Росіяни захопили нові території: аналіз останніх подій в Україні

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Темпи наступу російських військ у Донецькій області зросли. Ворог зайняв низку населених пунктів, включаючи Катеринівку, Єлизаветівку та Іллінку, і підтвердив просування в районі Великої Новосілки. З початку вересня російські сили захопили понад 1100 квадратних кілометрів, що значно перевищує успіхи України за весь 2023 рік (387 квадратних кілометрів).

Захоплення Вугледара стало стратегічно важливим кроком для подальших операцій у західній частині Донецької області. Російські війська тепер намагаються оточити Велику Новосілку та блокувати українські підрозділи у напрямку Покровського й Курахового.

На лінії Куп’янськ–Сватове–Кремінна російські війська продовжують атакувати українські позиції. Хоча офіційного підтвердження успіхів ворога немає, мілблогери стверджують про захоплення кількох населених пунктів, включаючи Копанки та Першотравневе.

Бої точаться в багатьох населених пунктах, серед яких Кіндрашівка, Синьківка, Лозова та Глушківка.

На північному сході Харківської області росіяни вели наступальні дії поблизу Вовчанська та Тихого. Проте успіхів досягти не вдалося. Незалежних підтверджень української контратаки на Журавлівку (Бєлгородська область) також немає.

У Запорізькій області росіяни заявляють про просування біля Роботиного, Малої Токмачки та Білогір’я. Однак ISW не підтверджує ці повідомлення. Водночас на Херсонщині тривають позиційні бої, але без суттєвих змін на лінії фронту.

Російське командування продовжує шукати слабкі місця в українській обороні, але темпи наступу значно нижчі, ніж на початку повномасштабного вторгнення. Ймовірні сценарії подальших дій включають активізацію атак на Курахівському, Оріхівському та Гуляйпільському напрямках.

Схожі статті

Україна готується до системного удару по економіці РФ

В українській владі обговорюється можливість переходу до нового етапу ескалації у війні з Росією, який передбачає системний тиск на критичну інфраструктуру противника. За інформацією з поінформованих джерел, відповідний план було підготовлено в Службі безпеки України ще близько місяця тому та нещодавно отримав політичну підтримку на найвищому рівні. Йдеться про зміну підходу до інфраструктурної складової війни. […]

Андрій Федінчик про розрив із Наталкою Денисенко: болісний досвід і переосмислення минулого

Актор і військовослужбовець Андрій Федінчик поділився особистими переживаннями щодо нинішніх стосунків із колишньою дружиною Наталкою Денисенко. У своїх висловлюваннях він наголосив, що, на його переконання, зрада з її боку сталася ще в період офіційного шлюбу. Ці події, за словами Федінчика, стали для нього серйозним психологічним випробуванням, яке залишило глибокий слід і змусило по-новому поглянути на минуле.

Актор зізнається, що довгий час не міг прийняти таку версію подій і до останнього намагався знайти пояснення, які б спростували його підозри. Усвідомлення реальності прийшло не одразу, а процес внутрішнього прийняття був складним і болісним. Він підкреслює, що саме розрив довіри став найважчим ударом, адже йшлося не лише про кінець подружніх стосунків, а й про руйнування спільних планів і надій.

Втім уже за один-два тижні після цієї розмови він дізнався правду. За словами Федінчика, роман Денисенко з Юрієм Савранським розпочався ще влітку 2024 року. Ця інформація стала для нього шоком, адже він не очікував, що паралельні стосунки тривали так довго.

Як доказ актор наводить слова колишньої дружини Савранського, яка, за його твердженням, знала про зраду ще з літа 2024 року. Федінчик зазначив, що нині підтримує з нею спілкування.

Андрій Федінчик також визнав, що після розриву поводився емоційно і допускав помилки. Він підтвердив слова Наталки Денисенко про те, що ображав її, і зізнався, що писав різкі коментарі та звинувачення у соцмережах. Саме через це, за його словами, був заблокований колишньою дружиною. Актор визнає, що така поведінка була неправильною, однак у той момент він не зміг упоратися зі своїми емоціями.

Наразі колишнє подружжя намагається будувати взаємини з нуля — виключно як батьки. Вони спілкуються лише щодо спільного сина. Обговорити ситуацію зі зрадою їм так і не вдалося через емоційний стан Федінчика, який зізнається, що ця тема для нього досі надто болюча.

За його словами, зараз головна мета — поводитися гідно та відповідально заради дитини.

Резонансна ДТП у Дніпрі: аварія з фурою та мінімальне покарання для родича посадовця

У Дніпрі дорожньо-транспортна пригода за участі сина керівника територіального сервісного центру МВС викликала широкий суспільний резонанс через підсумкове рішення суду. Аварія сталася 15 листопада на перехресті вулиць Зразкової та Старочумацької й ледь не призвела до значно серйозніших наслідків. За матеріалами справи, водій легкового автомобіля Skoda Костянтин Хтомінський, який є сином начальника ТСЦ МВС №1241 Олександра Хтомінського, виїжджаючи з другорядної дороги, не надав переваги вантажівці MAN із напівпричепом Schmitz, що рухалася головною.

