Скандал у Львові: Хабарник Наталія Козловська організувала введення недобудованого об’єкту в експлуатацію

Ситуація, що розгортається у Львові, стає предметом гучного скандалу, в якому принижені принципи чесності та законності. Активіст Віктор Глеба розголошує факти корупції: “Не можу мовчати, хоча інспектори просили їх ‘не здавати’… С*ка! 20 тисяч баксів прямого хабаря очільнику ДІАМ від забудовника, за введення в експлуатацію НЕЗАКІНЧЕНОГО багатоквартирного будинку на вул. Кастелівці – вул. Академіка А. Сахарова зі знесенням існуючої будівлі у Львові”.

Повідомлення редакції сайту 360UA NEWS підтверджує, що облаштунку ще не прибрали, а будівельні роботи ще тривають, але навіть це не завадило корумпованій системі діяти.

Гроші, що віддали за образу розуму, були передані “нагору” через фейкову активістку, яка маскується під патріотичні принципи, виявилася кіньми на обох фронтах – Данчук Ольгу Олегівну. Вона, на думку активістів, пов’язана з міністерством через свою львівську подругу Віту Павлів, що є співробітницею міністерства Козловської. Сплетеність інтриг показує, що корупційний запліт є надто густим.

Історія інциденту розкриває, як під час перевірки будівництва інспектори ДІАМ, у тому числі Костів Ростислав та Підківка Марта, виявили низку порушень, але особливо цікаво, як Олександр Новицький, голова ДІАМ, відразу ж взявся розв’язувати проблему після дзвінка від Ольги Данчук, що перебувала на місці в стані алкогольного сп’яніння.

Не менш важливою є реакція інспекторів, які, отримавши вказівки від Данчук, не взялися за розкриття правди, а більш того, приховали порушення за її наказами.

Такий круговорот корупційних зв’язків свідчить про глибоке занурення державних структур у систему хабарництва та взаємовигідних спільнощів, які підірвали довіру громадян до влади та викликали хвилю негативних емоцій серед громадськості.

Ситуація, що розгортається у Львові, стає ще більш складною, розкриваючи плетіння корупційних зв’язків на різних рівнях влади та підтверджуючи систематичні порушення законодавства.

На цей раз за вказівкою директора ДІАМ Новицького розгортається драматичний сценарій, у якому головний інспектор відділу, Бабич Світлана Вадимівна, залишаючись протежею Новицького, здійснює порушення законодавства та вчиняє протиправні дії, зокрема, видає неправдиві сертифікати готовності та надає фальшиві свідчення органам досудового слідства.

Світлана Бабич особисто дала вказівку інспекторам Костову та Підківці викреслити зауваження з актів, що свідчить про цілеспрямоване приховування фактів порушень. Після цього Ольга Данчук, яка вже стала символом корупції, надає Новицькому хабар у 20 000 доларів, за що отримує підтримку у вигляді видачі акту про прийом будівлі в експлуатацію.

Ці гроші, які символічно називаються “$20”, мають не тільки матеріальну, але й символічну цінність. Вони стають платою за порушення закону та відображають систематичну корупцію в органах влади.

Виділення Новицьким такої суми для Світлани Бабич свідчить про глибокий рівень злочинності та непорушної віри в безкарність. Підписанням акту прийому-передачі Бабич приймає на себе всю відповідальність, але за її спиною стоїть ціла мережа корупційних зв’язків.

Не менш важливою є реакція громадськості та активістів, які моніторять дії посадовців і фіксують їхні порушення. Розкриття корупційних схем та виявлення зв’язків між посадовцями виявляється завданням суспільної безпеки.

Все це підкреслює необхідність системних змін у державних структурах та підвищення рівня відповідальності перед законом за порушення. Намагання Новицького та інших осіб зняти з себе відповідальність свідчить про відсутність прагнення до виправлення ситуації та підтверджує необхідність активної громадської підтримки в боротьбі з корупцією.

У результаті розглянутого випадку стає очевидним, що корупція пронизує різні рівні влади та відображається в діяльності посадовців, які вчиняють порушення закону з метою особистого збагачення. Виявлені факти свідчать про систематичне ігнорування норм чинного законодавства та безкарність в органах влади.

