Програма кешбеку від антикорупційних органів

Нещодавно експертка з питань військової служби Марина Бекало зробила важливу заяву щодо можливостей для військовозобов’язаних осіб з особливими фізичними потребами. Зокрема, вона звернула увагу на ситуацію з особами, які перенесли ампутацію.

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

Насіров отримав хабар в 722 млн, вийшов під заставу в 55 млн

Екс-голову Державної фіскальної служби звинувачують у ймовірному отриманні хабара у розмірі 722 млн грн за відшкодування ПДВ компаніям агробарона Бахматюка.

Загалом Насіров перебуває під вартою вже півтора року. У жовтні 2022 року він був взятий під варту із заставою у 523 млн грн. Відтоді запобіжний захід неодноразово продовжували, але заставу зменшили майже в десять разів.

На початку травня судді ВАКС частково задовольнили клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою Романа Насірова, зменшивши розмір застави до 55 млн грн.

Раніше захист Насірова просив визначити заставу у розмірі 22 млн грн.

І вже 24 травня за Романа Насірова внесли заставу у розмірі 55 мільйонів гривень.

Насіров повинен здати на зберігання всі закордонні паспорти, службовий паспорт, інші документи, які дають право на виїзд з України, а також носити електронний браслет.

Микитась: 5 злочинних епізодів, серед них схематози і викрадення людини, а ціна свободи – 908 тисяч

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) змінив запобіжний захід для екснардепа та забудовника Максима Микитася, якого підозрюють у заволодінні майном Нацгвардії та Міноборони на мільйони гривень. 30 травня цього року, замість домашнього арешту йому призначили заставу в розмірі 908 тисяч гривень. А вже 2 травня він заплатив та вийшов.

Почалось все з того, що у 2019 році НАБУ висунуло Микитасю підозру у заволодінніМк майном Нацгвардії на суму понад… 81 млн грн.

Згодом 2020 році Микитася підозрювали у замовленні викрадення юриста в Києві.

Також у 2020 році НАБУ повідомило Микитасю про підозру у тому, що в 2017 році підрозділ НАЕК “Енергоатом” уклав договір на 929 млн грн із підконтрольною йому компанією, за що посадовець держпідприємства отримав квартири.

У 2022 році Микитася підозрювали у пропозиції неправомірної вигоди в особливо великому розмірі (22 млн євро за можливість будувати метро в Дніпрі).

25 жовтня 2023 року Микитася звинуватили у заволодінні 307 мільйонів грн Міноборони під час будівництва складів у 2018 році.

ВАКС відправив Микитася під домашній арешт у листопаді 2023 року.

Журналіст Олег Новіков повідомив, що зміну запобіжного заходу ініціював прокурор САП, оскільки Микитась перебував під домашнім арештом уже пів року, що є максимальним терміном. Прокурор просив призначити більшу заставу, ніж ухвалив суддя ВАКС. САП подала апеляцію на це рішення.

Суд частково задовольнив клопотання прокурора САП, змінивши запобіжний захід із домашнього арешту на заставу. Розмір застави становить 908 тисяч 400 гривень.

Сухович: 98 мільйонів незаконного збагачення – застава 15 мільйонів

13 лютого Депутат Рівненської облради та заступник голови Поліського лісового офісу Віталій Сухович вийшов із СІЗО, оскільки за нього внесли заставу у сумі 15 мільйонів 140 тисяч гривень. Його підозрюють у незаконному збагаченні на 98 мільйонів гривень.

Як повідомила прес служба Вищого антикорупційного суду (ВАКС) “Рівне Медіа”, заставу внесли ще 24 січня. Частина цієї суми, а саме 5 мільйонів гривень, була дозволена до перерахування на Збройні сили України (ЗСУ).

Чи вніс заставу сам підозрюваний чи хтось інший, прес служба суду не повідомила.

Варто зазначити, що раніше Віталію Суховичу двічі зменшували суму застави – спершу у 13 разів, а потім з 15,14 млн грн до 10,14 млн грн.

