Скандал у Музеї Ханенків: десятки самурайських артефактів зникли після закордонної виставки

Скандал навколо Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків продовжує розвиватися, привертаючи увагу не тільки української, а й міжнародної громадськості. Інцидент, що стався через виставку “Скарби самураїв: художні деталі мечів та мініатюрна скульптура Японії”, яка проходила у Вільнюсі з весни 2025 року, спричинив обурення та численні суперечки.

14 травня литовські музейники під час звірки ящиків із експонатами зафіксували відсутність 49 предметів — здебільшого цуб (обмежувачів руків’я японських мечів), створених у XVII–XIX століттях. Серед них були унікальні зразки зі сценами з «Сказання про хейке», із соколиним полюванням, мавпою, що тягнеться за плодом, селянськими постатями, човном серед прибережних трав, літераторами в бамбукових гаях, пташками на гіллі, водяними ліліями, якорем серед хвиль.

Більшість цуб виготовлено зі сталі й бронзи з використанням ковки, литва, гравірування, золочення та інкрустації камінням. Страхова оцінка кожного експоната коливається від 600 до 3500 євро, середня — близько 1000 євро. Найдорожчими вважаються цуби школи Сотен, які мають значну мистецьку й історичну цінність.

Після виявлення нестачі уповноважена представниця Музею Ханенків у Литві Юлія Самойлова повідомила головного зберігача фондів у Києві Олену Крамареву. Того ж дня у фондосховищі в Києві знайшли два запаковані ящики зі «зниклими» цубами, які так і не були відправлені. Музей стверджує, що це адміністративна помилка з боку зберігача.

Проте митниця зафіксувала факт невідповідності декларації: через пункт “Київ-центральний” виїхало 512 експонатів, а реально відправлено 463. Тобто 49 предметів були заявлені як вивезені, але фізично залишилися в Києві. Це формально підпадає під ст. 201 ККУ (контрабанда культурних цінностей), де передбачено до 7 років позбавлення волі.

Для вивезення предметів Музейного фонду України за кордон необхідно отримати свідоцтво Мінкульту. Воно видається на 6 місяців і передбачає лише тимчасове вивезення. У випадку Музею Ханенків документи оформлялися як для «наукових досліджень», а не просто для виставкової діяльності. Цим процесом, за свідченнями джерел, керували чиновники Департаменту культури КМДА.

12 вересня директор департаменту Сергій Анжияк звернувся до Мінкульту з листом, у якому приклав звернення директорки музею Юлії Ваганової. У ньому вона просила врегулювати питання митних документів та визнавала, що зберігач фондів уже отримав адміністративне стягнення.

Згідно з інструкцією Мінкульту, митники мали обов’язково звірити кількість і фото всіх експонатів. Цього зроблено не було. Натомість на Київській митниці пояснюють: «Там була тисяча екземплярів, хто буде їх поштучно перевіряти?». Центральний апарат ДМСУ ж наголошує: «У такий час ми зобов’язані перевіряти все. Два ящики із майже 50 предметами — це велика частина колекції. Їх не могли не помітити».

Деякі експерти вважають, що ситуація могла бути використана як прикриття для контрабанди — під виглядом «великих партій» експонатів могли вивозити сторонні культурні цінності чи приватні колекції. Інші ж говорять про банальну халатність, однак і вона свідчить про системні «дірки» у митниці та можливі домовленості між чиновниками культури й митниками.

Формально всі цуби нині на місці — у Києві, але митниця не дає дозвіл на повернення колекції з Литви через підозри у маніпуляціях із документами. В результаті 463 експонати залишаються «заблокованими» і можуть офіційно вважатися незаконно вивезеними після завершення терміну дії свідоцтва.

Народна депутатка VII–VIII скликань Наталя Новак нагадала: «У фондах музеїв повно підробок. Адже було поширеною практикою, коли картини брали в адміністрації чи міністерства, а повертали копії. Потрібна всеосяжна ревізія».

