Справа про тіньові схеми: що відомо про розгляд у Вищому антикорупційному суді

11 листопада 2025 року у Вищому антикорупційному суді відбулося судове засідання, під час якого розглядалося питання обрання запобіжного заходу для Ігоря Миронюка. Слідчі органи підозрюють його в участі у складних тіньових механізмах, пов’язаних з управлінням неофіційними фінансовими та організаційними процесами. За матеріалами справи, Миронюк діяв не самостійно, а у взаємодії з Дмитром Басовим, який, за версією правоохоронців, був його ключовим партнером.

Сторона обвинувачення наполягала на тому, що підозрювані фактично контролювали низку прихованих схем у складі певних структур, використовуючи службові зв’язки та вплив на ухвалення рішень. За даними слідства, ці дії могли завдати значних збитків державним інтересам і створити умови для системних корупційних зловживань. Саме цим аргументувалася необхідність суворого запобіжного заходу, який би унеможливив тиск на свідків або знищення доказів.

Журналістська перевірка підтвердила, що Ігор Миронюк справді має бізнес-інтереси у Словаччині. Перший бізнес він започаткував ще у 2008 році разом із тодішньою дружиною Оленою та сином Артуром. Родина володіла частками у компанії SU-CONSULTING s.r.o., яка працювала у сфері реклами. У 2014 році цей бізнес було продано.

Після цього Миронюк залишився співвласником та виконавчим директором іншої словацької компанії — UKRCI s.r.o., заснованої у 2014 році. Формально фірма займається неспеціалізованою оптовою торгівлею, однак її фінансові показники виглядають скромними: за 2024 рік дохід компанії склав трохи більше ніж дві тисячі євро. Раніше часткою у цьому бізнесі володіла Олена Миронюк, однак у липні 2025 року вона, ймовірно, передала її сину Артуру.

У червні 2025 року колишня дружина Миронюка придбала ще одну компанію у Словаччині — Management alternative technologies s.r.o., яка спеціалізується, зокрема, на роздрібній торгівлі. Номінальний розмір її внеску становив 5 тисяч євро. Фінансові результати діяльності цієї фірми на момент публікації у відкритих реєстрах відсутні.

Втім, родину Миронюка зі Словаччиною пов’язує не лише бізнес, а й нерухомість. У 2014 році його син Артур придбав квартиру на 22-му поверсі багатоповерхового житлового комплексу неподалік від центру Братислави, на вулиці Байкальській.

Крім того, влітку 2023 року колишня дружина Миронюка стала власницею приватного будинку у передмісті Братислави — місті Шаморін. Нерухомість розташована за десять хвилин пішки від Дунаю та приблизно за двадцять хвилин їзди автомобілем до центру столиці Словаччини. У кадастрових документах зазначено, що будинок придбано без залучення кредитних коштів. Сума угоди не розкривається, однак, за відкритими оголошеннями, вартість подібних будинків у цьому районі сягає близько пів мільйона євро.

Таким чином, дані про бізнес та нерухомість у Словаччині корелюють із заявами сторони обвинувачення у справі Миронюка. Наявність закордонних активів і тісних сімейних зв’язків за межами України може мати значення при оцінці ризиків у кримінальному провадженні, зокрема щодо можливого переховування від слідства.

Схожі статті

Бачу запит, але тут бракує вихідного матеріалу

повний вихідний текст, або

підтвердіть, що достатньо написати новий розширений унікальний текст про Національне антикорупційне бюро України без прив’язки до конкретного абзацу.

У матеріалах справи також згадується депутатка Київоблради та ректорка Білоцерківського національного аграрного університету Олена Шуст. Слідство вважає, що вона могла бути залучена до реалізації земельно-зернової схеми разом з іншими представниками обласної ради.

За даними розслідування, для легалізації коштів використовували підприємство ТОВ «СГП Настуся». Через компанію, за версією НАБУ, штучно завищували показники врожайності, що дозволяло виводити прибутки та розподіляти їх між учасниками змови. Доказами у справі, як зазначається, є зокрема телефонні розмови, у яких фігуранти обговорювали фінансові питання.

Крім того, Олександр Поляруш фігурує ще в одному кримінальному провадженні. Йдеться про можливу розтрату бюджетних коштів у Білій Церкві у 2022–2023 роках, коли він обіймав посаду заступника міського голови з питань капітального будівництва. За даними слідства, посадовець міг лобіювати інтереси пов’язаних із ним компаній під час проведення ремонтів укриттів у школах і медичних закладах.

Раніше до декларацій депутата також виникали питання з боку НАЗК. У 2020 році агентство зафіксувало недостовірні відомості на понад 1 мільйон гривень, однак це рішення пізніше було скасоване судом. Водночас журналісти звертають увагу, що в останній декларації відсутні дані про окремих членів родини, земельні ділянки та автомобіль Toyota Land Cruiser 300 вартістю близько 100 тисяч доларів. При цьому задекларовано значні обсяги нерухомості, кілька авто та майже 7 мільйонів гривень готівкою.

Розслідування триває. У разі доведення вини фігурантам може загрожувати кримінальна відповідальність.

Подвійна інспекція на Закарпатті: повернення ексочільника ТЦК загострило давні питання

Із Києва до Закарпатської області одночасно вирушили дві перевірочні групи після того, як до виконання службових обов’язків повернувся колишній керівник обласного територіального центру комплектування Андрій Савчук. Його поява на роботі після тривалого лікарняного збіглася з початком процедури передачі посади, однак замість спокійного завершення каденції ситуація набула резонансу через низку неврегульованих організаційних моментів і підозр, що мають ознаки кримінальних порушень.

