Що означає статус у «Резерв+»: пояснення для військовозобов’язаних

Застосунок “Резерв+” став одним з основних цифрових інструментів обліку призовників, резервістів і військовозобов’язаних в Україні. Через нього можна оновити дані, перевірити статус військового обліку й навіть отримати цифровий військово-обліковий документ. Проте у багатьох користувачів виникають запитання щодо статусів у застосунку — і особливо, що робити, якщо система показує некоректну інформацію.

Які бувають статуси в “Резерв+”

Адвокат Роман Сімутін пояснює: у “Резерв+” для користувача можуть відображатися такі статуси:

  • На обліку — особа перебуває на обліку у ТЦК і має з’явитися, якщо прийде повістка. Для призовників до 25 років — це базовий статус. Після 25 років “Резерв+” автоматично переводить у статус військовозобов’язаного, і тоді потрібно самостійно з’явитися до ТЦК, щоби отримати підтвердження.

  • Знятий з обліку — особа знята з обліку в одному ТЦК і має протягом 7 днів стати на облік у новому за місцем фактичного проживання.

  • Виключений з обліку — це статус для тих, хто визнаний непридатним до служби (за висновком ВЛК) або досяг граничного віку. Такі особи більше не вважаються військовозобов’язаними.

  • Не перебуває на обліку — система не знаходить особу в жодному ТЦК. Це може бути через відсутність військового квитка, помилки в реєстрі або технічні збої. Необхідно звернутися до ТЦК для постановки на облік.

  • Уточнюються дані — означає, що дані особи є в реєстрі “Оберіг”, але вона не закріплена за жодним ТЦК. Потрібно також з’явитися до центру для оновлення інформації.

  • У розшуку — найпроблемніший статус. Виникає, якщо призовник після 25 років не став на облік, змінив місце проживання і не оновив дані, або не з’явився за повісткою. Якщо особу з таким статусом зупинить поліція, її можуть затримати й доставити до ТЦК.

Що робити, якщо статус у “Резерв+” некоректний

Адвокат зазначає, що найпоширеніша проблема — це статус “У розшуку”, навіть якщо особа вже сформувала військово-обліковий документ. Часто буває, що застосунок не відображає результат ВЛК, або ж статус не оновлюється вчасно. Наприклад, “Тимчасово непридатний” може висвітитися лише через місяць після проходження комісії.

Також виникають ситуації, коли роботодавець подав запит на бронювання через “Дію”, але у “Резерв+” не з’явилася позначка про бронювання — часто це пов’язано зі статусом “Не на обліку” або “У розшуку”.

Як виправити ситуацію

  1. Якщо статус помилковий — з’явіться до ТЦК особисто для уточнення.

  2. Якщо протягом трьох місяців після появи статусу “У розшуку” немає постанови про адміністративну відповідальність — можна звертатися до суду з вимогою скасувати цей статус.

  3. Варто регулярно перевіряти “Резерв+” навіть після оновлення документів — система може пізніше автоматично внести зміни.

Хоча “Резерв+” значно спрощує взаємодію з військовими структурами, технічні або адміністративні збої трапляються часто. Тому навіть при використанні цифрових сервісів варто не нехтувати особистим візитом до ТЦК — це допоможе уникнути проблем, зокрема зі статусом “у розшуку”, що може призвести до затримання.

Схожі статті

Перші ракети Томагавк прибудуть до України не раніше березня 2026 року

За інформацією наших джерел у Вашингтоні, наразі немає остаточного рішення щодо передачі Україні дальнобійних ракет Томагавк і розрахунків  пускових установок до них. Крім того, незрозуміло хто саме буде оплачувати закупівлю та доставку Томагавк до України. Водночас, за інформацією джерела, українська сторона уже проводить підготовку до отримання дальнобійних ракет Томагавк. Зокрема, триває пошук американців українського походження, […]

Мустафа Найєм може виступити свідком у справі екс-керівника “Укренерго” Кудрицького

