Скандал із незаконним виробництвом медичних виробів для військових в Київській області

Скандал із незаконним виробництвом медичних виробів у Київській області: серйозні проблеми системи контролю

Виявлення незаконних медичних виробів, що постачалися військовим установам, ставить під сумнів ефективність контролю якості в Україні

На початку цього тижня Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) розкрила скандальну ситуацію з незаконним виробництвом медичних виробів у Київській області. Вироби, які не мали відповідних сертифікатів якості, були постачені військовим установам, що підкреслює серйозні проблеми в системі контролю та безпеки виробництва медичної продукції в Україні.

Розкриття незаконного виробництва

Держлікслужба виявила виробництво медичних виробів без належної сертифікації під час планової перевірки. Ці вироби, серед яких були бинти, перев’язувальні матеріали та інші медичні засоби, не відповідали встановленим стандартам якості та безпеки. Незважаючи на це, вони були спрямовані до військових установ, де мали використовуватися для надання медичної допомоги.

Постачання несертифікованих медичних виробів до військових установ ставить під загрозу життя та здоров’я військовослужбовців, які потребують якісної медичної допомоги. Відсутність належного контролю за якістю медичної продукції може призвести до серйозних наслідків, включаючи неправильне лікування та подальші ускладнення. Ця ситуація викликала значний резонанс у суспільстві та серед військових, які звертаються до уряду з вимогою вжити рішучих заходів.

Виявлення незаконного виробництва медичних виробів вказує на серйозні прогалини в системі контролю якості та безпеки медичної продукції в Україні. Необхідність реформування цієї системи стала очевидною після цього інциденту. Важливо забезпечити, щоб усі медичні вироби, які використовуються в країні, відповідали найвищим стандартам якості та безпеки.

Реакція уряду та подальші кроки

Уряд України визнав серйозність ситуації та обіцяв вжити всіх необхідних заходів для покращення системи контролю. Було оголошено про створення спеціальної комісії, яка розслідуватиме цей інцидент та розробить рекомендації для запобігання подібним випадкам у майбутньому. Крім того, планується посилення контролю за виробництвом та обігом медичних виробів, а також введення жорсткіших санкцій для порушників.

Скандал із незаконним виробництвом медичних виробів у Київській області виявив серйозні проблеми у системі контролю за якістю медичної продукції в Україні. Постачання несертифікованих виробів до військових установ підкреслює необхідність рішучих дій з боку уряду для забезпечення безпеки та здоров’я громадян. Реформування системи контролю, посилення перевірок та введення жорстких санкцій для порушників мають стати пріоритетом для забезпечення належної якості медичної продукції в Україні.

В Обухові у комунальному державному приміщенні група зловмисників на чолі з громадянином Ігором Цурупою, скориставшись скасуванням ринкового нагляду за обігом та виробництвом медичних засобів у зв’язку із повномасштабним вторгненням, організували підпільне виробництво медичного фальсифікату з метою отримання прибутку. Мова йде про підробки гемостатичних бинтів для аптечок під назвою «Кровоспас».

Цей несертифікований препарат не зареєстрований в Україні як лікарський засіб, не має жодних документів, зловмисники штампують медичні бинти у підвальному приміщенні Обухівського міського центру творчості дітей, юнацтва та молоді «Романтик», використовуючи шкідливі реагенти поруч із приміщеннями, де займаються діти.

Держлікслужба в травні проводила перевірку, під час якої вона визнає той факт, що це не легальне виробництво, але порушень не виявлено. В одному із своїх висновновків держслужбовці заявляють, що даний виріб «Не для продажу!!!», Проте, якщо пошукати в інтернеті, або ж написати організаторам не сертифікованого виробництва, то виявиться, що за одиницю продукції необхідно буде сплатити близько 70 гривень. Якщо ці кошти не будуть перераховані, то безкоштовно ніхто нічого не отримає. Проте чиновники Держлікслужби Романа Ісаєнка не хочуть помічати очевидних порушень.

Абсурдністю ситуації являється той факт, що цей не сертифікований та низькоякісний виріб постачають у війська, фактично даючи марну надію на порятунок для солдата.

Також у соцмережах можна знайти велику кількість квитанцій про переказ коштів за «Кровоспас» на рахунки Ігоря Цурупи і його фірми НДЦ «Борей». Саме тому висновки Держлікслужби Київської області, з якими, очевидно, погоджується керівництво, є недостатніми, неточними, маніпулятивними, і можуть свідчити про намагання приховати вчинення злочину та применшити його суть.

Навіщо бюджету витрачати кошти на зарплати голови Держлікслужби Романа Ісаєнка і голови Держлікслужби в Київській області Віктора Стефківського, якщо вони не можуть провести елементарну перевірку підвального виробництва фальсифікату, проявляють дії та бездіяльність, спрямовані на все, що завгодно, але не виконання закону та припинення нелегального виробництва медичного фальсифікату в приміщенні для дітей

Схожі статті

Безпечне використання генераторів під час відключень електроенергії

В умовах тривалих та раптових знеструмлень генератори стали критично важливим джерелом резервного живлення як для приватних осель, так і для підприємств. Вони дозволяють підтримувати роботу систем опалення, зв’язку, водопостачання та зберігати безперервність бізнес-процесів. Водночас експлуатація такого обладнання потребує суворого дотримання правил безпеки, адже будь-яка помилка може мати серйозні наслідки для здоров’я і життя людей.

Фахівці Державної служби з надзвичайних ситуацій неодноразово звертають увагу на ризики, пов’язані з неправильним використанням генераторів. Найбільшу небезпеку становлять ураження електричним струмом, виникнення пожеж через перевантаження або несправну проводку, а також отруєння чадним газом. Останній є особливо підступним, оскільки не має запаху та кольору, але може призвести до втрати свідомості й летальних наслідків за лічені хвилини.

