа та Дніпро, де внаслідок російських ударів були загиблі та поранені, серед яких і діти. За його словами, після таких подій пропозиції «зупинитися на день» виглядають несерйозно і не можуть сприйматися як крок до врегулювання конфлікту. Зеленський підкреслив, що для України війна не має пауз, пов’язаних із календарними датами, і після 9 травня бойові дії, найімовірніше, продовжаться з тією ж інтенсивністю.

    Контекстом для цих заяв стала інформація про телефонну розмову між президентом США Дональд Трамп та російським лідером Володимир Путін, під час якої, за даними російської сторони, обговорювалася можливість тимчасового припинення вогню на період святкування так званого «Дня перемоги» у Москві. Помічник президента РФ Юрій Ушаков заявляв, що Кремль нібито готовий піти на такий крок, тоді як Трамп пізніше зазначив, що саме він пропонував ідею короткострокового перемир’я.

    Водночас жодних підтверджених і узгоджених форматів такого припинення вогню офіційно не оголошено, а українська сторона наголошує, що будь-які ініціативи мають бути предметом прямих переговорів і містити чіткі гарантії виконання. Зеленський зазначив, що Київ планує з’ясувати деталі під час контактів із американською стороною, однак підкреслив, що Україна не розглядає варіанти тимчасових «пауз», які можуть використовуватися Росією у власних інтересах.

    За словами президента, Кремль може прагнути використати короткострокове перемир’я для забезпечення безпеки проведення військового параду в Москві, не змінюючи при цьому загальної стратегії ведення війни. Він назвав таку можливу тактику «обманом», який має на меті створити ілюзію мирних намірів перед міжнародною аудиторією, водночас продовжуючи військові дії після завершення символічних заходів.

    Українська позиція, як наголосив Зеленський, полягає у необхідності повноцінного і тривалого припинення вогню, яке має базуватися на чітких міжнародних гарантіях безпеки. Він підкреслив, що лише такі домовленості можуть створити передумови для реального завершення війни, тоді як короткострокові ініціативи без механізмів контролю і відповідальності не здатні забезпечити стабільність.

    На тлі цих заяв експерти відзначають, що подібні пропозиції «символічних перемир’їв» уже використовувалися в інших конфліктах і часто мали обмежений ефект або використовувалися сторонами для перегрупування сил. У випадку війни Росії проти України, яка триває у форматі виснажливого протистояння, будь-які короткі паузи без політичного врегулювання не змінюють стратегічної ситуації.

    Таким чином, заява Зеленського демонструє жорстку позицію Києва щодо подібних ініціатив і підкреслює недовіру до намірів Росії у питаннях припинення вогню, особливо коли вони прив’язані до внутрішньополітичних чи пропагандистських подій, таких як 9 травня.

  • У Держдумі РФ пригрозили “ударами відплати” через заяви Зеленського

    У Держдумі РФ пригрозили “ударами відплати” через заяви Зеленського

    У Росії знову різко загострилася риторика навколо 9 травня після заяв президента України Володимира Зеленського про безпекову ситуацію під час військових заходів у Москві. Російські посадовці та депутати вдаються до погроз Україні, коментуючи можливі ризики для проведення параду на Красній площі.

    Член комітету Державної думи РФ з оборони Андрій Колесник заявив у коментарі російським пропагандистським медіа, що у разі будь-яких інцидентів або “провокацій” під час параду 9 травня Росія нібито може завдати “ударів відплати” по Україні. Він використав різку риторику на адресу українського президента, назвавши його висловлювання “нахабними” та “хамськими”, а також заявив, що Росія “готова до невідворотної відповіді”.

    За словами Колесника, будь-які дії, які Москва трактуватиме як загрозу під час святкових заходів, можуть спричинити “кратну реакцію” з боку російських військових. Окремо він припустив можливість превентивних ударів по територіях, звідки, за його версією, можуть запускатися безпілотники. Такі заяви не містять конкретики, однак повторюють характерну для російської політичної риторики практику публічних погроз ескалацією у відповідь на потенційні загрози.

