Проблеми з приватизацією “Готелю “Козацький”

Увечері 23 лютого в одному з районів Дніпра стався вибух у приміщенні адміністративної будівлі, що використовується правоохоронними органами. Подія набула широкого резонансу, адже йдеться про об’єкт, пов’язаний із забезпеченням громадської безпеки. Інформацію про інцидент офіційно підтвердили представники Національна поліція України, зазначивши, що за фактом вибуху розпочато кримінальне провадження з попередньою кваліфікацією за статтею про терористичний акт.

За попередніми даними, вибух пролунав близько 20:30 в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпро. На місце події оперативно прибули слідчо-оперативні групи, вибухотехніки, рятувальники та медики. Територію навколо будівлі було негайно оточено, щоб убезпечити мешканців прилеглих будинків і забезпечити належні умови для роботи спеціалістів.

Вибуховою хвилею пошкоджено вікна приміщення, меблі та комп’ютерну техніку. Також зазнав ушкоджень автомобіль, припаркований поруч із будівлею.

В Офісі генерального прокурора уточнили, що у приміщенні одного з відділів поліції здетонував саморобний вибуховий пристрій. На місці події працюють фахівці вибухотехнічної служби, криміналісти та слідчо-оперативна група.

За процесуального керівництва Дніпропетровської обласної прокуратури слідчі СБУ розпочали досудове розслідування за частиною 2 статті 258 Кримінального кодексу України — вчинення терористичного акту. Обставини інциденту встановлюються.

Про вибух спершу повідомили місцеві пабліки, зазначивши, що він стався на лівому березі міста. Згодом у мережі з’явилися відеокадри з місця події, на яких видно вибиті шибки в будівлі.

Інцидент у Дніпрі став другим за вечір. Кількома годинами раніше вибух пролунав у Миколаєві — на території непрацюючої автозаправної станції, розташованої поруч із будівлею управління патрульної поліції. За даними прокуратури, там постраждали п’ятеро поліцейських, одна людина перебуває у тяжкому стані.

Ще один теракт стався напередодні в центрі Львова. Внаслідок вибуху загинула 23-річна поліцейська. Підозрювану у скоєнні злочину затримано, суд обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. За даними слідства, до організації злочину була причетна ще одна особа.

Правоохоронці наголошують, що розслідування усіх інцидентів триває.

Президент України Володимир Зеленський звернувся до громадян з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії, наголосивши на шляху, який країна пройшла від перших вибухів до сьогоднішньої стійкості. У своєму виступі він згадав тривожний світанок 24 лютого, коли мільйони українців прокинулися від звуків сирен і новин про ракетні удари по мирних містах. Тоді перед державою постало історичне випробування — вистояти й не втратити себе.

Глава держави підкреслив, що перші дні великої війни стали моментом істини: суспільство згуртувалося, армія прийняла бій, а волонтерський рух продемонстрував безпрецедентну самоорганізацію. Світ побачив не розгубленість, а рішучість — від захисників столиці до мешканців прифронтових громад. Особливу шану було висловлено воїнам Сили оборони України, які з перших годин стримували наступ, зупиняли ворожі колони та руйнували плани швидкої окупації.

Під час звернення Зеленський показав свій робочий кабінет у бункері на вулиці Банковій, де він перебував у перші дні повномасштабного наступу. Саме там відбувалися розмови з лідерами інших держав. Президент нагадав, що у ті дні йому пропонували евакуацію.

“Я тут говорив із Президентом Байденом і саме тут почув, що є загроза і треба терміново залишити Україну. І я тут відповів, що мені потрібна зброя, а не таксі”, – сказав Зеленський. Він додав, що тоді всім було страшно, але українці на “невидимому рівні” розуміли: іншої країни у них немає.

Президент окремо зупинився на трагедіях, які принесла війна. У своїй промові він згадав Бучу, Ірпінь, Бородянку, Маріуполь, Краматорськ, Оленівку, підрив Каховської дамби, удари по Харкову, Миколаєву, Одесі, Кривому Рогу, Львову та іншим містам. “Біль, який Росія принесла в кожну нашу родину, не вмістити в жодному тунелі”, – наголосив глава держави.

Разом із тим Зеленський підкреслив і етапи українського контрнаступу та звільнення окупованих територій. Він згадав Балаклію, Ізюм, Куп’янськ, Херсон, а також відбиття Київщини, Сумщини та Чернігівщини. Окремо президент нагадав про Чорнобаївку та повернення контролю над островом Зміїний.

У зверненні пролунали імена загиблих героїв – військових і цивільних, які віддали життя за Україну. Президент наголосив, що час не здатен повністю загоїти рани, завдані війною, але пам’ять про кожного полеглого залишається.

Зеленський також торкнувся теми мирних переговорів. Він зазначив, що Україна прагне “сильного, гідного і довгого миру”, але не дозволить знецінити роки боротьби.