Обладнання необхідно захищати від дощу, снігу та підвищеної вологості. Контакт із мокрим генератором може спричинити ураження струмом. Також фахівці радять не перевантажувати техніку та періодично вимикати її для охолодження, зокрема робити перерви щонайменше на пів години після кількох годин безперервної роботи. Окрему увагу слід приділяти обмеженню доступу дітей і тварин до працюючого агрегату.

Особливо небезпечним етапом експлуатації є заправка генератора. Заборонено заливати пальне в увімкнений або ще гарячий двигун. Перед заправкою необхідно дочекатися повного охолодження обладнання, щоб уникнути займання або вибуху.

Безпечне зберігання пального також має принципове значення. Для бензину в холодну пору року рекомендується використовувати полімерні каністри, виготовлені з поліетилену високої щільності, які не накопичують статичний заряд і мають відповідне маркування. У теплу пору року допускається використання як пластикових, так і металевих каністр. Дизельне пальне можна зберігати в обох типах ємностей незалежно від сезону.

Пальне слід тримати в темному, сухому місці за температури близько 15–20 градусів, подалі від прямих сонячних променів. Використання простроченого або зміненого за кольором пального може призвести до пошкодження двигуна. Таке пальне необхідно утилізувати або використовувати виключно для технічних потреб. Фахівці також застерігають від самостійного додавання так званих «присадок» до дизеля для підвищення морозостійкості, оскільки це може спричинити серйозні поломки.

Окремо рятувальники радять встановити у житлових приміщеннях детектори чадного газу. Ці прилади здатні вчасно попередити про небезпеку, яку неможливо відчути без спеціального обладнання.

Крім того, українців закликають купувати лише сертифіковані генератори в офіційних точках продажу та суворо дотримуватися інструкцій виробника під час експлуатації.

Леонід Музикус буде контролювати виконання “плану Трампа” з освоєння українських надр

За інформацією джерел видання 360ua.news, призначення Леоніда Музикуса виконуючим обов’язків голови Держгеонадр продиктоване його роллю в “контролі виконання “плану Трампа” з освоєння українських надр”. Так, за інформацією джерела, “Леонід Музикус був тією людиною в укргеології, яка готувала для Джареда Кушнера список родовищ для розробки американцями”. “Леонід Музикус (його єврейське ім’я Давид) ходить до тієї ж […]

Ольга Фреймут у Лісабоні: рідкісна фотосесія з молодшою сестрою

Телеведуча Ольга Фреймут знову стала центром уваги, опублікувавши серію атмосферних світлин разом із молодшою сестрою Юлією. Ця фотосесія виявилася справжньою несподіванкою для шанувальників, адже Юлія майже не з’являється у публічному просторі, а спільні знімки родини Фреймут завжди викликають особливий інтерес.

За геолокацією можна зрозуміти, що фотозйомка проходила у Лісабоні, що додало кадрам особливого колориту та романтичної атмосфери. Ольга постала перед камерою у стильних образах, гармонійно поєднуючи елегантність і невимушеність. Її сестра Юлія, хоч і залишалася більш стриманою на фоні яскравої публічної особистості, виглядала природно та світло, що підкреслило гармонію між сестрами.

Один з найбільш помітних образів — довга чорна сукня на тонких бретельках, яка акцентує мініатюрну фігуру Фреймут. На інших кадрах вона з’являється у більш відвертому вбранні з глибоким вирізом на спині, демонструючи витончену жіночність без надмірної провокативності.

Окрему увагу привернула молодша сестра ведучої — Юлія Фреймут. Вона надзвичайно схожа на Ольгу, але веде значно більш закритий спосіб життя. У фотосесії Юлія постає в елегантній довгій сукні, доповнюючи загальну стилістику зйомки. Спільні кадри сестер створюють відчуття інтимності та тепла, підкреслюючи їхню близькість.

Серед опублікованих знімків також є фото, де сестри сидять за столом і дивляться одна на одну, що додає серії не лише глянцевої, а й емоційної глибини. Шанувальники в коментарях відзначили природність образів, схожість сестер і витончену подачу без зайвого пафосу.

Підозра у розтраті мільйонів: у Львові розслідують закупівлі захисних костюмів для рятувальників

Правоохоронні органи повідомили про підозру директорці львівського підприємства, яке займалося постачанням захисних костюмів для рятувальних служб. За даними слідства, у процесі виконання державних контрактів могла бути здійснена розтрата бюджетних коштів на загальну суму 6,4 мільйона гривень.

Слідство встановило, що компанія уклала низку договорів на постачання спеціального одягу, призначеного для використання рятувальниками під час надзвичайних ситуацій. Йдеться про костюми, які мали відповідати підвищеним вимогам безпеки та якості, адже від їхніх характеристик безпосередньо залежить життя та здоров’я працівників екстрених служб.

Згідно з матеріалами кримінального провадження, вартість одного комплекту становила 8 100 гривень, тоді як середньоринкова ціна аналогічного спорядження на той момент складала близько 4 417 гривень. У результаті таких дій державі було завдано збитків на суму 6,4 мільйона гривень.

Правоохоронці повідомили директорці компанії про підозру за частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України — заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем у особливо великих розмірах, вчинене в умовах воєнного стану. Крім того, їй інкримінують частину першу статті 209 ККУ — легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

Наразі вирішується питання щодо обрання підозрюваній запобіжного заходу. Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють усіх осіб, причетних до організації та реалізації схеми.

Раніше у межах цього ж кримінального провадження про підозру було повідомлено колишньому керівнику обласного управління ДСНС у Вінницькій області та начальнику відділу ресурсного забезпечення, яких слідство вважає співучасниками злочину.