Сомнолог розповіла про вплив сезонного переведення стрілок годинника на українців

Ключові елементи військового обліку:

Як розповіла Пилипенко, з точки зору біології та еволюції стандартним часом для людини, для її природи є саме “зимовий” час, а не “літній”, який штучно створений.

“Людина до кінця не могла адаптуватися до “літнього” часу. Вона в середньому недосипала протягом цих 7 місяців – 50 хвилин. Якраз те, що нарешті ми вже прислухалися до більшості світової спільноти, тому що американське товариство з дослідження сну, європейські, всі ратують за те, щоб все ж таки відмінили переведення на “літній” час, тому що це абсолютно з точки зору здоров’я недоцільно, і з точки зору економіки. З іншої сторони, якщо подивитися на зони ризику, або як це буде впливати… у будь-якому випадку переведення годинника впливає негативно на людину, тому що нам треба перейти цей фарватер. Переведення стрілок годинника негативно впливає, тому що у людини якраз буде збиватися циркадна ритміка”, – сказала Пилипенко.

За її словами, переведення стрілок годинника створює десинхронізацію.

“Тобто ми їмо в один і той же час, температура тіла знижується відповідно до коливань біологічного годинника, артеріальний тиск, серцеві скорочення. Це все регулюється нашим внутрішнім біологічним годинником. Якраз ці циркадні ритми контролюють зміну дня і ночі. Ми не можемо просто змусити себе заснути, тому що така година. Або ми не можемо прокинутися, тому що, наприклад, зараз шоста година, а не сьома. Ми будемо або вставати невиспані, або прокидатися раніше, коли переводять стрілки годинника.

У цьому якраз ця невідповідність, яку дуже складно багатьом людям пережити. У нормі здорова людина адаптується до нового часу протягом 24-48 годин. Але при умові, якщо вона абсолютна здорова, і при умові, що немає недосипання. В українців у всіх недосипання. Ми всі недосипаємо через нашого хворого сусіда. Ми всі автоматично в зоні ризику, тому що ми маємо всі недосипання. Ми перебуваємо в затяжному стресі, який виснажує нервову систему”, – додала сомнолог.

Вона зазначила, що українці відчують наслідки переведення часу вже наступного понеділка.

“Звісно, що наслідки будуть. У першу чергу це в понеділок, тому що ми встаємо за новим часом. Лягаємо за старим, а встаємо все ж таки за новим. Їсти, наприклад, походи у вбиральню і т.д. у нас все ще будуть регулюватися старим ритмом. Так, говорять, що, типу, у нас буде на годину більше для сну, але циркадний ритм у нас додається якраз світлом. От якраз світло є датчиком. Наскільки воно попадає інтенсивно на сітківку ока, настільки мозок отримує інформацію про те, що зараз день або ніч”, – зазначила Пилипенко.

Переведення стрілок годинника в Україні регулюється постановою Кабінету міністрів №509 від 13 травня 1996 року “Про порядок обчислення часу на території України”. У ній вказується, що на території України запроваджено час другого часового поясу з переведенням щорічно годинникової стрілки: в останню неділю березня о 3 годині на 1 годину вперед і в останню неділю жовтня о 4 годині на 1 годину назад.

У 2011 році Верховна Рада зробила першу спробу скасування переведення стрілок годинника, ухваливши постанову №3914, яка передбачала залишити в Україні “літній” час.

Однак це викликало невдоволення в західній частині України, зумовлене недоліком щодо занадто раннього пробудження, адже там сонячний час різко відрізняється від 3-го часового поясу. Висловлювалися думки, що такий час зашкодить перш за все дітям, що відвідують школи та дитсадки.

Згодом Рада визнала постанову такою, що втратила чинність. Чутки про нове скасування переведення стрілок годинника розпочалися у 2012 році. Наводилися аргументи, що скасування буде зручним для проведення Євро-2012.

У жовтні 2020 року нинішній спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук вніс до парламенту законопроєкт, який мав скасувати перехід на “зимовий” та “літній” час.

Ухвалення закону, на думку Стефанчука, “має забезпечити захист територіальної цілісності та зміцнення національної безпеки України, оскільки, як відомо, на тимчасово окупованих територіях України встановлений час держави-агресора – російської федерації. Тому встановлення і закріплення на всій території України без виключення єдиного київського часу в свою чергу дозволить зміцнити й безпекові позиції України та сприятиме деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій”.

Розглянули у ВР документ лише через 6 місяців. Проєкт закону був ухвалений основу із скороченням строку підготовки, адже документ передбачав, що Україна має зилишитися у “зимовому” часі. Однак вже за декілька днів законопроєкт був відправлений на повторне друге читання.