Історія зі зниклими самурайськими цубами з Музею Ханенків оголила одразу кілька проблем:

недосконалість митного контролю,

ручне управління культурними процесами в КМДА,

ризики підміни чи незаконного вивезення культурних цінностей.

Цей скандал може стати каталізатором масштабної перевірки музейних фондів і процедур їхнього вивезення за кордон. Бо головне питання, яке сьогодні турбує і експертів, і суспільство: скільки оригіналів експонатів насправді залишилося у сховищах київських музеїв?

Схожі статті

Оренда житла в Україні у листопаді: нові цінові тенденції та несподівані лідери

Ринок оренди житла в Україні у листопаді зазнав помітних коливань, що відобразилися на різних регіонах країни по-різному. Якщо у деяких містах ціни впевнено рушили вгору, то в інших оренда навпаки подешевшала. Такі зміни свідчать про нестабільність попиту, який нині формується під впливом сезонних чинників, міграційних процесів та загальної економічної ситуації.

Найбільше здивування цього місяця викликав Ужгород, який очолив рейтинг за вартістю оренди. Середня ціна однокімнатної квартири тут сягнула 19 700 гривень на місяць, що на 5% більше, ніж пів року тому. Така тенденція може бути пов’язана з активним попитом серед внутрішніх переселенців і зростанням ролі прикордонних регіонів, де стабільна інфраструктура та відносно спокійна ситуація приваблюють орендарів.

Суттєво подорожчав Івано-Франківськ: середня вартість оренди однокімнатної квартири сягнула 16 тисяч гривень, що на 17% більше, ніж навесні. У Луцьку ціни залишились стабільними — 15 тисяч гривень.

Найдешевше орендувати житло у Харкові — 4 500 гривень на місяць, попри те, що за пів року ціна зросла на 13%. У Запоріжжі оренда коштує близько 5 тисяч, у Миколаєві — 6 тисяч гривень. Найбільше падіння — у Сумах: оренда знизилася на 28% і становить у середньому 6 500 гривень.

Двокімнатні квартири традиційно дорожчі. Ужгород знову лідирує — 25 300 гривень на місяць (+10%). Далі Київ — 23 тисячі (–15%) і Львів — 21 тисяча (+5%). В Івано-Франківську оренда двокімнатного житла становить 17 700 гривень (+9%), у Чернівцях — 14 800 (без змін), у Дніпрі та Черкасах — по 14 тисяч. У Вінниці ціна піднялася до 14 тисяч гривень (+17%).

Найдешевші “двушки” у Запоріжжі — 6 500 гривень (–4%), у Харкові — 7 тисяч (+17%), у Миколаєві — 7 500 гривень (стабільно), а у Сумах ціна впала до 8 тисяч гривень (–33%).

За словами експертів, у листопаді ринок оренди в Україні увійшов у спокійну фазу. Активність орендарів зменшилася на 20–30% порівняно з вереснем та жовтнем. Це пов’язано не лише із сезонністю, а й з відтоком молоді за кордон.

Орендодавці поки не поспішають суттєво знижувати ціни, але стали більш схильними до торгу. Термін пошуку орендаря зріс: якщо раніше квартиру можна було здати за тиждень, тепер процес триває кілька тижнів.

На ціни почали впливати і відключення електроенергії. Квартири на верхніх поверхах без автономного живлення стають менш привабливими. Їхня вартість може знижуватися на 20–30%, зазначають експерти. Водночас житло з генераторами, автономним опаленням або газом навпаки користується підвищеним попитом.

Аналітики прогнозують, що до кінця 2025 року істотного зростання вартості оренди не буде. Можливі коливання в межах 5%, але без різких стрибків. У разі загострення бойових дій у східних областях ціни можуть зрости через збільшення попиту з боку переселенців.

Регулярні відключення світла здатні, навпаки, зменшити вартість певних типів житла — передусім квартир на високих поверхах або у будинках без генераторів.

Отже, ринок оренди в Україні наразі перебуває у стані стабілізації. Найдорожче житло — у західних регіонах, тоді як на сході та півдні оренда залишається доступнішою.

