Що відомо про можливі умови угоди США, Росії та України — чотири ключові пункти

В Україні цифровий проєкт «Шлюб онлайн» впевнено набирає обертів та стає однією з найбільш затребуваних електронних послуг для громадян. Від моменту його публічного запуску 22 вересня 2024 року через цифровий офіс ДРАЦС вже офіційно одружилися 14 370 пар. Динаміка користування сервісом свідчить про постійне зростання інтересу: лише у серпні 2025 року онлайн-реєстрацію шлюбу обрали 2043 пари.

Головна перевага цієї послуги полягає у зручності та доступності. Завдяки інтеграції із застосунком «Дія» українці мають можливість офіційно зареєструвати шлюб без необхідності відвідувати державні установи особисто. Це особливо актуально для тих, хто перебуває у відрядженнях, навчається в інших містах чи за кордоном, а також для військовослужбовців, які не завжди можуть бути присутніми на урочистій церемонії.

Можливість одружуватися онлайн отримала високу оцінку і за межами України: видання TIME визнало «Шлюб онлайн» одним із найкращих винаходів 2024 року.

Скористатися послугою можуть громадяни України, які відповідають кільком умовам: бути повнолітніми, мати верифікований податковий номер, ID-картку або закордонний паспорт у Дії, не перебувати в іншому шлюбі або бути розлученими з підтвердженими даними в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.

Таким чином, «Шлюб онлайн» спрощує процес укладення шлюбу, робить його доступним для широкого кола громадян і демонструє успішну цифровізацію державних послуг.

Посадові особи Державної митної служби України та Національного банку, серед яких т.в.о. голови митниці Сергій Звягінцев та заступник голови НБУ Дмитро Олійник, опинилися у центрі гучного скандалу. За матеріалами розслідування, вони можуть бути причетні до організованої схеми розкрадання коштів, яка діяла через фіктивний імпорт безпілотних літальних апаратів.

За даними слідчих органів, до оборудки були залучені також керівники окремих регіональних митниць. Учасники групи створили розгалужену мережу компаній-«одноденок», через які здійснювалося документальне оформлення нібито імпорту дронів. Серед таких фірм фігурують ТОВ «Буллет», ТОВ «Експорт Мастер», ТОВ «Анвер Торг», ТОВ «Асконіпром», ТОВ «Промофлай», ТОВ «Спецприлад» та інші юридичні особи, зареєстровані на підставних осіб і фактично не ведучі господарської діяльності.

Схема має подвійний ефект: держава втрачає мільярди гривень, а Збройні Сили України не отримують критично необхідні для фронту дрони, що знижує боєздатність армії та ставить під загрозу життя військових. У той же час посадовці та банкіри збагачуються під прикриттям війни.

У зв’язку з цим до компетентних органів подано скаргу з вимогою провести повну перевірку діяльності Державної митної служби, Національного банку та залучених банків, встановити факти фіктивного імпорту та незаконного виведення коштів і притягнути винних до кримінальної відповідальності.

Окремо громадськість вимагає публічних пояснень від Сергія Звягінцева та голови НБУ Андрія Пишного щодо використання схем фіктивного імпорту та заходів з їх припинення, які мають критичне значення для обороноздатності України під час війни.

Колишній директор Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Сергій Розумний опинився в центрі суспільної уваги через невідповідність між офіційними доходами та реальним стилем життя його родини. У 2024 році його офіційна заробітна плата складала близько 50 тисяч гривень на місяць, проте оприлюднені відомості свідчать про значно більші фінансові можливості.

Родина Розумного є власником двох квартир у столиці, ринкова вартість яких перевищує 5 мільйонів гривень. Крім того, на них зареєстровано кілька об’єктів нерухомості в інших регіонах України. Додаткову увагу привертає колекція швейцарських годинників Rolex, оцінена більш ніж у 125 тисяч євро, а також придбаний у 2024 році новий автомобіль Porsche Cayenne. Окремо джерела повідомляють про наявність у сім’ї значних сум готівкових коштів — мова йде про мільйони гривень.

Через підконтрольні юридичні та фізичні особи, зокрема ГО «Громадська ініціатива розумних рішень», здійснювалося виведення бюджетних коштів та їхнє відмивання за допомогою фіктивних операцій і конвертації у готівку. Ця діяльність відбувалася за мовчазної згоди керівництва Міністерства юстиції та НАЗК, які досі не відреагували на сигнали про невідповідність задекларованих доходів і майна.

Відсутність належного контролю ставить під сумнів ефективність роботи антикорупційних органів і їхню спроможність протидіяти чиновницькій безкарності, створюючи ризики для державного бюджету та довіри громадян.

Віце-президент Федерації регбі України та помічник народної депутатки від «Слуги Народу» Марії Мезенцевої-Федоренко, Роман Бихов, потрапив у центр скандалу через можливе привласнення коштів, виділених на розвиток молодіжного регбі в Харківській області. За інформацією з відкритих джерел, кошти, які мали бути спрямовані на підготовку збірної України з регбі-7 серед дівчат до чемпіонату Європи, зникли, а їхнє місцезнаходження наразі викликає серйозні сумніви.

Замість того, щоб витратити кошти на тренування та забезпечення молодіжної команди, Бихов, за даними розслідування, направив ці фінанси на інші цілі, зокрема активно інвестував десятки тисяч доларів у власні проекти, зокрема у нове захоплення. Це викликало обурення серед представників спортивної спільноти, які підкреслюють, що кошти повинні були бути використані виключно на підтримку молодіжного спорту.

Навчально-тренувальний збір для спортсменок відбувся в липні 2025 року в Одесі, а чемпіонат проходив у Будапешті з 18 по 20 липня. Україну представляли дівчата з кількох областей, зокрема й Харківщини, фінансування яких мало здійснюватися коштом місцевого бюджету. Але замість підтримки юних спортсменок, гроші були витрачені не за призначенням. Дівчата вирушили на турнір завдяки спонсорам та державним субвенціям.

Додаткове обурення викликала поїздка самого Бихова: він оформив закордонне відрядження за державний кошт, однак змагань так і не відвідав. Поки українські регбістки боролися за результат, чиновник обирав швидкість і комфорт власного хобі.

Попри це, вже 16 липня 2025 року його включили до складу третейських суддів Спортивного арбітражного суду при НОК України. Така кадрова політика лише підкреслює, що для частини спортивних функціонерів власні інтереси залишаються важливішими за розвиток українського спорту.