Повістка вважається переданою, навіть якщо вручення особисто не здійснено

Підготовка до законопроєкту про мобілізацію важливий крок у забезпеченні національної безпеки та обороноздатності. Зокрема, у новій редакції законопроєкту передбачено, що повістка вважатиметься врученою навіть у випадку, коли особисто не можливо її вручити, із моменту проставлення штампа про неможливість вручення. Це означає, що день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про неможливість вручення вимоги Територіальними Центрами Колектування за адресою місцезнаходження, місця проживання або перебування особи, зареєстрованої у встановленому законом порядку, вважатиметься днем вручення повістки.

Звернення до таких норм має на меті забезпечити оперативність та ефективність проведення мобілізаційних заходів. Однак важливою частиною законопроєкту є і встановлення терміну для реагування на повістку. Після закінчення 10-денного терміну з моменту проставлення штампа особа вважатиметься ухильником. У такому випадку розпочнеться процедура обмеження її у праві керування автомобілем, а також буде подано звернення до поліції для силового доставлення до Територіального Центру Колектування.

Окрім цього, в рамках іншого законопроєкту пропонується встановити штрафи для ухильників у розмірах від 17 до 25 тисяч гривень. Це додатковий захід, спрямований на підвищення дисципліни та відповідальності перед виконанням мобілізаційних обов’язків.

У висновку можна зазначити наступне:

Законопроєкт про мобілізацію має стратегічне значення для національної безпеки та обороноздатності України.Нова норма, що стосується вручення повісток, спрямована на підвищення оперативності та ефективності мобілізаційних заходів.Встановлення терміну для реагування на повістку та введення штрафів для ухильників сприятиме підвищенню дисципліни та відповідальності перед виконанням мобілізаційних обов’язків.Прийняття цих законопроєктів допоможе забезпечити ефективну мобілізаційну діяльність та підвищити готовність країни до можливих загроз з боку.

Схожі статті

Мирний трек у пріоритеті: Банкова коригує інформаційну стратегію

Офіс президента поступово коригує інформаційну політику щодо мирного врегулювання та майбутніх переговорів. Про це повідомило поінформоване джерело в ОП. За його словами, Банкова дала сигнал лідерам громадської думки, експертам і політичним технологам обережно змінювати суспільні акценти навколо так званого мирного треку. Йдеться не про відмову від принципових позицій, а про переосмислення пріоритетів у публічній дискусії. […]

Олеся Жураківська змушена змінити місце проживання через небезпеку

Відома українська акторка Олеся Жураківська тимчасово залишила свою квартиру на правому березі Києва та переїхала до орендованого помешкання на лівому березі міста. Причиною такого кроку став нещодавній ворожий “приліт” неподалік її колишнього житла, який поставив під загрозу безпеку родини та особисту цілісність акторки.

Жураківська відзначає, що переїзд був вимушеним і здійснено швидко, аби уникнути ризику для себе та близьких. Нове житло на лівому березі забезпечує більш безпечне середовище та спокій у цей тривожний період. Акторка ділиться, що адаптація до нового простору потребує часу, але наразі важливіше зосередитися на власній безпеці та можливості продовжувати творчі проєкти, не піддаючи себе зайвому ризику.

“Не планувала переїздити, але ‘прилетіло’ на Теремках у сусідній будинок, страшно там горіло, мої родичі злякались і сказали: ‘Олесю, треба переселитись’. Переселили мене на зйомку квартиру. Я неподалік від театру, мені там близенько. Під час війни це дуже добре, бо комендантська година, а я буває засиджуюся до пізньої години”, – розповіла акторка.

Жураківська додала, що не шкодує про переїзд і навіть насолоджується новими краєвидами. З вікон її квартири відкривається вид на Києво-Печерську лавру та інші визначні місця лівого берега. “Красиво там. Я народилась на правому березі і ніколи не розглядала лівий берег, не думала, що там так гарно”, – зазначила акторка.

Шахрайка в Чернівцях виманювала гроші у родичів зниклих військових

У Чернівцях затримали 42-річну жінку, яка систематично ошукувала родини зниклих безвісти військовослужбовців. Зловмисниця створювала фейкові акаунти у соціальних мережах і видавала себе за волонтерку, обіцяючи допомогу у пошуку близьких, що перебували на фронті. Жінка використовувала емоційний тиск і людську довіру, змушуючи родичів переказувати їй гроші нібито на організацію пошукових заходів або для надання допомоги військовим.

За попередніми даними правоохоронців, жертви шахрайки часто не підозрювали про її злочинні наміри, адже обіцянки допомоги були надзвичайно переконливими та деталізованими. Використання сучасних технологій та соціальних мереж дало зловмисниці змогу залишатися непоміченою протягом тривалого часу, а також маскувати свої дії під вигляд благодійності.

Для ускладнення викриття зловмисниця використовувала кілька банківських рахунків, з яких знімала кошти готівкою. За фактом шахрайства правоохоронці оголосили їй підозру за ч. 4 ст. 190 КК України – заволодіння чужим майном шляхом обману із застосуванням електронно-обчислювальної техніки. Жінці загрожує до восьми років позбавлення волі.

Правоохоронці також перевіряють її можливу причетність до щонайменше п’яти аналогічних випадків шахрайства.

Справу колишньої директорки Чинадіївського дитячого будинку-інтернату розглядають у Мукачівському суді

Мукачівський міськрайонний суд розпочав розгляд справи щодо колишньої директорки Чинадіївського дитячого будинку-інтернату, яка підозрюється у приховуванні систематичного сексуального насильства над дітьми, що перебували на її підпорядкуванні. За даними Закарпатської обласної прокуратури, установа стала місцем тривалого насильства, яке залишалося непоміченим або навмисно ігнорувалося керівництвом.

Прокуратура зазначає, що обвинувачена могла діяти всупереч обов’язкам, передбаченим законодавством, і не вжила заходів для запобігання злочинним діям стосовно вихованців. Посадовій загрожує покарання у вигляді ув’язнення до трьох років або обмеження волі на той самий термін, якщо суд визнає її винною у службовій недбалості та приховуванні злочину.

Факти насильства були підтверджені вихователями, яким довірилися діти після того, як директорка проігнорувала отриману інформацію. Потерпілих допитували за методикою “зеленої кімнати”, що дозволяє мінімізувати психологічну травму при свідченні.

Справу щодо ексдиректорки Світлани Софілканич відкрито за ч. 1 ст. 137 КК України – невиконання професійних обов’язків щодо охорони життя та здоров’я неповнолітніх унаслідок недбалого ставлення. Їй загрожує штраф від 17 до 68 тис. грн, або до трьох років обмеження чи позбавлення волі з можливим позбавленням права обіймати певні посади до трьох років.

Окремо обвинувальний акт щодо безпосереднього кривдника дітей також скеровано до суду. Розгляд справи триває.