Росія посилила атаки дронами на українські дороги за десятки кілометрів від фронту

Останнім часом противник активно трансформує підхід до використання безпілотних апаратів. Якщо раніше головною ціллю таких атак були безпосередньо позиції на лінії зіткнення, то тепер дедалі частіше під удар потрапляє тилова інфраструктура. Йдеться передусім про транспортні артерії, які забезпечують оперативне підвезення техніки, боєприпасів та гуманітарних вантажів.

За словами бійців ЗСУ, росіяни перетворюють окремі ділянки доріг на “коридори смерті”, де будь-яка машина опиняється під обстрілом. У відповідь українські військові намагаються пристосуватися: встановлюють протидронні сітки, пересуваються у темну пору доби та використовують невеликі авто замість вантажівок.

Втім, російська тактика стає дедалі складнішою. З’явилися важкі дрони-“матки”, які запускають менші вибухові БПЛА і водночас виконують функцію ретрансляційної антени, що розширює радіус дії. Таким чином Москва отримала можливість завдавати ударів по дорогах та під’їздах до міст значно далі від лінії фронту.

Підполковник Дмитро Запорожець з 11-го армійського корпусу ЗСУ наголошує: якщо раніше атаки були поодинокими, то тепер вони носять системний характер. Йдеться не лише про дороги постачання, а й про склади, евакуаційні маршрути та під’їзди до населених пунктів.

Наслідки відчутні безпосередньо на передовій. Підрозділи іноді змушені чекати на боєприпаси добу чи більше, через що втрачають можливість діяти на повну силу. Евакуація поранених також ускладнюється — як через атаки дронів, так і через зруйновані дороги. Медики визнають, що в таких умовах надання допомоги під час руху стає майже неможливим.

Антидронні сітки, які українські сили масово встановлюють над дорогами, лише частково вирішують проблему. Росіяни пристосовуються: намагаються бити по опорах, щоб обвалити конструкції, або залишають дрони в засідках на виїздах і в’їздах.

У свою чергу, Financial Times зазначає, що майбутнє війни може визначити застосування роїв дронів із штучним інтелектом. Такі технології здатні радикально змінити баланс сил на полі бою.

Схожі статті

Ексучасниця “ВІА Гри” Міша Романова пояснила, чому її син не бачиться з батьком

Українська співачка та колишня учасниця популярного гурту “ВІА Гра” Міша Романова вперше дала відверте інтерв’ю, в якому розповіла про своє особисте життя, зокрема, про стосунки з батьком свого 7-річного сина. Під час бесіди артистка поділилася важливими моментами, які зберігала в таємниці від публіки, а також пояснила, як вона намагається поєднувати кар'єру, материнство та особисте життя.

Артистка виховує дитину самостійно і досі не розкриває, хто є батьком хлопчика. Проте зізналася: він надає фінансову допомогу у вигляді аліментів.

“Він допомагає так, як це передбачено законом. Звісно, ми всі розуміємо, що цього недостатньо, адже дитина потребує значно більше витрат. Але закон в Україні один, і є так, як є“, – написала виконавиця у своїх Instagram-сторіз.

Романова також підкреслила, що колишній обранець не підтримує жодного зв’язку з сином.

“Мені б дуже хотілося, щоб він спілкувався зі своїм сином, та, на жаль, наразі я не можу на це вплинути. Поки що ситуація має саме такий вигляд“, – поділилася артистка.

Раніше стало відомо, що Міша завершила роман із радником президента Володимира Зеленського. За словами співачки, рішення про розрив вони з екскоханим ухвалили ще восени 2024 року, проте причини вона не уточнила.

Таким чином, зараз Романова зосереджена на вихованні Мартіна та своїй кар’єрі, намагаючись поєднувати роботу і материнство без підтримки батька дитини.

