Приватні спортклуби знову отримають гроші з бюджету Полтавщини у 2025 році

Полтавська обласна рада у 2025 році продовжить практику виділення бюджетних коштів на підтримку приватних спортивних клубів. Це фінансування здійснюється в рамках програми “загальної підтримки фізичної культури та спорту”, повідомляє місцеве видання “Полтавщина”.

12 лютого відбулася 38-ма сесія Полтавської облради. Голова якої Олександр Біленький так описав її результати на своїй сторінці у Facebook: «Сьогодні … окремим рішенням депутати внесли зміни до обласної програми розвитку фізичної культури і спорту на 2025 — 2028 роки. Зокрема, збільшено фінансування заходів для Комунального закладу обласної ради «Спортивний центр Полтавщини». Якщо попередня редакція містила цифру 9 млн 315 тис. грн, то після голосування вона склала 22 млн грн. Збільшення відбулося на 12 млн 685 тис. грн.

Метою роботи КЗ «Спортцентр», який заснували у 2021 році, нібито є “розвиток спорту у Полтавській області, залучення населення до занять зимовими видами спорту та популяризація здорового способу життя”. Керівником цього комунального закладу є Тарас Захарченко, він же генеральний директор хокейного клубу «Кременчук». Президентом клубу та профільної загальноукраїнської федерації є Сергій Мазур — підприємець та депутат Полтавської облради, обраний від «ОПЗЖ».

Скільки всього коштувала для обласного бюджету підтримка цього комунального закладу?

Відповідно до даних порталу публічних фінансів Є-data, з серпня 2021-го по січень 2025 року витрати на різні послуги та товари склали 62 млн 464 тис. 416 грн. З них — 40 млн 331 тис. 453 — за час повномасштабного вторгнення. 13 млн 746 тис. грн — це витрати протягом 2024 року.

На що саме витрачаються ці кошти? У 2023 році «Полтавщина» спробувала розібратися у статтях видатків КЗ «Спортцентр». Виявилося, що пропорційно найбільші витрати «Спортцентру» — це хокей (робота приватної хокейної арени «Айсберг» та ХК «Кременчук»), волейбол (зокрема, ВК «Решетилівка») та зарплати працівникам. Якщо згадати інші види спорту, то це баскетбол та БК «Полтава».

“Тоді ми зробили наступні висновки щодо мотивів існування та фінансування «Спортцентру»:

  1. керівництву області необхідні голоси обранців від «ОПЗЖ», одним з яких і є Сергій Мазур;
  2. другий за значимістю напрям — фінансування приватного волейбольного клубу «Решетилівка». Це один з улюблених проектів голови облради Олександр Біленького, який був ініціатором його створення у 2019 році.

Повномасштабне вторгнення не вплинуло на цю логіку, тому вважаємо, що ці фактори є основними в бюджеті «Спортцентру» і на цей рік. Звичайно, ми не відкидаємо й аргументи важливості підтримки спортивної та фізкультурної галузі взагалі. Риторичні запитання виникають хіба що у моментах бюджетного фінансування приватних спортивних клубів.”, – пише «Полтавщина».

Підкреслимо: ВК “Решетилівка” юридично є громадською організацією, заснованою трьома фізичними особами. І є приватним проектом голови Полтавської обласної ради Олександра Біленького.

Голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький, який доклався до створення цього клубу і регулярного, багатомільйонного фінансування приватного волейбольного клубу «Решетилівка» грошима областного бюджету, ніяк не коментує зраду підопічних. Це один з улюблених проектів Олександр Біленького, який був ініціатором його створення у 2019 році.

Любов голови облради до своєї малої Батьківщини та бажання просунути все, що з нею пов’язано можна зрозуміти — це і отримання Решетилівкою статусу міста, і стомільйонні витрати на реконструкцію місцевого спорткомплексу «Колос» (майбутньої домашньої арени волейбольного клубу). Щоправда, в усіх цих випадках почісування решетилівського его відбувається за рахунок бюджету та адмінресурсу.

Так, наприклад, 6,2 млн грн, витрачених на ВК «Решетилівка» у 2023 році — 5,8 млн грн складають видатки на харчування та відрядження гравців. 342 тис. грн — на нову форму та м’ячі. 103 тис. грн — на оренду зали «Полтавського заводу медичного скла» із розрахунку 550 грн/година.

The post Приватні спортклуби знову отримають гроші з бюджету Полтавщини у 2025 році first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Історичний флігель садиби Біляшівських на Гончара під загрозою остаточного зникнення

У Києві на вулиці Олеся Гончара, 43Б опинився під загрозою знищення історичний флігель садиби Біляшівських — пам’ятка кінця ХІХ століття, що є важливою частиною архітектурного ландшафту старого міста. Нещодавно частина будівлі обвалилася, і тепер на її місці може з’явитися підземний паркінг для нового житлового комплексу. У Київраді вже зареєстровано проєкт рішення щодо виділення земельної ділянки для будівництва, а також підготовлено технічну документацію із землеустрою.

Після часткового руйнування споруди комунальні служби оперативно прибрали уламки стіни, однак подальші роботи зупинили. За інформацією пам’яткоохоронця Дмитра Перова, наразі демонтаж флігеля офіційно не триває, але небезпека для історичної будівлі залишається реальною. Представники Шевченківської районної державної адміністрації запевняють, що повного знесення не планується, проте активісти побоюються, що споруда може бути «самовільно втрачена» під приводом аварійного стану.

Активісти звернули увагу на підозрілий документ, раніше внесений до Київради: земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:88:197:0031 фігурує у проєкті рішення без точної адреси, але заходить на територію флігеля. Цільове призначення ділянки — будівництво та обслуговування паркінгів та автостоянок. Пам’яткоохоронці висловлюють підозру, що обвал флігеля міг бути не випадковим, зокрема через проїзд комунальної техніки.

