Сумнівна доброчесність кандидата до апеляційного суду: висновок щодо Дмитра Ткаченка

Голова Бориспільського міськрайонного суду Київської області Дмитро Ткаченко, який заявив про намір обійняти посаду судді апеляційної інстанції, отримав негативну оцінку з боку Громадської ради доброчесності. За підсумками детального вивчення поданих ним декларацій, додаткових матеріалів та письмових пояснень було зроблено висновок про невідповідність кандидата критеріям доброчесності, які є ключовими для кар’єрного зростання в судовій системі.

У рішенні Ради наголошується, що подана суддею інформація про фінансовий стан не є повною та викликає обґрунтовані сумніви. Зокрема, аналіз задекларованих доходів не узгоджується з реальною вартістю майна, яке, за наявними даними, було набуте ним або членами його сім’ї протягом останніх років. На думку експертів, особа, яка тривалий час перебуває на керівній посаді в суді, не могла не усвідомлювати наявності таких розбіжностей.

Зокрема, Дмитру Ткаченку на праві власності належать дві земельні ділянки у селі Зозулі площею по 0,25 гектара кожна, набуті у 2010 році. Вартість кожної ділянки на момент придбання становила 119 тисяч гривень. Суддя пояснив, що земля купувалася для будівництва приватного будинку. Водночас на той момент сума угоди в еквіваленті становила майже 30 тисяч доларів США.

Згідно з біографічними даними, у той період Ткаченко працював помічником судді та головним фахівцем у комерційній структурі. Його сумарний офіційний дохід за період з 2006 по 2019 роки становив лише 233 тисячі гривень, що, за оцінкою ГРД, не дозволяло здійснити такі придбання без стороннього фінансування.

У письмових поясненнях кандидат зазначив, що кошти в розмірі близько 400 тисяч гривень були позичені у товариша. Як підтвердження він надав скан розписки із зобов’язанням повернути борг до жовтня 2014 року. Водночас аналіз доходів судді за 2010–2014 роки свідчить, що після сплати податків він фактично міг розпоряджатися сумою близько 331 тисячі гривень, з яких значну частину мав спрямувати на погашення боргу та утримання родини з двома дітьми. При цьому у той самий період подружжя набувало й інше майно.

Окрему увагу Громадська рада доброчесності звернула на майнові операції родичів дружини Ткаченка. Зокрема, під час співбесіди судді Господарського суду Києва Михайла Якименка, який є батьком дружини кандидата, з’ясувалося, що його матір у 2008 та 2010 роках придбала дві земельні ділянки по 0,25 гектара у Васильківському районі. При цьому вона фактично не проживала на території Київської області.

Пояснюючи мету придбання, Якименко посилався на сестру, яка тривалий час мешкає в Італії та нібито надала кошти для купівлі землі. Жодних документальних підтверджень цього надано не було.

За даними декларацій за 2016–2022 роки, родичі кандидата — дружина, її сестра, батьки та батько самого Ткаченка — володіють значною кількістю об’єктів нерухомості, переважно у місті Васильків та прилеглих населених пунктах. Йдеться про житлові будинки, земельні ділянки та об’єкти незавершеного будівництва.

Сестра дружини задекларувала кілька житлових будинків та низку земельних ділянок, зокрема у Василькові та селі Путрівка. Батько дружини володіє численними ділянками різної площі та нежитловим приміщенням у Василькові. Мати дружини задекларувала житловий будинок, гараж і земельні ділянки, набуті у різні роки.

ГРД також звернула увагу на обставини набуття квартир у Києві. Згідно з деклараціями, син кандидата є власником квартири площею 89,7 квадратного метра з 2009 року. При цьому суддя зазначив, що квартира була приватизована тестем на онука, а сам він із 2012 року постійно проживає у цьому житлі разом із сім’єю.

Водночас у деклараціях сестри дружини зазначалося право користування іншою квартирою у Києві, власником якої значиться районна державна адміністрація. На думку ГРД, ці обставини можуть свідчити про причетність родичів кандидата до безоплатного передання житла у користування та подальшої приватизації на користь членів родини.

Додаткові питання виникли й щодо майна батька кандидата, який у 2018 році придбав квартиру у Києві площею понад 60 квадратних метрів за 2,13 мільйона гривень. При цьому задекларовані доходи батька за понад двадцять років у кілька разів менші за вартість придбаного житла. Суддя пояснив це фінансовою допомогою від сестри, однак документального підтвердження надано не було.