Скандал у Музеї Ханенків: десятки самурайських артефактів зникли після закордонної виставки

Скандал навколо Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків продовжує розвиватися, привертаючи увагу не тільки української, а й міжнародної громадськості. Інцидент, що стався через виставку "Скарби самураїв: художні деталі мечів та мініатюрна скульптура Японії", яка проходила у Вільнюсі з весни 2025 року, спричинив обурення та численні суперечки.

14 травня литовські музейники під час звірки ящиків із експонатами зафіксували відсутність 49 предметів — здебільшого цуб (обмежувачів руків’я японських мечів), створених у XVII–XIX століттях. Серед них були унікальні зразки зі сценами з «Сказання про хейке», із соколиним полюванням, мавпою, що тягнеться за плодом, селянськими постатями, човном серед прибережних трав, літераторами в бамбукових гаях, пташками на гіллі, водяними ліліями, якорем серед хвиль.

Більшість цуб виготовлено зі сталі й бронзи з використанням ковки, литва, гравірування, золочення та інкрустації камінням. Страхова оцінка кожного експоната коливається від 600 до 3500 євро, середня — близько 1000 євро. Найдорожчими вважаються цуби школи Сотен, які мають значну мистецьку й історичну цінність.

Після виявлення нестачі уповноважена представниця Музею Ханенків у Литві Юлія Самойлова повідомила головного зберігача фондів у Києві Олену Крамареву. Того ж дня у фондосховищі в Києві знайшли два запаковані ящики зі «зниклими» цубами, які так і не були відправлені. Музей стверджує, що це адміністративна помилка з боку зберігача.

Проте митниця зафіксувала факт невідповідності декларації: через пункт “Київ-центральний” виїхало 512 експонатів, а реально відправлено 463. Тобто 49 предметів були заявлені як вивезені, але фізично залишилися в Києві. Це формально підпадає під ст. 201 ККУ (контрабанда культурних цінностей), де передбачено до 7 років позбавлення волі.

Для вивезення предметів Музейного фонду України за кордон необхідно отримати свідоцтво Мінкульту. Воно видається на 6 місяців і передбачає лише тимчасове вивезення. У випадку Музею Ханенків документи оформлялися як для «наукових досліджень», а не просто для виставкової діяльності. Цим процесом, за свідченнями джерел, керували чиновники Департаменту культури КМДА.

12 вересня директор департаменту Сергій Анжияк звернувся до Мінкульту з листом, у якому приклав звернення директорки музею Юлії Ваганової. У ньому вона просила врегулювати питання митних документів та визнавала, що зберігач фондів уже отримав адміністративне стягнення.

Згідно з інструкцією Мінкульту, митники мали обов’язково звірити кількість і фото всіх експонатів. Цього зроблено не було. Натомість на Київській митниці пояснюють: «Там була тисяча екземплярів, хто буде їх поштучно перевіряти?». Центральний апарат ДМСУ ж наголошує: «У такий час ми зобов’язані перевіряти все. Два ящики із майже 50 предметами — це велика частина колекції. Їх не могли не помітити».

Деякі експерти вважають, що ситуація могла бути використана як прикриття для контрабанди — під виглядом «великих партій» експонатів могли вивозити сторонні культурні цінності чи приватні колекції. Інші ж говорять про банальну халатність, однак і вона свідчить про системні «дірки» у митниці та можливі домовленості між чиновниками культури й митниками.

Формально всі цуби нині на місці — у Києві, але митниця не дає дозвіл на повернення колекції з Литви через підозри у маніпуляціях із документами. В результаті 463 експонати залишаються «заблокованими» і можуть офіційно вважатися незаконно вивезеними після завершення терміну дії свідоцтва.

Народна депутатка VII–VIII скликань Наталя Новак нагадала: «У фондах музеїв повно підробок. Адже було поширеною практикою, коли картини брали в адміністрації чи міністерства, а повертали копії. Потрібна всеосяжна ревізія».

