Співробітники Департаменту боротьби з наркозлочинністю фабрикують справи для тиску на громадян

Керівництво Департаменту боротьби з наркозлочинністю НПУ Дмитро Торгало та Олександр Вербовський через фейкові кримінальні справи та обшуки намагаються тиснути на звичайних людей або тих, хто раптом став невгодним очільнику ДБН.

Сьогодні з таким обшуком до квартири звичайного водія Дмитра Кулагіна  прийшли підлеглі Олександра Вербовського, він – заступник начальника управління – начальник відділу Департаменту боротьби з наркозлочинністю Нацполіції. ДБНівці разом зі слідчими зайшли в квартиру по вулиці Героїв Дніпра, 16в. Та заявили Кулагіну, що будуть шукати заборонені препарати. Про це розповів адвокат чоловіка Віктор Сорокін. За його словами, жодного стосунку до кримінальної справи щодо незаконного поводження з наркотиками Кулагін не має, він вже багато років займається вантажними перевезеннями. Більше того, в цій справі він досі не є ані підозрюваним, ані навіть свідком, каже адвокат.

«Слідчі Головного слідчого управління Нацполіції України за оперативної підтримки працівників Департаменту боротьби з наркозлочинністю  НПУ прийшли з обшуком о сьомій ранку. Дозвіл на обшук надано ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва. Поліція зазначає, що Кулагін має якесь відношення до торгівлі забороненими наркотичним засобами, а саме займається їх перевозкою. Також судом надано дозвіл на обшук та вилучення його автомобіля марки Фольксваген», – заявив адвокат Сорокін. Саме на цьому автомобілі Кулагін нібито розвозить наркотики, але за словами адвоката, цю машину чоловік продав ще півтора роки тому.

«Обшук явно проводиться «через палець», ретельного огляду не проводиться. Це свідчить про те, що мета цих слідчих – однозначно не розслідування справи, а тиск на людину, яка ніколи не була пов’язана з будь-якими протиправними діями», – каже юрист.

 

Схема – робоча та використовується в ДБН доволі широко, розповідають джерела в правоохоронних органах. Все доволі просто та максимально нахабно: береться реальна справа щодо незаконного поводження з наркотиками, будь-яка. Далі до цієї справи підкладають сфабриковані, найчастіше, просто вигадані факти щодо людей, які не мають стосунку до того злочину. Залагоджують формальності, отримують в суді дозвіл на обшук чергової жертви. І далі людина стає максимально залежною від ДБН.

Силовики спочатку заходять до потенційної жертви з обшуком, а далі вже роблять з людиною, що хочуть – вимагають гроші, тиснуть, шантажують, в залежності від сфери діяльності.

Використовує схему вже не перший місяць – той самий Вербовський Олександр Сергійович з ДБН. За даними джерел, разом з ним свавілля кришує начальник 1-го Управління ДБН Сергій Мар’янов. А на чолі всієї злочинної комбінації – особисто керівник ДБН Дмитро Торгало.

Що знадобилося силовиками від звичайного водія, поки незрозуміло, каже його адвокат. Станом на ранок знайти та вилучити правоохоронці змогли тільки два телефони, флешку з особистими даними та бритву для гоління. Представники постраждалого від свавілля ДБР Дмитра Кулагіна вже готують скарги до від Генпрокуратури, Центрального апарату НАБУ та ДБР та управління внутрішньої безпеки Головного слідчого управління Нацполіції.

Поки на фронті точиться боротьба за існування України, а справжні силовики, військові, рятувальники захищають мирні міста, керівництво ДБН «воює» з видуманими ворогами, користуючись службовим положенням та режимом військового часу.

Схожі статті

Скандальна м’якість рішення ВАКС у справі адвоката Дениса Микуліна

Майже непоміченою залишилася новина про рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС), яке викликало чимало критики через свою надто “м’яку” суть у справі щодо спроби дати хабар судді. Йдеться про адвоката Дениса Микуліна, який пов’язаний із так званою “групою Борзих”. Інформаційне видання 360ua.news повідомляє, що 28 жовтня слідча суддя ВАКС Леся Федорак ухвалила запобіжний захід у вигляді застави, встановивши її розмір на рівні лише 200 тисяч гривень.