На думку Громадської ради доброчесності, сукупність наведених фактів свідчить про можливе фіктивне володіння майном, оформлення активів на родичів та приховування реальних правочинів. Така динаміка збігається з періодом професійної діяльності Дмитра Ткаченка у Бориспільському суді та викликає обґрунтовані сумніви щодо законності джерел походження майна.

Схожі статті

Адміністрація Трампа виступає проти референдуму як умови мирних переговорів

Адміністрація Дональда Трампа виступає проти проведення референдуму як елемента можливого мирного врегулювання та розглядає таку ініціативу як свідоме затягування переговорного процесу. Про це повідомляють джерела, обізнані з перебігом консультацій. За інформацією співрозмовників, позицію Вашингтона було донесено під час контактів на високому рівні. У Білому домі вважають, що винесення ключових питань на референдум не наближає сторони […]

Настя Каменських звернулася до прихильників українською після хвилі критики

Після резонансу навколо публікації російською мовою в Instagram Настя Каменських, імовірно, переосмислила власну публічну комунікацію. Артистка вперше за тривалий період записала звернення до аудиторії українською мовою, чим привернула підвищену увагу не лише відданих фанів, а й тих, хто раніше скептично ставився до її позиції.

У новому відео співачка спочатку почала говорити іспанською, однак майже одразу перервала себе, пояснивши, що цього разу обирає іншу мову для розмови. Після цього Каменських перейшла на українську та наголосила, що для неї важливо бути чесною із собою та тими, хто за нею стежить.

За словами співачки, попереду на неї чекає новий етап — сюрпризи, прямі ефіри та нові пісні. Вона наголосила, що готова експериментувати, працювати з різними мовами та настроями, адже більше не боїться змін. Артистка підкреслила, що є багатогранною і не обмежується однією емоцією чи історією.

Відеозвернення Каменських прозвучало українською, однак сам допис вона опублікувала одразу двома мовами — українською та російською. Крім того, ролик був продубльований також російською мовою, що й стало новим приводом для обговорень.

Попри те, що частина підписників позитивно сприйняла повернення артистки до української мови, значна кількість користувачів залишилася незадоволеною. У коментарях люди запитують, навіщо знову використовувати російські субтитри, і для якої аудиторії вони призначені.

Користувачі наголошують, що саме зараз важливо поширювати українську культуру, мову та музику у світі, а не розчиняти українську ідентичність серед інших мовних просторів. Деякі фанати прямо заявляють, що артистці варто визначитися зі своєю позицією, адже «на кількох стільцях довго не всидіти».

У коментарях також звучать емоційні закиди про втрату довіри та розчарування у творчому шляху співачки. Частина шанувальників визнає, що питання не в іспанській мові, а саме у присутності російського перекладу, який викликає найбільше обурення.

Таким чином, навіть перехід на українську мову не зняв напругу навколо Каменських. Навпаки, нове звернення знову запустило хвилю дискусій про відповідальність публічних осіб, мовний вибір та межу між творчими експериментами і громадянською позицією.

Ветеранські простори як фасад: між реальною підтримкою та бюджетними будівництвами

Останнім часом держава дедалі активніше звітує про розгортання мережі ветеранських просторів, запуск нових програм і підготовку фахівців із супроводу ветеранів. У публічному просторі ці ініціативи подаються як системна відповідь на виклики післявоєнної адаптації. Втім, за гучними заявами та презентаціями дедалі чіткіше проступає інша картина, у якій ключову роль відіграє не людина з її потребами, а будівельні проєкти та освоєння бюджетних коштів.

Значна частина фінансування спрямовується на зведення або реконструкцію об’єктів, що формально називаються ветеранськими просторами. При цьому питання їх реального наповнення, доступності та практичної користі часто відходять на другий план. У багатьох випадках виконавці таких проєктів виглядають наперед визначеними, а кошториси — завищеними, що породжує сумніви щодо ефективності витрачання державних ресурсів.

Міністерство у справах ветеранів під керівництвом Наталії Калмикової, замість концентрації на реальних потребах захисників, фактично стало частиною вертикалі розподілу бюджетних ресурсів разом із керівництвом Київської обласної державної адміністрації. За наявною інформацією, саме на рівні області формується повний цикл ухвалення рішень — від ініціювання «потрібних» об’єктів до затвердження тендерної документації з умовами, адаптованими під конкретних виконавців.