“Ніхто не дозволить, аби закінчилася Україна”, – заявив президент. За його словами, перед кожним раундом перемовин українська делегація отримує чіткі директиви – не допустити обнулення досягнень і забезпечити реальні гарантії безпеки. Глава держави підкреслив, що майбутня угода має бути не лише підписана, а й прийнята українським суспільством.

Звернення стало підсумком чотирьох років повномасштабної війни, яку Україна продовжує вести за свою незалежність і право на існування.

У вівторок, 24 лютого, погодні умови в Україні визначатимуться впливом вологих атмосферних мас, що зумовлять переважно хмарне небо та опади в більшості областей. Упродовж доби очікуються дощі, подекуди з переходом у мокрий сніг, особливо в регіонах із нижчими нічними температурами. Попри це, загальний температурний фон залишатиметься досить м’яким як для кінця лютого.

Середні показники температури повітря по країні коливатимуться в межах від -1° до +3°. У нічні години можливі незначні морози, проте вдень повітря прогріватиметься до плюсових значень. Найвідчутніше потепління прогнозується у південних та західних областях, де стовпчики термометрів піднімуться до +4…+7°, а подекуди й вище. Там опади переважно випадатимуть у вигляді дощу.

У Києві протягом доби буде хмарно. Вночі очікується близько -1°, вдень — до +3°. Можливий невеликий мокрий сніг із дощем.

У західних областях переважатиме дощова погода. У Львові, Луцьку, Тернополі та Івано-Франківську вночі прогнозують близько 0°, вдень — +4°. В Ужгороді повітря прогріється до +7°. У Рівному, Хмельницькому та Чернівцях можливі опади у вигляді мокрого снігу з дощем, денна температура становитиме +2°…+4°.

У центральних регіонах — Вінницькій, Житомирській, Черкаській та Кіровоградській областях — також буде хмарно та волого. Температура вночі близько 0°, удень — +2°. У Полтаві прогнозують -1°…+1° із мокрим снігом і дощем.

На півночі країни у Чернігові та Сумах вночі температура опуститься до -1°, вдень підніметься до +1°. Очікується невеликий мокрий сніг із дощем.

У східних областях буде дещо холодніше вночі. У Харкові прогнозують до -3°, у Дніпрі — до -2°, у Краматорську — до -2°, у Сєвєродонецьку — до -3°. Вдень повітря прогріється до +1°…+4°. Переважатимуть дощі, місцями з мокрим снігом.

На півдні країни збережеться найвища температура. В Одесі, Миколаєві та Херсоні вдень очікується до +7°, у Запоріжжі — до +5°. Протягом доби прогнозують дощі.

У Криму також буде хмарно. У Сімферополі температура становитиме +1°…+7°, можливий дощ.

Таким чином, попри вологу та похмуру погоду, значного похолодання синоптики не прогнозують. Температурні показники залишатимуться близькими до нуля або вище, що сприятиме переходу опадів у змішану фазу — дощ із мокрим снігом.

24 лютого 2022 року стало точкою неповернення для Україна. Саме цього ранку Росія розпочала повномасштабний воєнний наступ, прагнучи блискавично зламати державність, посіяти паніку та встановити маріонетковий режим. Перші ракетні удари пролунали по всій території країни, а основний напрямок ворожого руху був спрямований на Київ — серце політичного та символічного життя держави.

Агресор розраховував на швидкий сценарій захоплення, однак реальність виявилася зовсім іншою. Українське суспільство згуртувалося з перших годин вторгнення. До лав оборони стали не лише військові, а й добровольці, медики, волонтери, представники різних професій і поколінь. Міста й села перетворилися на форпости спротиву, а синьо-жовтий прапор — на символ світової боротьби за свободу.

За сучасним православним календарем 24 лютого вшановують перше і друге знайдення голови святого Іоанна Хрестителя. У вірян прийнято просити святого про зцілення, здоров’я для дітей, благословення родини та позбавлення від шкідливих звичок. За старим стилем цього дня також згадують святителя Власія Севастійського.

У світі 24 лютого відзначають кілька неофіційних міжнародних подій. Серед них — Всесвітній день бармена, присвячений людям, які працюють у сфері гостинності та створюють авторські напої. Також цього дня згадують День лотерей, День ненависті до коріандру та День стерилізації домашніх тварин.

У народному календарі ця дата пов’язана з очікуванням весни. Предки звертали увагу на прикмети: якщо вночі видно багато зірок — слід чекати похолодання; сильні морози обіцяють теплий березень; поява шпаків вважається ознакою ранньої весни. Мокрий сніг віщує відлигу, а сухий — подальші заморозки. У цей період господарі починали готуватися до польових робіт, приводили до ладу інвентар, пекли круглі короваї та млинці як символи сонця.

Водночас існують і заборони. У народних віруваннях вважається, що 24 лютого не варто сваритися, заздрити чи зловживати алкоголем. Хліб рекомендують ламати руками, а не різати ножем. Також не радять обрізати дерева й кущі, аби не нашкодити майбутньому врожаю.

Таким чином, 24 лютого для українців поєднує в собі пам’ять про трагічні події новітньої історії, духовне осмислення війни та традиції, що збереглися з давніх часів.