Унаслідок зіткнення багатотонна фура втратила керування, з’їхала з проїжджої частини та врізалася у житловий будинок. Окрім цього, було пошкоджено кілька припаркованих поблизу автомобілів, а мешканці навколишніх будинків пережили сильний стрес. Лише завдяки випадку та швидкій реакції водія вантажівки вдалося уникнути людських жертв, що могло перетворити ДТП на трагедію.

Окрім трьох легкових авто, було пошкоджено вантажівку з причепом і будівлю. Водій фури отримав тілесні ушкодження. Лише випадок, за словами очевидців, дозволив уникнути людських жертв.

Індустріальний районний суд Дніпра оперативно розглянув справу. Суддя Наталія Недобитюк визнала водія Skoda винним у порушенні пункту 16.11 Правил дорожнього руху, який зобов’язує водія на другорядній дорозі пропускати транспортні засоби, що рухаються головною.

Дії Хтомінського було кваліфіковано за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення — порушення ПДР, що призвело до пошкодження транспортних засобів і майна. Покаранням став штраф у розмірі 850 гривень, а також стягнення судового збору — 605 гривень.

Сам водій на судове засідання не з’явився, проте подав письмову заяву, в якій повністю визнав вину, висловив каяття та попросив розглянути справу без його участі. Інформація про постраждалого водія вантажівки у судовому рішенні фактично не була врахована. Даних про відкриття кримінального провадження у зв’язку з отриманими травмами наразі немає.

Попри суспільний резонанс, начальник територіального сервісного центру МВС №1241 Олександр Хтомінський продовжує обіймати свою посаду. Жодних дисциплінарних рішень щодо нього публічно не оголошувалося.

Ситуація викликала гостру реакцію у суспільстві, адже масштабні матеріальні збитки, травмований учасник ДТП і пошкоджений житловий будинок завершилися для винуватця мінімальним адміністративним стягненням. Критики рішення вказують на ризик формування практики вибіркового правосуддя у справах, де фігурують родичі посадовців.

Оподаткування закордонних посилок: держава шукає баланс між бюджетом і споживачами

Питання оподаткування посилок з-за кордону, зокрема можливого перегляду неоподатковуваного ліміту у 150 євро, залишається дискусійним і потребує виважених рішень. Про це заявила керівниця Державної податкової служби Леся Карнаух, коментуючи обговорення, яке активно триває навколо імпортних відправлень для фізичних осіб. За її словами, держава усвідомлює чутливість цієї теми для громадян, однак водночас змушена враховувати фінансові потреби країни.

Очільниця ДПС наголосила, що питання оподаткування посилок перебуває у фокусі уваги не лише української влади, а й міжнародних партнерів. У межах євроінтеграційних процесів Україна поступово адаптує своє податкове та митне законодавство до європейських підходів, де подібні пільги або суттєво обмежені, або взагалі відсутні. Саме тому можливі зміни розглядаються як частина ширшої реформи, а не окреме рішення.

Очільниця податкової служби зазначила, що запроваджена пільга була виправданою в умовах воєнного часу і досі активно використовується. Разом із тим вона визнала, що частина бізнесу застосовувала схеми з дробленням або заниженням вартості посилок, що створювало неконкурентні умови на ринку. Саме на цю проблему, за її словами, регулярно звертають увагу українські виробники.

Представники бізнесу наголошують, що вітчизняним компаніям складно конкурувати з імпортними товарами, зокрема з продукцією з Китаю, яка фактично отримує додаткову податкову перевагу завдяки чинним правилам ввезення.

У Державній податковій службі підкреслюють, що будь-які рішення щодо скасування або обмеження пільг мають ухвалюватися після детального аналізу кожного окремого випадку. За словами Карнаух, для оборонних потреб мають діяти винятки, подібні до тих, що вже застосовуються в спеціальних режимах для окремих галузей. Натомість використання пільг для мінімізації податків або створення неконкурентних переваг потребує законодавчого врегулювання.

Коментуючи можливість оподаткування дрібних посилок вартістю 5–10 доларів, керівниця ДПС зазначила, що наразі обговорюється варіант збереження неоподатковуваного порогу для персональних відправлень на рівні до 45 євро. При цьому всі імпортні посилки перебуватимуть у зоні митного контролю та, ймовірно, підлягатимуть процедурі декларування.

Вона уточнила, що остаточний механізм ще не сформований. Завдання податкової служби на цьому етапі — забезпечити контроль за тим, щоб розмитнений товар, який перебуває на митній території України, коректно обліковувався суб’єктами господарювання, відображався в бухгалтерії та був пов’язаний із фінансовим результатом компаній.