Поради для українських споживачів як і де купити EcoFlow за найкращою ціною

Ці інноваційні пристрої представляють собою компактні та потужні літій-іонні акумулятори, які можна заряджати різними способами, включаючи використання сонячних панелей або підключення до звичайної електромережі. Така гнучкість у способах зарядки робить їх надзвичайно зручними для використання в різноманітних умовах.

В Україні на тлі масових відключень електроенергії посилюється дефіцит техніки “від блекауту”, а ціни на неї стрімко зростають. У багатьох продавців товару вже немає, формують списки клієнтів під майбутні постачання, які обіцяють через місяць-півтора. Але передоплату треба внести вже зараз — 50%, а то й 100% від вартості техніки. Але є ще один варіант. Техніку можна замовити напряму́ на закордонних інтернет-майданчиках. Причому ціни там нижчі, аніж в українських магазинах. Щоправда, є нюанси з доставлянням.

Як замовити генератори, зарядні станції чи сонячні панелі за кордоном і скільки доведеться заплатити.

В Україні техніка “від блекауту” закінчується — багато моделей вже в дефіциті, ціни зростають. Але на закордонних інтернет-майданчиках такої проблеми нема — вибір обладнання дуже широкий. Та головне — ціни нижчі, аніж в Україні.

Наприклад, в інтернет-магазині мережі Mediamarkt (вона працює у Німеччині та Польщі) дизельний генератор Hahn&Sohn HD 9000 SA зараз пропонують зі знижкою — за 1499 євро (стара ціна — 2499 євро).

На українському майданчику prom.ua такий же генератор виставлений за 140 тисяч гривень. За нинішнім курсом це 3174 євро, тобто набагато дорожче не лише від акційної, а й від повної ціни Mediamarkt.

Інверторний генератор на 7 кіловатів AiPower SC8000i на Mediamarkt продають за 1700 євро. Акції на нього нема, це повна ціна.

В Україні таку модель генератора теж пропонують, але вже дорожче, аніж за 100 тисяч гривень. Наприклад, фірма Power Live виставила цінник 103 тисячі гривень, а це 2335 євро, тобто на 600 дорожче, аніж у Європі.

У мережі електроніки та побутової техніки Comfy ця ж модель коштує 102 949 гривень, а на майданчику Electro 100 — майже 108 тисяч.

На сервісі онлайн-продажів Amazon зарядну станцію EcoFlow River 2 продають за 207 євро. В Україні, за даними інтернет-магазину Hotline, діапазон цін на таку модель коливається від 10 550 до 17 220 гривень, це 239—390 євро. Як бачимо, мінімальна цінова планка в українських продавців не набагато вища, ніж цінник Amazon. Інша річ, що по 10,5 тис. грн ця зарядна станція залишилася у ліченої кількості продавців. Інші пропонують чекати нових постачань, але попереджають, що ціни можуть змінитися. Тож, щоб купити цю зарядну станцію в Україні зараз, доведеться переплачувати майже вдвічі.

Та все ж по EcoFlow різниця в цінах в українських та європейських магазинах не така велика, як у випадку з генераторами.

Скажімо, інша модель EcoFlow — Delta Max 2000 — на Mediamarkt коштує близько 1540 євро.

В Україні, за даними Hotline, ціни на цю модель коливаються від 59 999 до 84 999 гривень, тобто 1360—1927 євро. Нижня цінова планка навіть менша за європейську.

Причина в тому, що в Україні з минулого року працює офіційний постачальник EcoFlow. Як розказали “Телеграфу” в авторизованому магазині, ціни у нас плюс-мінус такі ж як і в Європі. Але зараз є перебої з деякими моделями, чекають нових поставок. Коли вони будуть, в магазині не змогли уточнити. Є ще й інші продавці, і, коли з офіційними постачаннями проблеми, вони намагаються заробити по максимуму.

В Україні схожі комплекти коштують 50—70 тисяч гривень, але у багатьох продавців їх вже нема.

На цьому майданчику є й багато недорогих павербанків. Скажімо, Baseus 3000 mAh коштує 1500 гривень. В Україні такий же пропонують за 3000—3500 гривень.

В цілому на AliExpress багато акційних пропозицій по техніці “від блекауту”. Можна знайти досить пристойні моделі за смішні гроші, як от, наприклад, зарядну станцію LiFePo4 Battery зі знижкою майже 70% — за 9455 гривень чи генератор на 4,8 кіловата зі знижкою 60% — за 11 тис. грн. Українські продавці пропонують моделі такої потужності мінімум за 30 тисяч.

Втім, техніку “від блекауту”, яку не проблема замовити у закордонних продавців, ще треба доставити в Україну. І з цим — чимало нюансів.

