Що потрібно знати про нові зміни в правилах мобілізації

З початком воєнного стану в Україні мобілізаційні правила зазнають постійних змін, і нещодавні оновлення стосуються чоловіків старшої вікової категорії. Згідно з внесеними змінами, чоловіки віком за 50 років можуть бути мобілізовані за особливими умовами, якщо відповідають певним критеріям.

Хто підлягає мобілізації?

За законом “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, мобілізації підлягають чоловіки віком від 18 до 60 років, які:

  • не мають відстрочки;
  • не перебувають у бронюванні;
  • визнані придатними до служби за результатами військово-лікарської комісії (ВЛК).

Чоловіки старше 50 років можуть бути мобілізовані лише за умови наявності дефіцитної військово-облікової спеціальності, і це потребує окремого наказу Генерального штабу ЗСУ.

Особливості для різних вікових категорій

  • 18-25 років: належать до категорії призовників, служба можлива лише за бажанням.
  • 25-60 років: мобілізуються на загальних підставах, якщо визнані придатними або раніше мали статус “обмежено придатних” (з повторною ВЛК).
  • 50+ років: спеціальна мобілізація за дефіцитними спеціальностями з відповідним наказом.

До 4 лютого 2025 року всі військовозобов’язані повинні пройти медичний огляд у рамках ВЛК. Ті, хто мають статус “обмежено придатних”, також підлягають повторній перевірці.

Головною метою змін є оптимізація використання ресурсів під час мобілізації та залучення до лав ЗСУ фахівців, чиї знання та вміння є критично важливими для обороноздатності країни.

Мобілізація осіб старшого віку стане поширенішою, якщо цього вимагатимуть обставини на фронті. Водночас законодавство передбачає чіткий контроль та обґрунтованість таких рішень.

Громадянам рекомендують регулярно перевіряти свій військовий статус та звертатися до військкоматів за роз’ясненнями у разі отримання повісток.

The post Що потрібно знати про нові зміни в правилах мобілізації first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

21 грудня: важливість дня в церковному календарі та сучасному житті

21 грудня — день, який має велике значення як у релігійній традиції, так і в нашому повсякденному житті. В церковному календарі цей день відзначається як свято, яке символізує важливі етапи в історії християнства, а в сучасному світі він здобув популярність завдяки численним святковим подіям та соціальним ініціативам.

В православній традиції 21 грудня припадає на день святкування входу Пресвятої Богородиці в храм. Це свято має глибоке духовне значення, оскільки нагадує про важливу подію з життя Діви Марії, коли, ще дитиною, вона була введена до храму, що стало початком її духовної місії. Цей день часто супроводжується богослужіннями та молитвами, що покликані зміцнити віру та духовність віруючих.

Окрім церковного вшанування, 21 грудня у світі відзначають Всесвітній день медитації. Це свято покликане нагадати про важливість внутрішньої рівноваги, усвідомленості та психологічного здоров’я. Медитація розглядається як інструмент самопізнання, зняття стресу та гармонізації емоційного стану.

Також цього дня відзначають Всесвітній день баскетболу, заснований Міжнародною федерацією баскетболу FIBA. Свято підкреслює роль спорту у формуванні командного духу, взаємоповаги та здорового способу життя, а також його здатність об’єднувати людей у різних країнах.

В Україні 21 грудня є професійним святом — Днем Державної служби зайнятості. Його відзначають фахівці, які допомагають громадянам у пошуку роботи, організовують програми перекваліфікації та сприяють стабільності на ринку праці, особливо в умовах складної економічної ситуації.

Окреме значення ця дата має й з астрономічної точки зору. 21 грудня — день зимового сонцестояння, коли настає найкоротший день і найдовша ніч у році. З цього моменту світловий день починає поступово збільшуватися. У різних культурах зимове сонцестояння здавна символізувало завершення періоду темряви, оновлення, відродження та надію на майбутнє.

Інцидент у київському метро: затримано молодика, який розпилив сльозогінний газ

У Києві правоохоронці затримали молодого чоловіка, який влаштував бійку та застосував сльозогінний газ у вагоні столичного метро. Інцидент стався 19 грудня близько 22:20 на станції «Тараса Шевченка» на синій гілці метро, що стало шокуючою подією для пасажирів та привернуло увагу правоохоронців.

За повідомленням поліції Києва, молодик вступив у конфлікт з іншими пасажирами під час поїздки, після чого вирішив застосувати сльозогінний газ, що спричинило паніку серед людей у вагоні. Унаслідок розпилення газу кілька осіб отримали легке подразнення очей та дихальних шляхів. На щастя, серйозних травм ніхто не зазнав, але ситуація стала небезпечною через швидко поширюваний газ.

