Світ згадує 24 лютого: три роки війни та незламності України

Сьогодні Україна відзначає третю річницю початку повномасштабної війни, яку розпочала Росія. Три роки українці демонструють незламність, мужність і прагнення до свободи, протистоячи одній із найпотужніших армій світу.

Президент України Володимир Зеленський опублікував відеозвернення, в якому висловив подяку українським військовим, волонтерам, медикам і всім громадянам, які докладають зусиль для перемоги.

“Три роки спротиву. Три роки вдячності. Три роки абсолютного героїзму українців. Пишаюся Україною! Дякую всім, хто захищає її та допомагає. Усім, хто працює на Україну”, – наголосив глава держави.

Також Зеленський згадав загиблих українців, які віддали свої життя за незалежність країни:

“Вічна пам’ять кожному, хто віддав своє життя заради нашої держави та людей”, – написав президент.

Австралія запровадила нові санкції проти Росії

У річницю вторгнення Австралія оголосила про новий пакет санкцій проти Росії. Як повідомили в уряді країни, це наймасштабніші санкції з лютого 2022 року.

Під обмеження потрапили:

  • 70 фізичних осіб, серед яких судді, “чиновники” окупаційної адміністрації та особи, причетні до примусової депортації українських дітей;
  • 79 російських організацій, зокрема оборонного, транспортного та фінансового секторів;
  • структури та особи, які сприяють військовому співробітництву Росії та Північної Кореї.

“Поглиблення російсько-північнокорейської військової співпраці є небезпечним розширенням війни, що матиме серйозні наслідки для безпеки Європи та індо-тихоокеанського регіону”, – йдеться в заяві австралійського уряду.

Крім того, Австралія запровадила нові обмеження на торгівлю з Росією, зокрема заборонила постачання комерційних безпілотників та їхніх компонентів.

Загалом за три роки війни Австралія ввела понад 1400 санкцій проти РФ і виділила понад 1,5 мільярда доларів на допомогу Україні, зокрема понад 1,3 мільярда доларів – на військову підтримку.

Світові лідери прибули до Києва для підтримки України

У третю річницю повномасштабного вторгнення в Київ приїхали провідні європейські політики та представники країн-партнерів, щоб продемонструвати підтримку Україні та обговорити подальшу допомогу.

Першими до столиці прибули:

  • президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн;
  • президент Європейської Ради Антоніу Кошта.

На київському вокзалі їх зустрічали голова Офісу президента Андрій Єрмак, міністр закордонних справ Андрій Сибіга та керівництво “Укрзалізниці”.

“В Україні, про Україну, з Україною”, – написав Кошта у соцмережах.

Фон дер Ляєн у своєму зверненні наголосила на важливості підтримки України:

“У третю річницю брутального вторгнення Росії Європа в Києві. Ми сьогодні тут, тому що Україна – це Європа. У цій боротьбі за виживання на кону не лише доля України. Це доля Європи”, – зазначила президентка Єврокомісії.

Також до Києва прибули:

  • президент Латвії Едгарс Рінкевичс;
  • прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо;
  • прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес.

У рамках візиту міжнародні лідери обговорять подальшу військову допомогу Україні, гарантії безпеки та перспективи європейської інтеграції.

The post Світ згадує 24 лютого: три роки війни та незламності України first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Зараз уточню, щоб зробити саме те, що вам потрібно

ролик (рекламний / іміджевий / соцмережі)?

і для чого він: бренд, продукт, подія, соціальна ініціатива?

Саме ці деталі і викликали хвилю критики. Частина користувачів обурилася можливим використанням натурального хутра, заявивши, що в сучасному світі є достатньо альтернатив зі штучних матеріалів. У коментарях люди писали, що хутро є застарілим елементом гардероба, а також закликали публічних осіб демонструвати відповідальніший підхід до моди.

Окремі коментатори також згадували загальний контекст війни в країні, ставлячи під сумнів доречність демонстрації розкішних образів у такий час. Інші ж, навпаки, заступилися за співачку, наголошуючи, що кожен має право на самовираження і власний стиль.

Сама Оля Полякова наразі публічно не коментувала хвилю критики. Водночас подібні реакції в соцмережах для артистки не є новими — кожен її яскравий образ регулярно стає предметом активних обговорень, що лише підтверджує високий рівень уваги до персони співачки.

Нові сліди екологічного забруднення на узбережжі Тузлівських лиманів

У межах Національного природного парку «Тузлівські лимани» на Одещині знову зафіксовано забруднення берегової лінії рослинною олією. Фахівці парку виявили характерні плями та згустки на піску й прибережній рослинності, що є продовженням масштабного витоку у Чорне море, який стався ще у грудні 2025 року після атаки російських безпілотників на торговельний порт «Південний».

Про ситуацію повідомив доктор біологічних наук і науковий співробітник нацпарку Іван Русєв. Він зазначив, що йдеться про соняшникову олію, яка, попри своє рослинне походження, становить серйозну загрозу для морських і прибережних екосистем. Після потрапляння у воду така речовина утворює плівку, що порушує газообмін, знижує рівень кисню та негативно впливає на безхребетних, риб і птахів.

Науковець пояснив, що основна маса рослинної олії з часом полімеризувалася та осіла на дні Одеської затоки. Водночас частина забруднення залишається у русі та під час сильних штормів знову викидається на берег, у тому числі далеко від місця первинної аварії.