Ілон Маск запускає “Протокол свобода”: безкоштовний інтернет для всіх

Ідея Ілона Маска під назвою «Протокол свобода» здатна кардинально змінити глобальний доступ до інтернету. Суть концепції полягає у забезпеченні базового безкоштовного зв’язку через мережу супутників Starlink для кожного жителя планети. Якщо проєкт буде реалізований у повному обсязі, вже до 2026–2027 років мільярди людей отримають можливість користуватися мережею без абонентської плати, що відкриває нові горизонти для освіти, бізнесу та комунікацій у віддалених регіонах.

«Протокол свобода» передбачає створення децентралізованої системи, де кожен користувач стає активним елементом мережі. Завдяки цьому підвищується не лише покриття, а й стабільність та пропускна здатність інтернет-з’єднання. Супутники Starlink працюють не ізольовано, а об’єднуються між собою через лазерні канали, формуючи швидку та надійну глобальну мережу. Такий підхід дозволяє зменшити залежність від наземної інфраструктури та забезпечити зв’язок у найвіддаленіших куточках планети.

Маск пояснює свою ідею як боротьбу з цифровою нерівністю — прагнення зробити доступ до інформації базовим правом людини. Завдяки супутниковому формату, сигнал Starlink неможливо заблокувати чи відключити на рівні держави, що перетворює систему на інструмент цифрової свободи.

Модель «Протоколу свобода» передбачає дворівневу економіку. Перший рівень — безкоштовний базовий інтернет із обмеженнями швидкості та трафіку. Другий — платні преміальні послуги для урядів, бізнесу, оборонних структур, транспортних компаній і хмарних сервісів. Саме цей преміальний сегмент має фінансувати безкоштовний рівень.

Додаткове джерело фінансування — технологія Direct-to-Cell, яка дозволить супутникам Starlink напряму підключатися до смартфонів. Це створює умови для партнерств із мобільними операторами та нових платних сервісів.

Ключову роль у масштабуванні Starlink відіграє ракета Starship — багаторазовий носій, який може виводити сотні супутників за один запуск. Завдяки цьому SpaceX здатна швидко нарощувати щільність мережі, роблячи її більш стійкою та дешевою.

Нові покоління супутників отримують лазерні термінали, фазовані антени та енергоефективну електроніку. Це дає змогу збільшити пропускну здатність і знизити собівартість обслуговування.

Однак навіть із технологічного боку Маску доведеться подолати бар’єри — від ліцензування частот у різних країнах до логістики поставок мільйонів користувацьких терміналів.

Перші етапи реалізації «Протоколу свобода» можуть охоплювати освітні та гуманітарні програми — безкоштовний інтернет для шкіл, лікарень, громадських просторів. З часом, у міру здешевлення супутникових технологій, можливий перехід до справжнього глобального доступу.

Якщо задум Маска вдасться, інтернет перестане бути товаром — він стане частиною базової інфраструктури, так само необхідною, як електрика чи вода.

У цьому сенсі «Протокол свобода» — не просто амбітна ідея, а потенційний початок нової ери, де цифрова рівність стане нормою, а право на інформацію — універсальним і невід’ємним.

У Харкові викрито масштабну корупційну схему у прокуратурі

У Харкові викрито складну корупційну схему, у яку були залучені колишній керівник обласної прокуратури та нинішній прокурор Олександр Фільчаков. За інформацією міжнародного детективного бюро Absolution, посадовець сприяв бізнесмену Ярославу Костенку, відомому своїми зв’язками у правоохоронних структурах, у придбанні державного підприємства «Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації».

Підприємство розташоване за адресою провулок Кузнечний, 2, 4/6, і має у своєму користуванні земельну ділянку площею 9062 квадратних метри. Щорічна сума земельного податку на цю ділянку складає приблизно 1,77 мільйона гривень. До складу єдиного майнового комплексу підприємства входять виробничі та адміністративні приміщення, а також сучасні лабораторії, що дозволяють здійснювати комплексні науково-дослідні роботи в сфері автоматизації.