    Реакція Колесника стала відповіддю на слова Зеленського, який раніше зазначив, що Росія, ймовірно, враховує ризики безпеки під час підготовки до 9 травня. Український президент під час виступу на саміті Європейської політичної спільноти у Єревані звернув увагу на те, що вперше з початку повномасштабної війни у Москві можуть обмежити використання військової техніки під час параду. Він також висловив припущення, що російська сторона враховує можливі загрози, зокрема пов’язані з безпілотними системами.

    На тлі цих заяв у Росії дійсно посилюються заходи безпеки. За даними російських медіа, напередодні 9 травня у Москві розгортають додаткові системи протиповітряної оборони, обмежують рух транспорту в центрі міста, змінюють маршрути пересування та вводять часткові обмеження мобільного зв’язку. Також повідомляється про коригування формату самого параду, який цього року може пройти зі зменшеною демонстрацією військової техніки.

    Представники Кремля, зокрема речник Дмитро Пєсков, раніше пояснювали подібні зміни “загрозами з боку Києва” та “складною безпековою ситуацією”. Водночас російська влада традиційно підкреслює, що 9 травня залишається для країни ключовою символічною датою, а будь-які інциденти навколо цього дня сприймаються як питання національної безпеки та престижу держави.

    Формат цьогорічного параду вже неодноразово змінювався в інформаційних повідомленнях. Зокрема, російські джерела заявляли про можливе скорочення участі військової техніки та зосередження на піхотних підрозділах і повітряній частині. Це пов’язують як із безпековими міркуваннями, так і з поточним станом російської армії на тлі війни проти України.

    Паралельно російські політики активно використовують тему 9 травня для внутрішньої аудиторії, формуючи образ зовнішньої загрози. Заяви про можливі “удари відплати” або “превентивні дії” стали частиною публічного дискурсу, який супроводжує підготовку до державних свят і військових заходів у РФ.

    На цьому тлі експерти відзначають, що інформаційне напруження навколо 9 травня є продовженням ширшого політичного та військового протистояння між Росією та Україною, яке триває на фоні регулярних атак дронів по російській території та активних бойових дій на фронті. Водночас публічні заяви сторін дедалі частіше набувають характеру взаємних політичних сигналів і демонстрації готовності до подальшої ескалації, що підсилює загальну нестабільність ситуації напередодні символічної для Росії дати.

  • Зеленський пояснив, навіщо Росії “перемир’я на 9 травня”

    Зеленський пояснив, навіщо Росії “перемир’я на 9 травня”

    Президент Володимир Зеленський заявив, що ініціатива Росії щодо можливого короткострокового “перемир’я” напередодні 9 травня має насамперед політичний і символічний характер і пов’язана з бажанням Кремля безпечно провести військовий парад у Москві. Про це глава держави сказав в інтерв’ю Bloomberg.

    За словами Зеленського, Україна розглядає подібні пропозиції з великою обережністю, оскільки Росія вже неодноразово використовувала тактичні паузи у бойових діях для перегрупування сил і подальшого продовження атак. Президент наголосив, що Київ не погодиться на сценарії, які можуть створювати ілюзію припинення війни без реальних гарантій безпеки.

    «Вони хочуть, щоб парад пройшов спокійно протягом кількох годин, а потім відновити атаки. Ми не хочемо, щоб будь-яке перемир’я стало тактичним обманом з боку Російської Федерації», — заявив Зеленський.

    Водночас президент підкреслив, що Україна послідовно підтримує будь-які ініціативи, які можуть реально наблизити завершення війни. Йдеться насамперед про тривалі та контрольовані механізми припинення вогню, які можуть забезпечити захист цивільного населення та створити умови для дипломатичного процесу.

    Зеленський окремо зазначив, що Київ завжди відкритий до перемовин у форматах, які передбачають не тимчасові паузи, а системні рішення, зокрема гуманітарні домовленості, обміни полоненими та кроки до сталого миру.

    Заяви про можливе “перемир’я” на 9 травня з’явилися після того, як у Кремлі повідомили про телефонну розмову між Володимиром Путіним і президентом США Дональдом Трампом. За даними російської сторони, під час розмови Путін висловив готовність оголосити короткострокове припинення вогню, а тема війни в Україні стала одним із ключових елементів обговорення.