Наприклад, з AliExpress більшість енергетичних товарів з початку війни напряму́ в Україну не доставляють. Це пов’язано з обмеженнями на провезення техніки з елементами живлення транзитом через інші країни (а саме так зараз доставляють в Україну товари з Китаю).

Це не означає, що українці не можуть замовити з китайського майданчика генератор чи павербанк. Просто доведеться переплатити. Постійні покупці техніки на AliExpress, з якими поспілкувався “Телеграф”, радять зареєструватися у якійсь з українських служб доставки (скажімо, “Міст Експрес” чи “Нова пошта”) й отримати там адресу складу в європейській країні, наприклад, у Польщі. І вже цю адресу вказати як пункт призначення при замовленні на AliExpress.

Доставка більшості товарів з AliExpress до пункту призначення безкоштовна. А от за доставку з європейського складу на українську адресу вже доведеться заплатити. Тариф досить високий — 7—8 євро за кілограм. Тобто, замовляти важкий генератор за такою таксою навряд чи дуже вигідно, доставка може коштувати за сотню євро.

Але є й інші варіанти. Наприклад, можна замовити доставку не великим службам, а приватним посередникам, яких зараз чимало. У них апетити значно нижчі — від долара за кілограм ваги товару. Тобто за доставку генератора доведеться заплатити 30—50 доларів, а зарядної станції — 5—10 доларів. Та є ризик натрапити на шахраїв і взагалі залишитися без товару.

Є ще один нюанс придбання техніки за кордоном — податки. За українським законодавством, приватні особи можуть завозити без мит і податків товарів на 150 євро. Все, що більше від цієї суми, обкладають 10% мита та 20% ПДВ. Наприклад, якщо сонячна панель коштує 1000 євро, то з 850 євро треба сплатити 30% або 255 євро. Але можна отримати відшкодування податку у країні придбання товару (за системою tax free), щоправда, у більшості країн ЄС на техніку повертають не 20%, а 12—15%.

Схожі статті

Продаж будівлі на Позняках: що сталося з соціальною інфраструктурою району?

У Києві на Позняках виставлено на продаж будівлю, яка мала стати частиною соціальної інфраструктури району. Йдеться про приміщення на Позняках-2, яке за первісним планом забудови було передбачено для створення дитячого центру. Ця ситуація викликала серйозну занепокоєність серед мешканців району та громадських активістів, оскільки плановані соціальні об’єкти, серед яких дитячий будинок творчості, музична школа та спортивний комплекс, повинні були стати основою для розвитку культурної та освітньої інфраструктури.

Початковий проєкт забудови Позняків передбачав створення цілісного соціально-культурного простору, де молодь та сім’ї з дітьми могли б розвиватися, займаючись спортом, творчістю та отримуючи освіту. Але наразі, як свідчать місцеві жителі, багато з цих об’єктів або не були реалізовані взагалі, або їхній статус залишає бажати кращого. Теперішній продаж будівлі, яка мала стати важливою частиною цієї інфраструктури, викликає побоювання, що місто відмовляється від планів щодо розвитку соціального середовища на Позняках.

Втім, ці плани так і не були реалізовані. Спортивний комплекс продали під магазини та приватний бізнес, а на місці мистецького комплексу з’явився супермаркет «Новус».

Територія, де зараз виставлене на продаж приміщення, взагалі не передбачалася для забудови. У 2018–2019 роках місцева влада передала її під будівництво дитячого центру, переконуючи мешканців району підтримати проєкт. Тоді участь у промоції проєкту брала голова відділу культури Дарницької РДА.

Тепер уже зведену будівлю продають, що, на думку місцевих жителів, остаточно позбавляє район ще одного важливого об’єкта соціальної інфраструктури. Мешканці висловлюють занепокоєння щодо нестачі дитячих і культурних просторів, наголошуючи на необхідності збереження таких об’єктів для громади.

Скандал із покупкою квартири детективом БЕБ: підозра щодо джерела фінансування

Детектив Львівського Бюро економічної безпеки Сергій Шиндерук опинився в центрі скандалу через покупку квартири у Львові, фінансування якої викликає численні питання. За інформацією, що з’явилася в медіа, Шиндерук придбав житло на суму майже 3,9 мільйона гривень, з яких понад 1,9 мільйона гривень було оплачено за рахунок подарунків від родичок.

Шиндерук працює в Бюро економічної безпеки з 2023 року, однак його кар'єра в правоохоронних органах почалась значно раніше — до цього він багато років був слідчим поліції в Рівненській області. У жовтні 2024 року детектив став власником квартири площею 62 квадратних метри у Львові. Частину коштів для покупки він отримав через іпотечний кредит за програмою «єОселя» на суму 2 мільйони гривень, однак залишок, а саме 1,9 мільйона гривень, був отриманий від родичок як подарунки.