Рішення суду викликало неабияке здивування серед експертів та громадськості, адже суть справи передбачає потенційно серйозні наслідки для правосуддя. Багато хто звертає увагу на те, що запобіжний захід у вигляді такої невисокої застави виглядає недостатньо стримуючим фактором і може створювати враження вибіркового підходу до правосуддя. Крім того, обставини справи — спроба надати хабар судді — зазвичай розглядаються як серйозне кримінальне правопорушення, що потребує жорсткого реагування з боку суду.

Простий аналіз судової практики щодо визначення розміру застав у інших резонансних судових справах останнього часу показує, що рішення ВАКС було упередженим на користь адвокатів “групи Борзих”, а саму справу намагаються зам’яти.

Ймовірно, настільки лояльне рішення судді ВАКС Лесі Федорак відносно адвоката Дениса Микуліна продиктоване зв’язками “групи Борзих” та участі їх куратора – екс-заступника головного військового прокурора Дмитра Борзих у підготовці законопроєкту про ліквідацію НАБУ та САП.

Так, за інформацією видання ZN.UA, Дмитро Борзих має давні зв’язки з чинним генеральним прокурором Русланом Кравченком – обидва походять з військово-прокурорського середовища. Ще тісніший зв’язок у Дмитра Борзих з заступником голови СБУ Олександром Покладом — вони куми.

Нагадаємо, двом адвокатам юридичної компанії “Гарантія ваших прав” – Максиму Комарницькому та Денису Микуліну було повідомлено про підозру у справі щодо підготовки хабара судді за виправдувальний вирок у провадженні про розкрадання піску АТ “Укрзалізниця”. За версією слідства, фігуранти через зв’язки в експертній установі збиралися отримати “потрібний” висновок і на його основі визначити суму неправомірної вигоди для суду.

Наразі справу ведуть НАБУ і САП, а саме розслідування кейсу “групи Борзих” триває з 2023 року і охоплює втручання в Єдиний державний реєстр судових рішень та вплив на суддів і їхні апарати. Раніше Комарницькому інкримінували несанкціонований доступ до закритої частини реєстру: слідство говорить про понад 39 тис. пошукових запитів і перегляд 7,5 тис. документів. Головними підозрюваними у “реєстровому” епізоді є Дмитро Борзих, а також адвокати Андрій Філюк і Максим Комарницький; у фокусі детективів – шість із двадцяти співробітників компанії.

Вплив нанопластика на рослини: нове відкриття британських науковців

Британські дослідники з Університету Плімута зробили важливе відкриття, яке викликає занепокоєння щодо потенційного впливу нанопластика на харчові продукти. Їхнє дослідження показало, що нанопластик здатний проникати в їстівні частини рослин, минаючи природні бар'єри, які зазвичай захищають рослини від чужорідних частинок. У ході експерименту з редискою, вирощеною в гідропонічних умовах, було виявлено, що полістирольні наночастинки, що потрапили в розчин, через п’ять діб проникли в кореневу систему рослини. При цьому майже 5% часток були виявлені в коренях, а близько чверті з них потрапили саме в їстівну частину коренеплоду.

Ці результати мають серйозні наслідки для продовольчої безпеки. Частини нанопластика також були знайдені в надземних пагонях рослини, що підкреслює здатність цих частинок до переміщення через рослинні тканини. Науковці зазначають, що частки нанопластика успішно долають гідрофобний бар'єр — так звану смужку Каспарія, яка звичайно перешкоджає проникненню токсичних речовин в кореневу систему.

Дослід був лабораторним і не відтворював повністю аграрні умови (використано гідропоніку та мічені ^14C полістирольні наночастинки), однак, за оцінкою команди, встановлений механізм імовірно релевантний і для інших культур. Керівник напряму мікропластику професор Річард Томпсон наголошує: проблема забруднення пластиком стосується не лише моря та морепродуктів — тепер продемонстровано шлях потрапляння нанопластику й у рослинні продукти.