За інформацією наших джерел, в Офісі продовжується “пошук винних” за провал програм будівництва укриттів об’єктів енергетики, а затримання екс-керівника “Укренерго” Володимира Кудрицького тільки початок. Зокрема, за інформацією джерела, існує велика ймовірність, що екс-голову Державного агентства з питань відновлення та розвитку інфраструктури Мустафу Найема викличуть як свідка у справі Володимира Кудрицького. Нагадаємо, раніше екс-нардеп Андрій Павловський […]

Вирок за колабораціонізм: ужгородський суд покарав чоловіка за співпрацю з російськими компаніями

Ужгородський міськрайонний суд ухвалив вирок у справі Андрія Самарченка, уродженця Сєвєродонецька, якого обвинувачували у співпраці з російськими підприємствами під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Суд визнав чоловіка винним у колабораційній діяльності, передбаченій Кримінальним кодексом України, та призначив йому покарання у вигляді штрафу на суму 102 тисячі гривень із конфіскацією належного майна.

Згідно з матеріалами справи, до початку війни Самарченко працював у ПрАТ «Сєвєродонецький Оргхім» — підприємстві, що спеціалізувалося на розробленні проєктно-технічної документації для хімічної, нафтової та газовидобувної галузей. До 2022 року серед замовників компанії були низка російських корпорацій, які отримували технічні рішення та консультаційні послуги. Після початку збройної агресії, попри запроваджені обмеження на будь-яку співпрацю з державою-агресором, Самарченко, за даними слідства, продовжив підтримувати ділові контакти з окремими представниками російського бізнесу, що й стало підставою для кримінального переслідування.

Після початку війни Самарченко разом із партнерами створив у Москві компанію «ТехИнновации» й продовжив розробку програмних продуктів для промислових клієнтів, зокрема для «Норнікеля». При цьому він залишався співробітником «Оргхіму» на посаді керівника офісу управління проєктами.

Слідство встановило, що до березня 2025 року Самарченко та його спільники через литовську компанію TP AIM UAB переказали з Росії в Україну близько 400 тисяч євро.

Обвинувачений визнав провину й уклав із прокурором угоду. Суд врахував співпрацю з правоохоронцями під час розслідування.

Суддя Олексій Фазикош визнав Самарченка винним за статтею про колабораційну діяльність. Крім штрафу та конфіскації майна, чоловіка позбавили права протягом 10 років займатися розробкою проєктів програмних продуктів для російських нафтопереробних, металургійних та інших підприємств.

Вища рада правосуддя погодила арешт судді, підозрюваної у смертельній ДТП на Івано-Франківщині

Вища рада правосуддя надала згоду на арешт судді Підгаєцького районного суду Тернопільської області Ольги Лелик, яку підозрюють у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, що мала трагічні наслідки. За даними Офісу Генерального прокурора, клопотання про дозвіл на тримання під вартою надійшло від сторони обвинувачення, і члени ВРП підтримали це рішення після розгляду матеріалів справи.

Інцидент стався на території Івано-Франківської області. За попередньою інформацією слідства, дії водійки, яка перебувала за кермом транспортного засобу, призвели до загибелі однієї людини та спричинили тілесні ушкодження іншій. Правоохоронні органи кваліфікували подію за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого та завдання шкоди здоров’ю іншого учасника ДТП.

Трагедія сталася 31 жовтня 2025 року у селі Фрага Івано-Франківського району на трасі «Мукачево – Львів». За даними слідства, суддя, керуючи автомобілем Lexus UX 250h, рухалася у напрямку Львова та не зменшила швидкість біля нерегульованого пішохідного переходу. У результаті вона здійснила наїзд на двох людей, які переходили дорогу.

Внаслідок аварії один пішохід загинув на місці, а інший отримав численні травми. За процесуального керівництва Івано-Франківської обласної прокуратури судді повідомлено про підозру.

Наразі тривають слідчі дії, правоохоронці встановлюють усі обставини події, зокрема швидкість руху автомобіля та стан водійки на момент ДТП.