Правовий статус заброньованих під час загальної мобілізації в Україні

Питання правового статусу осіб, які отримали бронювання під час загальної мобілізації в Україні, має велике значення як для державних органів, так і для самих громадян. Заброньовані громадяни — це ті особи, які з певних причин тимчасово звільнені від призову або виконання військових обов’язків, але залишаються в резерві та підпорядковуються визначеним законом обмеженням і правилам. Законодавство чітко визначає категорії таких осіб, серед яких можуть бути працівники критично важливих підприємств, фахівці з ключовими компетенціями, а також особи з особливими соціальними або сімейними обставинами.

Правовий статус заброньованих передбачає, що вони мають право на відтермінування служби на час виконання важливих професійних або соціальних обов’язків. Водночас, ця категорія громадян не звільняється повністю від військової служби та зобов’язана проходити підготовку, перебувати на обліку та виконувати інші вимоги військового законодавства. Додатково, держава гарантує заброньованим захист від дискримінації на роботі, збереження заробітної плати та соціальних гарантій.

За її словами, відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у період мобілізації не підлягають призову військовозобов’язані, які отримали бронювання. Йдеться про працівників органів державної влади, місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій, віднесених до критичної інфраструктури.

Такі особи перебувають на спеціальному військовому обліку. Наявність чинного бронювання означає, що протягом строку його дії мобілізувати громадянина не мають права.

Водночас, як наголосила правознавиця, самого рішення про бронювання недостатньо. Важливо, щоб інформація про військовозобов’язаного була коректно внесена до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів — так званого реєстру «Оберіг». Лише після відображення відповідних даних у системі ТЦК особа вважається офіційно заброньованою.

Перевірити актуальний статус можна через портал «Дія» або мобільний застосунок «Резерв+».

Якщо громадянин має чинне бронювання і його дані відображені в реєстрі «Оберіг», ТЦК та СП не має законних підстав для мобілізації. У разі виявлення порушень правил військового обліку можливе складання адміністративного протоколу та накладення штрафу, однак це не є підставою для примусового направлення на службу.

Разом із тим, за словами Швиткіної, на практиці траплялися ситуації, коли представники ТЦК не бачили інформації про бронювання в реєстрі, не враховували надані документи або анульовували бронювання через втрату підстав для його надання. Також фіксувалися технічні збої в обміні даними між державними органами.

Юристка підкреслила, що реалізація права на відстрочку або бронювання безпосередньо залежить від правильності оформлення документів і коректного внесення інформації до Єдиного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів. Саме це є ключовою умовою захисту від незаконної мобілізації.

Схожі статті

Осінь перед бурею: дипломатичні сигнали та приховані тривоги Європи

Незадовго до повномасштабного нападу Росія на Україна президент Володимир Зеленський намагався переконати європейських партнерів, що загроза великої війни не є неминучою. Як повідомляє The Guardian, упродовж осені 2021 року в дипломатичних колах точилися напружені дискусії щодо масштабів військової активності біля українських кордонів. Попри попередження розвідок і занепокоєння союзників, офіційний Київ прагнув уникнути паніки, яка могла б дестабілізувати економіку та внутрішньополітичну ситуацію.

За інформацією британських журналістів, у середині листопада 2021 року тодішній міністр оборони Велика Британія Бен Воллес здійснив візит до Києва. Його поїздка відбувалася на тлі тривожних даних про концентрацію військ і техніки вздовж кордонів. Під час переговорів обговорювалися сценарії можливого розвитку подій, рівень готовності української армії та перспективи військово-технічної підтримки. Британська сторона наголошувала на серйозності загроз, спираючись на аналітичні оцінки та розвіддані.

Як зазначає джерело, поінформоване про зустріч, Воллес навіть використав приказку «Свиню в базарний день не відгодуєш», натякаючи на необхідність негайних дій. Зеленський, за словами співрозмовників видання, вислухав ці застереження без публічної демонстрації готовності різко змінювати курс.

У матеріалі підкреслюється, що український президент на той момент уже не вірив у можливість домовитися з Володимиром Путіним, однак побоювався, що публічні заяви про неминучість великої війни можуть спровокувати паніку всередині країни. На його думку, це могло призвести до економічної та політичної кризи навіть без фактичного вторгнення — чим, як він підозрював, і могла скористатися Москва.

The Guardian пише, що Зеленського дедалі більше дратували публічні заяви США та Великої Британії про загрозу вторгнення, які супроводжувалися приватними попередженнями через дипломатичні та розвідувальні канали. У листопаді 2021 року він нібито направив одного з високопосадовців українських спецслужб до однієї з європейських столиць із завданням донести через розвідувальні контакти меседж про те, що страх війни є перебільшеним, а Вашингтон таким чином чинить тиск на Росію.

Кілька українських джерел, на які посилається видання, вважають, що Зеленський був переконаний у малоймовірності повномасштабного вторгнення, зокрема під впливом керівника Офісу президента Андрія Єрмака. За їхніми словами, Єрмак виходив із припущення, що Росія діє в межах «сірої зони» гібридної війни і не піде на масштабний наступ, який остаточно зруйнує її відносини із Заходом.

Єрмак відмовився від інтерв’ю для матеріалу The Guardian. Видання зазначає, що він був одним із небагатьох українських посадовців, які підтримували регулярні контакти з російськими представниками, зокрема із заступником керівника адміністрації президента РФ Дмитром Козаком у межах переговорів щодо врегулювання ситуації на Донбасі.

Матеріал британського видання подає цю версію подій із посиланням на джерела, близькі до тодішніх процесів. Офіційної реакції української сторони на наведені в публікації твердження наразі не оприлюднено.