    Після переговорів Трамп заявив, що розмова була “дуже хорошою” і висловив переконання, що можливе врегулювання війни може відбутися “відносно швидко”. Також він повідомляв, що обговорював із Путіним ідею короткого припинення вогню.

    На цьому тлі Кремль заявив, що рішення про можливе перемир’я до 9 травня може бути ухвалене в односторонньому порядку, і для цього не потрібна згода України. Таку позицію озвучив прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков.

    Українська влада неодноразово наголошувала, що тимчасові припинення вогню без чітких механізмів контролю можуть використовуватися Росією для перегрупування військ, накопичення ресурсів та відновлення наступальних дій. Саме тому Київ наполягає на прозорих і довгострокових домовленостях із міжнародними гарантіями.

    У цьому контексті президент Зеленський підкреслює, що будь-які ініціативи, які не передбачають реального завершення війни, можуть мати лише тактичний характер і не призводять до зміни ситуації на фронті.

    Україна паралельно продовжує дипломатичні консультації із західними партнерами, обговорюючи можливі формати тиску на Росію та механізми майбутніх переговорів. Київ наголошує, що ключовою умовою будь-яких домовленостей залишається припинення бойових дій на тривалий термін та гарантії безпеки.

    Таким чином, заява Зеленського фактично окреслює позицію України: короткі “перемир’я” без політичного змісту розглядаються як інструмент тактики, а не як шлях до завершення війни.

  • Зеленський відреагував на пропозицію РФ про перемир’я на 9 травня

    Зеленський відреагував на пропозицію РФ про перемир’я на 9 травня

    Президент України Володимир Зеленський доручив українським представникам зв’язатися з командою президента США та з’ясувати деталі російської пропозиції щодо можливого короткострокового перемир’я на 9 травня. Про це глава держави повідомив у своїх соціальних мережах.

    Йдеться про ініціативу, яку раніше озвучували представники російської сторони після міжнародних контактів із Вашингтоном. За попередніми заявами, мова може йти про тимчасове припинення вогню у прив’язці до 9 травня — дати, коли в Росії традиційно проводять масштабні військові заходи та парад у Москві.

    Зеленський наголосив, що Київ наразі очікує чітких пояснень, про що саме йдеться в російській ініціативі — про коротку паузу у бойових діях виключно на час святкових заходів у Москві чи про ширший формат припинення вогню.

    Президент підкреслив, що Україна не коментуватиме абстрактні заяви без конкретного змісту та умов реалізації.

    «Доручив нашим представникам зв’язатись із командою Президента Сполучених Штатів і з’ясувати деталі російської пропозиції про короткострокову тишу», — заявив Зеленський.

    Таким чином, українська сторона фактично переводить обговорення на рівень міжнародних консультацій, зокрема із залученням США як одного з ключових посередників у дипломатичних процесах.

    Водночас Зеленський наголосив, що позиція України залишається незмінною: Київ зацікавлений не у символічних або тимчасових паузах, а в реальному та довготривалому припиненні бойових дій.

    За його словами, Україна готова до будь-яких форматів переговорів і дипломатичних рішень, які можуть привести до завершення війни, однак вони мають гарантувати безпеку та стабільність.

    «Наша пропозиція – припинити вогонь довгостроково, гарантувати надійну безпеку для людей і довготривалий мир. Україна готова працювати заради цього в будь-якому достойному та ефективному форматі», — зазначив президент.

    Ініціатива щодо можливого «перемир’я» на 9 травня з’явилася на тлі активних міжнародних контактів між представниками Росії та США.

    За словами помічника російського лідера Юрія Ушакова, під час телефонної розмови Володимира Путіна з президентом США Дональдом Трампом обговорювалася можливість короткострокового припинення вогню. Після розмови Трамп заявив, що бесіда була «дуже хорошою» і висловив думку, що потенційне врегулювання війни може відбутися у відносно короткі строки.

    При цьому американська сторона не оприлюднювала деталей можливих домовленостей, а формат і умови «перемир’я» залишаються невизначеними.

    На тлі цих заяв Україна продовжує дипломатичні консультації з ключовими партнерами, зокрема зі Сполученими Штатами, щодо можливих кроків у напрямку припинення війни.