Після потужного шторму 6 лютого екологи провели обстеження піщаного пересипу в межах національного парку. За результатами огляду, здійсненого 8 лютого, було встановлено, що плямами рослинної олії вкриті різні ділянки узбережжя загальною площею до 10 тисяч квадратних метрів.

Фахівці наголошують, що навіть через місяці після аварії наслідки забруднення залишаються небезпечними для екосистеми. Рослинна олія у морській воді утворює плівку, яка обмежує доступ кисню та світла, що негативно впливає на морські організми.

Раніше екологи повідомляли, що після грудневих атак на портову інфраструктуру Одещини на кількох пляжах було зафіксовано загибель водоплавних птахів. Згодом, наприкінці січня, на узбережжі також виявили масовий викид чорноморських морських коників, занесених до Червоної книги. Щільність загиблих тварин місцями сягала десятків екземплярів на один квадратний метр берегової лінії.

Екологи пов’язують загибель рідкісних морських істот саме з витоком рослинної олії, що стався внаслідок російської атаки. За їхніми оцінками, екологічні наслідки цієї аварії можуть проявлятися ще тривалий час, особливо після штормів та зміни течій.

Паливний ринок України: між економічним тиском і відсутністю вибору

Український ринок пального перебуває у стані затяжної напруги, що безпосередньо відчувають і бізнес, і пересічні громадяни. Вартість бензину, дизельного пального та скрапленого газу демонструє стійку тенденцію до зростання, тоді як можливості споживачів впливати на цінову політику великих мереж автозаправних станцій залишаються вкрай обмеженими. Фактично покупець опиняється в ситуації, коли вибір є формальним, а правила гри диктуються кількома потужними учасниками ринку.

Енергетичні аналітики вказують на комплекс причин, що формують нинішню цінову динаміку. Серед них — коливання світових котирувань на нафту, валютні ризики, логістичні витрати та податкове навантаження. Водночас дедалі частіше звучать застереження щодо впливу внутрішніх факторів: концентрації ринку, узгоджених дій великих мереж і слабкої конкуренції на окремих сегментах. У таких умовах навіть незначні зовнішні потрясіння швидко трансформуються у відчутне подорожчання на заправках.

Вирішальну роль відіграють суб’єктивні чинники. Великі трейдери мають можливість підвищувати ціни значно вище економічно обґрунтованого рівня, оскільки ефективні стримуючі механізми фактично відсутні. Державне регулювання не працює, а конкуренція між великими мережами є обмеженою.

Раніше функцію так званого «цінового якоря» виконувала група «Приват», яка контролювала понад півтори тисячі автозаправних станцій і могла стримувати надмірне зростання цін. Після націоналізації ключових активів у 2022 році цей механізм зник. Нині державна мережа АЗС налічує близько 660 станцій, однак навіть цього недостатньо, щоб реально впливати на ринок.

Малі та середні оператори також не можуть стати альтернативою великим гравцям через обмежені фінансові ресурси та відсутність політичного впливу. У результаті ціни формуються в інтересах кількох великих трейдерів, а споживачі змушені приймати нав’язані умови.

За оцінками експертів, на початку року різниця між реальною собівартістю пального та цінами великих мереж сягала 6–8 гривень на літрі. Ситуація зі скрапленим газом є ще складнішою: у зимовий період у країнах-постачальниках він активно використовується як котельне паливо, що скорочує доступні обсяги для українського ринку.

Така модель ціноутворення створює додаткові інфляційні ризики та безпосередньо б’є по купівельній спроможності населення. Якщо раніше на середню заробітну плату українець міг придбати близько 260–270 літрів бензину, то нині — лише 160–170 літрів. Це означає, що пальне стає не просто дорожчим, а фактично менш доступним для більшості громадян.

Зрозуміла, дякую

Підкажіть, будь ласка, що саме потрібно розширити і в якому форматі:

текст / опис / обґрунтування / лист / розділ документа?

Друге місце посів Ощадбанк, який отримав 16,63 млрд гривень чистого прибутку. Це більш ніж удвічі перевищує його результат попереднього року. Третю позицію зайняв Райффайзен Банк із прибутком 10,74 млрд гривень, що у 2,5 раза більше, ніж роком раніше.

До п’ятірки лідерів також увійшли Універсал Банк із показником 10,33 млрд гривень та Укрексімбанк, який завершив рік із прибутком 8,86 млрд гривень, продемонструвавши зростання більш ніж утричі.

У другій п’ятірці за прибутковістю опинилися ПУМБ, Укрсиббанк, ОТП Банк, Креді Агріколь та Укргазбанк. Крім того, ще сім банків змогли заробити понад 1 млрд гривень чистого прибутку, що свідчить про загальну стійкість фінансової системи навіть в умовах війни.

Водночас Національний банк повідомив, що сім із шістдесяти банків завершили 2025 рік зі збитками. Найгірший фінансовий результат показав ПІН Банк, збиток якого перевищив 63 млн гривень. Також у мінусі опинилися Кристал Банк та банк «Український капітал», які у 2024 році ще демонстрували прибутковість.

Окремо зазначається, що новий гравець ринку — перехідний банк ЮТЕ Банк, створений як правонаступник неплатоспроможного РВС Банку, завершив 2025 рік зі збитком у 3,34 млн гривень.

Загалом результати року вказують на посилення позицій найбільших банків і зростання розриву між системними гравцями та малими фінансовими установами.