ШІ хоче знати все: як соціальні мережі стали кормовою базою для алгоритмів

“Потрібне введення!” — ця репліка з культового фільму “Коротке замикання” 1986 року сьогодні як ніколи актуальна. Але якщо тоді це говорив милий робот Джонні Файв, який поглинав енциклопедії за секунди, то нині цей заклик озвучує… штучний інтелект. І він звертається вже не до вигаданого персонажа, а до нас із вами — користувачів соціальних мереж.

ШІ-моделі, зокрема ChatGPT від OpenAI, стають дедалі “ненаситнішими”. Їм потрібні все нові й нові дані — людські, живі, справжні. І найкращим джерелом таких даних стали соціальні мережі. Ми самі — охоче й постійно — публікуємо фотографії, думки, історії, коментарі. Ми робимо це з надією на спілкування, натомість стаємо — хочемо того чи ні — частиною навчального матеріалу для штучного інтелекту.

Провідні технологічні компанії вже не приховують: вони збирають наш контент для навчання ШІ. Meta офіційно повідомляє користувачів, що їхні пости та фото стануть частиною тренування моделей Llama. Ілон Маск викупив X (колишній Twitter) не лише заради впливу, а й для “годівлі” свого Grok. Microsoft спонукає користувачів публікувати більше на LinkedIn, тоді як Google укладає угоди з Reddit про “доступ до справжніх розмов”.

А OpenAI, за словами Дейва Лі, розглядає ідею створення власної соціальної мережі. Бо даних багато не буває. Навіть компанії, що раніше не мали стосунку до соцмереж, як Perplexity.ai, вже заявляють про зацікавленість у купівлі TikTok — не як соцмережі, а як бібліотеки контенту.

Це нова реальність. Соцмережі, обіцяючи нам “індивідуальність і приватність”, стають фермами даних. Ми думали, що просто ділимося своїм життям, а натомість створюємо “сировину” для майбутніх цифрових інтелектів. І хоч у налаштуваннях ще можна знайти перемикач “не дозволяти використовувати мої дані”, найімовірніше, ви вже запізнилися.

Як і Джонні Файв у фіналі сцени, ШІ сьогодні кричить: “Ще введення!” І компанії зроблять усе, щоб його дати.

Схожі статті

Битва за ГСУ: як кулуарне протистояння в Нацполіції переросло у війну за мільйонні потоки

У Національній поліції України загострюється непублічне, але вкрай жорстке протистояння за контроль над Головним слідчим управлінням. За інформацією джерел, ця боротьба вже давно вийшла за межі кадрових перестановок і перетворилася на серйозне суперництво за доступ до фінансових ресурсів, які можуть сягати кількох мільйонів доларів щомісяця. Протилежні табори мають власне політичне прикриття, силові важелі та довгострокові плани впливу на ключові процеси в правоохоронній системі.

З одного боку протистояння опинився голова Національної поліції Іван Вигівський. Його стратегія зрозуміла: встановити повний управлінський контроль над ГСУ через призначення лояльного керівника. Йдеться про Дмитра Шумейка, якого вважають людиною з орбіти Вигівського, здатною гарантувати стабільність вертикалі управління та передбачуваність рішень у резонансних провадженнях. Для чинного керівника Нацполіції ГСУ є ключовим інструментом впливу як на внутрішні процеси в системі, так і на взаємодію з іншими силовими структурами.

Як повідомляють співрозмовники, причина конфлікту проста: Цуцкірідзе не підпорядковується Вигівському. Він контролює, які справи ГСУ отримує, які гальмує та які «монетизує» для Офісу. Щомісяця через його лінію формується фінансовий план для Банкової на 3 млн доларів, а все, що понад цю суму, залишається «на руках».

За словами джерел, Цуцкірідзе не грає власну гру — він технічний керівник, пов’язаний із рішеннями ОП. Навіть особисті деталі, як-от історія про його дружину Поліну, у системі розглядають як внутрішній мем. Водночас Вигівський блокує передачу найбільш прибуткових справ до ГСУ, залишаючи їх на рівні областей, де кошти можна контролювати без участі Офісу Президента.

Амбіції Вигівського ширші — він прагне повного контролю над ГСУ. Призначення Шумейка на керівну посаду дасть йому можливість напряму управляти резонансними провадженнями та отримувати частину фінансового потоку.

Експерти зазначають, що нинішня боротьба за ГСУ — це не питання реформи чи ефективності правоохоронних органів. Це конфлікт двох вертикалей впливу, де кримінальні справи перетворюються на товар, а посади — на інвестиції.

На сьогодні вирішується, хто стане фактичним господарем кримінальної юстиції в Україні — Офіс Президента через Цуцкірідзе чи Вигівський із Шумейком. Держава поки що не коментує цю внутрішню боротьбу.

Затримання у центрі Варшави: у громадян України виявили обладнання для стеження та кібератак

У столиці Польщі правоохоронці затримали трьох громадян України після того, як під час звичайної дорожньої перевірки в їхньому автомобілі було виявлено спеціалізовану техніку, яку можуть використовувати для шпигунства та втручання в інформаційні системи. Про інцидент повідомив польський телеканал Polsat News. Подія сталася 8 грудня на вулиці Сенаторській у Варшаві, неподалік урядового кварталу, що надало справі особливого резонансу.

