Святий Порфирій, День фісташки та історія спротиву Криму – чим особливий цей день?

Сьогодні, в Україні відзначають День опору окупації Криму, а у світі святкують Всесвітній день фісташки. Віряни також вшановують пам’ять святого Порфирія, єпископа Газського. А ще до Нового року залишилося 308 днів.

Що сьогодні за церковне свято

26 лютого в церковному календарі – день пам’яті святого Порфирія, єпископа Газського. Він народився приблизно 346 року в Салоніках, Македонія. Порфирій походив із заможної та шляхетної родини. В 25-річному віці він вступив у скитський монастир в Єгипті, де прожив п’ять років. Після цього він вирушив до Єрусалиму, щоб відвідати святі місця, і поселився у печері над Йорданом. 385 року, коли Порфирієві виповнилося 40 років, його висвятили на священика, і патріарх Єрусалимський доручив йому зберігати частину Господнього хреста. 396 року помер єпископ міста Гази, і місцеві християни запросили митрополита Кесарії поставити нового єпископа. Порфирія висвятили на Газького єпископа, і він працював над спасінням людських душ протягом 24 років. Святий Порфирій помер 420 року.

Що не можна робити 26 лютого

  • Не слід вживати алкогольні напої.
  • Не можна займатися важкою фізичною працею.
  • Краще не знайомитися з новими людьми, особливо жінками.

Народні прикмети і традиції на 26 лютого

Серед наших предків існувало чимало цікавих прикмет на цей день:

  • дивилися, який сьогодні день: ясне і зоряне небо — до грозового та спекотного літа;
  • вже повертаються додому перелітні птахи — до великого урожаю;
  • дощить — чекайте на тепле літо;
  • почути стукіт дятла по дереву — буде теплий березень.

Наші предки вважали, що цей день — вдалий для риболовлі. Також вже можна було остаточно зрозуміти, якою буде весна.

Іменини: як назвати дитину, яка народилася 26 лютого

Хто сьогодні відзначає іменини: Іван, Микола, Петро, Сергій, Ганна.

Талісманом людини, народженої 26 лютого є родоніт. Камінь, який здатний заспокоїти нервову систему. Також здавна вірили, що родоніт відкриває приховані таланти.

Цього дня народилися:

  • 1933 рік — митрополит УГКЦ, кардинал Любомир (Гузар);
  • 1974 рік — український хокейний воротар Костянтин Сімчук;
  • 1986 рік — український військовик, вояк батальйону “Київська Русь” Збройних сил України, Герой України Сергій Цимбал.

Пам’ятні дати 26 лютого

Календар важливих подій в Україні та світі за 26 лютого:

  • 1616 рік — Галілео Галілей приймає присуд інквізиції щодо повної відмови від теорії геліоцентризму, але нібито заявив: “Все ж таки вона обертається”;
  • 1815 рік — засланий на Ельбу Наполеон втікає з острова, щоб почати своє друге правління;
  • 1878 рік — у Львові розпочинається судовий процес над Іваном Франком за підозрою в пропаганді соціалізму;
  • 1885 рік — закінчується Берлінська конференція для обговорення розподілу Африки між європейськими державами;
  • 1895 рік — в Огайо (США) отримують патент на склодувну машину;
  • 1921 рік — засновують Кам’янець-Подільський державний педагогічний інститут;
  • 1935 рік — Роберт Ватсон-Ватт демонструє британським ВПС технологію радару;
  • 1936 рік — спроба державного перевороту групою військових Імперської армії Японії;
  • 1987 рік — англіканська церква дозволяє жінкам бути священиками;
  • 1992 рік — Україна встановлює дипломатичні відносини з Фінляндією;
  • 2004 рік — Європейський парламент визнає сталінську депортацію чеченського народу актом геноциду;
  • 2014 рік — День спротиву окупації Криму, цього дня у Сімферополі відбувся мітинг українців та кримських татар на підтримку територіальної цілісності України та проти проведення позачергової сесії Верховної Ради Криму.

Який сьогодні день в Україні і світі

26 лютого в Україні і світі святкують Всесвітній день фісташки. Це свято присвячене популярному горіху, який має унікальний смак, корисні властивості та багату історію. Фісташки – одні з найдавніших горіхів, які споживає людство. Їх культивували ще понад 9 тисяч років тому в регіоні сучасного Ірану, Туреччини та Середньої Азії. У Стародавньому Римі фісташки вважали делікатесом, а в Персії – символом добробуту. Дата святкування з’явилася завдяки ініціативі виробників фісташок, які хотіли популяризувати цей цінний продукт у всьому світі.

Також 26 лютого День карнавалу. Це день найвищої активності карнавальних святкувань. Це час, коли люди можуть дати волю своїй фантазії, перевтілитися в казкових персонажів і відчути атмосферу радості та свободи!