Потрібно негайно вжити заходів для боротьби з корупцією та забезпечення додержання закону на всіх рівнях влади. Громадськість має відігравати активну роль у моніторингу діяльності посадовців та розкритті корупційних схем.

Злочинні дії посадовців, які виявлені у даному випадку, потребують ретельного розслідування та відповідального покарання згідно з законом. Ті, хто порушують закон, мають нести наслідки своїх дій, щоб відновити довіру громадськості до владних структур та забезпечити правову державу.

Схожі статті

Ескалація вартості ремонтів у столичному тилу: як система без конкуренції збільшує навантаження на бюджет

Міністерство внутрішніх справ під керівництвом Ігоря Клименка та підрозділи Національної гвардії, очолювані Олександром Півненком, протягом останніх двох років суттєво наростили масштаби фінансування ремонтних робіт у Києві. Формально йдеться про оновлення інфраструктури в тилових районах столиці, однак механізм, за яким реалізуються ці проєкти, викликає дедалі більше запитань. У центрі уваги — відсутність конкуренції, поява єдиного підрядника та стрімке збільшення вартості будівельних робіт, що фінансуються з державного бюджету.

У 2024 році було укладено ключовий контракт на реконструкцію однієї з адмінбудівель, оцінений у 254,4 млн грн. Саме ця угода стала фундаментом для подальших фінансових рішень, адже вже наступного року Нацгвардія повідомила про необхідність виконання «додаткових робіт». Їхню ціну оцінили ще у 125 млн грн, і оголошений тендер знову не залучив жодного альтернативного учасника. Єдиним претендентом та переможцем залишилося ТОВ «Артденбуд», яке вже давно асоціюють із тендерами без конкуренції.

Договори складені максимально розмито, що дозволяє змінювати обсяги робіт, перелік завдань та ціни у будь-який момент. Аналіз кошторисів показав, що ціни на матеріали завищені майже вдвічі порівняно з ринковими. Так, тинькування, яке коштує 98 грн/кг, у тендері вказане за 224 грн/кг, аналогічна ситуація з кріпленнями та оздоблювальними матеріалами.

ТОВ «Артденбуд» — постійний фаворит Нацгвардії, компанія має мінімум персоналу, відсутність підтверджених потужностей і реальної бази, проте регулярно виграє тендери на десятки та сотні мільйонів гривень без конкурентів.

Експерти зазначають, що за схемою Клименка та Півненка тилові об’єкти МВС і Нацгвардії стали джерелом особистої наживи, тоді як волонтери продовжують вирішувати реальні потреби фронту, купуючи техніку, дрони та спорядження.

Розкішний кабінет у науковому інституті: нові подробиці про робоче приміщення Сергія Тюлєнєва

У соцмережах набули широкого розголосу світлини робочого кабінету, який, за твердженням автора публікації, належав колишньому керівнику Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Бокаріуса Сергію Тюлєнєву. На фото видно приміщення, оздоблене дорогими матеріалами, дизайнерськими меблями та технікою преміального сегмента. За оцінками, оприлюдненими в мережі, загальна вартість такого ремонту може сягати близько 200 тисяч доларів, що викликало значний суспільний резонанс.

Тюлєнєв, який після попереднього скандалу був понижений у посаді та переведений до невеликої установи — інституту експертизи IT та інтелектуальної власності, нібито облаштував цей кабінет у приміщенні діючої лабораторії. За словами джерел, роботи виконувалися протягом перших трьох місяців його перебування на новому місці, що дало підстави для підозр у використанні службових ресурсів та недоцільному витрачанні коштів установи.

На опублікованих знімках, поширених користувачем під ніком «Викривач», видно мармуровий стіл, меблі у стилі ампір, декоративні елементи під «венеціанську» штукатурку, антикварні ікони, дорогу техніку та облаштовані санітарні приміщення.

З огляду на багаторічну роботу Тюлєнєва в системі судових експертиз, у дописі ставлять питання щодо законності походження коштів, витрачених на ремонт і облаштування кабінету.