Розглянули законопроєкт в парламенті лише через 3 роки. 16 липня Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №4201 про скасування переведення часу в Україні з зимового на літній.

За законом, сезонний перехід часу на території України не здійснюється, а набрати чинності повинен з 1 січня 2025 року. Тобто Україна має залишитися у “зимовому” часі.

У вересні законопроєкт був переданий на Президенту України Володимиру Зеленському. Але нещодавно стало відомо, що Зеленський не має наміру підписувати закон про скасування сезонного переведення годинників. Повідомляється, що це рішення пов’язане з можливими економічними збитками та петиціями громадян.

Схожі статті

Молодіжна політика в Україні: підтримка та розвиток нового покоління

Молодь є основною рушійною силою змін у будь-якому суспільстві, і в Україні це не є винятком. Влада активно працює над створенням програм та ініціатив, що сприяють розвитку молоді, підтримці їхніх інтересів та ініціатив. Стратегічний підхід до молодіжної політики допомагає зберегти баланс між потребами молодого покоління та викликами сучасного суспільства.

Однією з головних складових молодіжної політики є освіта та професійне навчання. Україна вкладає значні кошти у розвиток сучасних навчальних програм, зокрема в технічних та інженерних галузях. Поряд із традиційними освітніми установами розвиваються нові форми навчання, зокрема онлайн-курси, стартапи та інноваційні лабораторії. Це дозволяє молоді отримувати знання, що відповідають вимогам сучасного ринку праці.

Реакція співачки на появу зятя була емоційною та теплою. Особливо її потішили подарунки, які пара принесла з собою. Артистка не стала розкривати, що саме було у коробках, однак з вигляду можна припустити, що це косметичні засоби. Традиційно не обійшлося без гумору: Полякова жартома пообіцяла нагодувати молодят у відповідь на такий сюрприз, чим викликала сміх у Маші та Едена.

Окрему увагу підписників привернув той факт, що Еден Пассареллі намагається опановувати українську мову. Під час знайомства з тещею він привітався українським словом «привіт», що викликало ще більше позитивних емоцій у родині та фанатів співачки.

Зрозуміло, ось текст, написаний на основі вашого запиту:

Роль інновацій в сучасному розвитку України В умовах сучасних викликів, що постають перед Україною, інновації стають однією з ключових складових її розвитку. Підтримка новітніх технологій та інтелектуального потенціалу є необхідною для ефективної адаптації до глобальних змін і економічних трансформацій. Українська молодь, яка прагне змін, не лише залишається в авангарді цих процесів, а й вносить значний внесок у розвиток країни через стартапи, наукові розробки та впровадження сучасних рішень у різних сферах.

Особливу увагу варто приділяти освітнім ініціативам, які сприяють формуванню навичок у сферах технологій, програмування та інженерії. Розвиток цих галузей забезпечить не лише вирішення нагальних соціально-економічних питань, а й дозволить Україні зайняти достойне місце серед країн, що лідирують у світі з інноваційних технологій. Інвестиції в освіту та наукові дослідження повинні бути стратегічним напрямком для влади та бізнесу.

Реальні статки Полуботка пояснюються його економічною діяльністю. Він успадкував чималий маєток і активно розширював його, скуповуючи землі, отримуючи рангові наділи від держави, будуючи млини, корчми та кузні, а також володіючи десятками промислових об’єктів на Лівобережжі. Важливим джерелом доходів був поташ — «біле золото» XVIII століття, критично важливе для виготовлення скла, мила та металургії. Полуботок також активно торгував зерном, воском, тютюном та іншими товарами, встановлюючи контакти з європейськими купцями через порти Гданська та Голландії.

Історики згадують, що Полуботок зберігав частину золота у діжках із-під селітри, а документи підтверджують його депозити в гданських банкірських домах. За мірками XVIII століття його майно оцінювалося у мільйони дукатів, що ставило його серед найбагатших європейських магнатів.

Полуботок також був політичним діячем: після смерті гетьмана Скоропадського він став наказним гетьманом і вимагав повернення автономних прав Гетьманщині. Його активна позиція стосовно самоврядування викликала невдоволення Петра І, і у 1723 році Полуботка заарештували, де він і помер. Народна пам’ять додала до його історії міфи про прокляття царя та «скарб у Лондоні».

Сучасні дослідники підкреслюють: хоча частину коштів Полуботок міг зберігати за кордоном, депозит у Банку Англії документально не підтверджений. Легенда про «трилиони фунтів Полуботка» стала частиною українського культурного коду — символом боротьби за свободу та справедливість. Водночас реальна економічна діяльність гетьмана демонструє його вплив на українську та європейську економіку XVIII століття.

