Кожен вибух, кожна сирена запускають в організмі миттєву реакцію тривоги. Але що відбувається, коли такі сигнали стають повсякденністю? Чи справді ми можемо звикнути до постійної небезпеки? Пояснення дала психолог Таня Солодка у своєму блозі.
Коли людина чує сигнал небезпеки — вибух чи сирену — тіло реагує автоматично. Вивільняються адреналін і кортизол, серце починає битися швидше, м’язи напружуються, а мозок переходить у стан гіперпильності. Це типова реакція виживання.
Однак після цієї мобілізації настає виснаження. Організм витрачає багато енергії, і це призводить до розумової “мли”, втоми, неможливості повернутися до звичного ритму. Якщо загроза не зникає, тіло не має часу на відновлення — нервова система застрягає у стані постійної напруги.
Тривалий стрес змінює людину. Це не слабкість — просто людська нервова система не створена для безперервної бойової готовності. Людина стає надчутливою до звуків, втрачає інтерес до буденних речей, з’являються проблеми зі сном, концентрацією, пам’яттю. Тіло реагує головним болем, високим тиском, порушенням травлення, хронічною втомою. Людина ніби діє “на автоматі”, і це вже не адаптація, а виживання.
З часом організм знижує чутливість — це виглядає як спокій. Насправді ж мозок “переналаштовує” сигнал тривоги, щоб не згоріти. Це не сила — це економія ресурсів.
У класичній моделі стресу за Гансом Сельє є три фази: мобілізація, опір і адаптація. Якщо загроза не зникає, людина або виснажується, або “притуплює” свої реакції. Саме це ми часто приймаємо за витримку чи стійкість.
Психолог попереджає: адаптація не означає, що ситуація нормальна. Людина може не відчувати своїх потреб, не усвідомлювати емоцій і втратити базове почуття безпеки. Це — ціна за виживання.
Щоб допомогти собі, варто визнати: ви пристосувалися до ненормального. Це не нова версія себе — це реакція тіла. Сигнали безпеки потрібно повертати: через тілесні практики, дотик, розмову, прогулянку або терапію. Сльози, тремтіння, сміх — усе це допустимі реакції. І головне — шукати підтримку там, де вона є: у близьких, у психолога, в тих, хто переживає подібне.
Після десятиліть роботи як один з головних виробників хліба у столиці, компанія “Київхліб” остаточно припинила існування в колишньому вигляді. Господарський суд Києва визнав ПрАТ “Київхліб” банкрутом ще півтора роки тому, однак бренд із магазинів нікуди не зник — він просто змінив власника. Як з’ясувалося, торгову марку “Київхліб” тепер контролює новостворена структура — ТОВ “Торговий дім […]
Державне бюро розслідувань затримало чинного депутата Житомирської обласної ради за спробу шахрайського заволодіння коштами. Як з’ясувалося, посадовець вимагав $10 000 в обмін на обіцянку “влаштувати” громадянина на конкурсну посаду у державному органі. За даними слідства, у березні 2025 року депутат вийшов на чоловіка, який перебував у пошуку роботи, та запропонував свої “послуги”. У розмовах він […]
Депутат Київради Андрій Вітренко ініціював створення тимчасової контрольної комісії для перевірки діяльності комунальної організації «Муніципальна охорона». За словами депутата, існують серйозні підозри у зловживанні бюджетними коштами та використанні структури як особистої силової підтримки мера столиці Віталія Кличка. Як зазначає Вітренко, у 2024 році на утримання «Муніципальної охорони» з міського бюджету передбачено 741 млн грн, а […]
У 2025 році збірну України з футболу очікує насичений сезон: національна команда зіграє одразу в двох важливих турнірах — плей-оф Ліги націй та відборі на чемпіонат світу-2026. Загалом заплановано вісім офіційних матчів, ще кілька можуть з’явитися у вигляді товариських зустрічей. Перші матчі вже відбулися в березні. В рамках плей-оф Ліги націй українці вдома обіграли Бельгію […]