Свята 19 лютого: День Державного герба України, Всесвітній день китів і дельфінів та Міжнародний день перетягування канату

Сьогодні відзначають День Державного герба України, Всесвітній день китів і дельфінів та Міжнародний день перетягування каната. Кожне з цих свят має свою унікальну історію та символізм.

19 лютого у 1992 році Верховна Рада України ухвалила Постанову, якою офіційним символом країни став золотий Тризуб на синьому щиті — національний символ українців часів визвольних змагань XX століття, який  має статус малого герба та є головним елементом майбутнього великого герба. Тож саме цей день прийнято визначати Днем Державного Герба України.

Цей символ має глибоке історичне коріння, яке сягає княжої доби Київської Русі та роду Рюриковичів. Відомо, що Тризуб використовувався як державний знак ще в Українській Народній Республіці (УНР), що підкреслює тяглість української державності.

Малий Державний Герб є одним із головних державних символів разом із Конституцією, прапором і гімном. Його зображення можна побачити на печатках державних органів, грошових знаках, офіційних документах та службових посвідченнях.

19 лютого, також відзначається Всесвітній день захисту морських ссавців, відомий також як Всесвітній день китів і дельфінів.

Image

Ця дата була започаткована у 1986 році, коли Міжнародна китобійна комісія запровадила глобальну заборону на промислове полювання на китів та продаж китового м’яса. Відтоді день став символом боротьби за збереження морських екосистем і нагадуванням про загрози, з якими стикаються ці тварини.

Щороку природоохоронні організації проводять акції та освітні заходи, аби привернути увагу до проблеми браконьєрства, забруднення океанів і зміни клімату, які загрожують морським ссавцям.

Також, щороку 19 лютого у світі відзначають Міжнародний день перетягування каната — свято, присвячене одному з найдавніших командних видів спорту.

Перетягування каната має глибокі історичні корені. Його практикували ще в Стародавньому Єгипті, Китаї, Індії та Греції, а в деяких культурах воно навіть мало ритуальне значення, символізуючи боротьбу сил природи або богів.

Цей вид спорту був олімпійською дисципліною з 1900 по 1920 рік, однак згодом його виключили з програми Олімпійських ігор. Попри це, традиція змагань збереглася, і сьогодні перетягування каната залишається популярним у багатьох країнах світу.

Це свято не лише вшановує спортивну спадщину, а й підкреслює значення командної роботи, витривалості та сили духу.

В цей день православна церква вшановує пам’ять святого апостола Архипа, учня апостола Павла та одного з 70-ти апостолів.

Архип проповідував християнство у Фригії (територія сучасної Туреччини) та був одним із засновників християнської громади в Колосах. У Біблії його згадують у Посланні до Колоссян та Посланні до Филимона.

Згідно з переказами, святого Архипа переслідували язичники за віру в Христа, піддаючи його жорстоким мукам. Однак він залишався непохитним і до кінця життя сповідував християнство.

В Україні цього дня вшановують захисників віри та подвижників. У народних традиціях вважали, що Архип охороняє оселі від лиха та злого ока.

За новим календарем в цей день іменини святкують Богдан, Дмитро, Євген, Макар, Максим, Микита, Федір.

The post Свята 19 лютого: День Державного герба України, Всесвітній день китів і дельфінів та Міжнародний день перетягування канату first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Київська ТЕЦ-6 практично повністю зруйнована внаслідок сьогоднішньої ракетної атаки

За інформацією наших джерел, одна з найпотужніших в Києві та всій Україні ТЕЦ-6 зазнала критичних руйнувань внаслідок прямого ракетного попадання. При цьому, за інформацією джерела,  зруйновані як основні, так в резервні потужності. Відповідно, без тепла до кінця зими ризикують залишитися велика кількість житлових і адміністративних будинків Дарницького, Дніпровського, Подільського, Деснянського та Оболонського районів столиці, а […]

Олена Тополя про новий етап у житті після розлучення та можливість возз’єднання з Тарасом Тополею

Українська співачка Олена Тополя розповіла, що після розлучення вже почала відчувати підвищену увагу з боку чоловіків, але ставиться до цього дуже обережно. В інтерв’ю артистка поділилася своїми почуттями з приводу нового етапу у своєму особистому житті, зазначивши, що поки не готова до серйозних стосунків. Олена наголосила, що вона зосереджена на своїй кар'єрі та особистому розвитку, тому не шукає нових романтичних відносин на цей момент.

Під час розмови з журналістами артистка також вперше публічно відповіла на запитання, чи можливе возз’єднання з її колишнім чоловіком — Тарасом Тополею, фронтменом популярного українського гурту «Антитіла». Олена зауважила, що на питання про поновлення стосунків вона не дасть категоричної відповіді, пояснивши, що таке рішення є складним і не можна сказати, що це абсолютно неможливо. Вона підкреслила, що на сьогоднішній день не бачить очевидного повернення до колишніх стосунків, але й не виключає цього у майбутньому.

