Росія атакувала Україну вночі: є загиблі та поранені, зруйновані будинки у кількох областях

Українська співачка та колишня учасниця популярного гурту “ВІА Гра” Міша Романова вперше дала відверте інтерв’ю, в якому розповіла про своє особисте життя, зокрема, про стосунки з батьком свого 7-річного сина. Під час бесіди артистка поділилася важливими моментами, які зберігала в таємниці від публіки, а також пояснила, як вона намагається поєднувати кар'єру, материнство та особисте життя.

Артистка виховує дитину самостійно і досі не розкриває, хто є батьком хлопчика. Проте зізналася: він надає фінансову допомогу у вигляді аліментів.

“Він допомагає так, як це передбачено законом. Звісно, ми всі розуміємо, що цього недостатньо, адже дитина потребує значно більше витрат. Але закон в Україні один, і є так, як є“, – написала виконавиця у своїх Instagram-сторіз.

Романова також підкреслила, що колишній обранець не підтримує жодного зв’язку з сином.

“Мені б дуже хотілося, щоб він спілкувався зі своїм сином, та, на жаль, наразі я не можу на це вплинути. Поки що ситуація має саме такий вигляд“, – поділилася артистка.

Раніше стало відомо, що Міша завершила роман із радником президента Володимира Зеленського. За словами співачки, рішення про розрив вони з екскоханим ухвалили ще восени 2024 року, проте причини вона не уточнила.

Таким чином, зараз Романова зосереджена на вихованні Мартіна та своїй кар’єрі, намагаючись поєднувати роботу і материнство без підтримки батька дитини.

Скандал навколо Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків продовжує розвиватися, привертаючи увагу не тільки української, а й міжнародної громадськості. Інцидент, що стався через виставку "Скарби самураїв: художні деталі мечів та мініатюрна скульптура Японії", яка проходила у Вільнюсі з весни 2025 року, спричинив обурення та численні суперечки.

14 травня литовські музейники під час звірки ящиків із експонатами зафіксували відсутність 49 предметів — здебільшого цуб (обмежувачів руків’я японських мечів), створених у XVII–XIX століттях. Серед них були унікальні зразки зі сценами з «Сказання про хейке», із соколиним полюванням, мавпою, що тягнеться за плодом, селянськими постатями, човном серед прибережних трав, літераторами в бамбукових гаях, пташками на гіллі, водяними ліліями, якорем серед хвиль.

Більшість цуб виготовлено зі сталі й бронзи з використанням ковки, литва, гравірування, золочення та інкрустації камінням. Страхова оцінка кожного експоната коливається від 600 до 3500 євро, середня — близько 1000 євро. Найдорожчими вважаються цуби школи Сотен, які мають значну мистецьку й історичну цінність.

Після виявлення нестачі уповноважена представниця Музею Ханенків у Литві Юлія Самойлова повідомила головного зберігача фондів у Києві Олену Крамареву. Того ж дня у фондосховищі в Києві знайшли два запаковані ящики зі «зниклими» цубами, які так і не були відправлені. Музей стверджує, що це адміністративна помилка з боку зберігача.

Проте митниця зафіксувала факт невідповідності декларації: через пункт “Київ-центральний” виїхало 512 експонатів, а реально відправлено 463. Тобто 49 предметів були заявлені як вивезені, але фізично залишилися в Києві. Це формально підпадає під ст. 201 ККУ (контрабанда культурних цінностей), де передбачено до 7 років позбавлення волі.

Для вивезення предметів Музейного фонду України за кордон необхідно отримати свідоцтво Мінкульту. Воно видається на 6 місяців і передбачає лише тимчасове вивезення. У випадку Музею Ханенків документи оформлялися як для «наукових досліджень», а не просто для виставкової діяльності. Цим процесом, за свідченнями джерел, керували чиновники Департаменту культури КМДА.

12 вересня директор департаменту Сергій Анжияк звернувся до Мінкульту з листом, у якому приклав звернення директорки музею Юлії Ваганової. У ньому вона просила врегулювати питання митних документів та визнавала, що зберігач фондів уже отримав адміністративне стягнення.

Згідно з інструкцією Мінкульту, митники мали обов’язково звірити кількість і фото всіх експонатів. Цього зроблено не було. Натомість на Київській митниці пояснюють: «Там була тисяча екземплярів, хто буде їх поштучно перевіряти?». Центральний апарат ДМСУ ж наголошує: «У такий час ми зобов’язані перевіряти все. Два ящики із майже 50 предметами — це велика частина колекції. Їх не могли не помітити».