Зрозуміло, ось ваш текст:

Важливість підтримки національних ініціатив у складні часи Підтримка національних ініціатив є важливою складовою в будь-якому суспільстві, особливо в умовах глобальних змін та криз. В Україні, яка зараз переживає складні часи, особливо важливо не лише зберігати внутрішню стабільність, але й активно підтримувати національні проекти, що сприяють розвитку економіки, культури та інфраструктури. Саме такі ініціативи допомагають країні утримувати свою ідентичність і рухатися вперед, незважаючи на зовнішні виклики.

Особливу увагу варто звернути на програми, які сприяють розвитку малих та середніх підприємств. Вони є ключовими для економічного відродження, адже дозволяють залучати інвестиції, створювати нові робочі місця та розвивати місцеві громади. Інвестуючи в національний бізнес, ми не лише зміцнюємо економіку, а й зберігаємо культурну спадщину та підтримуємо українську ідентичність.

Схожа схема відбувалася у 2014 році та у кримінальному провадженні № 4201522050000015 в Орджонікідзевському районі. Дешевші пропозиції відхиляли нібито через відсутність «досвіду постачання у дитсадки», що не передбачено законом про державні закупівлі. Переплати за цими епізодами склали понад 1,3 млн грн.

Антимонопольний комітет України наприкінці 2014 року оштрафував ТОВ «Хазар» ЛТД та одного з ФОПів за антиконкурентні узгоджені дії, які спотворювали результати торгів. Незважаючи на це, кримінальні справи закрили без притягнення до відповідальності керівництва фірми.

Зрозуміло, ось новий текст:

Важливість розвитку інфраструктури в Україні для покращення якості життя

Одним з основних чинників, що визначають рівень життя в будь-якій країні, є розвиток її інфраструктури. Україна, маючи значний потенціал для економічного зростання, стикається з необхідністю модернізації і розвитку своїх інфраструктурних об'єктів. Від ефективної роботи транспорту до забезпечення доступу до чистої води — все це є основою для стабільного розвитку суспільства та підвищення рівня добробуту громадян.

Згідно з умовами договору, до кінця 2027 року передбачено повну реконструкцію об’єкта. Проєкт включає демонтажні та загальнобудівельні роботи, внутрішнє оздоблення, встановлення ліфта, систем опалення, вентиляції та кондиціонування, водопостачання і каналізації, вузла обліку теплової енергії. Також заплановані електромонтажні роботи, встановлення сонячних панелей, охоронної та пожежної сигналізації, відеоспостереження і блискавкозахисту. Після завершення будівельних робіт передбачене встановлення меблів, освітлення внутрішніх майданчиків і благоустрій території.

Фінансування здійснюється з місцевого бюджету. Договірна ціна є твердою та включає 116 тис. грн на ризики і 3,37 млн грн на інфляційні витрати. Прибуток підрядника становить 2% від прямих витрат. Проєктну документацію має надати замовник, однак у відкритих джерелах відсутня інформація як про сам проєкт реконструкції, так і про проходження ним експертизи.

Аналіз кошторису свідчить про суттєві завищення цін на будівельні матеріали. Так, алюмінієві композитні панелі врахували по 3 060 грн за кв. м, тоді як на ринку аналогічна продукція продається у понад два рази дешевше. Шпунтові палі Ларсена закладені по 114 480 грн за тонну, що на 22–34% перевищує ціни інших бюджетних закупівель та комерційних пропозицій. Цеглу М100 внесли до кошторису по 21,86 грн за штуку, хоча ринкова ціна коливається в межах 7,8–10,8 грн.

Завищення зафіксовані також по арматурі, сонячних панелях, хімічних матеріалах та інших позиціях. За попередніми підрахунками, лише за окремими матеріалами й обладнанням орієнтовна переплата може сягати близько 12 млн грн.

Окрему увагу привертає і кошторисна заробітна плата. У розрахунках підрядника вона становить 26 515 грн, що нижче за середню зарплату у будівельній галузі Києва за даними ринку праці. Це створює ризики покриття реальних витрат за рахунок маржі, закладеної у вартості матеріалів.

Тендер відбувся без конкуренції. Умови участі передбачали наявність значної кількості сертифікованих фахівців вузького профілю та додаткових договорів, що істотно обмежило коло потенційних учасників.

Начальником управління освіти Солом’янської РДА є Віктор Ужицький, уповноваженою особою з публічних закупівель – Леся Бондаренко, головою райдержадміністрації – Сергій Мовенко. ТОВ «Теп Кепітал» зареєстроване у березні цього року в Києві та належить Сергію Павленку з Василькова Київської області. Від червня компанія вже отримала державних підрядів на понад 532 млн грн, більшість із яких – від нинішнього замовника.