    Київ наголошує, що будь-які домовленості мають бути не тимчасовими політичними жестами, а частиною комплексного процесу, який передбачає довгострокову безпеку, гарантії відновлення миру та недопущення повторної ескалації.

    Українська сторона також підкреслює, що будь-які ініціативи повинні враховувати реальну ситуацію на фронті та не використовуватися як інструмент для тимчасового перегрупування сил або політичних маніпуляцій.

    Очікується, що після консультацій із американською стороною Україна озвучить більш чітку позицію щодо російської пропозиції. Водночас Київ продовжує наполягати на необхідності повноцінного та стійкого припинення вогню як базової умови для будь-яких подальших переговорів.

  • Кремль заявив про «перемир’я» 9 травня після розмови Путіна з Трампом

    Кремль заявив про «перемир’я» 9 травня після розмови Путіна з Трампом

    У Кремлі заявили, що під час телефонної розмови між президентом Росії Володимиром Путіним і президентом США Дональдом Трампом російський лідер нібито запропонував оголосити так зване «перемир’я» 9 травня. Про це повідомив помічник глави РФ Юрій Ушаков, якого цитують російські державні медіа, зокрема «РИА Новости».

    Водночас США офіційно не підтверджували ні сам факт цієї розмови в такому форматі, ні зміст заявлених Кремлем домовленостей.

    За словами Ушакова, телефонна розмова між Путіним і Дональдом Трампом тривала близько півтори години. У ході бесіди, як стверджує російська сторона, обговорювалася війна Росії проти України, можливі шляхи її завершення та загальна міжнародна ситуація.

    Кремль заявляє, що Володимир Путін запропонував короткострокове припинення вогню саме 9 травня — у день, який у Росії відзначається як День перемоги у Другій світовій війні та має значне політичне й символічне значення для російської влади.

    Російська сторона також стверджує, що Дональд Трамп нібито підтримав цю ідею. Однак жодних офіційних підтверджень цьому немає, як і коментарів від американської адміністрації щодо змісту розмови.

    У ході бесіди Путін, за версією Кремля, також висловив звинувачення на адресу України щодо нібито ударів по цивільних об’єктах у Росії. Україна раніше неодноразово відкидала подібні заяви, називаючи їх частиною російської пропаганди.

    Крім того, Путін заявив, що Росія продовжить досягати своїх військових цілей, але водночас нібито готова робити це шляхом переговорів. У відповідь, як стверджує Кремль, Дональд Трамп висловив думку, що укладення угоди щодо завершення війни в Україні «наближається». Ці слова також не підтверджені офіційно з боку США.

    Останнім часом тема можливих переговорів між Україною та Росією активно обговорюється на міжнародному рівні. Дональд Трамп раніше заявляв, що веде «хороші розмови» як із президентом України Володимиром Зеленським, так і з російською стороною, однак без конкретних деталей.

    Також Туреччина неодноразово пропонувала майданчик для переговорів. Президент Реджеп Таїп Ердоган заявляв про готовність сприяти новим раундам перемовин між сторонами, зокрема у тристоронньому форматі. Україна наголошує, що готова до переговорів лише за умови поваги до міжнародного права та без нав’язування умов.

    Ідея короткострокових «перемир’їв», прив’язаних до символічних дат, уже неодноразово з’являлася у контексті війни. Водночас попередні подібні ініціативи не приводили до реального припинення бойових дій і часто супроводжувалися взаємними звинуваченнями.

    Станом на зараз інформація про «перемир’я 9 травня» залишається непідтвердженою з боку США та інших незалежних джерел. Тому експерти закликають обережно ставитися до цих заяв, доки не з’являться офіційні коментарі американської сторони.

  • Фіцо шукає обхідний маршрут до Москви: країни Балтії знову закрили небо для словацького прем’єра

    Фіцо шукає обхідний маршрут до Москви: країни Балтії знову закрили небо для словацького прем’єра

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо зіткнувся з новими обмеженнями під час підготовки до поїздки до Москви на урочистості 9 травня. Литва та Латвія відмовилися надати дозвіл на проліт його літака через свій повітряний простір, що змусило політика шукати альтернативні маршрути для візиту.