Справa щодо можливих збитків бюджету Києва: обставини, аргументи та наслідки

У центрі уваги правоохоронних органів опинилася діяльність директора Департаменту фінансів Київської міської державної адміністрації — Володимир Репік. Слідчі Національної поліції досліджують обставини здійснення місцевих запозичень у 2020–2021 роках та намагаються встановити, чи були допущені порушення під час організації випуску облігацій внутрішніх місцевих позик. За версією слідства, йдеться про можливу службову недбалість, яка могла призвести до значних фінансових втрат для столичного бюджету.

Предметом розслідування є сума у 581,1 млн гривень — саме стільки, за оцінками правоохоронців, місто сплатило інвесторам у вигляді відсотків за користування залученими коштами. Облігації внутрішніх місцевих позик традиційно використовуються органами місцевого самоврядування як інструмент залучення додаткового фінансування для реалізації інфраструктурних та соціальних програм. Проте в даному випадку виникли питання щодо доцільності умов запозичення, рівня відсоткових ставок та ефективності управління борговими зобов’язаннями.

За даними слідства, у 2020–2021 роках Департамент фінансів КМДА здійснив випуск облігацій серій «I», «J», «K», «L», «M», «N», «O» на загальну суму 2,59 млрд гривень. Дохідність перших чотирьох серій становила 11%, а наступних трьох — 5% маржі плюс облікова ставка Національного банку України.

Рішення про здійснення запозичень ухвалювала Київрада, зокрема рішенням №439/9518 від 3 вересня 2020 року було передбачено емісію облігацій на 1,49 млрд грн. У документах зазначалося, що директор фіндепартаменту має здійснювати всі необхідні дії, пов’язані із запозиченнями, включно з підписанням відповідних документів.

Правоохоронці вважають, що потреби у залученні коштів не було, адже бюджети Києва 2020 та 2021 років були профіцитними — близько 11 млрд грн щороку. За результатами судової економічної експертизи встановлено, що місто сплатило 581,1 млн грн відсотків за облігаціями.

У матеріалах слідства також зазначено, що останні серії облігацій нібито випускалися для покриття відсотків за попередніми, а директор департаменту не ініціював заходів щодо зменшення боргового навантаження чи перегляду умов запозичень.

26 січня Шевченківський райсуд Києва обрав Репіку запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 21:00 до 6:00 до 23 березня 2026 року. Йому також заборонено залишати Київську область без дозволу слідства, зобов’язано здати закордонний паспорт і з’являтися за викликом.

2 лютого суд відмовив у клопотанні про його відсторонення від посади. Захист наголошував, що всі документи вже вилучені, слідство триває майже чотири роки, а відсторонення може негативно вплинути на роботу міста в умовах воєнного стану. Репік підозру не визнає і наполягає, що рішення про запозичення ухвалювала Київрада як колегіальний орган.

Володимир Репік працює на держслужбі понад 30 років. До приходу в КМДА у 2010 році обіймав посади в Держказначействі, Мінфіні та Міністерстві ЖКГ. У різні роки його називали близьким до колишнього очільника КМДА Олександра Попова, а згодом — до першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника.

У період повномасштабної війни частина депутатів Київради критикувала фінансову політику міської влади, зокрема розподіл коштів між інфраструктурними проєктами та підтримкою армії.

У публічному просторі також згадуються компанії, пов’язані з родичем чиновника Андрієм Репіком, які виконували роботи на замовлення структур, підпорядкованих КМДА. Водночас прямих обвинувачень у межах цього кримінального провадження щодо таких компаній не висунуто.

Слідство у справі триває.

Зеленський доручив Федорову підготувати план війни ще на рік

За інформацією наших джерел в Офісі президента, Володимир Зеленський доручив міністру оборони Михайлу Федорову підготувати детальний план дій, який дозволить Україні ефективно продовжувати бойові дії ще щонайменше протягом року. Співрозмовники стверджують, що на Банковій розраховують на технологічні та управлінські нововведення. Йдеться про масштабування виробництва безпілотників, цифровізацію управління військовими процесами, оптимізацію ресурсів і нові підходи до […]

Донька Віктора Медведчука отримала російське громадянство: нові деталі та контекст

Донька обвинуваченого у державній зраді проросійського політика Віктор Медведчук та колишньої телеведучої Оксана Марченко — Дар’я Медведчук — офіційно стала громадянкою Російська Федерація. За наявною інформацією, 24 жовтня 2025 року 21-річна Дар’я отримала паспорт у підрозділі МВС Росії в Москва. Відомості про зміну громадянства з’явилися на тлі тривалого суспільного резонансу довкола діяльності її батька та його політичної позиції.

Згідно з оприлюдненими даними, процедура оформлення документів відбулася у встановленому порядку. У паспорті Дар’я зазначена під своїм прізвищем, без змін особистих даних. Факт отримання російського громадянства викликав активне обговорення в українському інформаційному просторі, адже родина Медведчука протягом багатьох років перебувала в центрі політичних та медійних подій.

Дар’я Медведчук є похресницею президента РФ Володимира Путіна та Світлани Медведєвої — дружини заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва.

За даними видання «Верстка», 13 лютого 2026 року Дар’я Марченко стала генеральною директоркою російських компаній «Алмирида Инвестментс» та «Рад-Эв». Остання компанія володіє віллою Віктора Медведчука в окупованому Криму.

Видання «Медуза» раніше повідомляло, що з 2021 року донька Медведчука проживає у Москві. Того ж року вона вступила на бакалаврат Вищої школи економіки за спеціальністю «Управління бізнесом».

У лютому 2022 року Оксана Марченко перетнула українсько-білоруський кордон у супроводі чоловіка. Раніше повідомлялося, що Медведчук мав контакти зі спецслужбами, а проти нього в Україні тривають кримінальні провадження.