Затриманим чоловікам 43, 42 та 39 років. Після зупинки транспортного засобу поліцейські провели детальний огляд салону та багажника, де виявили низку приладів, призначення яких одразу викликало підозри. Серед вилученого — детектор шпигунських пристроїв, обладнання для перехоплення сигналів, а також заздалегідь підготовлені технічні засоби, які можуть застосовуватися для злому комп’ютерних і телекомунікаційних мереж.

Чоловіки заявили, що подорожують Європою і до Польщі прибули кілька годин тому, після чого планували їхати до Литви. Втім, вони не змогли пояснити призначення знайдених пристроїв.

Прокуратура висунула українцям обвинувачення у шахрайстві, комп’ютерному шахрайстві та придбанні пристроїв і програмного забезпечення, пристосованих для скоєння злочинів, включно зі спробою пошкодження інформаційних даних, що мають значення для обороноздатності країни.

Суд погодився з клопотанням прокуратури і застосував тримісячний арешт для підозрюваних. Поліція перевіряє, з якою метою та коли чоловіки прибули до Польщі, розглядаючи різні сценарії їхньої діяльності.

Нагадаємо, Польща раніше подала запит до Інтерполу щодо розшуку та затримання двох українців — Євгенія Іванова та Олександра Кононова, підозрюваних у диверсіях на залізниці на замовлення російських спецслужб.

Масове пошкодження автомобілів у Личаківському районі Львова: поліція шукає винних

У ніч на понеділок, 8 грудня, мешканці Личаківського району Львова виявили пошкодженими близько десяти приватних автомобілів. Вранці власники транспортних засобів звернулися до правоохоронців із заявами про злочин. Поліція оперативно розпочала перевірку та відкрила кримінальне провадження за фактом умисного пошкодження майна.

За попередніми даними, серія інцидентів сталася одночасно в кількох локаціях району. Найбільше постраждалих автомобілів зафіксували на вулиці Личаківській — там пошкоджено щонайменше п’ять машин. Ще два транспортні засоби зазнали руйнувань на вулиці Ігоря Дашка, а окремі випадки було зафіксовано й на вулиці Гартмана Вітвера. Інформація щодо точного переліку адрес та кількості пошкоджених авто ще уточнюється.

У поліції Львівщини підтвердили отримання повідомлень про інциденти на трьох вулицях. За попередньою інформацією, особу ймовірного хулігана вже встановили — ним виявився чоловік у нетверезому стані. Деталі події та мотиви правопорушника поліція обіцяє повідомити пізніше.

Поліцейські наразі розслідують обставини інциденту та перевіряють усі можливі версії, включно з хуліганством. Власникам пошкоджених автомобілів радять звертатися до поліції для оформлення заяв та документування збитків.

Родинні зв’язки у науці, силових структурах і тендерах: як формується впливове коло навколо дисертації Сергія Мунтяна

Науковим керівником дисертаційного дослідження Сергія Мунтяна виступає не пересічний викладач, а фігура з помітним впливом у державному секторі — доктор юридичних наук, професор Національної академії внутрішніх справ та нинішній керівник Департаменту забезпечення діяльності Бюро економічної безпеки Олексій Дрозд. Його ім’я пов’язують із розгалуженою мережею сімейних, професійних і бізнес-контактів, що роками формувалася у правоохоронній системі, сфері державних закупівель і регіональній політиці.

Кар’єрна траєкторія Олексія Дрозда тісно переплітається з біографією його батька — Юрія Дрозда, який понад чверть століття служив в органах внутрішніх справ. Після завершення служби він обіймав посаду проректора з економіки в одному з юридичних інститутів, а згодом кардинально змінив напрям діяльності, зайшовши у приватний бізнес. Саме через компанії «АПС-Київ» та «АПС-Кіровоград» він вийшов на ринок державних підрядів.

Зв’язки родини не випадкові. Юрія Дрозда називають кумом колишнього начальника управління МНС/ДСНС у Кіровоградській та Одеській областях Віктора Федорчака, який втратив посаду після серії трагічних пожеж та став фігурантом корупційних скандалів. Партнери Дрозда по бізнесу – вихідці з тієї ж системи, а Антимонопольний комітет виявляв змову між ТОВ «АПС-Кіровоград» і фірмою, записаною на сестру Федорчака. Конкуренцію на тендерах імітували, а гроші ділили.

Далі – прямий вихід у політику. Юрій Дрозд став радником голови Кіровоградської ОДА Андрія Балоня, який пізніше потрапив під слідство СБУ за хабарництво, а згодом – депутатом обласної ради від «Слуги Народу» та головою облради. Хоча формально бізнес продано, впливові зв’язки залишаються.

Мати братів Дроздів – Валентина Дрозд – з 90-х працює у правоохоронних органах, наразі очолює консультативно-контрольний відділ Департаменту забезпечення діяльності голови Нацполіції.

У цій родинній конструкції Олексій Дрозд об’єднує роль професора НАВС, топчиновника БЕБ та наукового керівника дисертації Сергія Мунтяна. Така система не стільки спрямована на розвиток науки, скільки на інституціоналізацію клану: «свої» забезпечують «своїх» науковими ступенями, посадовими кріслами і статусами, закріплюючи контроль над ключовими правоохоронними та квазінауковими майданчиками.