За даними Державного бюро розслідувань (ДБР), під час обшуків у Суховича виявили понад 4 млн доларів США у різній валюті. Також правоохоронці знайшли три елітні автомобілі: «Audi Q8», «Mercedes-Benz GLE 350E», «BMW X5», коштовності та дорогі годинники, зокрема елітної марки Patek Philippe. Крім того, було знайдено золоті монети, злитки золота, два пістолети та автомат Калашникова з 16 магазинами до нього з патронами.

Також підозрюваному заблокували рахунки, де він зберігав понад 400 тисяч євро.

А вже 6 червня Рівненський чиновник отримав смішні три роки умовно у справі про незаконне збагачення на 98 мільйонів гривень.

Євген Борисов: 12 мільйонів за відмивання 142

28 травня Екс керівника Одеського обласного ТЦК Євгена Борисова затримали в Києві після того, як за нього була внесена застава у сумі 12 млн гривень за попереднім обвинуваченням. Йому повідомили про нову підозру щодо легалізації незаконних доходів на суму понад 142 млн гривень. Про це повідомило Державне бюро розслідувань (ДБР) 28 травня на своєму сайті.

У квітні слідчі ДБР завершили досудове розслідування та передали до суду іншу справу щодо Борисова. Весь цей час він перебував у СІЗО.

Що відомо про Борисова:

Під час розслідування журналістів видання “Українська правда” стало відомо, що родина Євгена Борисова під час повномасштабної війни придбала на іспанському узбережжі нерухомість та автівки на мільйони доларів.

У травні ДБР відкрило кримінальне провадження за ч. 5 ст. 426-1 КК України та відсторонило Борисова від посади. Після скандалу з майном в Іспанії президент Зеленський дав термінове доручення Головкому Залужному негайно звільнити Борисова з посади.

19 липня 2023 голова НАЗК Олександр Новіков повідомив, що Євген Борисов привласнив 188 мільйонів грн — це рекордна сума незаконного збагачення.

Через три дні Борисову оголосили про підозру у незаконному збагаченні на сотні мільйонів гривень та в умисному ухиленні від несення служби. Колишній посадовець намагався втекти від слідства, використовуючи елементи конспірації – змінював номери телефонів, автомобілів тощо, місце розташування.

Борисова затримали 24 липня 2023 у Києві. Наступного дня Печерський райсуд обрав для нього запобіжний захід у вигляді двох місяців арешту з можливістю вийти під заставу у розмірі 150 мільйонів гривень. 12 жовтня Київський апеляційний суд зменшив заставу зі 150 мільйонів гривень до 135 мільйонів.

Зараз Борисов перебуває під вартою.

Князєв: за $2,7 мільйона неправомірної вигоди застава у 18 мільйонів гривень

Колишній голова Верховного Суду Всеволод Князєв вийшов з-під варти після внесення за нього застави у розмірі 18,168 млн грн. Спеціалізована антикорупційна прокуратура планує звернутися до Вищої ради правосуддя з клопотанням про відсторонення Князєва від здійснення правосуддя у зв’язку із притягненням до кримінальної відповідальності.

Про внесення застави за Князєва вдень повідомили джерела у правоохоронних органах Суспільному. Адвокат Князєва, Іван Староста, підтвердив цю інформацію, зазначивши, що заставу внесли через погіршення стану здоров’я його клієнта, оскільки в СІЗО неможливо забезпечити належне лікування. Він також додав, що заставу внесли знайомі Всеволода Князєва.

Раніше слідчий суддя ВАКС зменшив заставу Князєву з 20 млн грн до 18,168 млн грн. 31 січня гроші за нього внесли, і він вийшов із СІЗО.

15 травня 2023 року НАБУ і САП викрили схему одержання неправомірної вигоди керівництвом та суддями Верховного Суду. Всеволода Князєва затримали з 2,7 млн доларів.

Голові Верховного Суду Князєву та його спільникові – адвокату – повідомили про підозру у справі щодо отримання хабара. НАБУ оприлюднило записи прослуховування Князєва у справі щодо отримання ним хабара.