До придбання власного житла Шиндерук орендував квартиру у Львові, однак витрати на оренду не зазначив у декларації. Дружина та двоє дітей із 2016 року проживають у будинку площею 216,7 кв. м у селі Грем’яче Рівненської області, який належить Ларисі Іванівні Шиндерук. На неї також оформлена земельна ділянка під будинком. Вартість цієї нерухомості Сергій Шиндерук у декларації не вказав.

У 2024 році посадовець також придбав старий автомобіль FORD MONDEO 2012 року за 157 тис. грн, хоча ринкова ціна машини становить близько 350 тис. грн. За минулий рік він отримав зарплату в БЕБ у розмірі 769 тис. грн та 7 тис. грн компенсації частини процентної ставки за кредитом “єОселя”. Крім цього, додаткові доходи у вигляді грошових подарунків від родичок склали 2,1 млн грн.

На рахунках у банках детектив має майже 15 тис. грн, а в готівці – понад 9 тис. доларів, загальна сума заощаджень – близько 400 тис. грн. Доходи дружини Маргарити Шиндерук обмежуються соціальними виплатами у розмірі 10 320 грн за догляд за дитиною до трьох років.

Арешт сина посолки України в Болгарії: деталі та реакція родини

Син посолки України в Болгарії Олесі Ілащук був арештований у справі про вбивство 21-річного українця у Відні. Це викликало широкий резонанс у медіа, однак сама дипломатка закликала громадськість не політизувати ситуацію і зберігати об’єктивність у висвітленні подій. У коментарі для агентства «Укрінформ» вона підкреслила важливість дотримання принципу презумпції невинуватості, наголошуючи, що будь-яка оцінка інциденту повинна ґрунтуватися лише на офіційних даних і рішеннях суду, а не на припущеннях або чутках.

Ілащук уточнила, що її син є повнолітнім громадянином України, має повну цивільну дієздатність та проходить усі передбачені законом процесуальні дії. Вона також звернула увагу на те, що статус її сина як родича дипломатичного представника не повинен впливати на хід розслідування або судового процесу.

За даними ЗМІ, одним із підозрюваних у справі є 19-річний Богдан Ринжук, син чернівецького бізнесмена Івана Ринжука. У деклараціях Олесі Ілащук він вказаний як син, проте медіа зазначають, що вона є його мачухою.

Нагадаємо, 26 листопада у Відні було виявлено тіло 21-річного українця на задньому сидінні згорілого автомобіля. Загиблий – син заступника Харківського міського голови Сергія Кузьміна. 2 грудня українські правоохоронці затримали двох чоловіків віком 19 та 45 років, яких підозрюють у вбивстві. За повідомленнями, їх не планують екстрадувати до Австрії, натомість Україна звернулася до віденської поліції з проханням про передачу кримінальної справи.

Кандидатка на посаду судді Львівського апеляційного суду пояснила походження майна спадщиною від бабусі

Кандидатка на посаду судді Львівського апеляційного суду, завідувачка кафедри кримінального права та кримінології Львівського університету внутрішніх справ Ірина Газдайка-Василишин, під час співбесіди у Вищій кваліфікаційній комісії суддів розповіла про джерела свого майна. Вона заявила, що частину свого майна придбала завдяки спадщині від бабусі. Це сталося в межах регулярної процедури перевірки кандидатів на посаду суддів, під час якої претенденти повинні надавати детальну інформацію про свої доходи та майнові активи.

Газдайка-Василишин зазначила, що спадщина дозволила їй зробити певні придбання, але при цьому не повідомила точні деталі про суму або предмети, що стали частиною її майна. Така інформація є важливою для перевірки потенційної конфліктності інтересів і забезпечення прозорості при призначенні на відповідальну посаду судді.

Громадська рада доброчесності видала висновок, що кандидатка не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Також зазначено, що професорка у 2011 році захистила дисертацію, а вже у 2012 році видала монографію із аналогічним текстом, що свідчить про самоплагіат.

Крім того, у 2017 році вона стала власницею автомобіля Peugeot 308CC 2011 року випуску вартістю 162 тис. грн, однак вартість автомобіля у декларації значно нижча за ринкову. У 2023 році професорка розлучилася, але не вказала майно та доходи колишнього чоловіка, що викликало додаткові запитання у ВККС.

Ірина Газдайка-Василишин закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка у 2001 році, з 2004 року працює у Львівському державному університеті внутрішніх справ, у 2011 році захистила кандидатську дисертацію, а у 2013 році отримала звання доцента.