У Кремлі вжили посилені заходи безпеки для захисту президента Росії Володимира Путіна на тлі побоювань щодо можливого державного перевороту та загроз замахів, в тому числі з використанням безпілотників. Цю інформацію повідомили ЗМІ, зокрема видання Важные истории та CNN, посилаючись на звіт однієї з розвідувальних служб ЄС, який аналізує ситуацію в російській владі в березні 2026 року.
Згідно з документом, з початку весни в оточенні Путіна зросли тривоги через витоки чутливої інформації та підозри щодо нелояльності деяких представників політичної та силової еліти. У звіті йдеться про збільшення ризику змови або спроби перевороту, в тому числі через можливість використання безпілотників для організації замаху.
Однією з центральних постатей у цьому контексті є Сергій Шойгу, колишній міністр оборони, який зараз є секретарем Ради безпеки. Незважаючи на те, що він залишається впливовим у військових колах, експерти вважають, що його позиції могли похитнутися через нещодавні кадрові зміни та кримінальні справи в оборонному відомстві. Зокрема, арешт Руслана Цалікова, колишнього заступника міністра оборони, у березні 2026 року розглядається як ознака зростаючої нестабільності серед еліти, яка раніше вважалася недоторканою.
У відповідь на зростаючу напруженість, Кремль запровадив безпрецедентні заходи безпеки. Федеральна служба охорони розширила контроль над оточенням президента, зокрема через встановлення систем відеоспостереження в оселях близьких до Путіна. Працівникам, включаючи кухарів та охоронців, заборонено користуватися громадським транспортом, а їхній зв'язок регулюється — дозволено використовувати лише телефони без доступу до інтернету.
Процедури доступу до президента також стали набагато складнішими. Відвідувачі проходять кілька етапів перевірки, а контроль за контактами Путіна з зовнішнім світом значно посилився. Джерела вказують на те, що частина технологій спецслужб, раніше призначених для інших цілей, була переорієнтована для внутрішнього моніторингу, що свідчить про зростаючу недовіру в самій владі.
Зміни помітні і в поведінці президента. В 2026 році Путін значно зменшив кількість своїх публічних появ і рідше відвідує відкриті заходи, зокрема військові об'єкти. Також він і його родина перестали користуватися традиційними резиденціями в Московській області, натомість стали проводити більше часу в укріплених об'єктах, в тому числі бункерах на півдні країни.
Додатковими свідченнями напруги в елітах є зміни в політичних ритуалах. Наприклад, цього року депутати Державної думи не отримали запрошень на парад 9 травня, що зазвичай є важливою подією з політичного погляду. Це може свідчити про намір обмежити коло осіб, які можуть контактувати з президентом під час масових заходів.
Ця ситуація ускладнюється зовнішніми викликами, зокрема війною в Україні та економічним тиском, а також зростаючим внутрішнім невдоволенням. Регулярні атаки безпілотників на російську територію, включаючи недавні інциденти в Москві, підвищують занепокоєння щодо можливих загроз для ключових державних об'єктів.
Хоча звіт розвідки не надає прямих доказів підготовки перевороту, масштаби нових заходів безпеки та зміни в поведінці керівництва свідчать про зростаючу недовіру всередині політичної системи. У поєднанні з тривалою війною, економічними викликами та ізоляцією, це формує складний контекст, у якому будь-які сигнали про внутрішні ризики в Кремлі привертають особливу увагу як в Росії, так і за її межами.