16 травня у Верховному Суді скликали позачерговий пленум, на якому судді ухвалили заяву про відповідальність за корупційні діяння окремих представників. Пленум висловив недовіру Князєву та достроково позбавив його статусу голови Верховного Суду.

18 травня Вищий антикорупційний суд України обрав Князєву запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у 107 млн грн. Заставу згодом зменшили до 75 млн грн, а потім ще кілька разів зменшували, поки вона не досягла 18,168 млн грн.

Вивчаючи історії таких персонажів, при тому, що не вони одні такі “везучі” складається враження, що судова влада має дуже велике серце встановлюючи застави в десятки разів менше сум за які чиновників притягають до відповідальності. Або це якийсь новий негласний вид оподаткування на… корупцію.

Схожі статті

Конфлікт між колишньою та нинішньою дружиною Володимира Остапчука: суперечка за будинок триває вже майже рік

Між нинішньою дружиною телеведучого Володимира Остапчука, Катериною Полтавською, та його колишньою дружиною, Христиною Горняк, спалахнув черговий публічний конфлікт, що привернув увагу громадськості. Причиною стала тривала суперечка щодо продажу будинку, який Володимир Остапчук придбав під час шлюбу з Христиною Горняк.

Після розлучення між колишнім подружжям було досягнуто домовленості про продаж спільно придбаної нерухомості та поділ виручених коштів порівну. Однак, за словами Катерини Полтавської, процес продажу будинку фактично заблокований уже майже рік через позицію Христини Горняк, яка, за її словами, не погоджується на реалізацію майна за оголошену ціну та не бере участі в організації продажу.

Полтавська стверджує, що будинок було придбано за 240 тисяч доларів, а згодом виставлено на продаж за 200 тисяч. За цей час покупців знайти не вдалося. Нещодавно, за її словами, з’явився клієнт, готовий придбати будинок за 165 тисяч доларів, однак Христина Горняк відмовилася погодитися на таку ціну.

За словами Катерини Полтавської, аналогічні будинки в цьому ж районі продаються приблизно за такою самою вартістю, а небажання знижувати ціну призводить до подальшого простою об’єкта та унеможливлює розподіл коштів між колишнім подружжям.

Окремо дружина телеведучого заявила про тиск з боку колишньої дружини Володимира Остапчука. За її словами, юрист Христини Горняк домігся підписання договору щодо розподілу майна, використовуючи погрози. Полтавська стверджує, що в разі відмови Горняк нібито погрожувала публічними інтерв’ю з негативними заявами на адресу Остапчука.

Нагадаємо, Володимир Остапчук і Христина Горняк перебували у шлюбі з 2020 до 2022 року. Після розлучення між ними неодноразово виникали публічні конфлікти щодо поділу майна, зокрема будинку, придбаного у 2021 році під Києвом.

Підозра через невдалу закупівлю: справа ексочільника транспортного департаменту КМДА

Колишньому директору Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації Сергію Мейзелю оголошено підозру у службовій недбалості, наслідком якої стали суттєві втрати для бюджету столиці. Слідство пов’язує ці збитки з рішенням про придбання у 2017 році роторної парковки вартістю 3,6 мільйона гривень, ефективність якої так і не була доведена.

За даними правоохоронців, посадовець погодив закупівлю спеціалізованого обладнання без чіткого визначення локації для його встановлення та без комплексного аналізу реальної потреби міста в такому об’єкті. Надалі з’ясувалося, що жоден зі структурних підрозділів КМДА фактично не планував використовувати роторну парковку у своїй діяльності, а відповідні проєктні рішення так і не були ухвалені.

Придбане обладнання тривалий час зберігалося без монтажу. Через відсутність належного зберігання та експлуатації металеві конструкції заіржавіли, частина елементів залишалася незібраною, що зрештою зробило використання парковки неможливим. У результаті техніку списали як непридатну.

Збитки для бюджету столиці становили 3,6 млн грн, що за курсом 2017 року дорівнювало приблизно 140 тисячам доларів США.