Історія зі зниклими самурайськими цубами з Музею Ханенків оголила одразу кілька проблем:

недосконалість митного контролю,

ручне управління культурними процесами в КМДА,

ризики підміни чи незаконного вивезення культурних цінностей.

Цей скандал може стати каталізатором масштабної перевірки музейних фондів і процедур їхнього вивезення за кордон. Бо головне питання, яке сьогодні турбує і експертів, і суспільство: скільки оригіналів експонатів насправді залишилося у сховищах київських музеїв?

Чоловік судді Верховного Суду отримує російську пенсію і має паспорт рф

У центрі уваги журналістів опинилася діяльність судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Тетяни Дроботової. Представники бюро Absolution провели розслідування та оприлюднили матеріали, які стосуються можливих невідповідностей у поданих деклараціях посадовиці та членів її родини.

Документи підтверджують, що 26 квітня 2014 року Анатолій Дроботов, колишній політик і в.о. прем’єр-міністра Криму у 1995 році, отримав паспорт РФ (№ 2014 713866) та ідентифікаційний номер платника податків. Його офіційною адресою є будинок у Сімферополі по провулку Охотничий, 3, де також проживають родичі:

падчерка Ірина Іщенко, екссуддя Господарського суду АРК, звільнена за порушення присяги;

її чоловік Ілля Іщенко, колишній суддя Центрального райсуду Сімферополя, нині — «мировий суддя» окупаційного суду.

Крім того, у деклараціях судді ВС відсутня інформація про автомобіль Mercedes у Криму (реєстраційний номер А371МС92), зареєстрований на її чоловіка і застрахований у російській компанії «Гайде».

Попри вік, що дає право на пенсійне забезпечення, доходи чоловіка суддя у деклараціях не вказує. Однак документи підтверджують: Дроботов отримує російську пенсію на картку «МТС Банку». Вказано й номер рахунку, на який регулярно надходять виплати.

Формально у декларації Тетяни Дроботової зазначено лише український автомобіль чоловіка — Mercedes ML (реєстрація АА8004ОА). Решта майна, доходів і зв’язків з Росією замовчуються.

Це викликає серйозні питання щодо доброчесності судді Верховного Суду та її здатності ухвалювати рішення в інтересах держави, яку атакує країна, громадянство якої має її чоловік.

Експерти вбачають у цьому не лише конфлікт інтересів, а й ризики для національної безпеки: російські фінансові потоки можуть впливати на найбільш чутливу ланку — українське правосуддя.

В Україні з’явиться єдина база даних про військовослужбовців

Міністерство оборони України нещодавно анонсувало запуск нової цифрової системи для обліку військовослужбовців, яка дозволить значно покращити процеси управління та адміністрування в Збройних силах. Ця інноваційна платформа має на меті забезпечити точне та ефективне ведення даних про особовий склад, а також оптимізувати логістичні та кадрові процеси.

За словами міністра оборони Дениса Шмигаля, система дозволить в режимі реального часу отримувати актуальні дані про кожного військовослужбовця, його історію призначень, а також формувати звіти та проєкти наказів.

«Імпульс» розробили як інформаційно-комунікаційну систему тактичного рівня, яка має працювати у кожній військовій частині. Це дозволить підрозділам швидше формувати документи, а керівництву ухвалювати рішення на основі точних та прозорих даних.

Першими нову систему вже почали застосовувати Десантно-штурмові війська. Найближчим часом вона запрацює у Сухопутних військах та в новостворених корпусах.

Міноборони також планує інтегрувати «Імпульс» з іншими цифровими рішеннями: застосунком для військових «Армія+», Медичною інформаційною системою та іншими інструментами. Це має створити єдиний електронний простір управління особовим складом.

Раніше у застосунку «Резерв+» з’явилася нова відмітка «ВОС-999. Потребує проходження базової загальновійськової підготовки». У відомстві пояснили, що вона означає необхідність для частини користувачів пройти базовий курс підготовки перед подальшими призначеннями.