Стратегія російських атак на енергосистему України: еволюція та наслідки

Російська стратегія ударів по енергетичній інфраструктурі України пройшла еволюцію. Замість широкомасштабних атак, які були характерні для періоду 2022-2023 років, тепер противник використовує високоточні ракетні удари, спрямовані на електростанції, що розташовані у менш захищених регіонах. Хоча наслідки цих атак можуть здаватися менш масштабними, вони призводять до значних збитків, які перевищують минулі. Про це повідомляють українські офіційні особи.

За даними Financial Times, деякі електростанції, ймовірно, не зможуть бути відновлені до наступної зими. Протягом періоду з 22 по 29 років, російські сили атакували сім теплових електростанцій та дві гідроелектростанції. Однак енергетичні об’єкти в Києві залишаються непорушеними, оскільки столиця обладнана однією з найсильніших систем протиповітряної оборони. За даними, деякі електростанції, зокрема на Харківщині, зазнали майже повного зруйнування.

Максим Тимченко, генеральний директор ДТЕК, пояснив, що під час російських атак їх група втратила близько 80% виробництва, п’ять теплових електростанцій були змушені припинити роботу. Головною метою залишається відновлення якнайбільшої кількості пошкоджених об’єктів до початку холодів. Передбачено план відновлення не менше як половини пошкоджених енергоблоків у випадку відсутності подальших атак.

Відзначаючи зміни в російській тактиці, керівник відділу комунікацій “Укренерго” Марія Цатурян повідомила, що вже не відбуваються масовані атаки по всій країні, як це було у 2023 році. Замість цього, РФ націлює ракети на електростанції в окремих регіонах з метою повного їх знищення, оскільки їх відновлення вкрай складне за короткий період часу.

Цатурян пояснила, що росіяни атакують п’ять-шість енергетичних об’єктів у одному регіоні, застосовуючи таку ж кількість ракет, яку вони використовували при масованих ударах в 2022-2023 роках. Великі електростанції, які потребують тривалого часу на відновлення, важко захистити. Інша відмінність від попередніх атак полягає в тому, що РФ розпочала застосовувати високоточні балістичні ракети. За словами голови парламентського комітету України з енергетики та комунальних послуг Андрія Геруса, під час останньої атаки на вугільну електростанцію росіяни використали ракети вартістю 100 мільйонів доларів.

Представник української військової розвідки Андрій Черняк розкрив додаткові деталі щодо використання росіянами безпілотників для атак на енергетичні об’єкти, зокрема, на трансформатори, з метою зниження витрат. Він зазначив, що ракети, які використовує РФ у своїх атаках, були виготовлені недавно, і за оцінками військових аналітиків, у росіян може залишитися лише на одну-дві такі атаки.

Раніше голова правління Національної енергетичної компанії “Укренерго” Володимир Кудрицький висловив переконання, що для запобігання тяжким наслідкам російських атак, Україні необхідно будувати сотні малих електростанцій по всій території. Проте важливо зауважити, що це не повинно негативно вплинути на тарифи для населення. Спрямованість на створення децентралізованих енергетичних рішень може стати не лише відповіддю на небезпеку російських атак, а й зробити енергопостачання більш надійним та стійким у майбутньому.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Російська стратегія ударів на енергетичну інфраструктуру України пройшла еволюцію: замість широкомасштабних атак застосовуються високоточні ракетні удари на менш захищені об’єкти, що призводить до значних збитків.

• Використання безпілотників та новітніх ракетних систем Росією свідчить про постійне удосконалення її військово-технічного потенціалу.

• Україні необхідно активно працювати над створенням децентралізованих енергетичних систем, таких як малі електростанції, що дозволить знизити ризик для енергетичної безпеки країни.

• Важливо забезпечити, щоб будівництво нових енергетичних об’єктів не мало негативного впливу на тарифи для населення, а зробити їх ефективними та стійкими у довгостроковій перспективі.

Схожі статті

Екзотичний відпочинок Мішель Андраде на Балі: дегустація дуріану як новий виклик

Мішель Андраде, відома українська співачка, під час своєї відпустки на Балі вирішила поєднати спокій пляжного відпочинку з елементом пригоди. Відома своєю сміливістю та бажанням експериментувати, артистка разом із близькими подругами влаштувала незабутню дегустацію одного з найбільш екзотичних і суперечливих фруктів світу — дуріану. Цей плід здобув репутацію завдяки своєму сильному і непередбачуваному запаху, через що він заборонений до перевезення в багатьох готелях, літаках та громадському транспорті.

