Судові процеси проти живодерів: скільки справ розглядають в Україні?

За даними Офісу Генерального прокурора, у 2024 році в Україні зареєстровано 189 правопорушень, пов’язаних із жорстоким поводженням з тваринами. Із них 46 справ вже передано до суду.

Загалом за останні чотири роки в Україні було обліковано 717 правопорушень через жорстоке поводження з тваринами. До суду було направлено 213 справ.

В Україні за січень-грудень 2024 року обліковано 189 кримінальних проваджень за статтею 299 ККУ – жорстоке поводження з тваринами. Зареєстровано було 358 проваджень. З цієї кількості закрито 172. 46 проваджень через жорстоке поводження з тваринами було направлено до суду.

Згідно з наданими даними, найбільше кримінальних правопорушень через жорстоке поводження з тваринами у 2024 році було в:

⦁ Києві – 27;

⦁ Полтавській області – 18;

⦁ Дніпропетровській області – 17;

⦁ Житомирській області – 14;

⦁ Харківській – 13.

При цьому в Києві до суду направлено лише 6 проваджень, Полтавській області – 3, Дніпропетровській – 1, Житомирській області – 4 та у Харківській області – 7.

За 2021 рік до початку повномасштабної війни в Україні було обліковано – 203 кримінальних правопорушень через жорстоке поводження з тваринами.

Тоді лідирували за кількістю облікованих правопорушень Одеська область – 25, Львівська область – 21 та Дніпропетровська область – 18. До суду було направлено 62 справи щодо жорстокого поводження з тваринами.

У 2022 році було обліковано 150 правопорушень. Найбільше у Одеській області – 21, Харківській області – 14 та 12 у Київській області. Загалом 52 справи через жорстоке поводження з тваринами було направлено до суду.

У 2023 році кількість правопорушень через жорстоке поводження з тваринами зросла на 25 кримінальних правопорушень порівняно з попереднім роком й становила 175 проваджень. До суду було направлено 53 справи.

Лідирували тоді наступні області щодо облікованих правопорушень:

⦁ Місто Київ – 17

⦁ Харківська – 17

⦁ Дніпропетровській – 14

У січня цього року правоохоронці повідомили про підозру 31-річному киянину, який під час сварки зі співмешканкою вбив собаку, кинувши її об сходи та добивши ногами. Тепер йому загрожує до 8 років позбавлення волі.

The post Судові процеси проти живодерів: скільки справ розглядають в Україні? first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Повернення з неволі: історія воїна, якого вже оплакували

Після понад трьох років перебування в російському полоні на Батьківщину повернувся військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Назар Далецький. 46-річний захисник є уродженцем села Великий Дорошів Куликівської громади на Львівщині. Його повернення стало справжнім потрясінням і водночас великою радістю для родини, побратимів і всієї громади, адже тривалий час чоловіка вважали загиблим.

Через відсутність будь-якої інформації про долю бійця та роки невідомості Назаря Далецького офіційно зарахували до полеглих. У громаді з усіма почестями відбувся похорон, люди прощалися із захисником, не знаючи, що він живий і продовжує боротися за життя в неволі. Для родини це були роки болю, втрати й тиші, яку важко витримати, коли немає відповідей.

«З полону повертається наш земляк, якого тривалий час вважали загиблим. Йдеться про жителя села Великий Дорошів Куликівської громади Назара Далецького», – зазначив він.

Назар Далецький був учасником АТО, а з початком повномасштабного вторгнення знову став до лав Збройних сил. Служив у 24-й бригаді імені короля Данила. У травні 2022 року військовий перестав виходити на зв’язок і спершу вважався зниклим безвісти.

Згодом рідним повідомили, що він нібито загинув 25 вересня 2022 року поблизу села Курилівка Куп’янського району Харківської області — фактично на лінії фронту. Саме в цей день воїну виповнився черговий рік.

Інформацію про його загибель оприлюднили Львівська ОВА та Куликівська громада. У селі організували похорон із військовими почестями: труну накрили державним прапором, церемонію супроводжував оркестр. Фото й відео з прощання збереглися на сторінці місцевого старостинського округу.

Однак згодом з’ясувалося, що військовий живий.

У липні 2025 року один із визволених з полону українських захисників повідомив родині, що бачив Назара серед полонених. У серпні це підтвердив ще один боєць, а восени — третій. Родина продовжувала звернення та вірила, що чоловік живий.

Під час останнього обміну полоненими інформація підтвердилася: Назар Далецький повернувся додому після 3 років, 4 місяців і 12 днів неволі. Перші хвилини після звільнення він зміг поспілкуватися з рідними телефоном.

Це вже не перший подібний випадок на Львівщині. У травні 2025 року в Щирецькій громаді поховали військовослужбовця Богдана Вовка, якого також вважали загиблим. Згодом у російських пабліках з’явилося відео, де він повідомив, що перебуває в полоні. Тоді у Львівському обласному ТЦК та СП заявили про можливу помилку та поінформували військову частину.

Історія Назара Далецького стала прикладом того, як навіть після років невизначеності та болю можливе повернення додому, а для родин — шанс знову обійняти своїх близьких.

Зрозуміла вимогу

тему або сферу (про що саме текст);

для кого він призначений (клієнти, партнери, широка аудиторія тощо);

Передачу неправомірної вигоди задокументували правоохоронці. Під час отримання 5 тисяч доларів фігуранта затримали.

Крім спроби підкупу, слідство інкримінує посадовцю низку екологічних та службових правопорушень. За версією правоохоронців, перебуваючи раніше на посаді директора комунального підприємства міськради, упродовж 2020–2025 років він допустив систематичне складування твердих побутових відходів за межами офіційного полігону — на сусідній земельній ділянці площею понад 4,5 гектара.

