Скандали та провали: як «Укрнафта» під керівництвом Корецького не виконала планові показники

Державна компанія «Укрнафта» у 2024 році провалила ключові показники своєї діяльності, незважаючи на рекордний інвестиційний бюджет у 26 мільярдів гривень. Відставання від планів, корупційні скандали та сумнівні кадрові рішення керівництва викликають дедалі більше запитань щодо ефективності менеджменту.

Як зазначає політичний оглядач Михайло Шнайдер, замість обіцяних 30 нових свердловин, із яких у 2024 році планували передати в експлуатацію 19, компанія зуміла ввести в дію лише 9. Ще одна свердловина перейшла з минулого року, а фактичні обсяги видобутку з нових свердловин значно поступаються плановим показникам:

  • на 92% менше видобутку нафти й конденсату,
  • на 42% менше видобутку природного газу.

Експерт зазначає, що проблема не у фінансуванні: у 2024 році «Укрнафта» отримала колосальний бюджет у 650 мільйонів доларів. Однак замість інвестування у власний буровий флот, компанія не закупила заплановані два важкі бурові верстати.

Натомість було придбано 140 нових автомобілів, серед яких Toyota Camry, Corolla, Hilux, Hyundai Staria, Renault Duster та Opel Zafira.

Ще однією серйозною проблемою стало зловживання підрядників, які займаються бурінням. За словами експерта, компанії не дотримуються технологічних норм, що призводить до неефективного використання коштів.

Крім того, правоохоронці зацікавилися діяльністю Володимира Гришаненка – до недавнього часу заступника директора «Укрнафти» з розвідки та розробки родовищ.

За даними слідства, компанія уклала договори на пів мільярда гривень на проведення гідравлічного розриву пластів, а сам Гришаненко, як вважає слідство, вимагав відкат у розмірі до 50% прибутку підрядників.

Після обшуків у Гришаненка керівник «Укрнафти» Сергій Корецький лише понизив його у посаді, але не звільнив. Шнайдер вважає, що це пов’язано із тим, що Гришаненко володіє чутливою інформацією щодо фінансових махінацій.

Попри корупційні скандали, Корецький продовжує керувати не лише «Укрнафтою», а й «Укртатнафтою». Це дає йому змогу контролювати перевірки з боку податкових органів, Державної аудиторської служби та НАБУ, а також створювати позитивний інформаційний фон у ЗМІ.

Проте цього року вперше його діяльність оцінюватиме незалежна Наглядова рада.

«Оцінка керівнику компанії, яка провалила видобуток і буріння, стане водночас і оцінкою самої Наглядової ради», – резюмує Шнайдер.

Від її рішення залежить, чи залишиться Корецький на посаді після масштабних фінансових провалів.

Нагадаємо, 22 січня 2025 року кінцем бенефіціаром української дочки китайського ТОВ “Бейкень Енергетика”, яке розроблятиме родовища для “Укрнафти” раптово став засновник Concorde Capital Ігор Мазепа, який має кримінальну справу за земельні махінації.

The post Скандали та провали: як «Укрнафта» під керівництвом Корецького не виконала планові показники first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Чому українські правоохоронці покривають шахрайські схеми Олександра Орловського

Крипто-шахрай Олександр Орловський, жертвами махінацій якого крім українців стали тисячі громадян Євросоюзу та Туреччини, відкрито хизується своєю безкарністю та продовжує протиправну діяльність в міжнародних масштабах. Нагадаємо, 8 листопада 2023 року поліція міста Тернополя відкрила кримінальне провадження №120232110400002635 за заявою місцевої мешканки Надії Ковалишин про те, що невідомі особи під керівництвом Орловського Олександра Олександровича, шляхом обману […]

Експерти оцінюють шанси Зеленського на переобрання у разі виборів 2026 року

За інформацією наших джерел, команда Володимира Зеленського готується до ймовірних президентських виборів, які можуть відбутись уже в березні 2026 року. Як повідомляє джерело, тема “швидких президентських виборів” знову стає частиною повістки політичного життя України на фоні переговорного треку між США та РФ. Зокрема, за інформацією джерела, відмова членів переговорної групи США зустрічатись з Володимиром Зеленським […]

У Львові під час перевірки документів смертельно поранено працівника ТЦК: розслідування триває

У Львові під час виконання службових обов’язків загинув працівник територіального центру комплектування. Про трагічний інцидент повідомили в органах прокуратури. За попередніми даними слідства, подія сталася ввечері, коли військовослужбовець здійснював перевірку документів у громадському місці.

За інформацією правоохоронців, 30-річний мешканець Львова раптово проявив агресію під час спілкування з представником ТЦК. Під час конфлікту він завдав військовому ножового поранення та використав газовий балончик, після чого зник з місця події. Попри зусилля медиків, врятувати пораненого не вдалося — отримані травми виявилися несумісними з життям.

Постраждалого військкома, який був ветераном АТО, доправили до лікарні з важким пораненням стегнової артерії. Незважаючи на зусилля медиків, врятувати його життя не вдалося.

Нападника вдалося затримати. Наразі проводяться слідчі дії для з’ясування всіх обставин події.

Вища рада правосуддя розпочала дисциплінарне провадження проти судді Верховного суду Наталії Марчук

Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила провадження стосовно судді Верховного суду Наталії Марчук, яка у 2024 році головувала в колегії суддів під час розгляду касаційних скарг адвокатів бізнесмена Костянтина Жеваго та колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва. Інформацію про це оприлюднив “Судовий репортер”.

Розгляд справи стосувався вироку Олегу Горецькому. У 2023 році Вищий антикорупційний суд затвердив угоду між Горецьким та прокуратурою, згідно з якою він визнав себе посередником у передачі хабарів суддям. За умовами угоди, Горецький отримав умовне покарання в обмін на свідчення проти Князєва та інших учасників справи. Участь судді Марчук у касаційному провадженні, зокрема в ухваленні рішень, які могли вплинути на оцінку угоди та правомірність її затвердження, стала предметом уваги дисциплінарної палати.

Апеляційна палата ВАКС у листопаді 2023-го відмовила Жеваго та Князєву у праві оскаржувати вирок, оскільки закон обмежує апеляційне оскарження угоди про визнання винуватості колом осіб, прямо зацікавлених у справі. Попри це, адвокати подали скарги до Верховного суду, і колегія під головуванням Марчук витребувала всі матеріали справи щодо Горецького.

Пізніше адвокат Жеваго отримав доступ до всіх шести томів справи, включно з угодою про визнання винуватості та вироком, а копії технічних записів засідань були видані навіть сторонній особі за довіреністю. НАБУ вважає, що суддя Марчук допустила розголошення таємниці досудового розслідування, що могло зашкодити слідству та створити небезпеку для свідка Горецького.

Сама суддя стверджує, що діяла у межах своїх повноважень, оскільки матеріали не містили грифів “Таємно” або “Для службового користування”, а адвокат мав право ознайомлюватися з виділеними матеріалами. Вона дізналася про видачу копій сторонній особі лише під час підготовки письмових пояснень.

Відзначається, що НАБУ вже завершило заочне слідство щодо Жеваго, якого в Україні планують судити заочно через відмову Франції у екстрадиції. Слідство підозрює бізнесмена у підкупі суддів Верховного суду для скасування рішення щодо ПрАТ «Полтавський ГЗК». За даними справи, неправомірну вигоду мали отримати 14 із 18 суддів, які розглядали питання щодо компанії.

Вищою радою правосуддя розпочато дисциплінарне провадження, результати якого покажуть, чи були в діях судді Марчук порушення.