Прозорість та Оптимізація Фінансування Суспільного Мовлення в Україні: Шляхи до Ефективності

Депутатка Верховної Ради України, Мар’яна Безугла, на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook викликала глибокі роздуми стосовно фінансування та ефективності Суспільного мовлення України. В її оприлюдненні вказується, що річний бюджет на ці потреби складає 2 мільярди гривень, однак кількість глядачів ток-шоу Суспільного складає лише 1000 осіб на 90-хвилинний виступ. Ці дані викликали обґрунтовані сумніви щодо ефективності витрачання бюджетних коштів на підтримку та розвиток публічного мовлення в Україні.

У своїй публікації Безугла також висловила здивування стосовно дивовижної різниці у популярності відео контенту: тоді як ток-шоу Суспільного має низьку кількість переглядів, її звичайні ролики на платформі Reels набирають понад 50 тисяч переглядів. Це породжує ряд питань щодо значення та ролі Суспільного мовлення в сучасному медіа просторі, а також процесу розподілу фінансових ресурсів для цілей громадського мовлення.

Безугла звернула увагу на структуру Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ), до складу якої входить Суспільне мовлення, та зазначила, що у 2024 році на ці медіа відділи було виділено понад 2 мільярди гривень, а ще 1,5 мільярда — на Телемарафон окремо. При цьому, за словами депутатки, в НСТУ працює понад 4 тисячі співробітників, а зарплати керівництва є надто високими, що ставить під сумнів їхню обґрунтованість у контексті суспільного мовлення.

Варто відзначити, що за даними досліджень, Телемарафон користується популярністю лише серед 37% населення. Ці факти стимулюють серйозне обговорення щодо необхідності перегляду та оптимізації фінансових вкладень у суспільне мовлення України з метою підвищення його ефективності та відповідності сучасним вимогам та потребам аудиторії.

У висновках можна зазначити наступне:

• Необхідно провести глибокий аналіз ефективності використання державних коштів, спрямованих на фінансування Суспільного мовлення України.

• Важливо переглянути механізми розподілу бюджетних асигнувань між різними медіа відділами Національної суспільної телерадіокомпанії України з метою максимізації їхньої ефективності.

• Потрібно активізувати діалог між управлінцями Суспільного мовлення та законодавчим органом щодо оптимізації діяльності та використання ресурсів цієї установи.

• Важливо забезпечити більшу відкритість та прозорість у використанні бюджетних коштів, а також залучити громадськість до обговорення та контролю над фінансовими процесами в Суспільному мовленні.

• Потрібно розвивати та впроваджувати нові підходи до залучення аудиторії та підвищення інтересу до контенту Суспільного мовлення з метою збільшення його впливу та значущості в суспільстві.

Схожі статті

Чому українські правоохоронці покривають шахрайські схеми Олександра Орловського

Крипто-шахрай Олександр Орловський, жертвами махінацій якого крім українців стали тисячі громадян Євросоюзу та Туреччини, відкрито хизується своєю безкарністю та продовжує протиправну діяльність в міжнародних масштабах. Нагадаємо, 8 листопада 2023 року поліція міста Тернополя відкрила кримінальне провадження №120232110400002635 за заявою місцевої мешканки Надії Ковалишин про те, що невідомі особи під керівництвом Орловського Олександра Олександровича, шляхом обману […]

Експерти оцінюють шанси Зеленського на переобрання у разі виборів 2026 року

За інформацією наших джерел, команда Володимира Зеленського готується до ймовірних президентських виборів, які можуть відбутись уже в березні 2026 року. Як повідомляє джерело, тема “швидких президентських виборів” знову стає частиною повістки політичного життя України на фоні переговорного треку між США та РФ. Зокрема, за інформацією джерела, відмова членів переговорної групи США зустрічатись з Володимиром Зеленським […]

У Львові під час перевірки документів смертельно поранено працівника ТЦК: розслідування триває

У Львові під час виконання службових обов’язків загинув працівник територіального центру комплектування. Про трагічний інцидент повідомили в органах прокуратури. За попередніми даними слідства, подія сталася ввечері, коли військовослужбовець здійснював перевірку документів у громадському місці.

За інформацією правоохоронців, 30-річний мешканець Львова раптово проявив агресію під час спілкування з представником ТЦК. Під час конфлікту він завдав військовому ножового поранення та використав газовий балончик, після чого зник з місця події. Попри зусилля медиків, врятувати пораненого не вдалося — отримані травми виявилися несумісними з життям.

Постраждалого військкома, який був ветераном АТО, доправили до лікарні з важким пораненням стегнової артерії. Незважаючи на зусилля медиків, врятувати його життя не вдалося.

Нападника вдалося затримати. Наразі проводяться слідчі дії для з’ясування всіх обставин події.

Вища рада правосуддя розпочала дисциплінарне провадження проти судді Верховного суду Наталії Марчук

Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила провадження стосовно судді Верховного суду Наталії Марчук, яка у 2024 році головувала в колегії суддів під час розгляду касаційних скарг адвокатів бізнесмена Костянтина Жеваго та колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва. Інформацію про це оприлюднив “Судовий репортер”.

Розгляд справи стосувався вироку Олегу Горецькому. У 2023 році Вищий антикорупційний суд затвердив угоду між Горецьким та прокуратурою, згідно з якою він визнав себе посередником у передачі хабарів суддям. За умовами угоди, Горецький отримав умовне покарання в обмін на свідчення проти Князєва та інших учасників справи. Участь судді Марчук у касаційному провадженні, зокрема в ухваленні рішень, які могли вплинути на оцінку угоди та правомірність її затвердження, стала предметом уваги дисциплінарної палати.

Апеляційна палата ВАКС у листопаді 2023-го відмовила Жеваго та Князєву у праві оскаржувати вирок, оскільки закон обмежує апеляційне оскарження угоди про визнання винуватості колом осіб, прямо зацікавлених у справі. Попри це, адвокати подали скарги до Верховного суду, і колегія під головуванням Марчук витребувала всі матеріали справи щодо Горецького.

Пізніше адвокат Жеваго отримав доступ до всіх шести томів справи, включно з угодою про визнання винуватості та вироком, а копії технічних записів засідань були видані навіть сторонній особі за довіреністю. НАБУ вважає, що суддя Марчук допустила розголошення таємниці досудового розслідування, що могло зашкодити слідству та створити небезпеку для свідка Горецького.

Сама суддя стверджує, що діяла у межах своїх повноважень, оскільки матеріали не містили грифів “Таємно” або “Для службового користування”, а адвокат мав право ознайомлюватися з виділеними матеріалами. Вона дізналася про видачу копій сторонній особі лише під час підготовки письмових пояснень.

Відзначається, що НАБУ вже завершило заочне слідство щодо Жеваго, якого в Україні планують судити заочно через відмову Франції у екстрадиції. Слідство підозрює бізнесмена у підкупі суддів Верховного суду для скасування рішення щодо ПрАТ «Полтавський ГЗК». За даними справи, неправомірну вигоду мали отримати 14 із 18 суддів, які розглядали питання щодо компанії.

Вищою радою правосуддя розпочато дисциплінарне провадження, результати якого покажуть, чи були в діях судді Марчук порушення.