Скандал у Музеї Ханенків: десятки самурайських артефактів зникли після закордонної виставки

Скандал навколо Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків набирає обертів. Як стало відомо, з весни 2025 року у Вільнюсі проходила виставка “Скарби самураїв: художні деталі мечів та мініатюрна скульптура Японії”. Туди було вивезено 512 предметів східного мистецтва з українських фондів, однак назад може повернутися лише 463.

14 травня литовські музейники під час звірки ящиків із експонатами зафіксували відсутність 49 предметів — здебільшого цуб (обмежувачів руків’я японських мечів), створених у XVII–XIX століттях. Серед них були унікальні зразки зі сценами з «Сказання про хейке», із соколиним полюванням, мавпою, що тягнеться за плодом, селянськими постатями, човном серед прибережних трав, літераторами в бамбукових гаях, пташками на гіллі, водяними ліліями, якорем серед хвиль.

Більшість цуб виготовлено зі сталі й бронзи з використанням ковки, литва, гравірування, золочення та інкрустації камінням. Страхова оцінка кожного експоната коливається від 600 до 3500 євро, середня — близько 1000 євро. Найдорожчими вважаються цуби школи Сотен, які мають значну мистецьку й історичну цінність.

Після виявлення нестачі уповноважена представниця Музею Ханенків у Литві Юлія Самойлова повідомила головного зберігача фондів у Києві Олену Крамареву. Того ж дня у фондосховищі в Києві знайшли два запаковані ящики зі «зниклими» цубами, які так і не були відправлені. Музей стверджує, що це адміністративна помилка з боку зберігача.

Проте митниця зафіксувала факт невідповідності декларації: через пункт “Київ-центральний” виїхало 512 експонатів, а реально відправлено 463. Тобто 49 предметів були заявлені як вивезені, але фізично залишилися в Києві. Це формально підпадає під ст. 201 ККУ (контрабанда культурних цінностей), де передбачено до 7 років позбавлення волі.

Для вивезення предметів Музейного фонду України за кордон необхідно отримати свідоцтво Мінкульту. Воно видається на 6 місяців і передбачає лише тимчасове вивезення. У випадку Музею Ханенків документи оформлялися як для «наукових досліджень», а не просто для виставкової діяльності. Цим процесом, за свідченнями джерел, керували чиновники Департаменту культури КМДА.

12 вересня директор департаменту Сергій Анжияк звернувся до Мінкульту з листом, у якому приклав звернення директорки музею Юлії Ваганової. У ньому вона просила врегулювати питання митних документів та визнавала, що зберігач фондів уже отримав адміністративне стягнення.

Згідно з інструкцією Мінкульту, митники мали обов’язково звірити кількість і фото всіх експонатів. Цього зроблено не було. Натомість на Київській митниці пояснюють: «Там була тисяча екземплярів, хто буде їх поштучно перевіряти?». Центральний апарат ДМСУ ж наголошує: «У такий час ми зобов’язані перевіряти все. Два ящики із майже 50 предметами — це велика частина колекції. Їх не могли не помітити».

Деякі експерти вважають, що ситуація могла бути використана як прикриття для контрабанди — під виглядом «великих партій» експонатів могли вивозити сторонні культурні цінності чи приватні колекції. Інші ж говорять про банальну халатність, однак і вона свідчить про системні «дірки» у митниці та можливі домовленості між чиновниками культури й митниками.

Формально всі цуби нині на місці — у Києві, але митниця не дає дозвіл на повернення колекції з Литви через підозри у маніпуляціях із документами. В результаті 463 експонати залишаються «заблокованими» і можуть офіційно вважатися незаконно вивезеними після завершення терміну дії свідоцтва.

Народна депутатка VII–VIII скликань Наталя Новак нагадала: «У фондах музеїв повно підробок. Адже було поширеною практикою, коли картини брали в адміністрації чи міністерства, а повертали копії. Потрібна всеосяжна ревізія».

Історія зі зниклими самурайськими цубами з Музею Ханенків оголила одразу кілька проблем:

  • недосконалість митного контролю,

  • ручне управління культурними процесами в КМДА,

  • ризики підміни чи незаконного вивезення культурних цінностей.

Цей скандал може стати каталізатором масштабної перевірки музейних фондів і процедур їхнього вивезення за кордон. Бо головне питання, яке сьогодні турбує і експертів, і суспільство: скільки оригіналів експонатів насправді залишилося у сховищах київських музеїв?

Схожі статті

Фагот з ТНМК відповів на заяву співачки Каменських: «Вона ворог України»

Скандал довкола Насті Каменських, яка під час концерту у США заявила, що «немає різниці, якою мовою говорити», не вщухає. Цього разу найжорсткіше відреагував учасник гурту «ТНМК» Олег Михайлюта, відомий під сценічним ім’ям Фагот. Музикант заявив, що для нього подібна позиція є абсолютно неприйнятною. За його словами, мова – це не лише засіб комунікації, а символ […]

Ексучасниця “ВІА Гри” Міша Романова пояснила, чому її син не бачиться з батьком

Українська співачка, колишня учасниця гурту “ВІА Гра”, Міша Романова вперше відверто розповіла про стосунки з батьком свого 7-річного сина Мартіна. Артистка виховує дитину самостійно і досі не розкриває, хто є батьком хлопчика. Проте зізналася: він надає фінансову допомогу у вигляді аліментів. “Він допомагає так, як це передбачено законом. Звісно, ми всі розуміємо, що цього недостатньо, […]

В Одесі викрили схему розпилу 13,7 млн грн на ремонтах житла

В Одесі під виглядом протиаварійних робіт у житлових будинках діяла масштабна корупційна схема. За даними розслідування, до неї причетні мер міста Геннадій Труханов та голова Хаджибейської райадміністрації Євген Омельчук. Посадовці залучили підконтрольні компанії ТОВ «ГАРАНТ АВ» та ТОВ «РЕЗОВ» для освоєння бюджетних коштів. Обидві фірми мають спільного власника та зареєстровані за однією адресою, що вказує […]

ISW: Путін міг схвалити витік про удари по енергетиці України

Російський диктатор Володимир Путін міг особисто організувати або схвалити витік інформації Bloomberg щодо планів подальшого посилення ударів по українській енергетиці та критичній інфраструктурі. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW). Аналітики наголошують, що Кремль має жорсткий контроль над інформаційним простором і не допускає випадкових повідомлень у західні медіа. Тому поява даних про стратегію […]