Ще одна проблема полягає у плутанині з адресами: флігель-пам’ятка має адресу 43Б, але статус пам’ятки присвоєно сусідній сучасній будівлі 43В. Це може свідчити про спроби обійти охоронний статус історичної споруди.

Флігель садиби Біляшівських зведений наприкінці XIX століття з неоготичними формами, архітектор — Олександр Хойнацький. Садиба має статус пам’ятки архітектури місцевого значення з охоронним номером 3285-Кв. З 2002 року будівля перебуває у приватній власності.

Критична ситуація в ТРЦ Gulliver: що сталося з інфраструктурою комплексу

У Києві виникла серйозна ситуація навколо торговельно-офісного комплексу Gulliver. Напередодні передачі майна консорціуму банків, “Ощадбанк” зафіксував серйозні пошкодження критично важливого обладнання та систем життєзабезпечення комплексу. За даними банку, відбулося штучне блокування систем енергопостачання, що спричинило аварійне відключення резервних механізмів. Внаслідок цього зупинилися системи безпеки, а також були знищені або відсутні ключові вузли IT- та інженерної інфраструктури.

Через пошкодження інженерних систем припинили роботу водопостачання та каналізаційні мережі, постраждали кабельні комунікації та системи оповіщення, що створило загрозу безпеці відвідувачів і працівників комплексу. Фахівці банку підкреслюють, що відновлення повноцінної роботи всіх служб потребує термінових технічних заходів та значних фінансових витрат.

У свою чергу, ТОВ “Три О”, яке раніше управляло Gulliver, заперечує будь-які звинувачення. У компанії стверджують, що всі зупинки роботи систем були ініційовані банком після незаконного обмеження доступу до комплексу для представників “Три О” та орендарів. За словами попереднього управителя, аварій чи техногенних загроз під їхнім керівництвом не було, а будь-які заяви банку про навмисне пошкодження є неправдивими та незаконними.

Конфлікт має історичне підґрунтя: ТОВ “Три О” пов’язують із колишнім власником ТРЦ/БЦ Віктором Поліщуком, який не повернув банкам кредити на будівництво комплексу та не сплатив податки на суму 146 млн грн.

Сучасний полігон твердих побутових відходів поблизу Яготина: новий етап екологічного розвитку регіону

Поблизу міста Яготин на Київщині планується будівництво сучасного полігону для твердих побутових відходів, що стане важливим кроком у розвитку екологічної інфраструктури області. Запланований об’єкт передбачає не лише майданчик для безпечного зберігання сміття, а й сучасну сортувальну лінію, здатну переробляти до 270–300 тисяч кубометрів відходів щорічно. Це дозволить суттєво зменшити обсяги невідсортованого сміття та створить умови для повторного використання матеріалів, що мають вторинну цінність.

На території полігону передбачене комплексне облаштування інфраструктури: адміністративний корпус, контрольно-пропускний пункт, пожежне депо на дві спеціалізовані машини, а також склад пально-мастильних матеріалів. Крім цього, проект включає очисні споруди для стічних вод, системи збору фільтрату та знешкодження біогазу, що виникає під час розкладання органічних відходів. Впровадження таких заходів дозволить забезпечити не лише ефективну роботу полігону, а й високий рівень екологічної безпеки для навколишнього середовища та місцевих жителів.

Проєкт будівництва полігону згадується в оголошенні електронної системи публічних закупівель Prozorro. Замовником виступає комунальне підприємство Яготинської міської ради “Комунальник”. Аукціон для визначення виконавця розробки проєктної документації заплановано на 18 листопада 2025 року. На ці роботи виділено 4,8 млн гривень, а готові документи очікують отримати до 25 грудня 2025 року.

Полігон планують розташувати за межами села Райківщина, що всього за пів кілометра від Яготина. Проєкт включатиме під’їзну дорогу, ділянки для складування сміття, сортувальну лінію, адміністративний корпус, пожежне депо, а також системи захисту ґрунтових вод і довкілля.

Завдяки новому об’єкту місцева громада отримає сучасне та безпечне місце для переробки та зберігання побутових відходів.

Можливе порушення антикорупційного законодавства: діяльність Олександра Фільчакова під пильним поглядом громадськості

Колишній прокурор Харківської області Олександр Фільчаков, який нині займає посаду заступника начальника 3-го відділу процесуального керівництва, опинився в центрі уваги через імовірні порушення антикорупційних норм. За наявною інформацією, під час його керівництва у відомстві працювала його друга дружина — Юлія Ігорівна Шуміліна (у шлюбі Фільчакова). Такий факт може свідчити про наявність конфлікту інтересів, що суперечить вимогам українського антикорупційного законодавства.

Юлія Фільчакова походить із міста Антрацит Луганської області, яке нині перебуває під російською окупацією. Її кар’єра у правоохоронних органах розпочалася ще в середині 2010-х років. Відомо, що щонайменше з 2015 року вона працювала у прокуратурі Дергачівського району Харківщини. Згодом, у період з 2018 по 2019 рік, обіймала посаду прокурора Холодногірського відділу Харківської місцевої прокуратури.

У цей період Фільчаков займав керівні посади в місцевих прокуратурах, а з жовтня 2019 року очолив прокуратуру Харківської області. Після його призначення дружина звільнилася з посади.

Наразі Юлія Фільчакова працює адвокаткою в АО “Відсіч”. Раніше вона майже не декларувала доходи від своєї діяльності, що викликає додаткові питання щодо прозорості та дотримання антикорупційного законодавства.