Деякі експерти вважають, що ситуація могла бути використана як прикриття для контрабанди — під виглядом «великих партій» експонатів могли вивозити сторонні культурні цінності чи приватні колекції. Інші ж говорять про банальну халатність, однак і вона свідчить про системні «дірки» у митниці та можливі домовленості між чиновниками культури й митниками.

Формально всі цуби нині на місці — у Києві, але митниця не дає дозвіл на повернення колекції з Литви через підозри у маніпуляціях із документами. В результаті 463 експонати залишаються «заблокованими» і можуть офіційно вважатися незаконно вивезеними після завершення терміну дії свідоцтва.

Народна депутатка VII–VIII скликань Наталя Новак нагадала: «У фондах музеїв повно підробок. Адже було поширеною практикою, коли картини брали в адміністрації чи міністерства, а повертали копії. Потрібна всеосяжна ревізія».

Історія зі зниклими самурайськими цубами з Музею Ханенків оголила одразу кілька проблем:

недосконалість митного контролю,

ручне управління культурними процесами в КМДА,

ризики підміни чи незаконного вивезення культурних цінностей.

Цей скандал може стати каталізатором масштабної перевірки музейних фондів і процедур їхнього вивезення за кордон. Бо головне питання, яке сьогодні турбує і експертів, і суспільство: скільки оригіналів експонатів насправді залишилося у сховищах київських музеїв?

У центрі уваги журналістів опинилася діяльність судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Тетяни Дроботової. Представники бюро Absolution провели розслідування та оприлюднили матеріали, які стосуються можливих невідповідностей у поданих деклараціях посадовиці та членів її родини.

Документи підтверджують, що 26 квітня 2014 року Анатолій Дроботов, колишній політик і в.о. прем’єр-міністра Криму у 1995 році, отримав паспорт РФ (№ 2014 713866) та ідентифікаційний номер платника податків. Його офіційною адресою є будинок у Сімферополі по провулку Охотничий, 3, де також проживають родичі:

падчерка Ірина Іщенко, екссуддя Господарського суду АРК, звільнена за порушення присяги;

її чоловік Ілля Іщенко, колишній суддя Центрального райсуду Сімферополя, нині — «мировий суддя» окупаційного суду.

Крім того, у деклараціях судді ВС відсутня інформація про автомобіль Mercedes у Криму (реєстраційний номер А371МС92), зареєстрований на її чоловіка і застрахований у російській компанії «Гайде».

Попри вік, що дає право на пенсійне забезпечення, доходи чоловіка суддя у деклараціях не вказує. Однак документи підтверджують: Дроботов отримує російську пенсію на картку «МТС Банку». Вказано й номер рахунку, на який регулярно надходять виплати.

Формально у декларації Тетяни Дроботової зазначено лише український автомобіль чоловіка — Mercedes ML (реєстрація АА8004ОА). Решта майна, доходів і зв’язків з Росією замовчуються.

Це викликає серйозні питання щодо доброчесності судді Верховного Суду та її здатності ухвалювати рішення в інтересах держави, яку атакує країна, громадянство якої має її чоловік.

Експерти вбачають у цьому не лише конфлікт інтересів, а й ризики для національної безпеки: російські фінансові потоки можуть впливати на найбільш чутливу ланку — українське правосуддя.

Міністерство оборони України нещодавно анонсувало запуск нової цифрової системи для обліку військовослужбовців, яка дозволить значно покращити процеси управління та адміністрування в Збройних силах. Ця інноваційна платформа має на меті забезпечити точне та ефективне ведення даних про особовий склад, а також оптимізувати логістичні та кадрові процеси.

За словами міністра оборони Дениса Шмигаля, система дозволить в режимі реального часу отримувати актуальні дані про кожного військовослужбовця, його історію призначень, а також формувати звіти та проєкти наказів.

«Імпульс» розробили як інформаційно-комунікаційну систему тактичного рівня, яка має працювати у кожній військовій частині. Це дозволить підрозділам швидше формувати документи, а керівництву ухвалювати рішення на основі точних та прозорих даних.

Першими нову систему вже почали застосовувати Десантно-штурмові війська. Найближчим часом вона запрацює у Сухопутних військах та в новостворених корпусах.

Міноборони також планує інтегрувати «Імпульс» з іншими цифровими рішеннями: застосунком для військових «Армія+», Медичною інформаційною системою та іншими інструментами. Це має створити єдиний електронний простір управління особовим складом.

Раніше у застосунку «Резерв+» з’явилася нова відмітка «ВОС-999. Потребує проходження базової загальновійськової підготовки». У відомстві пояснили, що вона означає необхідність для частини користувачів пройти базовий курс підготовки перед подальшими призначеннями.