При цьому Олена наголосила, що формальні речі для неї не є визначальними. За її словами, штамп у паспорті чи офіційні процедури не завжди відображають реальний стан стосунків між людьми.

Говорячи про причини розлучення, артистка свідомо уникала конкретики, дотримуючись спільного рішення з Тарасом Тополею не виносити особисті деталі на публіку. Втім, у її роздумах прозвучали узагальнення, які дають зрозуміти, з якими труднощами може стикатися пара з роками.

Співачка зазначила, що в багатьох родинах люди не завжди говорять одне одному те, що насправді думають, намагаючись не образити партнера або уникаючи розмов про власні бажання. Такі замовчування, за її словами, можуть накопичуватися й з часом серйозно впливати на стосунки.

Окремо Олена Тополя зупинилася на темі браку часу для щирих розмов, особливо коли обидва партнери мають насичений робочий графік і постійні поїздки. У таких умовах непроговорені моменти залишаються «непропрацьованими» й можуть мати руйнівні наслідки для спільного життя.

Імен у цьому контексті співачка не називала, однак сенс її слів читався між рядків — йшлося про універсальні проблеми, з якими стикаються пари, навіть якщо ззовні їхні стосунки здаються міцними.

Мобілізаційне шахрайство в порту “Південний”: розслідування щодо фіктивного бронювання

У морському порту «Південний» правоохоронці розпочали кримінальне розслідування щодо можливих випадків фіктивного бронювання працівників від мобілізації під час воєнного стану. Згідно з інформацією, справу відкрито за частиною 5 статті 361 Кримінального кодексу України, що передбачає покарання за незаконне втручання в роботу електронних інформаційних систем, вчинене в умовах воєнного стану.

Це провадження стало результатом численних перевірок, під час яких було виявлено ймовірні маніпуляції з документами та електронними базами даних, що дозволяли деяким працівникам порту уникати призову до Збройних сил України. За попередніми даними, зловмисники використовували різноманітні схеми для створення підроблених бронювань, що надавали таким особам право залишатися на роботі, а не відправлятися на фронт.

За даними слідства, у період з 9 по 15 вересня начальник відділу мобілізаційної роботи та цивільного захисту порту вносив до державного вебпорталу недостовірні відомості щодо бронювання працівників. Зазначені дії, за версією правоохоронців, здійснювалися за вказівкою тимчасово виконуючого обов’язки директора підприємства.

Ключовим епізодом справи є те, що посадовець використав кваліфікований електронний підпис директора, який на той момент перебував під цілодобовим домашнім арештом і фізично не міг здійснювати управлінські дії.

Слідство вважає, що внесення недостовірних даних до електронних систем могло бути використане для незаконного уникнення мобілізації окремими працівниками, що є особливо чутливим питанням в умовах воєнного стану.

Наразі правоохоронні органи встановлюють коло осіб, причетних до можливих зловживань, обсяг неправомірно внесених даних та мотиви дій посадових осіб порту. Остаточні правові оцінки діям фігурантів справи будуть надані після завершення досудового розслідування.

Затримання колишнього керівника СБУ в Харківській області: нові звинувачення у державній зраді та організації незаконного захоплення будівель

Державне бюро розслідувань повідомило про нове затримання колишнього начальника управління Служби безпеки України в Харківській області Романа Дудіна, який уже мав справу з підозрою у державній зраді. Затримання сталося під час спроби підозрюваного вийти з-під варти після сплати понад 4,2 мільйона гривень застави, яку було внесено раніше. Проте, у зв’язку з новими обставинами, правоохоронці оголосили Дудіну додаткову підозру за новим фактом.

Згідно з даними слідства, Роман Дудін підозрюється в організації незаконного захоплення будівлі Харківської обласної військової адміністрації під час перших годин повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За версією слідчих, саме Дудін, зловживаючи своїм службовим становищем, організував спробу усунення керівництва обласної адміністрації та захоплення важливого об'єкта, що мало суттєві наслідки для координації оборонних дій та організації роботи на місцях у критичні моменти.

Дії колишнього керівника управління СБУ в Харківській області кваліфіковано за частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 109 та статтею 341 Кримінального кодексу України. Йдеться, зокрема, про замах на захоплення державної влади та незаконне захоплення будівлі, що забезпечує діяльність органу державної влади.

Слідство встановило, що підозрюваний володів інформацією про підготовку наступальної операції з боку РФ та був переконаний у її успішності. За версією правоохоронців, за таких обставин він організував спробу захоплення державної влади та блокування роботи обласної військової адміністрації з метою перешкоджання її нормальному функціонуванню.

У разі доведення вини колишньому посадовцю загрожує позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років із можливістю конфіскації майна. Наразі суд має обрати йому новий запобіжний захід з урахуванням оголошеної підозри.