На відео, яке Мішель поділилася в соцмережах, співачка позує в стильному купальнику, тримаючи шматочок дуріану в руках. Вона з невеликим хвилюванням і навіть усмішкою готується спробувати цей "легендарний" смаколик. Однак, замість того, щоб бути враженою смаком екзотичного плоду, першою емоцією, яку пережила співачка, був саме запах. Аромат дуріану настільки інтенсивний і незвичний, що він міг би відштовхнути навіть найбільш відважних гурманів. Проте Мішель, як справжня дослідниця нових смаків, не відмовилася від спроби і вирішила подолати свою початкову реакцію.

Артистка не стала прикрашати свої враження і відреагувала максимально прямо, зізнавшись, що запах фрукта нагадав їй дуже неприємні асоціації. Вираз обличчя Мішель у цей момент лише підтвердив: для нюху це було справжнє випробування.

Попри відразу, Андраде все ж наважилася скуштувати дуріан. І саме тут її чекала несподіванка. На відміну від запаху, смак виявився значно приємнішим. За словами співачки, він нагадав ніжне поєднання манго та вершків.

Таким чином балінський експеримент завершився на позитивній ноті. Хоча аромат дуріану зірку відверто шокував, сам смак змусив визнати: репутація цього фрукта не така однозначна, як здається на перший погляд.

Говоріння уві сні: чому люди розмовляють уночі та коли це сигнал звернути увагу

Розмови під час сну є значно поширенішим явищем, ніж прийнято вважати. Багато людей навіть не здогадуються, що вночі можуть вимовляти окремі слова, цілі фрази, сміятися, вигукувати або емоційно реагувати на сни. Зазвичай така особливість не становить небезпеки для здоров’я і не впливає на якість життя, однак у деяких випадках вона може бути маркером глибших порушень.

Фахівці пояснюють, що говоріння уві сні може виникати на різних етапах нічного відпочинку. Найчастіше воно пов’язане з фазою швидкого сну, коли мозок демонструє високу активність, близьку до стану неспання. У цей період люди бачать яскраві сновидіння, а мовні центри можуть частково активуватися, що й призводить до мимовільної мови.

Епізоди зазвичай короткі — від кількох секунд до пів хвилини. Людина після пробудження, як правило, не пам’ятає, що щось говорила. У деяких людей такі прояви виникають зрідка, у інших — періодично або хронічно.

Точної причини цього явища медицина поки не встановила. Водночас лікарі зазначають, що розмови уві сні частіше спостерігаються у людей із неврологічними або психічними порушеннями. Зокрема, вони можуть супроводжувати хворобу Паркінсона, посттравматичний стресовий розлад та розлади поведінки під час сну.

Велику роль відіграють і зовнішні чинники. Підвищений рівень стресу, тривожність, емоційне напруження або фізичне виснаження здатні значно збільшувати ймовірність нічних розмов. Так само впливають алкоголь, наркотичні речовини та хронічний недосип.

Фахівці звертають увагу, що схильність до говоріння уві сні може передаватися генетично. Саме тому діти та підлітки стикаються з цим явищем частіше, ніж дорослі.

Хоча в більшості випадків розмови уві сні не становлять небезпеки для здоров’я, вони можуть погіршувати якість відпочинку — як самої людини, так і її партнера. За регулярних епізодів або якщо нічна активність супроводжується сильними емоційними проявами, лікарі радять звернутися до спеціаліста, щоб виключити серйозні порушення сну чи психічні розлади.

На Рівненщині викрито організовану схему незаконного переправлення чоловіків за кордон

У Рівненській області правоохоронні органи викрили ще одну схему незаконного переправлення громадян через державний кордон України. Комплексну спецоперацію провели спільні підрозділи Державної прикордонної служби, Національної поліції та прокуратури за участі спеціального підрозділу силової підтримки. Дії відбувалися в межах досудового розслідування, яке тривало кілька місяців.