Завдяки злагодженим діям поліції та фахівців кримінального аналізу зловмисника вдалося розшукати і затримати.

За фактом події слідчі внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України — хуліганство. Наразі готується повідомлення про підозру. Затриманому загрожує до семи років позбавлення волі.

Кияни вчетверте переживають війну: ілюзія безпеки в умовах постійної небезпеки

У четвертий рік війни кияни стали заручниками ілюзії безпеки у власних оселях. Попри те, що столиця України залишалася основним центром адміністративного та культурного життя, протягом цього періоду вона неодноразово ставала мішенню для ракетних ударів, артилерійських обстрілів та інших загроз, що залишали слід на кожному мешканці. Усе це створило парадоксальну ситуацію: навіть попри відносну стабільність, люди в столиці все більше почувалися невпевнено та під постійною небезпекою.

Ще до початку війни Київ був символом безпеки і процвітання, тим місцем, де можна було знайти притулок від усіх зовнішніх загроз. Однак із часом ця ілюзія почала руйнуватися. Кияни стали свідками ракетних ударів, які вражали цивільні об'єкти, житлові будинки, інфраструктуру. Протягом останніх років столиця пережила серію жорстоких атак, що змусило багатьох замислитися над питанням безпеки навіть у своїх домівках.

Корупційний аспект ситуації не менш вражає. За останні роки на ремонт і будівництво сховищ витрачено понад два з половиною мільярда гривень, однак більшість тендерів отримали фірми-одноденки з мінімальним статутним капіталом. Систематичні переплати на будматеріалах та закупівля непотрібного обладнання, як-от барабани та овочерізки за захмарними цінами, свідчать про глибоку корупцію на всіх рівнях.

Доступ до інформації про справжній стан укриттів обмежений: чотири з десяти районних адміністрацій відмовляються надавати дані, аргументуючи це службовою таємницею. Це створює ілюзію безпеки, яка розбивається під час першої серйозної атаки. Навіть масштабні тендери та кошти не рятують життя киян, якщо за організацією стоїть мережеве відмивання грошей і безкарність чиновників.

Трагедії останніх років, коли внаслідок ракетних ударів загинуло десятки людей, включно з дітьми, демонструють ціну цієї паперової безпеки. Система, у якій лояльність до керівників важить більше за життя дітей, не здатна забезпечити справжній захист. Без радикального очищення від корупції та реальних покарань для організаторів схем безпека Києва залишатиметься привілеєм для обраних.

Андрій Єрмак подає у відставку після корупційного скандалу з “плівками Міндіча”

Після розголосу, спричиненого корупційним скандалом, пов'язаним із так званими «плівками Міндіча», Андрій Єрмак оголосив про свою відставку з посади керівника Офісу Президента України. Це рішення стало результатом серйозних суспільних та політичних наслідків, які викликала публікація записів, на яких фігурують високопосадовці, включаючи найближчого соратника президента.

«Плівки Міндіча», які з'явилися у медіапросторі, стали об'єктом широкого обговорення, викликавши обурення як серед громадськості, так і в політичних колах. Вони містять аудіозаписи, де обговорюються корупційні схеми, зокрема маніпуляції з державними ресурсами та вплив на важливі рішення, що мали місце на високому рівні влади. Цей скандал спричинив значний резонанс і посилене суспільне обурення щодо стану боротьби з корупцією в Україні.

Зараз, ймовірно, Зеленський планує залишити керування Офісом президента у технічному форматі, передавши аналітичні функції іншим структурам. Потенційними кандидатами на тимчасове очолювання ОПУ називають заступника керівника Ігора Брусила та керівницю апарату Марію Вітушок.

Ведернікова також звертає увагу на затягування зміни низки голів обласних державних адміністрацій та на те, що на посаді залишається голова Фінмоніторингу Філіп Пронін, який, за даними джерел, блокує розслідування НАБУ. Основним аргументом Зеленського, за інформацією ЗМІ, є відсутність підозри проти людей із оточення Єрмака: «Нехай спочатку НАБУ та САП доведуть, що всі навколо – корупціонери».

Нагадаємо, 28 листопада НАБУ провело обшуки у помешканні Єрмака в межах іншого кримінального провадження. Його пов’язують із «плівками Міндіча», де фігурує під прізвиськом «Алі-Баба», нібито даючи вказівки правоохоронцям щодо тиску на антикорупційні органи.