Показовим прикладом стала реалізація проєкту ветеранського простору в Бучанській громаді загальною вартістю майже 140 мільйонів гривень. Така сума є співмірною з будівництвом повноцінного реабілітаційного центру, однак публічного і детального обґрунтування вартості саме цього об’єкта надано не було. Відсутні й чіткі пояснення, які саме послуги за ці кошти отримають ветерани.

Закупівля відбулася за мінімальної конкуренції. Переможцем став консорціум «Будівельні ініціативи» — структура, створена безпосередньо перед проведенням тендеру та така, що не має підтвердженого досвіду реалізації проєктів подібного масштабу. Для державного бюджету це є прямим індикатором ризику, адже йдеться про десятки мільйонів гривень.

Порівняння з аналогічними соціальними об’єктами в інших регіонах демонструє суттєві відмінності у вартості. Навіть поверхневий аналіз дозволяє говорити про завищення кошторису щонайменше на 20–30 відсотків. У грошовому вимірі це означає переплату в межах від 28 до 40 мільйонів гривень лише за одним проєктом.

Механізм реалізації таких схем є типовим: неподілені лоти, завищені кваліфікаційні вимоги до учасників, відсутність реальної конкуренції. У таких умовах практично будь-яку суму можна подати як «ринкову», а перевірка доцільності витрат стає формальністю.

Фактично ці десятки мільйонів гривень могли б бути спрямовані на тисячі годин психологічної допомоги, програми реабілітації, перекваліфікації чи підтримку ветеранського підприємництва. Натомість кошти концентруються у будівельних кошторисах, де контроль ефективності використання бюджету максимально розмитий.

У підсумку під гаслами турботи про ветеранів формується система, у якій держава не стільки допомагає захисникам, скільки купує лояльність підрядників за бюджетний рахунок. І саме це дедалі більше схоже не на соціальну політику, а на цинічний бюджетний блеф.

Масштабний канал наркоконтрабанди через кордон ліквідовано на пункті пропуску “Шегині”

На західному кордоні України правоохоронні органи зірвали діяльність великої схеми незаконного ввезення наркотичних речовин. У пункті пропуску «Шегині» прикордонники у взаємодії зі співробітниками Служби безпеки України у Львівській області провели спеціальну операцію, результатом якої стало викриття та припинення роботи розгалуженого каналу контрабанди.

За попередніми даними, зловмисники намагалися переправити на територію України значні обсяги заборонених речовин, маскуючи їх під легальні міжнародні перевезення. Для цього використовувалися транспортні засоби, що прямували через кордон нібито з пасажирами або звичайним багажем, аби не викликати підозр під час стандартних перевірок.

За даними слідства, організатором злочинної схеми виявився 28-річний мешканець Калуського району. До протиправної діяльності він залучив свого 23-річного земляка, який виконував роль водія та безпосередньо перевозив заборонений вантаж через кордон.

Для контрабанди зловмисники використовували власний мікроавтобус, задіяний у міжнародних пасажирських перевезеннях. Такий спосіб дозволяв мінімізувати ризик викриття та не привертати зайвої уваги під час проходження прикордонного контролю.

Організатор схеми заздалегідь домовлявся про закупівлю наркотичної речовини — кратому. Це психоактивна субстанція рослинного походження, яку отримують з тропічного дерева, що росте в країнах Південно-Східної Азії. Крім того, він детально інструктував водія щодо маршруту руху, часу перетину кордону та місця передачі забороненого вантажу.

Особливу увагу зловмисники приділяли конспірації. Пакунки з наркотичною речовиною були замасковані у багажному відділенні мікроавтобуса та приховані під валізами й особистими речами пасажирів.

Втім, під час поглибленого огляду автомобіля Mercedes прикордонники виявили понад 614 кілограмів кратому. За попередніми оцінками, оптова вартість вилученої партії наркотиків на чорному ринку може сягати близько чотирьох мільйонів гривень.

Обох учасників злочинної схеми затримали. Їм повідомлено про підозру за статтями 305 та 307 Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за контрабанду та незаконний обіг наркотичних засобів.

Суд обрав підозрюваним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює Львівська обласна прокуратура.