Університет повідомив про роботу як про «перші докази» акумуляції пластикових наночастинок у їстівній тканині овочів, вказавши на потребу в подальших дослідженнях польових сценаріїв, концентрацій у ґрунті й реальних ризиків для здоров’я людини.

Контекст: Нанопластик — це частинки розміром менше 1 мкм, що утворюються під час руйнування більшого пластику. Раніше основну увагу приділяли їхній присутності у водних екосистемах і морепродуктах; нинішня робота розширює уявлення про потрапляння цих частинок у харчовий ланцюг через рослинні продукти.

Словаччина може знизити тариф на транзит газу для України: умови та перспективи

Словаччина готова розглянути можливість зменшення тарифу на транзит природного газу до України за умови укладання довгострокових імпортних контрактів з «Нафтогазом». Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко зазначила, що цей крок є частиною стратегії здешевлення постачання газу на український ринок, що має безпосередній вплив на економічну доступність ресурсу для споживачів.

За словами Свириденко, ключовим фактором для Братислави є гарантія стабільних багаторічних угод на імпорт газу. Це означає, що транзитний тариф може бути переглянутий лише за умов наявності чітких і довгострокових домовленостей, які забезпечують передбачуваність постачань. В «Нафтогазі» вже активно готують такі контракти, орієнтуючись на зниження собівартості ресурсу та додаткову стабілізацію ринку.

Потенційне зниження словацького тарифу може стати важливою частиною стратегії диверсифікації маршрутів та джерел постачання газу до України — на тлі коливань європейських цін і потреби у прогнозованих умовах імпорту на опалювальні сезони. У публікаціях також зазначається, що нинішній тариф у Словаччині є вищим, ніж у сусідніх напрямках, тож перегляд ставки здатний поліпшити економіку поставок.

Раніше довкола словацько-української газової співпраці виникали напруження, однак нинішні сигнали з Братислави свідчать про прагматичний пошук взаємовигідної моделі транзиту для імпорту в Україну. Подальші рішення залежатимуть від параметрів та строків підготовлюваних «Нафтогазом» контрактів.

Укрзалізниця між політикою та економікою: криза, яку замовчують

Укрзалізниця опинилася в епіцентрі подвійного тиску — фінансового та політичного. Популістичні ініціативи на кшталт «3000 кілометрів безкоштовних подорожей» для громадян створюють привабливу картинку для політичних рейтингів, однак у реальності вони поглиблюють фінансову прірву. За підсумками 2024 року пасажирські перевезення принесли компанії близько 18 мільярдів гривень збитків, а у 2025 році цей показник може перевищити вже 22 мільярди.

Традиційно ці втрати компенсувалися прибутками від вантажних перевезень, проте й цей сегмент демонструє спад. Експортні потоки скорочуються, логістичні ланцюги ускладнені, а внутрішній ринок не може забезпечити потрібних обсягів. Таким чином, головне джерело фінансової стабільності поступово виснажується.

Додатковий пресинг — відновлення інфраструктури після ударів РФ і валютні борги з часів Євро-2012. Уже у 2026 році залізниця має сплатити близько 34 млрд грн за зовнішніми зобов’язаннями. Без цільової підтримки держави, модернізації управління та системної антикорупційної роботи компанія ризикує не витримати нинішнього навантаження.

На цьому фоні дискусії викликає липневий контракт УЗ із ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» на 398 млн грн: ціна одного вагона — до 98 млн грн, що вдвічі дорожче за попередні закупівлі. При цьому компанія виплатила 58% авансу (понад 277 млн грн), тоді як виготовлення вагонів заплановано на 2026 рік. В умовах дефіциту ліквідності та зростання боргового навантаження така структура контракту виглядає щонайменше ризикованою.

Ключова дилема для УЗ — баланс між соціальною функцією й фінансовою стійкістю. Без перегляду тарифної політики, адресних дотацій на «соціальні кілометри» та прозорішого підходу до капітальних закупівель залізниця й надалі дотуватиме пасажирів коштом падаючого вантажного бізнесу — із усіма наслідками для стабільності перевізника.