    Про це Фіцо повідомив у відеозверненні, зазначивши, що обидві балтійські держави вже офіційно поінформували словацьку сторону про своє рішення. За його словами, така ситуація виглядає парадоксально, адже йдеться про переміщення прем’єра однієї країни-члена Європейського Союзу через територію інших держав-членів. Водночас він наголосив, що не відмовляється від планів поїздки до Москви і має намір знайти інший маршрут, як це вже було раніше.

    Заборона на проліт не є безпрецедентною. У 2025 році Фіцо вже стикався з аналогічними труднощами: тоді низка країн, зокрема Естонія, а також Литва і Польща, не дозволили його літаку перетинати свій повітряний простір під час польоту до Росії. Попри це, словацький прем’єр тоді все ж зміг дістатися Москви альтернативним шляхом і взяти участь у заходах.

    Цьогоріч ситуація повторюється, але в більш напруженому політичному контексті. У Європейському Союзі зберігається жорстка позиція щодо Росії на тлі повномасштабної війни проти України. Країни Балтії — Литва, Латвія та Естонія — традиційно належать до найбільш критично налаштованих щодо Кремля держав і активно підтримують політику ізоляції Росії. Саме тому їхнє рішення не пропускати літаки політиків, які прямують до Москви на символічні заходи, розглядається як частина ширшої політичної лінії.

    Фіцо, зі свого боку, неодноразово демонстрував іншу позицію. Він виступає за діалог із Росією та критикує окремі рішення Європейської комісії, зокрема санкційну політику в енергетичній сфері. Його намір відвідати Москву 9 травня викликає гостру реакцію як серед європейських партнерів, так і всередині самої Словаччини. Опозиційні політики вже неодноразово звинувачували прем’єра у підриві європейської єдності та ігноруванні спільної позиції ЄС щодо Росії.

    Водночас сам Фіцо наполягає, що його поїздка має символічний характер і пов’язана з вшануванням пам’яті жертв Другої світової війни. Він заявляв, що планує відвідати не лише Москву, а й інші місця пам’яті в Європі, зокрема меморіали та історичні локації, пов’язані з подіями війни.

    Однак контекст цих заходів значно змінився після початку повномасштабної війни Росії проти України. Участь у параді 9 травня в Москві дедалі частіше розглядається як політичний жест підтримки або принаймні як сигнал готовності до співпраці з Кремлем. Саме тому більшість європейських лідерів уникають участі в таких подіях, а деякі країни прямо закликають до їхнього бойкоту.

    Додатковим фактором напруги є питання безпеки. У ЗМІ з’являлася інформація про можливі ризики для проведення масових заходів у Москві через війну, а також про ймовірність атак або інших інцидентів. Це ще більше посилює політичну чутливість навколо майбутнього параду та участі в ньому іноземних гостей.

    Ситуація з польотом Фіцо також демонструє глибші процеси всередині Європейського Союзу. З одного боку, країни Балтії та низка інших держав дотримуються жорсткої лінії щодо Росії, вважаючи будь-які контакти з Кремлем неприйнятними в умовах війни. З іншого боку, окремі політики, зокрема Фіцо, виступають за більш прагматичний підхід і не виключають можливості діалогу.

    Таким чином, історія з обмеженням повітряного простору є не лише технічним питанням авіаційної логістики, а й відображенням глибоких політичних розбіжностей у Європі. Вона підкреслює, що навіть усередині ЄС немає повної єдності щодо підходів до Росії та війни в Україні.

    Попри це, Роберт Фіцо демонструє намір довести свою позицію до кінця. Він уже заявив, що знайде альтернативний маршрут і все ж відвідає Москву, навіть якщо це потребуватиме складнішої логістики. Такий розвиток подій може ще більше загострити дискусії в Європі щодо допустимості подібних візитів і ролі окремих політиків у формуванні спільної зовнішньої політики ЄС.

    У підсумку, ситуація навколо поїздки словацького прем’єра стала черговим маркером напруження у відносинах між країнами Європи та Росією. Вона демонструє, як навіть питання маршруту польоту може перетворитися на політичний сигнал і предмет міжнародної дискусії.