За даними розслідування, Костенко звернувся до Фільчакова з проханням допомогти у викупі інституту через Регіональне відділення Фонду держмайна України в Харківській області, яким керував Дмитро Безпалов. Саме він, за словами свідків, отримував дзвінки від Фільчакова з наполегливими проханнями “підтримати” потрібне рішення.

Після кількох контактів і погоджень підприємство було продане ТОВ «Девелоп груп», власником якого є Костенко. Вартість викупу становила 34,82 мільйона гривень — лише на 400 тисяч більше стартової ціни. Участь у конкурсі взяла лише одна компанія, що може свідчити про попередньо узгоджену угоду.

Фактично, за незначну доплату бізнесмен отримав контроль над держпідприємством із цінною землею та майном у самому центрі Харкова. Розслідувачі вказують на можливі ознаки зловживання владою, конфлікт інтересів та потенційну корупційну складову у діях посадовців прокуратури й Фонду держмайна.

Наразі деталі угоди перевіряються, а журналісти Absolution передали матеріали до антикорупційних органів.

Жан-Клод Ван Дамм відзначив ювілей у колі щирих привітань: теплі слова від українки з Кривого Рогу

Знаменитий бельгійський актор, володар неперевершеної фізичної форми та символ цілої епохи бойовиків Жан-Клод Ван Дамм у жовтні відсвяткував свій 65-й день народження. Для мільйонів шанувальників у всьому світі ця дата стала нагодою ще раз нагадати, наскільки вагомий внесок зробив актор у кінематограф і популяризацію бойових мистецтв. Проте серед сотень привітань, які отримав Ван Дамм, особливо зворушливим виявилось послання від його близької подруги — українки Альони Каверіної, уродженки Кривого Рогу.

Альона, яка тривалий час підтримує дружні стосунки із зіркою, уперше поділилася спільним фото з актором у своєму Instagram. На знімку вони виглядають щиро усміхненими, а підпис до нього наповнений теплом і вдячністю: «З днем народження, мій найкращий друже. Ти найкращий у світі. Нехай усі твої мрії здійсняться». Ці слова швидко привернули увагу користувачів мережі, адже в них відчувається справжня прихильність і людяність, які виходять за межі зіркових статусів.

На знімку пара позує в обіймах, що одразу викликало жвавий інтерес серед прихильників Ван Дамма.

Чутки про роман між Жаном-Клодом Ван Даммом і українкою ходять ще з 2009 року. Попри це, пара уникає публічності та не коментує свої стосунки. Відомо, що вони разом подорожують і час від часу з’являються на світських заходах.

Наприкінці 2022 року Ван Дамм навіть приїздив до України — відвідав Ужгород, де навідався до однієї з клінік. Медики тоді не розголошували деталей його перебування, але цей візит викликав великий інтерес у шанувальників.

Актор п’ять разів був одружений із чотирма жінками, зокрема двічі — з бодибілдеркою Гледіс Португез. Вона народила йому двох дітей, і формально вони досі перебувають у шлюбі. Проте подейкують, що живуть окремо вже багато років.

Сам Ван Дамм неодноразово називав Гледіс «спорідненою душею», але водночас проводить чимало часу з Альоною Каверіною, яку називає «другою подругою та близькою людиною».

Попри тісні зв’язки з Україною, останнім часом Ван Дамм викликав обурення серед українських фанів. Раніше він підтримував Україну і неодноразово вигукував «Слава Україні!», але цього року шокував своїми заявами на користь російського диктатора Путіна.

Актор навіть записав відеозвернення, у якому хвалив російського лідера, і натякнув, що планує поїздку до Росії. Цей вчинок викликав хвилю критики — багато українців назвали це зрадою і втратилося будь-яке співчуття до колишньої підтримки актора.

Схоже, для Ван Дамма «особисті стосунки» й політична позиція залишаються на різних полюсах — хоча для українців така подвійність звучить особливо болісно.