Виробництво балістичної ракети середньої дальності "Орєшнік" в Росії зазнало значних змін, оскільки країна майже повністю відмовилася від використання іноземних компонентів. Наразі основні елементи ракети виготовляються з російських та білоруських деталей, про що повідомив Владислав Власюк, радник президента України з питань санкційної політики.
Під час презентації уламків "Орєшніка" та крилатої ракети "Бандероль" Власюк зазначив, що в новій балістичній ракеті налічується більше тисячі елементів, виготовлених в Росії, а близько ста деталей мають білоруське походження. За його словами, більшість комплектуючих були виготовлені між 2023 та 2025 роками, що свідчить про стабільне функціонування російського військово-промислового комплексу, незважаючи на санкції з боку Заходу.
Власюк підкреслив, що Росія досягла майже повної самодостатності у виробництві "Орєшніка", зменшивши свою залежність від імпортних компонентів, що раніше були слабкою ланкою в її оборонній промисловості. Окрему увагу радник президента приділив бойовій частині ракети, яка, за його словами, містить 36 вражаючих елементів, ймовірно, виготовлених з вольфраму. Ці елементи призначені для максимального шкоди під час ураження цілі.
Власюк також закликав до посилення санкцій не тільки щодо Росії, але й до білоруських підприємств, що беруть участь у виробництві компонентів для російської зброї, оскільки збільшення білоруських елементів у нових російських ракетах свідчить про глибшу інтеграцію військово-промислових комплексів обох країн. Це означає, що санкції мають бути спрямовані на всі етапи виробництва, а не лише на російські компанії.
Раніше українські експерти зазначали, що ракети "Орєшнік" можуть мати проблеми з точністю, відхиляючись від заданої цілі на значні відстані. Водночас аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) вказували, що часті заяви Кремля про нові удари з використанням "Орєшніка" можуть бути частиною інформаційної кампанії, спрямованої на залякування України та її союзників.
Відомо, що пуски цих ракет проводяться з полігону "Капустин Яр", який розташований неподалік кордону з Казахстаном. Попри великі інвестиції у військову інфраструктуру, населені пункти поруч із полігоном продовжують залишатися у важкому соціально-економічному становищі.