А ще 26 лютого День опору окупації Криму. Це день, коли 2014 року в Сімферополі відбувся масовий мітинг на підтримку територіальної цілісності України, який став символом спротиву російській окупації. 26 лютого 2014 року біля будівлі Верховної Ради Криму зібралися тисячі кримських татар, українців та інших мешканців півострова, які виступили проти проросійських сил. Одночасно там зібралися й прибічники відокремлення Криму, що спричинило протистояння. Наступного дня 27 лютого російські військові без розпізнавальних знаків захопили будівлю Верховної Ради та стратегічні об’єкти півострова. Почалася окупація Криму, яку Україна та міжнародна спільнота не визнають досі.

The post Святий Порфирій, День фісташки та історія спротиву Криму – чим особливий цей день? first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Розслідування можливого розкрадання коштів на інфраструктурних проєктах

Територіальне управління Державного бюро розслідувань у Києві внесло до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за № 62025100110000222 від 22.10.2025 за ознаками частини 5 статті 191 Кримінального кодексу України, що стосується привласнення майна в особливо великих розмірах. Правоохоронці зосередили увагу на перевірці можливої змови між керівництвом ТОВ «Автомагістраль-Південь» та посадовцями Міністерства розвитку громад та територій, а також Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури.

За версією слідства, предметом розслідування є системне розкрадання державних та міжнародних коштів, виділених на реалізацію інфраструктурних проєктів. У центрі ймовірної координації зазначають колишнього куратора програми «Велике будівництво» Юрія Голика. За даними слідства, він міг використовувати свої професійні зв’язки для погодження умов тендерів і сприяння укладенню контрактів, що створювало умови для непрозорого використання бюджетних коштів.

Найбільші ризикові епізоди стосуються будівництва й реконструкції водогонів у Миколаївській та Дніпропетровській областях після руйнування Каховської ГЕС. На папері йшлося про «масштабну відбудову», але на практиці, як стверджують заявники, — про «повітряні труби» і відсутність підтверджених обсягів робіт на сотні мільйонів гривень.

Отримані аванси, за даними розслідування, проводили через ланцюги фірм-прокладок і переводили у готівку для подальшого розподілу між учасниками. Йдеться про кошти як державного бюджету, так і міжнародних програм відновлення.

ДБР розслідує причетність посадовців центральних і обласних органів влади. Про підозри конкретним особам у повідомленні не йдеться. Сторони, згадані у матеріалах, публічно свою позицію щодо наведених звинувачень не озвучували/не коментували. Редакційне застереження: усі особи вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено в суді.

«Автомагістраль-Південь» раніше фігурувала у медійних розслідуваннях щодо великих підрядів у межах «Великого будівництва» та відбудови після підриву Каховської ГЕС. Критики говорили про завищені кошториси та низьку якість робіт; компанія системно вигравала тендери на мільярди гривень.

Очікуються експертизи кошторисів, перевірка актів виконаних робіт, трасування фінансових потоків та допити посадовців замовників і підрядників. У разі підтвердження збитків у «особливо великих розмірах» фігурантам може загрожувати до 12 років ув’язнення з конфіскацією.

Ураження російського гарнізону на буровій платформі “Сиваш”: удар по оборонних позиціях окупантів у Чорному морі

Українські Військово-Морські Сили здійснили успішну операцію з ураження російського гарнізону, розташованого на буровій платформі "Сиваш" у Чорному морі. Як повідомили у пресслужбі флоту, в результаті атаки було ліквідовано розрахунок протитанкових ракет, а також знищено технічні засоби розвідки та спостереження, які дозволяли окупантам здійснювати контроль над акваторією між Кримом та узбережжям Одеської області.

Ця операція стала частиною стратегічних дій українських ВМС, спрямованих на посилення безпеки в чорноморському регіоні та протидію російській агресії в акваторії. Бурова платформа "Сиваш" входить до складу так званих "вишок Бойка" — кількох платформ, захоплених Росією після анексії Криму у 2014 році. Серед них також перебувають платформи "Петро Годованець", "Таврида" та "Україна". Після захоплення цих установок Росія дооснастила їх сучасними системами розвідки, радіоелектронної боротьби (РЕБ) та гідроакустики, що дозволило їй перетворити ці об'єкти на важливі стратегічні пункти для контролю над Чорним морем.

Останніми днями українські сили також били по енергетичній інфраструктурі РФ, яка живить оборонні підприємства: повідомлялося про ураження Орловської ТЕС та підстанції “Новобрянська” у Брянській області. За оцінками, такі атаки обмежують спроможність Росії підтримувати військову логістику і виробництво.