Нагадаємо, Сергія Тюлєнєва було звільнено 14 листопада. Раніше він фігурував у розслідуваннях журналістів щодо корупційних практик у системі судових експертиз.

День апостола Филимона та народний Зимовказ: 22 листопада як духовний і природний орієнтир

22 листопада православні віряни згадують апостола Филимона — учня святого апостола Павла, який увійшов в історію раннього християнства як один із найвідданіших проповідників віри та підтримувач перших християнських громад у Малій Азії. У народній традиції ця дата відома під назвою Зимовказ, адже саме в цей день люди споконвіків намагалися розгледіти в природі підказки про те, якою буде прийдешня зима. Старші покоління уважно стежили за погодою: якщо 22 листопада було холодно й вітряно, очікували тривалих морозів, а якщо наступала відлига — зима обіцяла бути м’якішою та нестійкою.

Апостол Филимон, за переказами, походив із заможної родини міста Колоси й був відомий гостинністю та відкритістю до нового вчення. Прийнявши християнство, він надав свій дім для перших зібрань віруючих, фактично перетворивши його на одну з ранніх домашніх церков. Його життя позначене низкою важливих подій, серед яких особливо виділяється історія навернення раба Онисима — людини, що втекла від господаря та випадково зустріла апостола Павла. Саме Павло, перебуваючи в ув’язненні, звернувся до Филимона з листом, у якому просив прийняти Онисима не як раба, а як брата у Христі, чим підкреслив духовну рівність всіх людей.

У народі вважалося, що цей день має особливу енергетику, тож існували певні заборони:• не виконували важку фізичну роботу, щоб не накликати втому та хвороби;• не вирушали в далеку дорогу — побоювалися заблудитися чи потрапити в неприємності;• не позичали гроші, аби не «віддати» власний добробут.

Люди уважно спостерігали за погодою цього дня, вважаючи її точним передвісником зими:• морозний день — до ранніх і тривалих холодів;• тепло й мокро — до м’якої, пізньої зими;• ранкова паморозь — до ясних і холодних найближчих днів;• низькі сірі хмари — до швидкого погіршення погоди та ймовірних снігопадів.

Для багатьох українських регіонів Зимовказ був важливою точкою відліку: після 22 листопада, за повір’ям, «стає» справжня зима, і природа починає готуватися до затяжного періоду холодів.

Справу Юлії Лемещенко перетворили на показовий вирок у російській системі репресій

У столиці Російської Федерації оголосили суворий вирок спортсменці Юлії Лемещенко, яку московський суд визнав винною за звинуваченнями в державній зраді та підготовці теракту. Жінку засудили до 19 років позбавлення волі, що стало одним із найгучніших вироків, винесених у межах сучасної репресивної практики російських силових структур. Формальні формулювання обвинувачення традиційно поєднують звичні для РФ тези про «підривну діяльність», «загрозу безпеці» та можливе співробітництво з іноземними структурами, хоча об’єктивність доказової бази й надалі викликає численні запитання.

За версією російського слідства, у жовтні 2024 року Лемещенко нібито здійснила підрив опор лінії електропередач у Санкт-Петербурзі, що подано як спробу дестабілізувати роботу критичної інфраструктури. Окрім цього, її звинуватили у «стеженні» за командиром авіабази у Воронежі, полковником Олексієм Лободою, якого російська пропаганда пов’язує з авіаударами по українських містах. Слідчі повідомили про зібрані «матеріали», однак самі докази традиційно залишилися недоступними для незалежних адвокатів і правозахисників, що є звичною практикою в подібних політично забарвлених провадженнях.

Під час судового процесу Лемещенко не заперечувала факт подій, проте не визнала провину та заявила, що не кається у своїх вчинках.

Відомо, що у 2014 році Юлія переїхала з Воронежа до Харкова. В Україні вона займалася паверліфтингом і у 2021 році стала чемпіонкою України в цьому виді спорту.

Судове рішення викликало резонанс серед спортивної спільноти та правозахисників, які вказують на політичний характер справи та жорсткі санкції проти громадян України на території РФ.