Унаслідок цього відбулося засмічення та забруднення земель, що створило загрозу довкіллю. Державі завдано матеріальної шкоди на суму понад 6 мільйонів гривень.

Посадовцю повідомили про підозру одразу за кількома статтями Кримінального кодексу України: надання неправомірної вигоди службовій особі, забруднення земель та службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки.

Наразі суд обрав йому запобіжний захід. Досудове розслідування триває.

Фінансові показники в декларації судді Закарпатського окружного адмінсуду перед звільненням

Декларація судді Закарпатського окружного адміністративного суду Сергія Рейти, подана безпосередньо напередодні припинення повноважень, привернула підвищену увагу через зафіксовані в ній фінансові дані. Задекларовані показники істотно виходять за межі середніх доходів, характерних для суддів регіональних судів, що викликало суспільний резонанс і інтерес з боку антикорупційних спостерігачів.

У документі зазначено значні обсяги готівкових заощаджень, які не є типовими для посадовця такого рівня лише за рахунок офіційної суддівської винагороди. Крім того, декларація містить інформацію про наявність фінансових активів, що у сукупності формують враження про високий рівень матеріального забезпечення судді на момент подання звітності.

Майновий профіль родини доповнюється активами, оформленими не на самого суддю. Його дружина, Габріелла Рейта, володіє земельною ділянкою площею 750 квадратних метрів в Ужгороді. Водночас сім’я проживає та зареєстрована у житловому будинку площею майже 138 квадратних метрів, який формально належить третій особі. Такий формат користування нерухомістю без прямого права власності є поширеним серед посадовців і дозволяє юридично відокремити фактичне проживання від задекларованого майна.

У 2025 році оновився і автопарк сім’ї. Дружина судді придбала Jaguar F-PACE 2021 року випуску за 1,05 мільйона гривень. Сам Сергій Рейта володіє Volkswagen Tiguan 2016 року, який був придбаний у 2022 році за 495 тисяч гривень. Хоча вартість автомобілів формально корелює з офіційними доходами родини, у поєднанні з обсягами готівки та доходами від нерухомості вони формують цілісну картину високого рівня добробуту.

Основним офіційним джерелом доходу судді у 2025 році стала заробітна плата в Закарпатському окружному адміністративному суді — 1,72 мільйона гривень. Його дружина задекларувала 160 тисяч гривень доходу від роботи в Ужгородському національному університеті. Окремо в декларації зазначено членство Сергія Рейти в Національній асоціації адвокатів України, що свідчить про збереження професійних зв’язків поза межами судової системи.

Наприкінці січня Вища кваліфікаційна комісія суддів припинила процедуру кваліфікаційного оцінювання Сергія Рейти у зв’язку з його звільненням. Таким чином, подана декларація стала фінальним документом у його суддівській кар’єрі та водночас зафіксувала накопичений фінансовий результат без подальшої інституційної перевірки. У подібних випадках спосіб виходу з системи привертає не менше уваги, ніж задекларовані суми та активи.

Перевірка НАЗК у Чернівецькій міській раді: результати, виклики та подальші кроки

Національне агентство з питань запобігання корупції завершило планову перевірку того, як у Чернівецькій міській раді організовано систему запобігання та виявлення корупційних ризиків. Такий аудит є частиною загальнодержавної політики посилення прозорості в роботі органів місцевого самоврядування та спрямований на оцінку не окремих осіб, а ефективності внутрішніх механізмів доброчесності.

У ході перевірки фахівці НАЗК проаналізували внутрішні нормативні документи, порядок врегулювання конфлікту інтересів, роботу уповноважених осіб з питань запобігання корупції, а також практику проведення антикорупційних заходів у повсякденній діяльності міської ради. Особлива увага приділялася тому, наскільки ці механізми не лише формально існують, а й реально застосовуються на практиці.

Під час перевірки агентство виявило щонайменше шість випадків потенційного конфлікту інтересів у керівників освітніх закладів, підпорядкованих управлінню освіти міськради. Йдеться про працевлаштування родичів у підпорядкованих установах. НАЗК видало шість приписів начальнику управління освіти з вимогою провести службові розслідування за кожним із цих фактів.

Окремий блок порушень стосується діяльності департаменту урбаністики та архітектури. За даними агентства, посадовці могли створювати умови для задоволення приватних інтересів під час стягнення коштів пайової участі із забудовників на розвиток міської інфраструктури. Через необґрунтоване зменшення розміру таких нарахувань бюджет Чернівців, за оцінками НАЗК, недоотримав понад 100 мільйонів гривень. Матеріали перевірки направлено до Чернівецької обласної прокуратури для вжиття заходів у судовому порядку.

Ще одним напрямом, де зафіксовано проблеми, стали публічні закупівлі. Через відсутність належної перевірки постачальників мерія закуповувала товари за завищеними цінами у заздалегідь визначеного контрагента. При цьому цей постачальник фактично купував продукцію в компаній, чиї тендерні пропозиції раніше були відхилені як невідповідні, хоча їхня ціна була значно нижчою. У НАЗК вважають, що це могло свідчити про створення штучних умов для переплати бюджетних коштів.

Крім того, агентство підготувало обґрунтований висновок щодо можливого зловживання службовим становищем посадовцями міськради за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України. Документ передано до окружної прокуратури Чернівців. У межах досудового розслідування викладені висновки вже підтверджені експертизою.

За підсумками перевірки НАЗК внесло міському голові Роману Клічуку припис із вимогою усунути виявлені порушення та привести роботу органів місцевого самоврядування у відповідність до антикорупційного законодавства.