За даними слідства, організатори налагодили механізм вивезення чоловіків призовного віку поза офіційними пунктами пропуску. Клієнтам пропонували «безпечні маршрути» через лісисту місцевість і малолюдні ділянки кордону, а також інструктаж щодо уникнення контролю. Вартість таких послуг коливалася залежно від складності маршруту та рівня конспірації, а оплата здійснювалася готівкою або через посередників.

Правоохоронці задокументували протиправну діяльність учасників схеми та затримали всіх фігурантів у процесуальному порядку. Наразі вони перебувають під слідством.

Розслідування триває. Слідчі встановлюють можливих співучасників, перевіряють маршрути незаконного переправлення та з’ясовують, чи причетні затримані до інших епізодів подібної діяльності.

За вчинене правопорушення фігурантам загрожує кримінальна відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Конфлікт інтересів у Луганській обласній прокуратурі: можливе привласнення бюджетних коштів

У Луганській обласній прокуратурі виникла ситуація, що викликає серйозні сумніви щодо об’єктивності та прозорості процесуального керівництва в кримінальних провадженнях, пов’язаних із підозрою у привласненні бюджетних коштів. Основною фігурою, навколо якої обертаються ці питання, є керівник прокуратури Сергій Василина. Його ділові та сімейні зв’язки з певними особами, що можуть бути залучені до кримінальних справ, створюють реальну загрозу виникнення конфлікту інтересів, що, у свою чергу, ставить під сумнів неупередженість і законність розслідувань.

Ця ситуація обіцяє стати предметом ретельного розслідування, оскільки йдеться не лише про можливі зловживання в органах прокуратури, а й про викриття більш масштабної схеми, яка може включати високопосадовців та підприємців, що мають тісні зв’язки з прокуратурою. Особливу увагу привертають деталі, що стосуються особистих інтересів Сергія Василини, які можуть мати прямий вплив на перебіг справ і результати розслідування. Це питання потребує безкомпромісного аналізу та встановлення фактів, щоб забезпечити належну відповідальність осіб, які можуть бути причетні до цих правопорушень.

Ключовим є те, що серед засновників «Олімпія строй» у період з листопада 2018 року по червень 2023 року перебувала Юлія Опрєва. Вона, у свою чергу, була бізнес-партнеркою дружини керівника обласної прокуратури. Ольга Василина з травня 2020 року до початку липня 2025 року була співвласницею спільної компанії «Кіфа-буд», що створює пряме переплетення приватних бізнес-інтересів із фігурантами кримінальних справ.

Під час аналізу матеріалів одного з проваджень, відкритого у листопаді 2024 року за фактом можливого привласнення майна в особливо великих розмірах, встановлено, що у квітні та червні 2025 року слідчим і процесуальним керівником до «Олімпія строй» надсилалися офіційні запити з вимогою надати документи та інформацію. Однак, попри відсутність будь-якої відповіді, подальші процесуальні дії для примусового отримання цих матеріалів не здійснювалися.

Паралельно існує ще одне кримінальне провадження, розпочате у вересні 2024 року, де вже детальніше описується схема із залученням низки будівельних компаній. У матеріалах цієї справи зазначено, що ключову роль у координації діяльності підприємств відігравав позаштатний радник голови Луганської обласної державної адміністрації. Саме він, за версією слідства, мав вплив одразу на кілька фірм, включно з «Олімпія строй» та іншими підрядними структурами.

У цій же схемі фігурують особи, пов’язані з регіональними політичними колами Запорізької області. Зокрема, йдеться про колишнього посадовця обласної адміністрації та бізнес-партнерів депутата Запорізької міської ради, який представляє політичну силу, пов’язану з колишнім міським головою Запоріжжя. Це розширює географію та політичний контекст можливих зловживань.

Факт наявності тісних бізнес-зв’язків між родиною керівника прокуратури та особами, які мають пряме відношення до фігурантів кримінальних проваджень, ставить під сумнів неупередженість процесуального керівництва. Особливо з огляду на те, що слідчі дії у частині отримання доказів фактично зупинилися після формальних запитів.

Поки матеріал готувався до публікації, стало відомо, що Сергій Василина подав рапорт про звільнення з посади керівника Луганської обласної прокуратури. Остаточне рішення щодо його відставки має ухвалити генеральний прокурор. Водночас сам факт подання рапорту на тлі описаних обставин лише посилив суспільний інтерес до цієї історії.