Попри повідомлення про підозру, Сергій Мейзель нині обіймає керівну посаду — його призначили управителем конфіскованого торговельно-розважального центру, який раніше належав російському олігарху Аркадію Ротенбергу, близькому до президента РФ Володимира Путіна.

Крім того, у публічному просторі Мейзеля пов’язують із народним депутатом від забороненої партії ОПЗЖ Вадимом Столаром, що додає справі політичного та репутаційного резонансу.

Правоохоронні органи продовжують досудове розслідування та мають надати правову оцінку діям посадовця з урахуванням завданих збитків і обставин прийняття управлінських рішень.

Депозити українців продовжують зростати: обсяг коштів у банках перевищив півтора трильйона гривень

Станом на 1 грудня сукупний обсяг коштів населення на рахунках українських банків досяг 1,553 трлн гривень. Такі дані оприлюднив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев із посиланням на статистику Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. За підсумками року заощадження громадян у банківській системі збільшилися на 206 млрд гривень, що відповідає зростанню на 15,3%.

Найвідчутніша позитивна динаміка спостерігається саме у національній валюті. Обсяг гривневих депозитів сягнув 1,021 трлн гривень, що на 155 млрд більше, ніж за аналогічний період минулого року. Така тенденція свідчить про поступове відновлення довіри населення до гривні та банківської системи загалом, попри складні економічні умови та воєнні ризики.

Вклади в іноземній валюті також зросли, але менш динамічно — на 50,3 млрд грн, до 531,5 млрд грн. Таким чином, 65,8% коштів населення зберігається у гривні, тоді як 34,2% — в іноземній валюті.

Структура заощаджень свідчить про домінування невеликих і середніх сум. Понад половина вкладників — 57,8% — тримають у банках від 10 до 200 тисяч гривень. Для порівняння, торік цей показник становив 57,2%.

Традиційно переважна частка коштів розміщена на рахунках «до запитання». Їхня частка у загальному обсязі депозитів зросла до 70,4% проти 69,3% роком раніше. Частка строкових депозитів, відповідно, скоротилася до 29,6% з 30,7%.

У структурі строкових вкладів продовжують домінувати короткострокові депозити. На вклади терміном до трьох місяців припадає 17,04%, від трьох до шести місяців — 7,42%, від шести місяців до року — 4,39%, а депозити терміном понад один рік становлять лише 0,75%.

Коштовності та автопарк: у декларації очільника Полтавської облради зафіксовано майно, записане на дружину

У поданій декларації голови Полтавської обласної ради Олександра Біленького привернули увагу активи, задекларовані на його дружину Аліну Біленьку. Документ містить інформацію про коштовні речі та транспортні засоби, які формально перебувають у її власності й вирізняються значною вартістю та кількістю.

Зокрема, у декларації зазначено ювелірні прикраси — дві каблучки з діамантами, бренд яких не вказаний. Вартість цих виробів у документі не деталізується, однак сама наявність коштовностей такого рівня викликає підвищений інтерес з боку громадськості та аналітиків, які відстежують відповідність стилю життя задекларованим доходам посадовців та членів їхніх родин.

Сам голова обласної ради володіє автомобілем Jeep Wrangler 2013 року випуску, який він придбав у 2023 році за 500 тисяч гривень.

Фінансова частина декларації також викликає увагу. За минулий рік Олександр Біленький отримав 1,2 мільйона гривень доходу на посаді голови облради. Водночас його дружина задекларувала близько 100 тисяч гривень доходу.

Окремо вказані значні грошові активи. Олександр Біленький зазначив, що зберігає у неназваної фізичної особи 425 тисяч доларів США та 7,5 мільйона гривень. Паралельно з цим у декларації фігурує банківська позика, яку голова облради оформив минулого року на суму 480 тисяч гривень.

Задекларований перелік коштовностей, автотранспорту та значних грошових активів привертає увагу до майнового стану родини керівника Полтавської обласної ради та співвідношення між офіційними доходами й обсягами задекларованих активів.