Ситуація на фронті. На тлі морських ударів Росія продовжує тиснути на сході. За підрахунками західних аналітиків, у жовтні РФ досягла обмежених територіальних зрушень, водночас тривають запеклі бої за логістичні вузли Донеччини.

“Вишки Бойка” — чотири морські бурові платформи Чорноморнафтогазу, які Росія захопила у 2014 році та згодом використовувала у військових цілях як опорні пункти спостереження в морі.

Новий етап боїв на Покровському напрямку: російські війська активізують удари та змінюють тактику

На Покровському напрямку фіксується зростання інтенсивності бойових дій. Російські війська здійснюють масовані атаки, застосовуючи нову хвилю авіаційних ударів керованими авіабомбами (КАБ) та безпілотниками різних типів. Про це повідомив старший офіцер з комунікацій 59-ї окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка Тарас Мишак в ефірі телеканалу “Київ24”.

Підрозділи бригади утримують одну з найскладніших ділянок фронту, розташовану між Донецькою та Дніпропетровською областями. За словами офіцера, ворог продовжує випробовувати різні форми наступальних дій, поєднуючи авіаційні удари з активним використанням наземних штурмових груп. Основний акцент робиться на тактику інфільтрації — просування малими піхотними підрозділами, які намагаються непомітно наблизитися до українських позицій через лісосмуги, балки та промислові зони.

“Наша бригада трохи не в самому Покровську знаходиться, ми на іншій ділянці. Це частина Покровського напрямку, яка вже дотична між Донецькою та Дніпропетровською областю. Наразі в нашій смузі росіяни продовжують тиснути, намагаються застосувати тактику інфільтрації, тобто малі піхотні групи“, — пояснив офіцер.

Він зазначив, що така тактика не є новою для російської армії, однак цього разу ворог активно підтримує піхоту авіаційними бомбами та дронами. За словами Мишака, російські БПЛА залітають дедалі глибше в український тил, що ускладнює логістику й підвезення боєприпасів.

“Kill-зона, на жаль, зростає. Це значно ускладнює підвіз усього необхідного до позицій. Через активність дронів нашим бійцям часто доводиться йти до передових позицій пішки, бо переміщення автомобілями — надто небезпечне“, — додав представник бригади.

Ситуація на Покровському напрямку залишається напруженою. За даними Головного управління розвідки, українські спецпризначенці продовжують утримувати свої позиції в районі Покровська, де тривають запеклі бої. Зокрема, підрозділ “Спецпризначення Тимура” проводить операцію в зоні, важливій для фронтової логістики.

Мобільність українців у часи викликів: як змінилися прикордонні потоки за останні роки

Попри масштабні потрясіння останніх років — пандемію COVID-19 та повномасштабну війну — українці зберігають високу мобільність і активність у подорожах за межі країни. За інформацією Державної прикордонної служби, у період із 2020 по дев’ять місяців 2025 року зафіксовано 104,97 мільйона перетинів державного кордону на виїзд із України. Цей показник свідчить про те, що, навіть в умовах обмежень, небезпеки та економічної нестабільності, українці продовжують активно переміщатися — як із трудових, так і з гуманітарних чи особистих причин.

Водночас за цей самий період в’їзд іноземців до України становив 16,91 мільйона випадків. Хоча ці цифри помітно нижчі за довоєнні рівні, вони демонструють поступове відновлення інтересу до України з боку іноземних громадян — як бізнесу, так і гуманітарних організацій чи дипломатичних місій.

Потік іноземців до України різко просів у 2022 році, але згодом почав відновлюватися. У 2020-му в’їздів іноземців було 3,39 млн, у 2021-му — 4,27 млн; у 2022-му показник впав до 2,31 млн, у 2023-му зріс до 2,45 млн, у 2024-му — до 2,55 млн, а за дев’ять місяців 2025-го — 1,94 млн. Це свідчить про поступове повернення ділової, гуманітарної та туристичної активності.

На запит щодо більш деталізованої статистики — зокрема про кількість виїздів чоловіків 15–25 років у 2022–2025 роках, а також про число іноземців, які перебували в Україні три місяці і більше, — у ДПСУ пояснили, що служба веде офіційний облік саме фактів перетину кордону. Показники, не передбачені формами державної звітності, у її базах не зберігаються. У відомстві підкреслюють: обсяг перетинів безпосередньо залежить від соціально-економічної та безпекової ситуації в країні.

Статистика демонструє: навіть у надскладні роки українці залишалися мобільними, а в’їзд іноземців після воєнного провалу поступово відновлюється. Детальніші портрети міграційних потоків вимагатимуть інтеграції даних інших держреєстрів — поза можливостями звичайної прикордонної статистики.