За інформацією з поінформованих джерел, Савчук перебував на лікарняному з 7 січня, що фактично призупинило формальне звільнення та ускладнило процес передання справ новому керівництву. Така пауза, як стверджують співрозмовники, дозволила відкласти ухвалення кадрових рішень, водночас накопичивши ще більше запитань до роботи обласного ТЦК за попередній період. Після повернення посадовця до служби активізувалися внутрішні механізми контролю, а увага з боку центральних органів управління помітно зросла.

Перша має провести стандартну процедуру прийому-передачі: підрозділи складають акти за своїми напрямками, відбувається звірка майна та документації, після чого фіксується завершення каденції керівника.

Друга комісія покликана перевірити стан мобілізаційної роботи в регіоні. Її очолює бригадний генерал Юрій Ральцев, якого в військових колах пов’язують із підтримкою Савчука. За даними співрозмовників, про інспекцію працівників попередили заздалегідь, роботу перевели у посилений режим, а показники мобілізації доручили «підтягнути». У такому форматі перевірка, за оцінками джерел, більше нагадує підготовлений аудит, ніж реальну оцінку ситуації.

Паралельно триває інша лінія подій. За інформацією з правоохоронних органів, СБУ готує процесуальні рішення щодо Андрія Савчука. Йдеться про можливе повідомлення про підозру за фактом незаконного утримання людей. Саме цим, за словами співрозмовників, пояснюють його тривалу відсутність на роботі. Очікується, що юридичні кроки можуть відбутися найближчим часом.

Постать керівника перевірки також викликає дискусії. Юрій Ральцев має тривалий досвід служби у системі військкоматів та ТЦК. Водночас у професійному середовищі його кар’єрне зростання оцінюють неоднозначно. Раніше НАЗК повідомляло про виявлення у його декларації недостовірних даних і необґрунтованих активів, зокрема щодо значних фінансових операцій, задекларованих як подарунки.

Таким чином, ситуація навколо Закарпатського ТЦК поєднує одразу кілька складових: формальну передачу посади, показову перевірку мобілізації та можливі кримінальні провадження. Чи призведе це до реальних кадрових та правових наслідків, стане зрозуміло після завершення роботи комісій і рішень правоохоронців.

Аналіз декларацій як інструмент громадського контролю за доброчесністю правоохоронців

У відкритих джерелах з’являється дедалі більше запитань щодо прозорості майнових декларацій окремих представників правоохоронних органів. Зокрема, увагу аналітиків привертають декларації співробітниці Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Світлани Малиновської. Йдеться не про встановлені порушення, а про ознаки, які можуть свідчити про потребу детальнішої перевірки задекларованих даних.

Вивчення поданих декларацій показує, що сама Світлана Малиновська не зазначає у власності об’єктів нерухомості. Водночас значна частина сімейних активів оформлена на її чоловіка — Сергія Малиновського. Така модель володіння майном не є забороненою, однак у поєднанні з відсутністю або неповнотою даних про вартість окремих об’єктів може викликати додаткові запитання з боку громадськості.

Особливо примітні транспортні засоби. У 2024 році вона задекларувала SKODA SUPERB 2011 року за 30 тис. грн, тоді як реальна ринкова вартість сягає 400 тис. грн. Чоловік придбав BMW X5 2013 року за 40 тис. грн, хоча його ринкова ціна — від 700 до 800 тис. грн. Дохід для покриття таких витрат відсутній, зазначено лише 85 тис. грн від продажу MERCEDES-BENZ E 2007 року.

Фінансовий розділ декларацій також викликає сумніви. У 2024 році Малиновська вказала лише 10 320 грн соціальних виплат на дитину та 40 тис. грн від продажу VOLKSWAGEN GOLF 5 2006 року (ринкова вартість — 250 тис. грн). Чоловік задекларував лише 5 тис. грн стипендії, готівкових чи банківських активів сім’я не вказала.

Ця практика свідчить про системне заниження вартості активів та приховування джерел коштів у сім’ї співробітниці підрозділу, що має забезпечувати фінансову прозорість та протидіяти корупції, підриваючи довіру до структури Національної поліції.

Судовий розгляд у Києві щодо хабарництва у військово-лікарській комісії

У Києві розпочинається судовий процес проти голови гарнізонної військово-лікарської комісії Держприкордонслужби, якого звинувачують у систематичному одержанні хабарів за сприяння військовим у переведенні з передових позицій у тилові підрозділи. За даними Державного бюро розслідувань, посадовець створив механізм, який дозволяв йому отримувати кошти від військовослужбовців під час проходження військово-лікарської комісії.

Слідство встановило, що за 2 тисячі доларів полковник медичної служби оформлював рішення про обмежену придатність до служби, надавав відпустки за станом здоров’я або направляв військових на лікування без належних медичних підстав. Така діяльність, на думку правоохоронців, тривала протягом тривалого часу та охоплювала значну кількість військових, які служили на передовій.

У деяких випадках висновки комісії оформлювалися навіть без присутності військовослужбовця.

У травні 2025 року працівники ДБР викрили посадовця під час одержання чергової неправомірної вигоди, затримали його та повідомили про підозру. Під час обшуків у службових приміщеннях було вилучено медичну документацію з ознаками фіктивності.

Фігуранту інкримінують три епізоди одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, а також складання завідомо неправдивого офіційного документа (ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 366 КК України). Розслідування щодо інших можливих учасників протиправної схеми триває.