Поки Марганець щодня потерпає від російських обстрілів, а його мешканці живуть без води, світла і з постійною тривогою, мер міста Геннадій Боровик організував для себе і свого оточення теплу схему – в буквальному сенсі. Про це стало відомо з розслідування видання NGL.media.
Комунальне підприємство «Комбінат комунальних послуг», створене для забезпечення теплом шкіл, садочків і лікарень, за півтора року уклало угод на 123 мільйони гривень. Понад 112 мільйонів з них дісталися лише чотирьом підприємцям. Усі вони напряму пов’язані з самим Боровиком, його родиною чи бізнесом.
Після того як приватна компанія «Апс пауер технолоджі» – постачальник тепла в Марганці – збанкрутувала, міська рада швидко викупила її котельні і передала їх новоствореному КП. Керівником призначили… колишнього директора збанкрутілого підприємства. Так стартувала нова схема.
Уже перші закупівлі вразили. За пелети – біопаливо з лушпиння соняшника, висівок і деревини – підприємство платило значно дорожче, ніж сусідні громади. У 2023 році – на 8,2 мільйона гривень дорожче, у 2024-му – ще на понад 35 мільйонів. Реальна ринкова ціна тонни пелет – від 4500 до 6400 гривень. У Марганці ж «Комбінат» спокійно платив по 10–12 тисяч.
ФОПи, які отримували ці замовлення, як під копірку: створені незадовго до підписання договорів, без досвіду, з адресами та телефонами, що ведуть до бізнесів або родини мера. Одна з підприємиць – директорка дитячого творчого центру, підлегла мера. Її пелети зберігаються на комбікормовому заводі, що належить самому Боровику. Ще одна – бухгалтерка цього ж заводу. Ще одна – дружина бізнес-партнера мера. А остання – вказала номер зятя Боровика як контактний під час реєстрації ФОП.
Незалежні журналісти з NGL.media викрили схему, і на ситуацію звернула увагу Держаудитслужба. Після початку перевірки комунальне підприємство терміново переписало угоди, зменшивши суми на 29 мільйонів. Пояснення – “коливання цін”. У документах при цьому дата “зниження” – наступний день після підписання початкових угод. Усе виглядає як спроба уникнути відповідальності вже після викриття.
Міський голова Боровик на запити журналістів не відповідає. Його підлеглі натомість розповідають про “турботу про місцевих підприємців” і “якісні пелети”.
Та у прифронтовому місті, де комунальне тепло – це питання виживання, така “турбота” має зовсім інший присмак: запах наживи під час війни.